Постанова

від 20.09.2017 по справі 904/2863/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2017 року Справа № 904/2863/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Абадей М.О.

представники сторін:

від позивача: Павлова О.П., довіреність №б/н від 14.07.2017р., представник

від позивача: Єжков Д.В., довіреність №б/н від 14.07.2017р., представник

від відповідача-1: Мішакіна Л.О., договір про надання правової допомоги від 25.07.2017р., адвокат

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2017р. у справі №904/2863/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп", м.Дніпро

до відповідача-1: Фермерського господарства "Ніна", с.Жуківці, Обухівський район, Київська область

відповідача-2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Дніпро

про стягнення боргу та штрафних санкцій у розмірі 132714,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2017р. у справі №904/2863/17 (суддя Юзіков С.Г.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" до Фермерського господарства "Ніна" і фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення боргу та штрафних санкцій у розмірі 132714,38 грн. призначено судову експертизу та зупинено провадження у даній справі.

Не погодившись з означеною ухвалою, ТОВ "Оверес Груп" (позивач) звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає ухвалу такою, що порушує права позивача, допомагає відповідачу-1 зловживати своїми процесуальними правами та спрямованою на затягування процесуальних строків розгляду справи, а відтак на його думку є такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Позивач не погоджується з висновком суду щодо дійсної потреби у проведенні судової технічної експертизи, оскільки вважає, що судом не обґрунтовано в чому саме, з урахуванням позовних вимог, полягає суперечливість доказів наявних у справі та не надано жодних обґрунтувань стосовно того, що питання, які поставлені судом на роз'яснення експертів, не можуть бути досліджені під час судового розгляду на підставі наявних у справі та поданих сторонами доказів. Звертає увагу суду на те, що акти частково оплачені відповідачем-1, тобто ФГ "Ніна" своїми діями схвалила дану угоду та підтвердила її реальність й непрямим чином підтвердила факт отримання спірних послуг від позивача. Вважає, що судом та відповідачем-1 не враховано, що оплачені ФГ "Ніна" акти надання послуг також підписані не директором ФГ "Ніна", а іншими працівниками господарства. Вказує, що додаткові угоди або додатки до договору надання послуг №332 від 12.04.2016р. між позивачем та відповідачем-1 не укладались та жодним чином ФГ "Ніна" не повідомляло позивачу перелік осіб, які повноважні підписувати первинні документи від імені Господарства. Вважає, що питання наявності повноважень на підписання первинних документів перебуває у правовому полі та цілковито належить до компетенції суду, а не експертної організації. Позивач посилається на приписи ст.58 1 ГПК України та припускає, що відповідач-1 може мати декілька різних печаток для використання з різною метою й жодним чином проконтролювати це неможливо, до того ж у договорі сторони не передбачали обов'язкове проставлення печатки кожною зі сторін, а відтак, печатка проставляється за бажанням особи, що відповідає приписам Цивільного й Господарського кодексів України. Звертає увагу позивач і на те, що первинні документи у вигляді актів приймання-передачі за договором про надання послуг надавались відповідачу-1 разом з послугами, а підписані ФГ "Ніна" примірники вказаних документів, в свою чергу отримувались ТОВ "Оверес Груп" поштою, відтак, контролювати підписання первинних документів та осіб, які проставляли підписи та печатки на них у позивача не було навіть фізичної можливості. Також позивач зазначає, що при отриманні послуг або товару кожна юридична особа звітує у податкові органи, на обліку в яких перебуває, та в залежності від виду діяльності отримує податковий кредит та податкову вигоду. Вказує, що відповідач-1 зазначав, що ці суми помилково включено до податкового кредиту, але ні станом на дату прийняття ухвали про зупинення провадження у справі, ні станом на дату подачі даної апеляційної скарги, відповідачем-1 не внесені відповідні зміни до поданої до податкового органу документації відповідно до норм Податкового кодексу України. Скаржник також вказує, що після порушення провадження у справі №904/2863/17 відповідачем-1 надіслано позивачу лист №11 від 28.02.2017р., яким відповідачем-1 визнано факт отримання послуг та зазначено про їх неякісність без повідомлення яким чином, за яких умов це виявлено й чомусь встановлення неякісності лише після порушення питання про оплату отриманих послуг в суді. Відтак, на думку позивача, непрямим чином та власними діями відповідач-1 визнав факт отримання послуг, обумовлених договором №332 від 12.04.2016р. Таким чином, позивач вважає, що в сукупності всі докази та дії відповідача-1 повністю надають можливість розглянути справу по суті. Зважаючи на те, що підставою для зупинення провадження у справі №904/2863/17 є призначення судової технічної експертизи, а інших підстав для зупинення провадження у справі судом не встановлено, ТОВ "Оверес Груп" просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2017р. в повному обсязі та направити матеріали справи для розгляду по суті до господарського суду Дніпропетровської області.

ФГ "Ніна" (відповідач-1) у відзиві на апеляційну скаргу заперечує на її задоволенні. Вказує, що якщо в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута лише в частині зупинення провадження. Щодо обставин, які слугували підставою для призначення судової експертизи відповідач-1 вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано підійшов до вирішення питання про призначення експертизи, тому, враховуючи, що відповідач-1 заперечував факт підписання директором підприємства ОСОБА_5 спірних актів, а також, що підписи у спірних актах візуально відрізняються від підпису ОСОБА_5 у Договорі №332 від 12.04.2016р. та актах наданих послуг, вважав за необхідне на вирішення експертів поставити лише питання чи нанесено відтиск печатки у актах послуг та Договорі №332 однією і тією ж печаткою, яка належить ФГ "Ніна". Таким чином, клопотання відповідача-1 про призначення судової експертизи було задоволено судом частково саме з метою уникнення затягування розгляду справи у подальшому. Щодо посилань позивача, що судом не враховано, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення лежить на стороні, яка на них посилається, відповідач-1 вважає, що оскільки ФГ "Ніна" не має можливості самостійно довести факт того, що під час проставляння відбитків печаток в Актах, які є предметом розгляду даної справи, стоїть не печатка ФГ "Ніна", дана обставини якраз і врахована судом під час призначення судової експертизи. Звертає увагу на те, що вартість судової експертизи наразі сплачена відповідачем-1, що свідчить про відсутність наміру затягування процесу розгляду даної справи. Щодо посилання позивача на те, що відповідач-1 непрямими діями визнав факт надання послуг, про що свідчить відповідна податкова звітність, вказує на те, що в матеріалах справи мітяться докази на підтвердження самостійного виправлення ФГ "Ніна" помилок в розрахунках податкового зобов'язання з ПДВ, можливість якого передбачена діючим законодавством, а судова практика (постанова Вищого господарського суду України від 25.12.2014р. у справі №911/1652/13) свідчить про прийняття судами до уваги таких дій, спрямованих на коригування податкових зобов'язань.

ФОП ОСОБА_4 (відповідач-2) відзив на апеляційну скаргу по суті заявлених вимог не надав.

У судовому засіданні 20.09.2017р. представники позивача підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, представник відповідача-1 заперечував на задоволенні апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

За результатами перегляду справи в судовому засіданні 20.09.2017р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 16.03.2017р. до господарського суду Дніпропетровської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" з позовом до відповідача-1: Фермерського господарства "Ніна" і відповідача-2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якому просить:

- стягнути солідарно з Фермерського господарства "Ніна" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" 500,00 грн. основного боргу:

- стягнути з Фермерського господарства "Ніна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" 131893,20 грн. - основного боргу, 201,18 грн. - пені, 120,00 грн. - три проценти річних;

- судовий збір покласти на відповідача-1, як основного боржника та особи, з порушень виконання зобов'язань якого й виник основний спір.

24.05.2017р. ФГ "Ніна" (відповідач-1) подало до господарського суду клопотання про призначення технічної судової експертизи документів, на вирішення якої поставити питання: - чи належить ОСОБА_5 підпис на актах надання послуг №256 від 04.08.2016р., №258 від 04.08.2016р., №259 від 04.08.2016р., №262 від 04.08.2016р., №263 від 04.08.2016р., №1220 від 06.10.2016р., №1222 від 06.10.2016р., №1223 від 06.10.2016р., №1651 від 06.12.2016р., №1675 від 15.12.2016р.?;

- чи нанесено відтиск печатки у актах надання послуг: №256 від 04.08.2016р., №258 від 04.08.2016р., №259 від 04.08.2016р., №262 від 04.08.2016р., №263 від 04.08.2016р., №1220 від 06.10.2016р., №1222 від 06.10.2016р., №1223 від 06.10.2016р., №1651 від 06.12.2016р., №1675 від 15.12.2016р. та на актах надання послуг №17 від 12.04.2016р., №49 від 25.04.2016р. та Договорі надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки №332 від 12.04.2016р. однією і тією самою печаткою, яка належить ФГ "Ніна"? Проведення експертизи відповідач-1 просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз при Міністерстві юстиції України.

24.05.2017р. господарський суд Дніпропетровської області прийняв ухвалу про призначення у даній справі судової експертизи з метою забезпечення правильного і всебічного розгляду справи, проведення якою доручив спеціалістам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Зазначеною ухвалою на вирішення експертизи поставлено наступні питання:

- чи нанесено відтиск печатки у актах надання послуг: №256 від 04.08.16р., №258 від 04.08.16р., №259 від 04.08.16р., №262 від 04.08.16р., №263 від 04.08.16р., №1220 від 06.10.16р., №1222 від 06.10.16р., №1223 від 06.10.16р., №1651 від 06.12.16р., №1675 від 15.12.16р., на актах надання послуг №17 від 12.04.16р., №49 від 25.04.16р. та на Договорі надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки №332 від 12.04.16р. однією і тією ж печаткою, яка належить ФГ "Ніна"?

