Рішення

від 19.09.2017 по справі 910/13500/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2017Справа №910/13500/17 За позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва

до Приватного підприємства виробничо науково-технічного та лікувально діагностичного центру Медик

про стягнення 2 021,55 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача:Максимова Я.С. (дов. №46-4891 від 17.10.16) від відповідача:не прибув встановив :

11.08.2017 Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного підприємства виробничо науково-технічного та лікувально діагностичного центру Медик про стягнення 2 021,55 грн., з яких сума основного боргу - 1658,01 грн., пеня - 247,94 грн., 3% річних - 17,30 грн., інфляційні втрати - 98,30 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №0215/К від 05.11.2015 про надання послуг та відшкодування податку на землю в частині повної та своєчасної оплати, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13500/17, справу призначено до розгляду на 19.09.2017.

Представник позивача прибув у судове засідання 19.09.2017 та надав пояснення по суті справі.

Представник відповідача в судове засідання 19.09.2017 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 19.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

05.11.2015 між Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва (далі - позивач, балансоутримувач) та Приватним підприємством виробничо науково-технічний та лікувально діагностичний центр Медик (далі - відповідач, замовник) було укладено договір про надання послуг та відшкодування податку на землю №0215/К (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого балансоутримувач забезпечує надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Києві від 09.03.2011 №307, перелік та вартість яких зазначається у додатку №1 до цього договору за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 23-а, орендар зобов'язаний оплатити їх вартість, а також відшкодувати плату за земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт оренди.

Орендар займає приміщення загальною площею 70,00 кв.м. для розміщення науково-дослідницької установи, крім бюджетної - 53,50 кв.м. та приватного закладу охорони здоров'я - 16,50 кв.м.

Відповідно до п. 2.2.3 договору орендар зобов'язується щомісяця з 10 по 15 число отримати в (відділі управління нежитловим фондом) балансоутримувача під розпис в журналі видачі документації рахунок на оплату за отримані послуги (перелік послуг зазначені в додатку №1).

За вимогами п. 2.2.4 договору відповідач зобов'язався не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги та відшкодування плати за земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт оренди.

При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє з 01.05.2015 по 31.12.2015 включно, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України. Якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії цього договору не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, то договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 5.1 договору).

Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії (п. 5.4 договору).

Додатком № 1 до вказаного правочину сторони погодили розмір відшкодування плати за землю, який склав 163,22 грн.

Позивач посилався на те, що ним було надано послуги відповідно додатку №1 до цього договору своєчасно та в повному обсязі, проте відповідач в порушення умов договору не оплатив отримані послуги, у зв'язку із чим сума заборгованості відповідача за період з 01.01.2016 по 31.07.2017 становить 1658,01 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду м. Києва від 13.06.2017 у справі №910/6278/17 задоволено позов Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації до Приватного підприємства виробничо науково - технічного та лікувально - діагностичного центру Медик , зобов'язано Приватне підприємство виробничо науково - технічний та лікувально - діагностичний центр Медик звільнити нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мілютенко, 23-а, та стягнуто з відповідача судовий збір у розмірі 1 600 грн.

Зважаючи на вищевикладене позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача 2 021,55 грн., з яких сума основного боргу - 1658,01 грн., пеня - 247,94 грн., 3% річних - 17,30 грн. та інфляційні втрати - 98,30 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з несплатою відповідачем платежів відповідно до договору №0215/К від 05.11.2015 про надання послуг та відшкодування податку на землю.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України ).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України ).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 1 статті 530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2.2.3 договору орендар зобов'язується щомісяця з 10 по 15 число отримати в (відділі управління нежитловим фондом) балансоутримувача під розпис в журналі видачі документації рахунок на оплату за отримані послуги (перелік послуг зазначені в додатку №1).

За вимогами п. 2.2.4 договору відповідач зобов'язався не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги та відшкодування плати за земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт оренди.

Проте всупереч прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідач у період з 01.01.2016 по 31.07.2017 належним чином не виконував своїх обов'язків в частинні сплати на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги та відшкодування плати за земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт оренди, в результаті чого виникла заборгованість, що за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 1658,01 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1658,01 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасного внесення відшкодування плати за землю, позивач також просив суд стягнути з останнього пеню у розмірі 247,94 грн., 3% річних у розмірі 17,30 грн. та інфляційні втрати у розмірі 98,30 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України ).

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1 , 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За вимогами п. 2.2.4 договору відповідач зобов'язався не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги та відшкодування плати за земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт оренди.

При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Крім того, за приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він виконаний вірно в межах заявленого позивачем періоду, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 247,94 грн., 3% річних у розмірі 17,30 грн. та інфляційні втрати у розмірі 98,30 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Приватного підприємства виробничо науково-технічного та лікувально діагностичного центру Медик (02166, м. Київ, вул. Мілютенко, 23-А, код 03060729) на користь Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код 39605452) суму основного боргу у розмірі 1658 (одну тисячу шістсот п'ятдесят вісім) грн. 01 коп., пеню у розмірі 247 (двісті сорок сім) грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 17 (сімнадцять) грн 30 коп., інфляційні втрати у розмірі 98 (дев'яносто вісім) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене та підписане 21.09.2017.

Суддя В.О. Демидов