ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" вересня 2017 р. Справа № 914/440/17
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Марка Р.І.
суддів Желіка М.Б.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Кобзар О.В.,
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 02.01.2017р.);
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів» , б/д та б/н (вх. № 01-05/2974/17 від 27.06.17)
на рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2017р.
у справі № 914/440/17, суддя - Пазичев В.М.
за позовом: Жовківської районної ради Львівської області, м. Жовква Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сальве-Львів» , м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська центральна районна лікарня Львівської області, м. Жовква Львівської області
про: витребування майна з чужого незаконного володіння
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.05.2017р. у справі №914/440/17 позов Жовківської районної ради Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сальве-Львів» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська центральна районна лікарня Львівської області про витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволено.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів» на користь Жовківської районної ради Львівської області 1 600 грн. 00 коп. судового збору.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів» повернути Жовківській районній раді Львівської області частину нежитлової будівлі (приймального покою) площею 28.6 м.кв. у нежитловій будівлі, що розташована за адресою: м. Жовква, вул. Львівська,76а, про що скласти підписаний сторонами акт приймання-передачі (повернення) майна.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 16.05.2017р. у справі №914/440/17 відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н та б/д (вх. № 01-05/2974/17 від 27.06.17), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2017р. у справі №914/440/17 скасувати з підстав порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування фактичних обставин, що мають значення у даній справі і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
Скаржник стверджує, зокрема, що несвоєчасне повідомлення, а саме: за три місяці до закінчення договору оренди відповідно до ч.3 ст. 17 ЗУ Про оренду державного та комунального майна Жовківською районною радою Львівської області, щодо намірів використовувати зазначене майно для власних потреб, для ТзОВ Сальве-Львів , спричинить негативні наслідки та збитки, оскільки розірвання договору є ризиком для втрати роботи персоналу аптечного пункту, зменшення прибутковості від операційної діяльності, припинення сплати податків до місцевого бюджету, незабезпечення якісними лікарськими засобами та виробами медичного призначення населення.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями КП «Документообіг господарських судів» , 27.06.2017р. справу за № 914/440/17 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Желіка М.Б. та Костів Т.С.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів» , б/д та б/н прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.07.2017р.
На адресу суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу № 731/01-09 від 11.07.2017р. (13.07.2017р. вих.№ 01-04/4720/17), в якому остання просить рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2017р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, Жовківська центральна районна лікарня Львівської області просить розглядати дану справу без участі представника третьої особи, за наявними матеріалами та наданим відзивом на апеляційну скаргу.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017р. розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів» у справі №914/440/17 в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 11.09.2017р. та в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів з підстав, зазначених у даній ухвалі суду.
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу №01-24/479 від 10.08.2017р. (вх. № 01-04/5540/17 від 14.08.17) в якому просить рішення Господарського суду Львівської області у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення та у зв'язку із перебуванням представника Жовківської районної адміністрації Львівської області з 01.09.2017р. по 30.09.2017р. у відпустці розглядати справу без його участі.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 року розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК відкладено на 18.09.2107 р. з підстав зазначених в даній ухвалі.
Необхідно також зазначити, що при подачі апеляційної скарги відповідач подав додаткові докази, а саме: копії платіжних доручень; копія листа вих.№ 171 від 16.08.2016 р.; які були не подані до суду першої інстанції. Враховуючи додаткові докази, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України , у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Згідно ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже враховуючи ст. 101 та ст. 43 ГПК України, колегія суддів долучає подані докази відповідачем до матеріалів справи, для вирішення даних правовідносин з урахуванням всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
В судовому засіданні 18.09.2017 року представник відповідача, надав пояснення по суті спору, а також пояснення з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.
Позивач та третя особа участі своїх уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представників відповідача та третьої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 18.09.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, який підтримав свої позиції, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, територіальна громада Жовківського району, в особі Жовківської районної ради, є власником нежитлової будівлі (приймального покою) у м. Жовква, по вул. Львівській, 76а. Зазначена будівля перебуває на балансі Жовківської центральної районної лікарні Львівської області.
26 листопада 2010 року між Жовківською районною радою (надалі - позивач) та ТзОВ «Сальве-Львів» (надалі - відповідач) був укладений Договір оренди нерухомого майна, віднесеного до спільної власності територіальних громад Жовківського району № 49 (надалі - Договір). Відповідно до зазначеного Договору, в користування відповідача було передано частину нежитлової будівлі (приймального покою) площею 20,0 м.кв. терміном на 2 роки 11 місяців, а саме з 26.11.2010 року до 25.10.2013 року.
Відповідно до п. 2.4 Договору оренди нерухомого майна, віднесеного до спільної власності територіальних громад Жовківського району №49 від 26.11.2010 року, у випадку розірвання договору оренди, закінчення терміну його дії та відмови від його продовження, Орендар зобов'язаний у 15-ти денний термін повернути Орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду. Майно вважається повернутим Орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.
06.11.2012 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 49/1 до Договору оренди від 26.11.2010 року, відповідно до якої площа орендованого приміщення була збільшена до 28,6 м.кв.
25 жовтня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 49/2 до Договору оренди від 26.11.2010 року, відповідно до п. 1 якої, дія Договору оренди продовжена до 25 вересня 2016 року.
31.03.2014 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 49/3 до Договору оренди від 26.11.2010 року, відповідно до п. 1 змінився розмір орендної плати і становить на день підписання Додаткової угоди 524,76 грн. за один місяць оренди.
16.08.2016 року до відділу економічної роботи, управління комунальним майном та приватизації Жовківської районної ради Львівської області надіслано лист від ТзОВ Сальве Львів , в якому зазначено, що на підставі п. 9.5 договору оренди нерухомого майна віднесеного до спільної власності територіальних громад Жовківського району № 49 від 26.11.2010 року, просять продовжити даний договір на той самий строк та на тих самих умовах.
23.09.2016 року до Жовківської районної ради надійшов лист від ТзОВ «Сальве-Львів» № 198 із клопотанням продовжити Договір оренди приміщення терміном на 2 роки 11 місяців.
23.09.2016 року до Жовківської районної ради надійшов лист Жовківської Центральної районної лікарні № 1096/01-09 про продовження зазначеного Договору оренди приміщення терміном на 1 місяць, а 26.09.2016 року надійшов лист № 1100/01-09 із клопотанням не продовжувати Договір оренди приміщення з 26.10.2016 року.
26.09.2016 року Жовківська районна рада скерувала лист ТзОВ «Сальве-Львів» (вих. № 02-03/527) про те, що Договір оренди нерухомого майна, віднесеного до спільної власності територіальних громад Жовківського району № 49 від 26.11.2010 року буде розірвано, у зв'язку із закінченням терміну дії, а саме з 26.10.2016 року. Одночасно ТзОВ «Сальве-Львів» було надіслано три примірники Додаткової угоди № 49/4 від 23.09.2016 року для підписання та повернення двох примірників до Жовківської районої ради.
Відповідно до цієї угоди, термін дії Договору було продовжено до 25 жовтня 2016 року. Відповідач підписаних примірників Додаткової угоди №49/4 від 23.09.2016 року до Жовківської районної ради не повернув та дану додаткову угоду не підписав, що свідчить про не узгодження між сторонами продовження договору на один місяць.
21 жовтня 2016 року ТзОВ «Сальве-Львів» було надіслано лист № 02-03/577 про надіслання Додаткової угоди № 49/5 від 21.10.2016 року у трьох оригінальних примірниках для підписання, та рахунку № 261 від 19.10.2016 року для оплати.
Додаткових угод № 49/4 від 23.09.2016 року та № 49/5 від 21.10.2016 року відповідач не підписав та до Жовківської районної ради не повернув.
26 жовтня 2016 року відповідачу було надіслано Претензію № 02-03\584 про погашення суми заборгованості в розмірі 711,66 грн та повернення орендованого майна в належному стані. Відповідач вимоги Претензії виконав частково, оплативши суму заборгованої орендної плати.
10 листопада 2016 року відповідачеві було надіслано лист про необхідність повернення двох примірників підписаних Додаткових угод № 49/4 від 23.09.2016 року та № 49/5 від 21.10.2016 року, Акту приймання-передачі (повернення) та звільнення приміщення.
21 листопада 2016 року відповідачеві було надіслано Претензію № 02-03/631 про вивільнення орендованого приміщення та повернення належно оформлених примірників Додаткових угод. Вимоги Претензії на день подання позову не виконані, а відповідач продовжує користуватись орендованим приміщенням.
Враховуючи вищенаведене позивач стверджує, що зазначене приміщення є необхідним балансоутримувачу - Жовківській ЦРЛ для здійснення статутної діяльності, однак відповідач незаконно ним користується і у розпорядження власника не повертає.
Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до частини 1 статті 283 ГК за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 4 статті 284 ГК передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також встановлено статтею 764 ЦК та опосередковано нормою частини 4 статті 291 ГК, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК.
За змістом статті 764 ЦК якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Крім того, у справі, що розглядається, орендоване майно є комунальним, а тому на ці правовідносини поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон).
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно зі статтею 27 Закону у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Враховуючи дані спірні правовідносини, необхідно враховувати положення статті 777 ЦК України, статті 285 ГК України, які регулюють переважне право наймача на укладання договору на новий строк.
Так, наведеними нормами передбачено, що орендар (наймач), який належно виконує свої обов'язки за договором оренди (найму), після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення цього договору на новий строк.
Частиною 3 статті 17 Закону встановлено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
При цьому сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення. Наймач повинен повідомити наймодавцю про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору найму.
У разі якщо наймач не надсилає повідомлення наймодавцю, він відмовляється від здійснення свого переважного права.
На виконання викладених вимог суд встановлює, з якою метою буде використовуватися нерухоме майно, що є предметом договору. Ця обставина, у разі з'ясування, що майно буде знову передаватися в оренду, свідчитиме про порушення власником вимог, встановлених частиною 3 статті 17 Закону.
Неврахування судом переважного перед іншими особами права наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, на укладання договору найму на новий строк, свідчить про ігнорування національними судами практики Європейського суду з прав людини у розрізі захисту права власності та є підставою для констатації порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у справі «Стрейтч проти Сполученого Королівства» , суд дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і - в цілях статті 1 Першого протоколу - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом Дорчестера за орендним договором (пункт 35).
(Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України, що відображено, зокрема, в постанові ВСУ від 17.05.2017 р. у справі № 17/068 ).
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, орендар скористався своїм переважним правом та попередив орендодавця про намір пролонгувати даний договір на той самий строк та на тих самих умовах.
Крім того, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про належне повідомлення відповідача про відмову в поновленні договору та припинення договору оренди нерухомого майна від 26 листопада 2010 року, оскільки дія даного договору була продовжена до 25 вересня 2016 року, а 26 вересня 2016 року Жовківська районна рада Львівської області повідомила ТзОВ Сальве Львів про намір продовжити договір оренди на один місяць до 25.10.2016 року після чого даний договір буде розірвано 26.12.2016р. у зв'язку з необхідністю здійснення діяльності балансоутримувачем.
Таким чином, дані обставини свідчать, що позивач не виконав умови встановлені п. 9.5 договору оренди № 49 від 26.11.2010р, ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , оскільки належним чином не повідомив про відмову в продовженні даного договору протягом одного місяця після закінчення його строку.
Про розірвання договору оренди нерухомого майна № 49 від 26.11.2010р. Жовківська районна рада повідомила ТзОВ Сальве Львів 21.10.2016р., а саме в матеріалах справи наявна додаткова угода № 49/5 про розірвання договору оренди нерухомого майна № 49 від 26.11.2010р., претензія в якій зазначено про розірвання договору та повернення приміщення.
Тобто, враховуючи вищенаведене, Жовківська районна рада належним чином не виконала свого обов'язку передбаченого нормами чинного законодавства та не повідомила про припинення даного договору оренди нерухомого майна від 26.11.2010 року чим також порушила переважне право орендаря (ТзОВ Сальве Львів ) на оренду спірного приміщення.
Також необхідно зазначити, що в листі не зазначено про необхідність повернення орендованого майна та небажання орендодавця продовжувати орендні правовідносини, щодо договору оренди від 26.11.2010 року. Як уже було зазначено, позивач тільки послався на пролонгацію договору на один місяць та після цього наполягав на розірвання договору оренди від 26.11.2010 року, чим саме порушив строк пердбачиний нормами чинного законодавства.
Суд наголошує, що позивачем не було висунуто власних заперечень щодо продовження дії спірного договору оренди.
По-друге, колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України щодо направлення позивачем листа від 26.09.2016 р. на адресу відповідача.
Отже, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про відправлення саме листа від 29.09.2016 року на адресу позивача та одержання ним останнього протягом місяця після закінчення договору оренди.
Щодо інших листів та претензій позивача, які знаходяться в матеріалах справи, судова колегія зазначає, що вказані листи та претензії було надіслано орендодавцем вже після закінчення передбаченого чинним законодавством місячного строку, встановленого для їх пред'явлення орендарю, тому - не можуть вважатись підставою для припинення спірних договорів оренди.
