Рішення

від 19.09.2017 по справі 918/591/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 вересня 2017 р. Справа № 918/591/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача 1 Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс"

про стягнення заборгованості за договором поставки товару в сумі 621 462 грн. 91 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - Позивач або ФОП ОСОБА_1) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - Відповідач 1 або ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" (надалі - Відповідач 2 або ТОВ "Фенікс") в якому просить стягнути з Відповідача 1 369795,20 грн. основного боргу, 54908,16 грн. пені за період з 19.07.2016 р. по 18.01.2017 р., 121600,51 грн. 30 % річних за період з 09.07.2016 р. по 22.08.2017 р. та 74159,04 грн. 20 % штрафу та з Відповідача 2 1000,00 грн. основного боргу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі Договору поставки № 010815 від 03.08.2015 р. поставив Відповідачу 1 товар, вартість якого останнім сплачена лише частково. Крім того, посилаючись на Договір поруки № 010815/15 від 03.08.2015 р., укладений з Відповідачем 2), позивач просить суд стягнути з останнього 1 000 грн. заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2017 року позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідачів в судове засідання 19.09.2017 року не з'явилися, відзиву на позов суду не надали, явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи.

Разом з тим, до суду від Відповідача 2 надійшло клопотання в якому останній просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника за наявними в ній матеріалами.

Клопотань про відкладення розгляду справи ні від Відповідача 1 ні від Відповідача 2 до суду не надходили.

Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що Відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору та можливість здійснювати розгляд справи за відсутності уповноважених представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представника позивача, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

03 серпня 2015 року між ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) та ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (Покупець) було укладено Договір поставки № 010815 (надалі - Договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується передати (поставити) в строки встановлені договором у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього грошову суму у відповідності з пунктом 2 Договору (п. 1.1. Договір).

Характеристика товару: на умовах визначених в договорі Постачальник зобов'язується поставити Покупцю наступний товар: фарба для розмітки автомобільних доріг, склокульки, розчинник.

Відповідно до п. 1.2 Договору, сторони договору погодили, що загальна кільеість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються додатком до договору (специфікацією), який є невід'ємною частиною цього договору.

На кожну поставку товару за умовами цього Договору складається окремий Додаток (специфікація) (п. 1.5 Договору).

Згідно з п. 2.1, п. 2.2 та п. 2.5 Договору, загальна сума цього Договору (тобто загальна вартість (ціна) усього поставленого за цим Договором товару) Сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару та узгодження на нього ціни (відповідно до Додатків до Договору (специфікацій). Ціна (вартість) конкретної партії товару узгоджується Сторонами у відповідних Додатках (специфікаціях) до цього Договору. Ціна на товар, поставка (передача у власність) якого здійснюється відповідно до умов цього Договору, встановлюється в національній валюті України - гривні. В ціну товару включено податок на додану вартість, завантаження в автотранспорт та вартість пакувальних матеріалів. Факт узгодження ціни товару підтверджується підписаними сторонами та скріплення ними печатками додатку до договору (специфікації) на поставку конкретної партії товару. Сторона яка підписала додаток до договору (специфікацію) на поставку товару, позбавляється в майбутньому виставляти претензії щодо зміни ціни на товар.

У відповідності до п. 2.6 та п. 2.7 Договору, Покупець товару здійснює його оплату шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 (Тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару. Моментом отримання товару Покупцем є дата виписки Постачальник видаткової накладної. Оплата товару проводиться Покупцем по кожній окремій партії товару. Покупець має право за умовами цього договору здійснювати оплату товару у вигляді 100% його передоплати.

Пунктами 4.1. та 4.2. Договору передбачено, що замовлення товару здійснюється Покупцем шляхом відправлення Постачальнику Додатку (специфікації) до договору на кожну партію поставки по цьому договору, засобами факсу, поштового або електронного листування. Додаток до цього договору, окрім інформації визначеній в пункті 1.2. Договору обов'язково повинен містити наступну інформацію: місце поставки, термін (строк) поставки, ціну та іншу суттєву для належного виконання Додатку до Договору інформацію. Передача Товару проводиться з одночасною передачею відповідних товарно-супровідних документів (видаткових накладних, рахунку-фактури, сертифікату, специфікацій, товарно - транспортних накладних тощо). Підтвердженням факту приймання товару та отримання документів є підпис уповноваженої особи Покупця на видатковій накладній.

Відповідно до додатку (специфікації) № 1 від 18.09.2015 р. до договору поставки товару № 010815 від 03.08.2015 р. сторони домовилися, що Постачальником буде відвантажено Покупцю товар на суму 988 200,00 грн. Сторони погодили, що Поставка товару здійснена 21.09.2015 р.

Відповідно до додатку (специфікації) № 2 від 17.06.2016 р. до договору поставки товару № 010815 від 03.08.2015 р. сторони домовилися, що Постачальником буде відвантажено Покупцю товар на суму 370 795,20 грн. Сторони погодили, що Поставка товару здійснена 17.06.2016 р.

Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за цим Договором. Поставка (передача у власність) Товару за цим Договором здійснюється з моменту укладення цього Договору по 31 грудня 2015 року. У випадку, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів до моменту закінчення цього строку жодна із сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження цього строку, цей строк щоразу автоматично продовжується ще на 1 (один) рік. У випадку поставки (передачі у власність) товару Покупцеві за цим Договором після спливу строку, передбаченого абзацом другим цього пункту, Покупець зобов'язується повністю оплатити такий товар (п. 8.1. Договору).

