Рішення

від 22.09.2017 по справі 915/421/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2017 року Справа № 915/421/17

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, дов. від 24.12.2016 р. № 220/433/д;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. від 03.07.2017 р., ОСОБА_3, дов. від 21.09.2017 № 2152;

від третьої особи - ОСОБА_4, директора підприємства;

прокурор у судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом першого заступника військового прокурора Південного регіону України,

65012, вул. Пироговська, 11, м. Одеса,

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України,

03168, проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ,

до державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» ,

54001, вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватне підприємство «Агропромбуд» ,

54028, вул. Космонавтів, 180, м. Миколаїв,

про стягнення штрафних санкцій в загальній сумі 866057 грн. 39 коп. за порушення умов договору від 25.09.2015 р. № 294/15/177 про закупівлю послуг з ремонту за державні кошти, -

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міноборони) звернувся з позовом до державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» (далі - Завод) про стягнення грошових коштів у сумі 866057 грн. 39 коп., із яких: 727646 грн. 39 коп. - пеня; 138411 грн. - штраф; посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного між Міноборони та Заводом договору від 25.09.2015 р. № 294/15/177 про закупівлю послуг з ремонту за державні кошти, а саме, умов щодо своєчасного усунення дефектів двигуна в період гарантійного строку, внаслідок чого позивачем нараховано Заводу пеню та штраф на підставі п. 7.2 договору.

Позивач також просить суд про стягнення з відповідача витрат на оплату позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 10.05.2017 р. порушено провадження в даній справі, а ухвалою від 08.08.2017 р. залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватне підприємство (ПП) «Агропромбуд» .

У відзиві від 31.07.2017, Завод позовні вимоги не визнав, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, з посиланнями, зокрема, на те, що порушення Заводом умов договору щодо своєчасного усунення дефектів двигуна по гарантії виникло через неможливість здійснення офіційної закупки комплектуючих для ремонту несправного двигуна, який є військовою технікою, унаслідок певних заборон, установлених чинним законодавством, а тому відсутня вина відповідача в порушенні умов укладеного з Міноборони договору; що протокол наради від 12.07.2016 по закінченню ремонту замовлень Міноборони, в тому числі спірного двигуна, на який посилається позивач як на підставу порушення зобов'язань за договором, не є належним та допустимим доказом погодження сторонами строку здійснення Заводом ремонту двигуна по гарантії, а саме: до 01.08.2016.

Вислухавши представника позивача, який підтримав позов з викладених у ньому підстав, представників відповідачів, які позов не визнали повністю, представника третьої особи, який пояснив, що й дотепер відсутня можливість відремонтувати спірний двигун у зв'язку з тим, що двигун виготовлено в Російській Федерації, з останньою законодавством заборонено відносини щодо поставок військової техніки, а в Україні відсутні комплектуючі для цього двигуна; дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між Міноборони (замовник) та Заводом (виконавець) укладено договір від 25.09.2015 № 294/15/177 про закупівлю послуг з ремонту за державні кошти (далі - договір), з урахуванням додатків та додаткових угод до нього, у відповідності до умов якого виконавець зобов'язався у 2015 році надати послуги, зазначені у відомостях ремонтних робіт на 2015 рік, а саме послуги з ремонтування та технічного обслуговування суден і човнів, зокрема, середнього ремонту дизельних двигунів корабля, якість та обсяг яких відповідає умовам договору, діючій нормативно-технічній документації та зразкам дизельних двигунів та холодильних машин, обладнання, систем, та їх комплектуючі вироби (далі - ОВТ), відповідним діючим стандартам та експлуатаційній документації, а замовник - прийняти зазначені послуги згідно акту прийняття наданих послуг та оплатити їх у сумі 1977299 грн. 96 коп. (п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 3.1, 5.6 договору).

Виконавець гарантує якість та надійність наданих послуг за договором протягом 14 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання наданих послуг за умов дотримання під час експлуатації вимог експлуатаційної документації. При виявленні дефектів у зразках ОВТ, які були відремонтовані при наданні послуг, під час їх експлуатації в період гарантійного строку, виклик представника виконавця обов'язковий. Наявність недоліків і строки їх усунення фіксуються у рекламаційному акті виконавця і особового складу корабля, який надається замовнику. Обчислення гарантійних зобов'язань виконавця щодо гарантійного терміну експлуатації зразків ОВТ починається з дати підписання акту приймання наданих послуг, якщо протягом місяця не надійшло виконавцю мотивованої відмови в затвердженні акту (п.п. 2.3, 2.4 договору).

У разі виходу із ладу відремонтованих зразків ОВТ у процесі їх експлуатації до закінчення гарантійних зобов'язань, якщо при цьому не виявлена вина особового складу корабля, виконавець зобов'язаний відновити зразки ОВТ своїми силами та за власний рахунок у найкоротші технічно можливі терміни, або в інші строки, визначені за згодою сторін. Якщо дефекти не усунено у строк, який визначений в рекламаційному акті, виконавець на його підставі сплачує замовнику штрафні санкції відповідно до п. 7.2 цього договору, але сплата штрафних санкцій не звільняє виконавця від негайного відновлення зразків ОВТ (п. 2.5 договору).

Сторони дійшли згоди про те, що у разі, якщо в процесі виконання робіт або за замовленням замовника виникне необхідність у виконання додаткових робіт, не передбачених ремонтними відомостями, надання їх здійснюється на основі інших договорів, не пов'язаних з умовами цього договору. Виконавець має право залучити до виконання робіт за договором співвиконавців (п.п. 5.16, 5.17 договору).

Відповідно до пункту 7.2 договору за порушення строків надання послуг з виконавця стягується пеня в розмірі 0,2 % вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності після підписання його сторонами за умови підписання акту щодо приймання дизельних двигунів та холодильних машин виконавцем до ремонту, та діє до 31.12.2015, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.п. 10.1, 10.2 договору).

Крім того, з метою виконання умов договору Заводом укладено в порядку п. 5.17 договору зі співвиконавцем ПП «Агропромбуд» інший договір від 23.10.2015 № 61/1343, за яким ПП «Агропромбуд» зобов'язалося надати Заводу послуги з ремонту, зокрема, спірного дизельного двигуна М849 (п.п. 1.1, 1.2 договору № 2).

На виконання умов вищевказаних договорів Міноборони згідно акта від 26.10.2015 передачі майна передано в ремонт військову техніку, серед якої спірний дизельний двигун М849, ПП «Агропромбуд» . Останнім виконано ремонт двигуна, після чого, згідно актів від 19.02.2016 приймання на швартовних випробуваннях робіт по ремонту двигуна та від 23.02.2016 № 1 приймання наданих послуг (в повному обсязі), повернено відремонтований двигун Міноборони.

У подальшому 25.03.2016 особовим складом корабля виявлено несправність спірного двигуна, про що складено рекламаційний акт від 05.04.2016 № 1.

Із акту дефекації від 23.06.2016, складеного з участю представників замовника, виконавця та співвиконавця, випливає, що причиною виходу з ладу спірного двигуна визначено прихований брак першого шатунного вкладиша дизеля, що вини особового складу не виявлено. В цьому акті перелічено основні вузли двигуна, які потребують заміни. Виявлені несправності вирішено усунути силами виконавця.

У зв'язку з необхідністю здійснення ремонту військової техніки, в тому числі спірного двигуна, представника замовника та виконавця за договором проведено нараду, про що складено відповідний протокол від 12.07.2016. Згідно цього протоколу, сформовано спільну позицію про необхідність забезпечення Заводом ремонту спірного двигуна у 20-тиденний строк після отримання комплекту запчастин, необхідного для його відновлення, кінцевий строк відновлення двигуна - до 01.08.2016.

Заводом у вказаний зазначеним протоколом наради строк не відремонтовано спірний двигун, тому відповідачу, з посиланням на п. 7.2 договору, нараховано на суму вартості послуг за договором пеню в сумі 727646 грн. 39 коп. та штраф у сумі 138411 грн., стягнення котрих з відповідача є предметом спору в даній справі.

Суд визнає такі вимоги необґрунтованими, виходячи з такого.

Згідно чинного законодавства за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України). Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст.193 ГК України). Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із поданих сторонами документів та пояснень представників сторін випливає, що спірний двигун виготовлено у 1996 році на заводі «Звезда» м. Санкт-Петербург Російської Федерації.