Відтак, судова колегія приходить висновку про те, що позивачем не було належним чином заявлено заперечення проти продовження дії спірного договору.
Отже, враховуючи те, що приписи зазначених вище норм законодавства пов'язують автоматичне поновлення договору лише з фактом відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, який в свою чергу має підтверджуватись належними та допустимими доказами, докази чого в матеріалах справи відсутні, судова колегія критично оцінює доводи позивача про припинення дії спірного договору оренди з 26.09.2016 р.
Таким чином, колегія суддів вважає, що спірний договір оренди від 26.11.2010 р. не припинив своєї дії у зв'язку з закінченням строку, а навпаки є пролонгованим та продовжує діяти на той самий термін на тих самих умовах.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що Жовківська районна рада Львівської області приймала здійснені відповідачем платежі по орендній платі з вересня 2016 року по травень 2017 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.09.2016р, від 30.09.2016р., від 13.10.2016р., від 28.10.2016р., від 30.11.2016р., від 21.12.2016р., від 23.01.2017р., від 20.02.2017р., від 18.04.2017р., від 21.04.2017р., від 23.05.2017р., в призначені платежу зазначено договір оренди та не здійснювала повернення орендарю сплачених грошових коштів, як помилково перерахованих, в зв'язку з чим такі дії орендодавця можуть розцінюватися як згода з продовженням строку дії оренди.
Відповідно до ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.
Відповідно до ст. 285 Господарського кодексу України , орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди. Орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду. Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.
Частиною 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна визначено, що після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обовязку за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладання договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
В п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна № 12 від 29.05.2013 року зазначено, що статтею 285 ГК України , статтею 777 ЦК України , частиною третьою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" наявність у орендаря передбаченого переважного права, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий строк, якому відповідає обов'язок орендодавця щодо укладення такого договору, є підставою для обов'язкового укладення відповідного договору оренди згідно із законом за наявності обставин, зазначених у відповідних законодавчих приписах. Отже, вирішуючи такі спори, господарські суди мають з'ясовувати наявність у орендаря переважного права на укладення договору оренди на новий строк з урахуванням наявності чи відсутності обставин, з якими закон пов'язує виникнення такого права, а також вчинення кожним з учасників спірних правовідносин певних дій на виконання вимог закону. При цьому судам слід також з'ясовувати, чи належним чином орендар виконував зобов'язання за договором.
Крім того, також мають досліджуватися обставини, пов'язані з наміром власника використовувати для власних потреб майно, стосовно якого виник спір, в тому числі наявність доказів, які однозначно свідчать про відповідний намір. Однак, в матеріалах справи крім листа балансоутримувача до позивача про необхідність даного приміщення для використання для власних потреб, інших доказів стороною не було подано.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази, що позивач повідомляв відповідача про розірвання договору оренди від 26.11.2010 р. належним чином, а саме не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну дії договору.
Як випливає з матеріалів справи, відповідачем як орендарем та позивачем як орендодавцем було вчинено низку конклюдентних дій, які полягають у направленні орендарем повідомлення про бажання продовжувати договори оренди, відсутності протилежного повідомлення з боку відповідача протягом місяця, прийняття позивачем орендної плати після спливу строку дії договорів оренди, які породжують правові наслідки у вигляді продовження або поновлення дії договорів оренди на новий строк на тих же умовах.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог позивачем, а саме: щодо повернення Жовківській районній раді частину нежитлової будівлі площею 28.6 м.кв. у нежитловій будівлі в м. Жовква, вул.. Львівська 76а.
Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення були доведені суду .
Судовий збір за розгляд в суді першої інстанції покладається на позивача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене та відповідно до ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-
п о с т а н о в и в:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів» , б/д та б/н (вх. № 01-05/2974/17 від 27.06.17) задоволити.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2017р. скасувати повністю.
3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Жовківської районної ради Львівської області (80300, Львівська обл., м. Жовква, вул. Львівська, 40, код ЄДРПОУ 25236844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів» (79018, м. Львів, вул. Федьковича, 10, код ЄДРПОУ 36248737) 1 760, 00 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.
5. Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
7. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлений 21.09.2017р.
Головуючий-суддя Марко Р.І.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Костів Т.С.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2017 |
Оприлюднено | 24.09.2017 |
Номер документу | 69059706 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Марко Р.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні