ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" вересня 2017 р. Справа № 918/566/17
Суддя Марач В.В . розглянувши матеріали справи
запозовом Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Владна"
про стягнення заборгованості в сумі 105232,01 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: не з"явився.
Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 банк "Приватбанк" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Владна" про стягнення заборгованості в сумі 105 232 грн. 01 коп., з яких: 20920,00 грн. заборгованість за кредитом; 36 144,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 41087,11 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 7079,92 грн.-заборгованість по комісії за користування кредитом, яка виникла в результаті порушення відповідачем договірних зобов'язань за Договором банківського обслуговування б/н від 23 вересня 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.09.2011 року відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, ОСОБА_4 банку, (що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua), шляхом подання заяви про відкриття поточного рахунку, які разом складають Договір банківського обслуговування № б/н від 23.09.2011 року. На виконання Договору банк надав Відповідачу кредит у розмірі 52 000 грн., проте в порушення умов даного договору, Відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту в повному обсязі не виконав.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15.08.2017 року порушено провадження у справі № 918/566/17, розгляд якої призначено на 29.08.2017 року.
Представник позивача у судовому засіданні 19.09.2017 року підтримав позовні вимоги повністю з підстав зазначених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов суду не надав.
До господарського суду повернулася ухвала суду від 15 серпня 2017 року про призначення до розгляду справи №918/566/17 та ухвала суду від 29 серпня 2017 року про відкладення розгляду справи, які направлялись на адресу Відповідача, з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає".
Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1002958453, зробленого на запит суду, місцезнаходженням Відповідача є адреса, яка зазначена в позовній заяві, а саме: 33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Остафова, будинок 29, гуртожиток.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Крім того частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши подані ним письмові докази, оцінивши їх у сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При цьому господарський суд керувався наступним.
23 вересня 2011 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Владна" (Клієнт) було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої останній приєднався і погодився із умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_4, що розміщені на офіційному сайті ОСОБА_4 www.privatbank.ua, які разом складають Договір банківського обслуговування (далі Договір).
Відповідно до умов зазначеного Договору відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26002060482995.
Відповідно до п.3.2.1.1.16 Умов - при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь який іншій формі), ОСОБА_3 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій оосбі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до п . 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитною ліміту. Про розмір ліміту ОСОБА_3 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернег клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода ),
Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.
Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Свої зобов'язання за договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитний ліміт в розмірі 52 000,00 грн., що підтверджується заявою на відкриття банківського рахунку, довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів, випискою по рахунках Відповідача (а.с.16,31-36).
Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як зазначалося, заявою про відкриття поточного рахунку відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_4 - Договорі банківського обслуговування в цілому.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.
Відповідно до ч.1 п.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2. ст.639 Цивільного кодексу України).
Отже, кредитний договір між сторонами складається із заяви про відкриття поточного рахунку та Умов і Правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт банку. При цьому, зазначений Договір сторонами в установленому законом порядку, не оскаржувався.
У відповідності до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Водночас, ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за Договором від 23.09.2011 року перед Публічним акціонерним товариством ОСОБА_3 банк "Приватбанк" не виконав, кредитні кошти на загальну суму 20 920,00 грн. не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив.
Відповідно до п . 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк маг право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку Відповідач станом на 14.06.2017 року має заборгованість - 110432.72 грн. яка складається з наступного: 20920,00 грн. - заборгованість за кредитом; 36144,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, за період з 26.12.2013р. по 14.06.2017 р.; 46287,82 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, за період з 02.11.2011р. по 14.06.2017 р.; 7079,92 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, за період з 01.06.2014 р. по 14.06.2017 р.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Приписами ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Згідно ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На час прийняття рішення судом відповідач доказів погашення перед позивачем заборгованості за кредитом в сумі 20920,00 грн., заборгованості по відсотках в сумі 36144,98 грн. суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення з відповідача заборгованості по простроченому кредиту в сумі 20 920,00 грн., заборгованості по відсотках в сумі 36 144,98 грн. за період з 26.12.2013р. по 14.06.2017р., є обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.
Крім вимог про стягнення з відповідача заборгованості із простроченого кредиту, заборгованості із сплати відсотків за користування кредитом, позивач просить стягнути з відповідача 41 087,11 грн. пені за період з 01.04.2015 р. по 14.06.2017 р., та 7079,92 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом за період з 01.06.2014р. по 14.06.2017р..
Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені, судом враховано наступне.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2Д.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п, 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п, 3.2.І.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту. Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання маю бути виконано. Однак, відповідно до 3.2.1,5.4. Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов"язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені з урахуванням визначеного п.3.2.1.5.1. Договору порядку нарахування пені, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 41087 грн. 11 коп. пені за період з 01.04.2015 р. по 14.06.2017 р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 3.2.1.4.4. Умов - Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок заборгованості по комісії за користування кредитом, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 7079,92 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, за період з 01.06.2014р. по 14.06.2017р., є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк "Приватбанк" про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Владна" заборгованості в сумі 105 232 грн. 01 коп., з яких: 20920,00 грн. заборгованість за кредитом; 36 144,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 41087,11 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 7079,92 грн.-заборгованість по комісії за користування кредитом, підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладається судовий збір, так як спір виник внаслідок його неправомірних дій.
Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Владна" (33028, м. Рівне, вул. Остафова, буд. 29, гуртожиток, код ЄДРПОУ 33871984) на користь Публічного Акціонерного ОСОБА_1 ОСОБА_3 "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованості в сумі 105 232 грн. 01 коп., з яких: 20920,00 грн. заборгованість за кредитом; 36 144,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 41087,11 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 7079,92 грн.-заборгованість по комісії за користування кредитом та 1600 гривень судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 22 вересня 2017 року.
Суддя Марач В.В.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2017 |
Оприлюднено | 24.09.2017 |
Номер документу | 69059246 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Марач В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні