Постанова

від 19.09.2017 по справі 904/6817/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2017 року справа № 904/6817/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Чус О.В.,

секретар судового засідання Пінчук Є.С.,

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №01-14/7/20вих від 11.01.2017 р.,

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №250717 від 25.07.2017 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "777" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2017 р. у справі

за позовом Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, м.Кам'янське, Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "777", м.Кам'янське, Дніпропетровської області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2017 р. у справі №904/6817/17 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено . Внесено зміни до пунктів 2.2 та 4.1 Договору від 23.11.2011р. №12026 оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 23.11.2011р. за №121040004000277), укладеного між Дніпродзержинською міською радою (ідентифікаційний код 24604168) та товариством з обмеженою відповідальністю „777» (ідентифікаційний код 19144245), виклавши їх у наступній редакції: «п.2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 16.02.2017р. становить 828 935 грн. 94 коп.» ; «п.4.1. Орендна плата вноситься «Орендарем» виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 99472,31 грн/рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішення міської ради від 23.06.2017 №725-17/VII «Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста» та рішення міської ради від 12.07.2013 №842-38/VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ» . Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "777" на користь Кам'янської міської ради 1 600 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Згадане рішення обґрунтовано посиланням на те, що договором та законом передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "777" у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду скасувати.

Скаржник вважає, що рішення міської ради від 23.06.2017 р. № 725-17/VІІ "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста", яким затверджено Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста, є протиправним.

Пунктом 5.1. Положення визначено, розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме: ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 3% від нормативної грошової оцінки, ставки орендної плати за земельні ділянки, які не визначені в пунктах 5.1., 5.3. - 3.5 % від нормативної грошової оцінки, ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для розміщення об'єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним та паливом та земельні ділянки, які використовуються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - 12% від нормативної грошової оцінки.

Зазначене, на думку скаржника, не відповідає Конституційним засадам, оскільки відповідач орендує земельну ділянку для розміщення об'єкту торгівлі пальним та паливом за межами адміністративних границь міста Кам'янського, а оренду міська рада призначила в такому ж розмірі, як і подібним орендарям, що орендують землю в центрі міста.

Кам'янска міська рада не уповноважена укладати з відповідачем договір оренди землі, яка не входить до власності територіальної громади місця.

Відповідно до вимог ст.ст.626,627 ЦК України розмір орендної плати за користування землею встановлюється не рішенням і не положеннями виданими міською радою, а домовленістю між нею і орендарем, вказаній у договорі.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції було безпідставно залишено без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду, пов'язаної з нею справи №208/4095/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "777" до Кам'янської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу господарського суду залишити без змін, як обґрунтоване та прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Товариством з обмеженою відповідальністю "777" подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду пов'язаної з нею адміністративної справи №208/4095/17, що розглядається Заводським районним судом м.Кам'янське, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "777" до Кам'янської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування, а саме рішення міської ради від 23.06.2017 р. № 725-17/VІІ "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста".

Відповідно до п. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає утому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку не вбачається неможливості для суду апеляційної інстанції самостійно встановити обставини, необхідні для розгляду даної господарської справи в межах заявлених позовних вимог.

Водночас колегія суддів відзначає, що згідно зі ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р., передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

В листі Верховного Суду України № 1-5/45 від 25.01.2006 р. зазначено, що у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статі 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача "777" про зупинення провадження у справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

23.11.2011р. між Дніпродзержинською міською радою, (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "777" (орендар) укладено договір №12026 оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: вул. Дніпропетровська, 2В у м.Дніпродзержинськ, згідно з планом земельної ділянки, що додається (п.1.1. договору).

Згідно плану земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:04:008:0020.

Підставою для надання земельної ділянки є рішення Дніпродзержинської міської ради від 31.03.2011р. №80-06/VI (пункт 1.2 договору оренди земельної ділянки).

Зазначений договір оренди земельної ділянки зареєстровано в управлінні Держкомзему у м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.04.2012 р. за № 121040004000277.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1800 га для розміщення автозаправної станції (п.2.1. договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 15.08.2011р. становить 379 973 грн. 88 коп. (п. 2.2 договору).

Договір укладається строком до 31.03.2021 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Згідно п.4.1 договору оренди земельної ділянки орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 18 998, 70 грн./рік без ПДВ, а з урахуванням пільги - у розмірі 15 198,95 грн./рік без ПДВ, яка застосовується на умовах, визначених рішенням Дніпродзержинської міської ради від 27.05.2011р. №116-08/VI «Про плату за землю» .

