Рішення

від 20.09.2017 по справі 913/707/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

20 вересня 2017 року Справа № 913/707/17

Провадження № 9пн/913/707/17

за позовом Релігійної організації Свято Петро-Павлівська парафія смт Нижнє Сєвєродонецької Єпархії Української православної церкви , смт. Нижнє Попаснянського району Луганської області

до Нижнєнської селищної ради , смт. Нижнє Попаснянського району Луганської області

про визнання права власності на нерухоме майно

суддя Ворожцов А.Г.,

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, керівник, паспорт серії ЕМ № 458703 виданий 22.12.1999,

від відповідача - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

суть спору : позивачем, Релігійною організацією Свято Петро-Павлівська парафія смт Нижнє Сєвєродонецької Єпархії Української православної церкви , заявлено вимогу про визнання за ним права власності на громадський будинок - нежитлову будівлю (церкву), яка розташована за адресою: 93290, Луганська область, Попаснянський район, смт Нижнє, вул. Березнева, 3-А, та складається з нежитлової будівлі (літ. А-1 ) загальною площею 208 кв. м. з ганком (літ. а 1 ).

У судове засідання прибув повноважний представник позивача.

Відповідач , Нижнєнська селищна рада, листом № 149 від 11.09.2017 заперечень проти позову не висловила та просить розглянути справу без участі її представника.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутнього в судовому засіданні повноважного представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

17 червня 2008 року виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області була проведена державна реєстрація релігійної організації Свято Петро-Павлівська парафія смт Нижнє Сєвєродонецької Єпархії Української православної церкви (позивачу у цій справі), при цьому, дата первинної реєстрації релігійної організації - 15.10.1991, на той час вона мала назву Нижнянська Православна церква Петра і Павла .

Позивачу належить право постійного користування земельною ділянкою площею 0,25 га, яка розташована за адресою: 93290, Луганська область, Попаснянський район, смт Нижнє, вул. Березнева, 3-А, яка була виділена для будівництва культової споруди - церкви, відповідно до рішення виконавчого комітету Нижнєнської селищної ради № 11 від 13.02.1991.

Згідно з довідкою, виданою 18.09.2003 Первомайським міським відділом земельних ресурсів, земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 4412145400:01:003:0003.

Протягом 1991-2004 років на цій ділянці за кошти релігійної громади було побудовано культову споруду - церкву.

11 червня 2004 року Первомайським БТІ було проведено обстеження побудованої церкви та складений Зведений акт та генеральний план будівлі.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Нижнєнської селищної ради № 19 від 19.08.2002 церкві було присвоєно поштову адресу: с. Нижнє, вул. 8 Березня, 3-А.

Внаслідок невиконання приватним підприємцем ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором № 711 від 15.12.2011, щодо оформлення проектної документації на будівництво спірної споруди, питання реєстрації права власності на цю споруду на цей час не вирішено.

Відповідно до комісійного ОСОБА_2 виконавчого комітету Нижнєнської селищної ради № 253 від 08.06.2017 культова споруда (церква) не порушує права третіх осіб, разом з тим, у зв'язку з тим, що будівництво цієї споруди було здійснено без відповідних дозвільних документів, спірне нерухоме майно є самочинним будівництвом.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, вважаючи порушеним своє право власності на спірне майно, оскільки на даний час, з незалежних від нього причин, право власності на вказане майно не зареєстроване.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визначаються речовими правами.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

В силу положень ст. 376 Цивільного кодексу України:

- житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил;

- особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього;

- право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Крім того, відповідно до ст.ст. 90, 95 Земельного кодексу право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники або землекористувачі земельних ділянок.

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Вирішуючи цей спір, суд враховує, що відповідно до п. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З урахуванням фактичних обставин справи, приписів чинного законодавства, що регулює питання, пов'язані з визнанням права власності на нерухоме майно, суд доходить висновку про те, що визнання за позивачем права власності на спірне майно є передбаченим законом способом захисту законних прав та інтересів позивача у справі та не порушує будь-яких охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати за Релігійною організацією Свято Петро-Павлівська парафія смт Нижнє Сєвєродонецької Єпархії Української православної церкви , 93290, Луганська область, Попаснянський район, смт. Нижнє, вул. Березнева, 3-А, код 35630129, право власності на громадський будинок - нежитлову будівлю (церкву), яка розташована за адресою: 93290, Луганська область, Попаснянський район, смт Нижнє, вул. Березнева, 3-А, та складається з нежитлової будівлі (літ. А-1 ) загальною площею 208 кв. м. з ганком (літ. а 1 ).

3. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 22.09.2017.

Суддя А.Г. Ворожцов