Постанова

від 07.09.2017 по справі 808/2361/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 року 11 год. 27 хв. Справа № 808/2361/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренка М.С.,

при секретарі судового засідання: Філоненко Ю.М.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 (договір б/н від 07.08.2017, довіреність б/н від 07.08.2017)

представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №2906/12 від 19.08.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогаз-Україна" до Державної екологічної інспекції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується - суд) надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогаз-Україна» (далі іменується - позивач) до Державної екологічної інспекції в Запорізькій області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис № 03/027-ПЗ від 26.06.2017, прийнятий державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області ОСОБА_3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що припис Державної екологічної інспекції в Запорізькій області № 03/027-ПЗ від 26.06.2017 є протиправним та підлягає скасуванню. Товариство не здійснює діяльність з 01 липня 2015 року, що підтверджується актом про несправність обладнання, тому отримання будь-яких дозволів до запуску установки отримувати не було необхідності. Окрім того, відповідно до інструкції про порядок експлуатації, при діяльності стаціонарної установки, вона не здійснює викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позов.

У судовому засіданні 07.09.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача позову не визнав. У письмових запереченнях вказав, що перевіркою встановлено, що TOB Біогаз-Україна здійснює експлуатацію технологічного обладнання та здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади. Зазначає, що акт про несправність обладнання, як доказ, несе інформацію про проведені роботи по його діагностиці, та несе інформацію про його не придатність до експлуатації. Зазначений документ не встановлює обставин про те, що обладнання виведено із експлуатації і взагалі не використовується підприємством. У Державної екологічної інспекції в Запорізькій області відсутні були підстави застосовувати інструментально-лабораторний метод контролю який в свою чергу застосовується для перевірки дотримання суб'єктом господарювання встановлених нормативів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря а не для встановлення факту роботи джерела викиду без дозволу. На підставі вищевикладеного стверджує, що припис № 03/027-ПЗ від 26.06.2017 про зобов'язання отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами TOB Біогаз-Україна за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 10 винесено законно та обґрунтовано, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується - КАС України), вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 07.09.2017.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі наказу начальника Державної екологічної інспекції від 21.06.2017 № 253 та направлення на перевірку від 21.06.2017 № 210 в період з 22.06.2017 по 23.06.2017 відповідачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства TOB Біогаз-Україна .

Позапланова перевірка здійснювалась на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2017 справа № 336/2777/17.

За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) складено акт перевірки від 23.06.2017.

Перевіркою встановлено, що TOB Біогаз-Україна на промисловому майданчику за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 10в здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

26.06.2017 Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області винесено припис №03/027-ПЗ, яким зобов'язано TOB Біогаз-Україна отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами TOB Біогаз-Україна за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 10в.

Вважаючи зазначений припис таким, що порушує права TOB Біогаз-Україна , позивач звернувся із даним позовом до суду.

З'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженого Указом Президента України Про Положення про Державну екологічну інспекцію України від 13.04.2011 року № 454/2011 (далі - Положення).

На підставі пункту 4 Положення, Державна екологічна інспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин (п.п. г п. 2 ч. 4 Положення).

Відповідно до п. 7 Положення Державна екологічна інспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

На виконання своїх повноважень, як було зазначено вище, Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області проведено перевірку TOB Біогаз-Україна , за результатами якої винесено припис №03/027-ПЗ про зобов'язання TOB Біогаз-Україна отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами TOB Біогаз-Україна за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 10в.

Як вказано в акті перевірки: ТОВ Біогаз-Україна на промисловому майданчику за адресою: 69000, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 10в здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади .

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України Про охорону атмосферного повітря №2707-ХІІ від 16.10.1992 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2707-ХІІ).

Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 10 Закону №2707-ХІІ підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Так, стаття 1 вказаного Закону встановлює, що викид - це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду; джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Згідно статті 7 Закону№2707-ХІІ нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Статтею 10 вищевказаного Закону передбачено обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря.

Також Законом №2707-ХІІ передбачено, що для забезпечення екології безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 11 Закону №2707-ХІІ визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися лише після отримання дозволу.

Як встановлено з матеріалів справи та пояснень представника позивача, ТОВ Біогаз-Україна орендує факельне устаткування для спалювання біогазу.

Позивачем до матеріалів справи надано акт про несправність обладнання від 01.07.2015, в якому вказано, що газокомпресорна станція для спалювання метану з факелом полігонного газу не придатна для нормальної експлуатації і не працює з 01.07.2015.

Крім того, матеріали справи містять лист директора ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища від 22.08.2017, в якому також вказано, що газокомпресорна станція для спалювання метану з факелом полігонного газу, розташована за адресою: полігон ТПВ № 1, вул. Базова, 1-в, не працює з 01.07.2015.

Тобто, на момент проведення перевірки вищезазначена установка не була введена в експлуатацію та відповідно не використовувалась ТОВ Біогаз-Україна за призначенням.

Тому висновок відповідача про те, що ТОВ Біогаз-Україна здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря є недоведеним фактом, оскільки у акті перевірки відсутнє саме обґрунтування факту здійснення викидів від установки чи обладнання підприємства ТОВ Біогаз-Україна , що здійснює такі викиди.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що в ході перевірки, яка проводилась інспекторами Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, інструментально-лабораторні вимірювання на предмет виявлення викидів забруднюючих речовин від газорозподільчих мережах не здійснювалися, проби не відбиралися.

Під час здійснення перевірки, викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела ТОВ Біогаз-Україна не виявлено, в акті перевірки вказаний факт не зафіксовано.

Тому безпідставними є вимоги відповідача щодо зобов'язання ТОВ Біогаз-Україна отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції в Запорізькій області № 03/027-ПЗ від 26.06.2017.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Біогаз-Україна (код ЄДРПОУ 36835907) 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 (нуль) коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 38025388).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко

Постанова не набрала законної сили

Суддя М.С. Лазаренко