Рішення

від 14.09.2017 по справі 910/13012/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2017Справа №910/13012/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Березовській С.В.

розглянувши справу № 910/13012/17

за позовом приватного підприємства "Отаман Груп"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 61 895,92 грн.

Представники сторін:

від позивача: Краснов І.В., довіреність № 1 від 08.06.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Отаман Груп" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця (надалі - відповідач) ОСОБА_1 про стягнення 61 895,92 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № 2 про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-перепускного режиму від 11.04.2016р. у визначений строк не розрахувався за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 55 933,34 грн., за прострочення сплати якого нараховані 4 839,39 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 1 123,19 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2017р. за участю представників сторін.

У судовому засіданні 14.09.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду. Крім того, позивачем надані докази надіслання на адресу відповідача Акту №ОУ-0000036 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунок - фактури СФ-0000038 від 01.06.2017р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 07.08.2017р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання від 14.09.2017р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.09.2017р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

11.04.2017р. між приватним підприємством "Отаман Груп" (за договором - виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (за договором - замовник) укладено договір №2 про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-пропускного режиму, предметом якого є надання послуг щодо підтримання порядку, охорони майна та здійснення контрольно-перепускного режиму на Об'єкті замовника, яке знаходиться в охороняємому (зачиненому) приміщенні та належним чином (згідно акту передання-приймання майна під охорону) здане під охорону, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (далі - об'єкт) (п.1.1. договору).

У відповідності до п. 2.1.1, п. 2.1.2 договору виконавець зобов'язаний забезпечувати підтримання порядку, охорону майна та здійснювати встановлений замовником контрольно-пропускний режим на об'єкті, вказаному в п. 1.1 договору, шляхом виставлення на об'єкті відповідної кількості охоронників; здійснювати охорону об'єкта від злочинних чи інших незаконних дій та посягань, забезпечувати охорону матеріальних цінностей замовника, що знаходяться в охороняємому приміщенні, та зданих згідно акту надання-приймання майна під охорону.

За умовами п. 3.1.2. замовник зобов'язаний вчасно та в повному об'ємі в терміни та на умовах, визначених даним договором провести необхідні платежі й розрахунки за здійснені виконавцем послуги.

Згідно з пунктом 4.1 договору оплата за послуги виконавця, відповідно до умов цього договору складає: 12 500,00 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот 00 копійок) без ПДВ за один місяць охорони.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що замовник оплачує послуги виконавця, згідно п. 4.1. договору, авансом не пізніше 15-го числа поточного місяця на підставі даного договору.

Остаточний розрахунок та задоволення взаємних вимог проводиться протягом п`яти банківських днів з моменту розірвання або закінчення дії цього договору (п.4.6 договору).

Відповідно до п. 5.6. договору при простроченні проведення розрахунків за договором (Розділу 4) з вини замовника, замовник має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати. Сторони погодились, що за своєю правовою природою застосовані проценти не вважаються способом забезпечення виконання зобов'язання, майновими санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) в розумінні господарського законодавства України, а є платою за користування чужими грошовими коштами згідно з цивільним законодавством України (статті 536, 625 ЦКУ).

Згідно п. 7.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до: "31 грудня 2017 року, але, в будь-якому випадку, до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Строк надання послуг: з 11 квітня 2016р. по 31 грудня 2016р. (п. 7.1.1. договору).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП "Отаман Груп" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. Між позивачем та відповідачем підписано наступні акти здачі-прийняття робіт на загальну суму 179 266,74грн.:

- Акт №ОУ-0000026 від 30.04.2016 на суму 8 333,40грн.;

- Акт №ОУ-0000036 від 31.05.2016 на суму 12 500,00грн.;

- Акт №ОУ-0000044 від 30.06.2016 на суму 12 500,00грн.;

- Акт №ОУ-0000053 від 31.07.2016 на суму 12 500,00грн.;

- Акт №ОУ-0000060 від 31.08.2016 на суму 12 500,00грн.;

- Акт №ОУ-0000068 від 30.09.2016 на суму 12 500,00грн.;

- Акт №ОУ-0000076 від 31.10.2016 на суму 12 500,00грн.;

- Акт №ОУ-0000082 від 30.11.2016 на суму 12 500,00грн.;

- Акт №ОУ-0000090 від 31.12.2016 на суму 12 500,00грн.;

- Акт №ОУ-0000008 від 31.01.2017 на суму 14 000,00грн.;

- Акт №ОУ-0000014 від 28.02.2017 на суму 14 000,00грн.;

- Акт №ОУ-0000021 від 31.03.2017 на суму 14 000,00грн.;

- Акт №ОУ-0000027 від 30.04.2017 на суму 14 000,00грн.;

- Акт №ОУ-0000034 від 31.05.2017 на суму 14 000,00грн.;

- Акт №ОУ-0000036 від 30.06.2016 на суму 933,34грн.;

Проте, відповідач сплатив за надані позивачем послуги частково, доказів сплати залишку заборгованості у розмірі 55 933,34 грн. суду не надав, внаслідок чого суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 55 933,34 грн.

Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов'язань, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4 839,39 грн. інфляційних втрат та 1 123,19 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПРОУ НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "Отаман Груп" (02232, м. Київ, вул. Цветаєвої, 16-А, кв.113; код ЄДРПОУ 35974931) 55 933 грн. 34 коп. - основного боргу, 4 839 грн. 39 коп. - інфляційні втрати, 1 123 грн. 19 коп. - 3% річних та 1 600 грн.00коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 19.09.2017р.

Суддя А.І. Привалов