Постанова

від 29.05.2007 по справі 12/187-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/187-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 травня 2007 р.                                                                                                       Справа № 12/187-07

за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Хмільницькому районі Вінницької області (22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Столярчука, 21, ідент.код 20101789)   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лознянське" (Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Лозна, ідент.код 03734926)  

про стягнення 15133,85 грн.

Суддя господарського суду Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Геєчко Т.А.

Представники :

позивача     :   Соколовська Т.О.- за дорученням

відповідача :   не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 15203,85 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що утворилась станом на 01.03.2007р.

В судовому засіданні 29.05.07р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в зв"язку з допущеними помилками при складанні розрахунку ціни позову по справі. Просить стягнути з відповідача 15133,85 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка утворилась за період з 01.11.2003р. по 01.01.2006р. Дана заява прийнята судом.

Надіслані відповідачеві за його юридичною адресою повістки та ухвала про відкриття провадження у справі, повернулись з поштовою відміткою про відсутність такого підприємства за цією адресою.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням  юридичної  особи  є  адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.  

Місцезнаходження юридичної особи зазначається у бланку свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (п. 3 ст. 9   Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, далі - Закон № 755-ІУ).

Відомості про місцезнаходження юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру (ст. 17 Закону № 755-ІУ).

У  разі,  якщо  зміна  відомостей про юридичну особу,  які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі (ст. 19 Закону № 755-ІУ).

Відповідно до довідки № 807 від 29.02.2000 р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та розрахунків відповідача місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Лознянське" є: Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Лозна.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі та повіски суду надіслані відповідачу за цією адресою (рекомендована кореспонденція повернута з поштовою відміткою про відсутність товариства за цією адресою), що є належним повідомленням його про місце і час слухання справи і у випадку неотримання цієї ухвали з вини відповідача. Розшук судом сторони у справі, у разі відсутності її за місцем знаходження відповідно до його реєстраційних документів, законодавством не передбачений.

З пояснень представника позивача та наданих матеріалів вбачається таке.

За відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 15133,85 грн., яка утворилась за період з 01.11.2003р. по 01.01.2006р., і не сплачена на день розгляду справи.

Наведене стверджується:

-          розрахунками суми страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті;

- витягами з картки особового рахунку страхувальника;

- вимогами про сплату боргу з доказом вручення їх відповідачу;

- розрахунком ціни позову;

-          іншими матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Наявність заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 15133,85 грн. стверджується матеріалами справи.

Недоїмка по сплаті платежів виникла, в зв'язку з невиконанням відповідачем вимог Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) про сплату внесків до ПФУ.

Відповідно до ст. 106 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з ч. 5 п. 7 Положення “Про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 121/2001 р. та п. 7 ст. 64 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Територіальні  органи  Пенсійного  фонду  за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідачеві вручено вимоги про сплату боргу, що стверджується корінцями вимог, з доказом вручення їх відповідачу.

Відповідач вимоги органу ПФУ не оскаржив, виниклу заборгованість не погасив.

Згідно з ч. 5 п. 7 Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 121/2001 р. та п. 7 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню в сумі 15133,85 грн.

Керуючись розділом VII, ст.ст. 7,71,86,94ч.4,158,162,163,167,255,257 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лознянське" (Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Лозна, ідент.код 03734926, р/р 26009274964001 в КБ Приватбанк, МФО 302689) - на користь Управління Пенсійного фонду України у Хмільницькому районі Вінницької області (22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Столярчука, 21, ідент.код 20101789, р/р 25605323430203 в ОПЕРУ Ощадбанк м. Вінниця МФО 302076) - 15203,85 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                               Кожухар М.С.

Повний текст постанови складено 01.06.07р.