За п.4.4. договору розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів ставки земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п.12.1. договору зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі досягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Пунктом 1 рішення Дніпродзержинської міської ради від 12.07.2013р. №842-38/VI „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ» було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ із застосуванням базової вартості 1 кв.м. в розмірі 199,64 грн. та введено її в дію з 01.01.2014р.

У пунктах 1.1., 1.2. та 1.3. вказаного рішення передбачено для всіх земельних ділянок у правобережній частині міста, крім земельних ділянок, зазначених в пункті 1.3, при розрахунку нормативної грошової оцінки застосовувати єдиний сукупний (добуток) коефіцієнт Км3 з урахуванням локальних факторів: місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні (0,8) та у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря (0,8), який в сукупності (добутку) дорівнює 0,64; для всіх земельних ділянок у лівобережній частині міста при розрахунку нормативної грошової оцінки застосовувати єдиний сукупний (добуток) коефіцієнт Км3 з урахуванням локального фактору місцезнаходження земельної ділянки на намивних (насипних) територіях, який дорівнює 1,02; застосувати сукупний (добуток) коефіцієнт Км3, який дорівнює 1 на земельні ділянки, які надані в користування промисловим підприємствам, що є джерелами забруднення.

Підпунктом 5.3 пункту 5 Положення «Про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста» , затвердженого рішенням Кам'янської міської ради від 23.06.2017р. №725-17/VIІ «Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста» встановлено ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для розміщення об'єктів торгівлі (посередництва в торгівлі) пальним та паливом та за земельні ділянки, які використовуються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - 12% від нормативної грошової оцінки.

Згідно витягу з технічної документації, наданому Відділом Держгеокадастру у м.Дніпродзержинську, нормативна грошова оцінка земельної ділянка за адресою: м.Кам'янське, вул.Січеславський шлях (Дніпропетровська), 2в, загальною площею 0,1800 га, станом на 16.02.2017 р. становить 828935,94 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 188 ГК України встановлено порядок зміни та розірвання господарських договорів, зокрема, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона, яка отримала пропозицію, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі, коли сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Проте, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 ГК щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 1 статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із призначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Матеріали справи свідчать про те, що з моменту укладення спірного договору оренди землі законодавцем було змінено розмір нормативної грошової оцінки землі та ставки за якими обчислюється розмір орендної плати.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктом 1.1 статті 1 ПК України встановлено, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 10 ПК передбачено, що податок на майно належить до місцевих податків; місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (стаття 287 ПК України).

Відповідно до п. 288.5.1 ст.288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

За ч.5 ст.5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 13 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно ст. 18 Закону України "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

У п. 2 ст. 20, п. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" зазначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією; держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; до розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, пункт 12 Земельного кодексу України).

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (пункт 3.4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» ).

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відповідно до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в своїх положеннях приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які згідно до Конституції України є обов'язковими до виконання на відповідній території та встановлюються у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом є обов'язковими до виконання на відповідній території.

У частині 1 пункту 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

При перегляді рішень господарських судів з аналогічних спорів, зокрема в постанові від 04.07.2011р. по справі № 41/81пд, Верховний Суд України зазначив, що оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом, оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною.

Розмір орендної плати у даному випадку складає 12% від нормативної грошової оцінки та становить 99472,31 грн. на рік.

Враховуючи те, що сторонами договору оренди передбачена можливість перегляду орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Приймаючи до уваги вищенаведене, судова колегія вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника про те, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами адміністративних границь міста Кам'янського, оскільки наведене спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження скаржника про те, що розмір орендної плати за користування землею встановлюється не рішенням і не положеннями виданими міською радою, а домовленістю між нею і орендарем, вказаній у договорі, оскільки наведене суперечить приписам п.п.34,35 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якими встановлено, що до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у користуванні відповідних територіальних громад.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що судом першої інстанції було безпідставно залишено без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, оскільки із обставин справи не вбачається, що господарський суд у справі що переглядається у апеляційному порядку, не міг самостійно встановити обставини, необхідні для вирішення цього спору.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99,101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "777" відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2017 р. у справі №904/6817/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 22.09.2017 р.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

ОСОБА_3