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

На виконання Договору Позивач передав товар, а Відповідач 1 отримав товар згідно видаткових накладних № 12 від 21.09.2015 р. на суму 988 200,00 грн. та № 9 від 17.06.2016 р. на суму 370 795,20 грн.

Відповідно до п. 2.6 Договору Відповідач 1 зобов'язався провести оплату за товар, однак вартість отриманого товару оплатив частково на суму 988 200,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 21.09.2015 р., від 06.10.2015 р., від 13.11.2015 р., від 04.12.2015 р. та від 09.12.2015 р., які наявні в матеріалах справи.

Відтак, сума основного боргу Відповідача 1 складає 370 795 грн. 20 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013 р.).

Оскільки вказані видаткові накладні містять найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, перелік товару, його вартість, посилання на договір, штамп позивача і відповідача про отримання товару та інші реквізити, вони відповідають вимогам закону та є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.

На час розгляду справи доказів сплати Відповідачем 1 основного боргу Позивачу в сумі 370 795 грн. 20 коп. матеріали справи не містять.

Позивачем 23.06.2017 року Відповідачу 1 було направлено вимогу про сплату боргу в сумі 370 795 грн. 20 коп., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

За таких обставин, враховуючи, що факт поставки Позивачем товару на виконання умов Договору поставки № 010815 від 03.08.2015р. підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати його повної вартості, позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Відповідач 1) 369 795 грн. 20 коп. заборгованості судом визнаються обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 5.1 та п. 5.2 Договору, за невиконання та/або неналежне виконання умов цього Договору винна Сторона несе відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України та цим Договором. У випадку прострочення (порушення, невиконання, протермінування, несвоєчасного виконання) Покупцем строків (термінів) оплати товару, визначених умовами цього Договору та додатків до нього, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (тобто у період впродовж якого існувала заборгованість), від суми грошової заборгованості за кожен день прострочення (протермінування, несвоєчасного виконання, порушення, невиконання), штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості та 30 відсотків річних за прострочення виконання грошових зобов'язань у порядку ст. 625 ЦК України.

Враховуючи, що Відповідач 1 припустився прострочення грошового зобов'язання, позивач відповідно до п. 5.2 Договору просить суд стягнути з останнього 54 908,16 грн. пені за період з 19.07.2016 р. по 18.01.2017 р., 121 600,51 грн. 30 % річних за період з 09.07.2016 р. по 22.08.2017 р. та 74 159,04 грн. 20 % штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 12.12.11 в справі № 07/238-10).

За таких обставин, враховуючи, що Відповідач 1 припустився прострочення грошового зобов'язання, а нарахування пені, 30 % річних та 20 % штрафу сторони обумовили в укладеному Договорі, суд, перевіривши надані Позивачем розрахунки, визнає правомірним та обґрунтованим стягнення з Відповідача 1 - 54 908,16 грн. пені за період з 19.07.2016 р. по 18.01.2017 р., 121 600,51 грн. 30 % річних за період з 09.07.2016 р. по 22.08.2017 р. та 74 159,04 грн. 20 % штрафу.

Крім того, 03 серпня 2015 року між ТОВ "Фенікс" (Поручитель) та ФОП ОСОБА_1 (Кредитор) було укладено Договір поруки № 010815/15, відповідно до якого, Поручитель зобов'язується частково відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (Боржжник), що виникли в результаті укладання між Боржником та Кредитором договору поставки товару № 010815 від 03.08.2015 року.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки, обсяг відповідальності Поручителя в разі невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань за основним Договором становить 1 000,00 (Одна тисяча) гривень.

Договір поруки підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до положень ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи, що факт неналежного виконання ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" взятих на себе майнових зобов'язань, що виникли у відповідності до договору поставки № 010815 від 03.08.2015 року та наявність заборгованості в сумі 370 795 грн. 20 коп., що підтверджується зібраними у справі доказами, позовні вимоги про стягнення з Відповідача 2 (як поручителя) 1 000 грн., також визнаються судом обґрунтованими.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відтак, з огляду на вищенаведене, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" про стягнення з Відповідача 1 369795,20 грн. основного боргу, 54908,16 грн. пені за період з 19.07.2016 р. по 18.01.2017 р., 121600,51 грн. 30 % річних за період з 09.07.2016 р. по 22.08.2017 р., 74159,04 грн. 20 % штрафу та з Відповідача 2 1000,00 грн. основного боргу, підлягають задоволенню.

На підставі статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 369 795,20 (триста шістдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яност п'ять гривень 20 коп.) грн. основного боргу, 54 908,16 (п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот вісім гривень 16 коп.) грн. пені, 121 600,51 (сто двадцять одну тисячу шістсот гривень 51 коп.) грн. 30 % річних, 74 159,04 (сімдесят чотири тисячі сто п'ятдесят дев'ять гривень 04 коп.) грн. 20 % штрафу та 9 306,94 (дев'ять тисяч триста шість гривень 94 коп.) грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" (35312, Рівненська область, Рівненський район, смт. Клевань, вул. Центральна, 38, код ЄДРПОУ 32679800) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1 000,00 (одну тисячу гривень 00 коп.) грн. основного боргу та 15,00 (п'ятнадцять гривень 00 коп.) грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано "22" вересня 2017 року.

Суддя Марач В.В.