За твердженнями виконавців за договором, запасних частин та комплектуючих для ремонту саме спірного двигуна на території України та держав СНГ, крім Російської Федерації, та країн-членів Радянського Союзу, немає. Це ж випливає із змісту листа Державного підприємства «Дослідно-проектний центр кораблебудування» від 27.06.2017 № 31/533, згідно котрого комплектуючі для ремонту спірного двигуна можливо придбати лише на заводі виробника.

Сторони у справі визнають, що спірний двигун є військовою технікою.

У відповідності до чинного законодавства, а саме: Закону України «Про санкції» , рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27.08.2014 «Про заходи щодо удосконалення державної військово-технічної політики» , розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2014 № 829-р «Про пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів» , постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 632 «Про припинення дії Угоди між Урядом України та урядом Російської Федерації про виробничу і науково-технічну кооперацію підприємств оборонної галузі промисловості» , указу Президента України від 28.08.2015 № 522/2015 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.08.2015 р. «Про військово-технічне співробітництво України з окремими державами» , заборонено ввезення в Україну товарів і виробів військового та подвійного призначення а також комплектуючих до них з Російської Федерації. Про таке ж повідомлено Завод Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області у відповіді від 26.07.2017 № 961/07.

Суд вважає, що Заводом доведено неможливість й на даний час здійснити ним офіційну закупку комплектуючих для ремонту спірного двигуна.

Відсутня й можливість Міноборони, як замовника, надати виконавцю запасні частини та комплектуючі для відновлення спірного двигуна, що випливає з того, що Міноборони ухиляється від надання Заводу відповіді на його запити щодо заміни комплектуючих для ремонту двигуна від 3 та 24 липня 2017 року за №№ 36/276 та 36/273 відповідно.

У відповідності до законодавства, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ст.614 ЦК України). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

Згідно умов договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання (часткове чи повне) або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін і безпосередньо вплинули на виконання договору. Під обставинами непереборної сили розуміють зовнішні та інші надзвичайні обставини, які виникли поза волею сторін і настанню яких сторони не могли перешкодити за допомогою заходів та засобів, застосування яких, у конкретній ситуації справедливо вимагати або чекати від сторони, що попала під дію таких обставин. Обставинами непереборної сили вважаються, зокрема, обставини, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для сторін згідно з законодавством, які перешкоджають виконанню умов договору (пп. 8.1-8.3 договору).

Суд погоджується, що Заводом доведено вжиття ним всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання по ремонту спірного двигуна та відсутність його вини у неможливості й на даний час виконати таку роботу. Суд також вважає, що відсутність потрібних для виконання зобов'язання з ремонту спірного двигуна запасних частин і комплектуючих до нього сталася внаслідок надзвичайних обставин, а саме дій Російської Федерації відносно України і, у зв'язку з цим, відповідних рішень України щодо відносин з Російською Федерацією.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що відсутність запчастин для ремонту не звільняє від відповідальності Завод, з посиланням на положення ч.2 ст.218 ГПК України, згідно яких не вважаються обставинами непереборної сили, зокрема, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, тому що офіційно придбати запасні частини і комплектуючі до двигуна М849 можливо лише у Російські Федерації, а не будь-де на ринку.

Крім того, суд визнає, що протокол від 12.07.2016 наради представників сторін, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не може бути визнаним належним та допустимим доказом погодження сторонами строку здійснення Заводом ремонту спірного двигуна до 01.08.2016, тому що, по-перше, зазначений протокол наради є лише намірами сторін, і в ньому передбачено необхідність отримання запасних частин і комплектуючих для ремонту спірного двигуна; по-друге, згідно п. 2.3 укладеного сторонами договору, строки усунення недоліків відремонтованого обладнання, в тому числі двигуна, мають бути зафіксовані в рекламаційному акті, складеному виконавцем і особовим складом корабля, котрий надається замовнику. Такий акт складено, про що зазначено вище, проте у ньому відсутні строки виконання ремонтних відновлювальних робіт двигуна.

З урахуванням викладеного, суд визнає, що позов не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 49 ГПК України, у разі відмови судом у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

У судовому засіданні 22.09.2017 р., згідно ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову першого заступника військового прокурора Південного регіону України відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 22.09.2017.

Суддя Ю.М. Коваль.