Постанова
від 06.12.2011 по справі 2а-4119/10/1770
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Справа № 2а-4119/10/1770

Головуючий у 1-й інстанції: Шарапа В.М.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"06" грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Охрімчук І.Г.

ОСОБА_2,

при секретарі Бєляєвій Т.В. ,

за участю

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 Степанівни- суб"єкта підприємницької діяльності на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" червня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_3 Степанівни- суб"єкта підприємницької діяльності до ОСОБА_4 міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 року суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0009671740/0 та №0009661740/0 від 26.02.2010 року, №0009671740/1 та №0009661740/1 від 19.03.2010 року, №0009671740/2 та №0017551740/2 від 28.05.2010 року, №0009671740/0, №0017551740/3 та №0018401740/3 від 09.08.2010 року, прийнятих відповідачем.

На обгрунтування вимог позивач зазначала, що вважає висновки податкового органу, відображені в акті перевірки, які стосуються розбіжності у виручці (між коштами відображеними у книзі обліку доходів та витрат та коштами отриманими на розрахунковий рахунок), що призвело до перевищення позивачем обсягу виручки 500000,00 грн., чим порушено вимоги Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 № 727/98 - помилковими.

На думку позивача, податковий орган неправомірно визначив об'єктом оподаткування виручку, отриману нею, як суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок для закупівлі молока. Вважає, що об'єктом оподаткування в даному випадку є виручка отримана як винагорода за надання послуг згідно відповідних договорів доручення.

Щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначила, що згідно п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, операції з передачі товарів в межах договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі не належать до поставки товарів. Отже, операції із заготівлі молока у населення по договорам доручення , на думку позивача, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а сама вона не підлягала обов'язковій реєстрації як платник такого податку.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року ОСОБА_3 у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування постанови, як такої, що не відповідає вимогам закону внаслідок неправильного застосування судом норм матеріального права, та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді -доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд встановив, що в період з 15.01.2010р. по 03.02.2010р. (наказом податкового органу проведення перевірки продовжувалось на 5 днів з 29.01.2010 року по 03.02.2010 року) ОСОБА_4 міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року.

За наслідками перевірки податковим органом складено Акт від 08.02.2010 року за № 7/17/НОМЕР_1 (т. 1 а.с.122-146).

В акті перевірки зазначено про порушення суб'єктом підприємницької діяльності: п. 1, п. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 № 727/98; п. 13 Розділу IV Декрету Кабінету Міністрів "Про прибутковий податок з громадян" вiд 26.12.1992 № 13-92, в результаті чого не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб від під підприємницької діяльності в розмірі 61846,80 грн.; ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 року №320/94-ВР та п. 3.4 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 29.09.2003 року №451; п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 9.4 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" вiд 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 334920,00 грн.; пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вiд 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого при обсягах виручки, що сукупно перевищує за останніх 12 календарних місяців 300000,00 грн. (без урахування ПДВ) підприємець не зареєструвався платником ПДВ; п. 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Головної державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 року №599.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми Р від 26.02.2010 року за №0009671740/0, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у сумі 61846,80 грн. та №0009661740/0, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 502380,00 грн., в тому числі 334920,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 167460,00 грн. (т.1 а.с.113-114).

Позивач звернулася до органів державної податкової служби з первинною та повторними скаргами про перегляд вказаних податкових повідомлень-рішень.

Рішенням ОСОБА_4 міжрайонної державної податкової інспекції від 19.03.2010 року №3483/17-19 первинну скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (т.1 а.с.48-55). У зв'язку з цим, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення форми Р від 19.03.2010 року за №0009671740/1 та №0009661740/1 (т.1 а.с.115-116).

Рішенням Державної податкової адміністрації в Рівненській області від 28.05.2010 року №10421/25-16/99 повторну скаргу позивача залишено без задоволення. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.02.2010 року №0009661740/0 (від 19.03.2010 року №0009661740/1) в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 167460,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та скасовано в даній частині рішення ОСОБА_4 МДПІ від 19.03.2010 року №3483/17-19 про результати розгляду первинної скарги, а в іншій частині вказані рішення залишено без змін. Залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 26.02.2010 року №0009671740/0 (від 19.03.2010 року №0009671740/1) та в цій частині рішення ОСОБА_4 МДПІ від 19.03.2010 року №3483/17-19 про результати розгляду первинної скарги. Збільшено податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 167460,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій на 3910,00 грн. (т.1 а.с.56-61). У зв'язку з цим, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення форми Р від 28.05.2010 року за №0009671740/2, згідно якого позивачу визначене податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у сумі 61846,80 грн. та №0017551740/2, згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 506290,00 грн., в тому числі 334920,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 171370,00 грн. (т.1 а.с.117-118).

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 09.08.2010 року №5379/Б/25-0315 повторну скаргу позивача залишено без задоволення. Податкові повідомлення-рішення від 26.02.2010 року №0009661740/0 (від 19.03.2010 року №0009661740/1), з урахуванням рішення ДПА у Рівненській області від 28.05.2010 року №10421/25-16/99 про результати розгляду повторної скарги, залишено без змін. Збільшено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 26.02.2010 року №0009671740/0 (від 19.03.2010 року №0009671740/1) на 20615,55 грн. (т. 1 а.с.62-67). У зв'язку з цим, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення форми Р від 09.08.2010 року за №0017551740/3, згідно якого позивачу визначене податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 506290,00 грн., в тому числі 334920,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 171370,00 грн., №0009671740/3, згідно якого позивачу визначене податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у сумі 61846,80 грн. та №0018401740/3, згідно якого позивачу визначене податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у сумі 20615,55 грн. (т.1 а.с.119-121).

Висновок податковим органом зроблено у зв'язку з тим, що позивачем в порушення статті 1 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва (далі -Указ № 727/98) не враховано кошти, отримані згідно договорів комісії на закупівлю молока від населення, а враховано тільки суми винагороди за договорами доручення, внаслідок чого ОСОБА_3 перевищено 500 тис. грн. -граничного обсягу виручки від реалізації для фізичних осіб-підприємців -платників єдиного податку у І -111 кварталах 2007 року .

Вирішуючи спір та відмовляючи у позові ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є обгрунтованими та правомірними з огляду на приписи пункту 5 Указу Президента №727/98, на підставі якого, у зв'язку із перевищенням позивачем у І- ІІІ кварталах 2007 року гранично допустимого обсягу виручки при перебуванні на спрощеній системі оподаткування, вона зобов'язана була з IV кварталу 2007 року перейти на загальну систему оподаткування.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів апеляційного адміністративного суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Указу № 727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок та (або) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Абзацом 1 ст. 5 зазначено Указу визначено, що у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Суд першої інстанції встановив, що позивач у період з01.01.2006 по 01.01..2009 здійснювала підприємницьку діяльність, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Основним видом діяльності позивача була заготівля молока у населення на умовах укладених договорів доручення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за період з 01.01.2006 року по 01.01.2009 року укладено договори доручення, предметом яких стала організація позивачем збирання, закупівлі, транспортування і охолодження молока коров'ячого від імені та за рахунок Довірителів, зокрема: договір доручення №81 від 01.01.2006 року, укладений з ВАТ Дубномолоко ; договір доручення №19 від 01.10.2006 року, укладений з ВАТ Ковельмолоко ; договір доручення №189 від 01.01.2007 року, укладений з ВАТ Ковельмолоко ; договір доручення №039 від 02.01.2008 року, укладений з ДП Новоград-Волинський сирокомбінат ВАТ Житомирмолоко ; договір доручення №РВ 197 від 16.03.2008 року, укладений з ВАТ Дубномолоко ; договір доручення №РВ 458 від 16.05.2008 року, укладений з ВАТ Ковельмлоко ; договір доручення №РВ 31 від 01.01.2009 року, укладений з ВАТ Дубномолоко (т.2 а.с.1-8). На виконання умов вказаних договорів доручення, довірителями видано для позивача довіреності на підтвердження повноважень по заготівлі молока (т.2 а.с.8-11), сторонами погоджено ціни на молоко від фізичних осіб-молокоздавачів та організаційні витрати, про що підписано відповідні протоколи до вказаних договорів доручення (т.2 а.с.12-63), сторонами також підписано відповідні акти приймання-передачі молока (т.2 а.с.64-100).

За умовами вказаних договорів позивач-Повіренний за винагороду зобов"язувалась від імені та за рахунок Довірителя здійснювати юридичні дії, пов"язані з заготівлею у населення молока цільного коров"ячого (Товар) у формі підписання відповідних угод з постачальниками ( фізичними особами), а також виконувати роботи, пов"язані з прийманням вказаного Товару та наступною його передачею його Довірителю.

На виконання умов вказаних договорів у І-ІІІ кварталі 2007 року на розрахунковий рахунок позивача від довірителів надійшли кошти в загальній сумі 682680,00 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача (т. 2 а.с. 192-198).

У власному обліку в якості виручки ( доходу) від реалізації продукції позивач відображала лише суми винагороди, фактично отримані від довірителів за надання посередницьких послуг.

Інші грошові суми, які позивач отримувала від довірителів для розрахунків з населенням за заготовлене молоко , не обліковувались в книзі обліку доходів та витрат позивача, до складу винагороди за договорами доручення не включались та в звітності не відображались.

Відповідно до статті 1000 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно із статтею 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Абзацом 5 статті 1 Указу №727/98 встановлено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично одержана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 1007 ЦК України, довіритель зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором, забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення.

Оцінивши всебічно обставини справи, колегія суддів вважає, що кошти, необхідні для виконання позивачем своїх обов`язків за договором доручення, передавались йому саме у розпорядження, і тільки після надання плану використання цих коштів, а не для використання на власний розсуд і не були власністю. Зазначені кошти є саме засобами, необхідними для виконання договорів доручення, у зв'язку з чим підстав для включення до складу виручки позивача коштів, отриманих від довірителів ( молокозаводів)для розрахунків з постачальниками відсутні.

Позивач правомірно перебувала на спрощеній системі оподаткування, здійснювала свою діяльність у межах договорів доручення, а не договорів комісії, як на цьому наполягає відповідач.

ОСОБА_3 виконувала обов"язки касира молокозаводів, отримуючи на рахунок кошти та віддаючи їх продавцям молока.

ОСОБА_4 МДПІ, окрім того, не довела, що спірні кошти є доходом СПД ОСОБА_3

Таким чином, на думку колегії суддів, оскільки позивачем не перевищено встановлений Указом № 727/98 розмір виручки (500 тис. грн.), то він не повинен переходити на загальну систему оподаткування та сплачувати податкові зобов'язання, в тому числі, з податку з доходів та з податку на додану вартість, а також дотримуватися вимог Закону № 265/95-ВР щодо проведення розрахункових операцій з використання РРО.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно витлумачив норму матеріального права, що регулює правовідносини, що склались, внаслідок чого ухвалив помилкове рішення.

Допущена помилка виправляється судом вищої інстанції шляхом скасування ухваленого рішення з прийняттям нового про задоволення позову ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 195,196,198, 202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 Степанівни- суб"єкта підприємницької діяльності задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" червня 2011 р. скасувати, прийняти нову, якою позов ОСОБА_3 задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення, прийняті ОСОБА_4 міжрайонною державною податковою інспекцією від 26 лютого 2010 року № 0009671740/0 (від 19 березня 2010 року № 0009671740/1, від 28 травня 2010 року № 0009671740/2, від 9 серпня 2010 року № 0009671740/3), від 9 серпня 2010 року № 0018401740/3 та від 26 лютого 2010 року № 0009661740/0 (від 19 березня 2010 року № 0009661740/1, від 28 травня 2010 року № 0017551740/2, від 9 серпня 2010 року № 0017551740/3)-визнати нечинними та скасувати.

Постанова (Ухвала) набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: ОСОБА_5 ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Білик Марина Степанівна-СПД вул.Дорошенка 65 В/4,смт.Степань,Сарненський район, Рівненська область,34560

3- відповідачу ОСОБА_4 міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області вул. Широка,18,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500

Дата ухвалення рішення06.12.2011
Оприлюднено24.09.2017
Номер документу69062862
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-4119/10/1770

Постанова від 06.12.2011

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Франовська К.С.

Ухвала від 15.09.2010

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Томчук А.В.

Ухвала від 23.05.2011

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Шарапа В.М.

Ухвала від 02.11.2010

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Томчук А.В.

Ухвала від 30.08.2010

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Томчук А.В.

Ухвала від 14.09.2010

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Томчук А.В.

Ухвала від 17.09.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Рибченко А.О.

Постанова від 06.06.2011

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Шарапа В.М.

Ухвала від 08.09.2011

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Франовська К.С.

Ухвала від 08.09.2011

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Франовська К.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні