Рішення

від 21.09.2017 по справі 912/2557/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 рокуСправа № 912/2557/17

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/2557/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О.", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж 33", м. Кропивницький

про стягнення 25054,18 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № 21 від 30.08.2017 р. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж 33" заборгованості в сумі 25054,18 грн., з яких: 18 459,58 грн. основний борг, 2593,98 грн. пеня, 922,97 грн. штраф, 2581,52 грн. інфляційні втрати, 496,13 грн. 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором поставки продукції № 2034 від 01.10.2015 р.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.09.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 912/2557/17, розгляд справи призначено на 21.09.2017 р.

Позивач участь в судовому засіданні 21.09.2017 р. не приймав, подав клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними в матеріалах справи документами, в зв"язку з неможливістю прибуття в судове засідання.

Крім того, позивачем подано до суду заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зміну (збільшення) розміру позовних вимог.

Дослідивши у судовому засіданні 21.09.2017 заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність її прийняття, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Так, відповідно до абзацу 1 пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Судом встановлено, що подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому приймається до розгляду.

Відтак, оскільки збільшення розміру позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є заборгованість в розмірі 25066,80 грн., з яких: 18 459,58 грн. основний борг, 2606,60 грн. пеня, 922,97 грн. штраф, 2581,52 грн. інфляційні втрати, 496,13 грн. 3% річних.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача: вул. Кавалерійська, буд. 5, м. Кропивницький, 25015.

Ухвала господарського суду Кіровоградської області від 05.09.2017 про порушення провадження у справі № 912/2557/17 була надіслана за місцезнаходженням відповідача повернута до суду з відмітками пошти "за закінченням строку зберігання", "за не запитом".

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом зазначеної статті, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2015 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж 33" (Покупець) було укладено договір поставки продукції № 2034 (далі - договір, а.с. 7-9).

Відповідно до пункту 1 договору, постачальник зобов'язується поставити продукцію Покупцю згідно замовлення Покупця, а Покупець зобов"язується своєчасно приймати цю продукцію, сплачувати її вартість на умовах даного Договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним Договором.

В пункту 3 Договору сторони домовились, що продукція доставляється централізовано транспортом постачальника або, за бажанням покупця, шляхом самовивозу зі складу Постачальника. Місце, поставки продукції узгоджується сторонами при прийнятті замовлення. Прийняття покупцем продукції вважається підтвердженням узгодження кількості, ціни та асортименту продукції. Підтвердженням факту узгодження умов доставки Продукції є підписана сторонами товарно-транспортна накладна та/або видаткова накладна. Після підписання сторонами накладної, претензії щодо кількості та якості (крім прихованих недоліків) продукції постачальником не розглядаються.

Згідно пункту 3 Договору відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. При відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов"язується у термін 21 (двадцять один) календарний день повністю оплатити всю отриману продукцію.

Загальну суму договору складає сума Продукції, поставленої Покупцю за всіма накладними (пункт 4 Договору).

Відповідно до пункту 1 розділу VI договору у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу за відвантажену продукцію та штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції.

Договір підписано повноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін.

З наявних в матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 18 459,58 грн., а саме: № ВН -32940 від 27.08.2016 р. на суму 2 879,06 грн., № ВН-33568 від 02.09.2016 р. на суму 3017,59 грн., № ВН-34063від 06.09.2016 р. на суму 2977,56 грн., № ВН-34344 від 08.09.2016 р. на суму 2927,95 грн., № ВН-34759 від 13.09.2016 р. на суму 3 940,72 грн., № ВН-35447 від 16.09.2016 р. на суму 2716,70 грн., копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобов"язання щодо оплати поставленого товару не виконав, в зв"язку з чим за останнім рахується заборгованість в сумі 18 459,58 грн. (а.с. 10-15).

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 18 459,58 грн., що підтверджується видатковим накладними (а.с.10-15).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач отримав товар та усі необхідні документи, однак оплату за товар відповідач повністю у визначені договором поставки строки не здійснив.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем за основною сумою боргу становить 18 459,58 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основної суми боргу в розмірі 18 459,58 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 496,13 грн. та 2581,52 грн. інфляційних втрат за період з 08.10.2016 р. по 30.08.2017 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов"язання за договором, з нього на користь позивача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягає стягненню 496,13 грн. 3 % річних та 2581,52 грн. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 2606,60 грн. за весь час прострочення виконання грошового зобов"язання та штрафу у розмірі 922,97 грн. від вартості невчасно оплаченої продукції.

Відповідно до пункту 1 розділу VI договору передбачено, що у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу за відвантажену продукцію та штраф у розмірі 5 відсотків від вартості невчасно оплаченої продукції.

Господарський суд враховує, що у відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Право на нарахування позивачем неустойки визначено частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем (а.с. 35-36.), господарський суд погоджується з обраними позивачем періодами нарахування пені щодо кожного простроченого платежу, а також загальною сумою пені у розмірі 2606,60 грн., яка розрахована арифметично правильно.

Розрахунок штрафу, здійснений позивачем (а.с.37), також перевірено судом.

Окрім того, судом враховується, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 922,97 грн. та 2606,60 грн. пені є обґрунтованим та задовольняються судом у повному обсязі.

З підстав вищевикладеного, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж 33" заборгованості в розмірі 18459,58 грн. основного боргу, 2606,60 грн. пені, 922,97 грн. штрафу, 496,13 грн. 3% річних та 2581,52 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж 33" (25014, м. Кропивницький, вул. Кавалерійська, буд. 5, код ЄДРПОУ 39942039) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 35, код ЄДРПОУ 37317990) 18 459,58 грн. основний борг, 2606,60 грн. пені, 922,97 грн. штрафу, 496,13 грн. 3% річних та 2581,52 грн. інфляційних втрат, судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Примірник рішення направити позивачу за адресою: 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 35; відповідачу за адресою: 25014, м. Кропивницький, вул. Кавалерійська, буд. 5.

Суддя                                                                       С.Б. Колодій