Вирок

від 22.09.2017 по справі 542/810/17

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 542/810/17

Кримінальне провадження № 1-кп/542/133/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2017 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари, вул. Незалежності, 32, кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Світлівщина, Новосанжарського району, Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, працюючого слюсарем з ремонту автомобілів СП «Полтавська газонафтова компанія, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2017 року близько 8 год. 20 хв., в світлий час доби ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ 21053 ЗНГ, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , рухався по автодорозі сполученням Решетилівка - Н.Санжари - Нехвороща від с. Соколова Балка, у напрямку с. Галущина Гребля, який проїжджаючи в районі 50 км .+ 990 м. вищевказаної дороги, поблизу с. Галущина Гребля у Новосанжарському районі Полтавської області, в порушення вимог п.п. 10.1, 14.2 (в) та 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, перед початком маневру обгону не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, виїхав на зустрічну смугу для руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , під керуванням водія ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по своїй смузі для руху у зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля марки ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_9 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 28 від 01.04.2017 року були спричинені тілесні ушкодження, у вигляді синця в області носа з переходом на область верхньої губи та підборіддя; синець у області верхньої третини грудної клітки справа, три садна в області лівого зап`ястя по задній поверхні, садно в області правого зап`ястя по задній поверхні, рана та чотири садна в області проекції лівого колінного суглобу по передній поверхні, синець в області проекції правого коліна по передній поверхні, крововиливи в м`які тканини шиї по передньо - зовнішнім поверхням, крововилив по передній поверхні правої га лівої легені, наявність у правій плевральній порожнині до 450 мл. рідкої крові і її згустків, наявність в лівій плевральній порожнині до 380 мл. рідкої крові та її згустків, множинні розриви правої та лівої легені в міст і їх коренів, перелом груднини в нижній третині в направленні спереду назад, крововилив на поверхні серця про передній поверхні, масивна забрюшина гематома з розвитком геморагічного шоку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.

Смерть ОСОБА_9 настала із-за геморагічного шоку в результаті тупої травми грудної клітки та живота.

Пасажиру автомобіля марки ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 80 від 15.05.2017 року були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої променевої кістки в типовому місці, закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рана голови, гематом повік правого та лівого ока, які відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Причиною дорожньо-транспортної події та наслідків, що настали, згідно висновку судово - автотехнічної експертизи № 235 від 12.05.2017 року є порушення вимог пункту 10.1, 14.2 (в) та 1.1 розділу 34 ПДР України водієм ОСОБА_4 , а саме:

10.1.Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

14.2. Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що:

в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані;

1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей;

Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється.

Порушення вказаних вимог ПДР України водієм ОСОБА_4 з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події.

ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної події, а саме уникнути зіткнення, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати вимоги вищевказаних норм ПДР України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК Україниза наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Цивільний позов прокурора визнав в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 03.03.2017 року сталася дорожньо транспортна пригода, в наслідок якої обвинувачений ОСОБА_4 допустив зіткнення з автомобілем, який йому належить та яким керував ОСОБА_9 . Внаслідок ДТП ОСОБА_9 загинув, а потерпілій ОСОБА_7 завдані тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. При призначенні покарання обвинуваченому покладався на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_7 відмовилася дати показання.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, в письмовій заяві просив проводити розгляд справи без його участі.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винність у вчиненому діянні визнав повністю і суду дав показання, що вчинив злочин саме при викладених обставинах, суд, при визначенні порядку дослідження доказів, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілих, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у його вчиненні, обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого, роз`яснивши при цьому положення ч. 3 ст. 349 КПК України, згідно яких сторони у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України повністю доведена, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 2ст. 286 КК України,як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій.

Відповідно до вимогст. 65 КК Українита п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання"суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно з п. 20 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України впостанові № 14 від23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті"при призначенні покарання за відповідною частиноюст. 286 КК України судимають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

У відповідності дост. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до вимогст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4ст. 12 КК Україниє тяжким злочином; особу винного, який має постійне місце роботи,раніше не судимий, а також думку потерпілого, який не наполягає на покаранні обвинуваченого у виді позбавлення волі, позитивні характеристики обвинуваченого за місцем проживання, те, що він має на утриманні трьох малолітніх дітей, особу винного, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зіст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності зіст. 67 КК України, судом не встановлені.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства та відбуття покарання, а тому суд обирає йому основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України та на підставіст.75 КК Українизвільняє від обраного покарання із випробуванням з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбаченихст.76 КК України.

Як роз`яснено у п. 21Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»Верховний суд України звертає увагу судів, що у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286і ст.287 КК Українинеобхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Відтак, враховуючи конкретні обставини справи, суд не вбачає за доцільне призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, і вважає, що його виправленню та перевихованню сприятиме обрання лише основного покарання.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 подав суду письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від відбування покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

07 вересня 2017 року набрав чинностіЗакон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. № 1810-VIIІ. Дія цього Законупоширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно дост. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році»питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, , органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п."в"ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня2016 року, який набрав чинності07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно дост. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно дост. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи, які на момент вчинення злочину не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_4 поширюється діяЗакону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Згідно ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Цивільний позов прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Новосанжарської центральної районної лікарні Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_4 про відшкодування витрат Новосанжарської центральної районної лікарні на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні необхідно задовольнити на підставіст.1206 ЦК України в повному обсязі. Слід стягнути з обвинуваченого на користь держави в особі Новосанжарської центральної районної лікарні Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації вартість витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_7 у хірургічному відділенні Новосанжарської ЦРЛ у розмірі 1257 грн. 45 коп.

Цивільний позов потерпілими не заявлено.

Відповідно до ч. 2ст. 124 КПК Україниу разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином процесуальні витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави на підставіст. 124 КПК України.

На стадії досудового слідства ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2017 року накладено арешт на автомобіль, вилучений 03 березня 2017 року марки «ВA3-21053 ЗНГ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстровано за ОСОБА_8 та на автомобіль марки «ВАЗ 210990-20», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстровано за ОСОБА_6 .

Згідно з ч. 4ст. 174 КПК Українисуд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та в інших випадках.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 9 ст.100, та ч. 4 ст.174 КПК Україниавтомобіль, який був об`єктом кримінального правопорушення, та визнаний речовим доказом, і на який накладено арешт, підлягає поверненню законному володільцю, із скасуванням арешту.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9ст. 100 КПК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження, до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не застосовувався, відсутні також підстави і для обрання запобіжного заходу судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК Україниі призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

На підставіст.76 КК Українипокласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання за даним вироком.

Цивільний позов прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Новосанжарської центральної районної лікарні Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_4 про відшкодування витрат Новосанжарської центральної районної лікарні на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави в особі Новосанжарської центральної районної лікарні Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації ( р/р 35416001152881 в ГУДК в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 01999425) вартість витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_7 у розмірі 1257 (одна тисяча двісті п`ятдесят сім) грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 1494 (одна тисяча чотириста дев`яносто чотири) грн. 64 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2017 року на автомобіль марки «ВA3-21053 ЗНГ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстровано за ОСОБА_8 , що проживає за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Світлівщина та на автомобіль марки «ВАЗ 210990-20», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстровано за ОСОБА_6 , що проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

Речові докази:

-автомобіль марки «ВA3-21053 ЗНГ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстровано за ОСОБА_8 , що зберігається на території майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Новосанжарського ВП ГУНП в Полтавській області - повернути власнику;

-автомобіль марки «ВАЗ 210990-20», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстровано за ОСОБА_6 , що зберігається на території майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Новосанжарського ВП ГУНП в Полтавській області - повернути власнику.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя /підпис/

Відповідає оригіналу

Голова Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1