Необхідність призначення експертизи мотивована судом тими обставинами, що відповідач-1 заперечував факт підписання директором підприємства ОСОБА_5 спірних актів, а також, що підписи у спірних актах візуально відрізняються від підпису ОСОБА_5 у Договорі №332 від 12.04.2016р. та актах №17 від 12.04.2016р. та №49 від 25.04.2016р.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

За приписами ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Згідно з ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

У пунктах 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012р. роз'яснено господарським судам, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Про призначення судової експертизи приймається ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (пункт 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012р.).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду має містити мотиви її прийняття з посиланням на законодавство.

Проаналізувавши спірні правовідносини, які виникли між сторонами та є предметом розгляду в межах даної судової справи, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача-1 та призначення у даній справі судової експертизи, з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду у даній справі є позовна вимога до відповідача-1 про стягнення основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних, які обґрунтовані посиланнями позивача на неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань з оплати наданих йому за Договором послуг з ТО та ремонту техніки №332 від 12.04.2016р. та неналежне виконання відповідачем-2 своїх зобов'язань за Договором поруки №12/04/16 від 12.04.2016р.

Заперечуючи факт надання позивачем послуг за вказаним договором, відповідач-1 посилався на не підписання актів наданих послуг повноважною особою - головою ФГ "Ніна" ОСОБА_5

На спростування таких заперечень відповідача-1 позивач вказував на те, що на актах надання послуг підписи осіб, які їх підписали, засвідчені печаткою ФГ "Ніна", а крім цього, в матеріалах справи містяться й інші непрямі докази про отримання відповідачем-1 зазначених в актах послуг, зокрема дані податкової звітності про реєстрацію податкових накладних, які містять відображення взаємовідносин сторін у спірному періоді.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В п. 8.4. Договору №332 від 12.04.2016р. сторони обумовили, що після завершення ремонтних робіт Виконавець запрошує Замовника для підписання Акту виконаних робіт, якщо Замовник знаходить закінчену гарантійну роботу прийнятною і приймає її як виконану, він підписує акт виконаних робіт. Яка саме особа уповноважена Замовником на прийняття таких робіт в умовах цього договору не визначено.

Наразі голова ФГ "Ніна" ОСОБА_5, як повноважна особа, яка укладала означений договір, заперечує факт підписання ним актів надання послуг.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, з матеріалів справи вбачається, що підписи на спірних актах надання послуг візуально відрізняються від підпису ОСОБА_5, а тому немає потреби ставити на вирішення експертів питання щодо належності цих підписів голові ФГ "Ніна".

Разом із цим, у суду відсутня можливість встановити належність відтисків печатки на актах наданих послуг ФГ "Ніна", оскільки для цього необхідні спеціальні знання.

Враховуючи, що встановлення факту засвідчення підписів осіб у спірних актах надання послуг відтиском печатки ФГ "Ніна" вплине на оцінку судом суттєвих обставин даного спору при з'ясуванні питань, які саме послуги надались позивачем та якій особі за вказаним договором, їх вартість та якість тощо, колегія суддів суд апеляційної інстанції вважає, що наявні у справі докази дійсно є взаємно суперечливими, а тому їх оцінку необхідно здійснити господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Щодо заперечень апеляційної скарги позивача про наявність в матеріалах справи інших непрямих доказів отримання відповідачем-1 наданих позивачем послуг, то колегія суддів відхиляє ці доводи позивача, з огляду на те, що наразі судом апеляційної інстанції не можуть надаватися оцінки спірним правовідносинам сторін по суті спору за результатами дослідження усіх наявних у справі доказів у їх сукупності, до прийняття відповідного рішення судом першої інстанції, оскільки предметом оскарження та перегляду справи в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою позивача є суто питання правомірності та обґрунтованості призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.

При цьому колегія суддів виходить із того, що призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акти - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009р. по справі №24/489 щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії. Тому призначення у даній справі судової експертизи є достатньою підставою для зупинення провадження у справі.

Щодо решти доводів позивача про зловживання відповідачем-1 своїми процесуальними правами та затягування строків вирішення спору внаслідок зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням означеної судової експертизи, то вони також відхиляються колегією суддів, як необґрунтовані, оскільки, як зазначено вище, для правильного вирішення спору у даній справі існує дійсна потреба у з'ясуванні питань, які потребують спеціальних знань, і відповідач-1 зі своєї сторони виконав усі вимоги суду, які необхідні для проведення означеної судової експертизи.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженої у справі ухвали суду немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверес Груп" - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2017р. у справі №904/2863/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складений та підписаний - 22.09.2017р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Е.В. Орєшкіна