Рішення

від 20.09.2017 по справі 567/941/17

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/941/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Панчук М.В.

секретар - Самолюк А.В.

з участю представників позивача:

ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача - головного управління

Держгеокадастру у Рівненській області ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку ,

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області звернувся ОСОБА_4 з позовом до Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.03.2006р. померла ОСОБА_6, заповітом якої усе своє майно остання заповіла ОСОБА_7 та в переліку спадкового майна була земельна ділянка, площею 2,22 га, розташована у межах Плосківської сільської ради, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії РВ №1477, виданого 03.12.1999р. Плосківською сільською радою Острозького району Рівненської області, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1363, який ОСОБА_8 за її життя було втрачено. Вказує, що спадкодавець ОСОБА_6 та спадкоємець ОСОБА_7, будучи рідними сестрою та братом, на день смерті ОСОБА_6 проживали однією сім'єю та вели спільне господарство у с.Плоска Острозького району, а відтак ОСОБА_7 фактично прийняв спадщину як спадкоємець за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, про відмову від спадщини не заявляв, однак права на спадкове майно не зареєстрував у встановленому законом порядку.

14.01.2010р. помер ОСОБА_7, після смерті якого відкрилася спадщина та спадкоємцями стали син спадкодавця ОСОБА_4 та дочка спадкодавця ОСОБА_5, як спадкоємці першої черги за законом. 04.08.2017р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як спадкоємцями, які прийняли спадщину за законом, було укладено договір про поділ спадкового майна, за яким спірна земельна ділянка, уточненої площі 2,2222 га, кадастровий номер 562426700:06:001:0109, має перейти на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом у власність ОСОБА_4 Однак, зважаючи, що правовстановлюючий документ на спірну земельну ділянку - Державний акт на право приватної власності на землю серії РВ №1477, виданий 03.12.1999р. Плосківською сільською радою Острозького району Рівненської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1363 був втрачений та відновити останній немає можливості, разом з тим, з 01.01.2013р. законодавством введена нова форма правовстановлюючих документів на землю, відповідно державні акти з даного терміну і по час подачі позову не видаються, що змусило позивача звернутися до суду за захистом свого права.

У відкрите судове засідання позивач не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в поданій до суду письмовій заяві вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив справу розглянути за його відсутності.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2, якого підтримала представник позивача ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні просив задовольнити позов у повному обсязі, вказавши, що спірна земельна ділянка була приватизована ОСОБА_6 у 1999р., та згідно заповіту фактично успадкована її рідним братом ОСОБА_7, який спільно проживав з останньою на день її смерті і вів з нею спільне домашнє господарство. ОСОБА_7 за життя не звертався у компетентні органи для реєстрації права власності на успадковану від ОСОБА_6 земельну ділянку. Разом з тим, за життя ОСОБА_6, правовстановлюючий документ на право власності останньої на земельну ділянку був втрачений. Та, після смерті ОСОБА_7 - 14.01.2010р., спадщину останнього успадкували його діти ОСОБА_4, який є позивачем у справі та ОСОБА_5, яка є відповідачем у справі. З метою поділу успадкованого майна спадкодавця ОСОБА_7, між його спадкоємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 04.08.2017р. укладено договір про поділ спадкового майна, в результаті укладення якого, спірна земельна ділянка переходить у власність ОСОБА_4 Однак, у результаті втрати правовстановлюючого документу на успадковану земельну ділянку - державного акту та неможливості його відновлення на даний час, виникла необхідність у захисті спадкових прав у судовому порядку.

Відповідач - Плосківська сільська рада Острозького району Рівненської області у відкрите судове засідання явку свого представника не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, у поданій до суду письмовій заяві вказала, що заперечень проти позовних вимог не має та просить справу розглянути за відсутності її представника.

Представник Головного управління Держкомзему у Рівненській області ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні вказав, що заперечення щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_4 у Головного управління Держкомзему у Рівненській області відсутні.

Відповідач ОСОБА_5 у відкрите судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, у поданій до суду письмовій заяві вказала, що позовні вимоги визнає повністю, проти задоволення позовних вимог не заперечує, справу просить розглянути за її відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача - Головного управління Держкомзему у Рівненській області, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Як вбачається із ст.14, ч.1 ст.41 Конституції України від 28.06.1996р. №254к/96-ВР, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися, зокрема, своєю власністю.

Із свідоцтва про смерть серія 1-ГЮ №016741, виданого 11.03.2006р. Плосківською сільською радою Острозького району Рівненської області, вбачається, що ОСОБА_6 померла 11.03.2006р. (а.с.10).

ОСОБА_9 копії Державного акту на право приватної власності на землю серії РВ №1477, виданого 03.12.1999р. Плосківською сільською радою Острозького району Рівненської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1363 (а.с.27), витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5602282852016, сформованого 19.07.2017р. (а.с.28-30), ОСОБА_6 належала земельна ділянка площею 2,22 га, уточнена площа 2,2222 га, розташована на території Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до дублікату заповіту ОСОБА_6 від 12.06.2000р., зареєстрованого у реєстрі за №40, виданого 07.10.2009р. секретарем Плосківської сільської ради ОСОБА_10 замість втраченого (а.с.18), витягу із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №41918834, від 27.10.2015р. (а.с.19-22), встановлено, що ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме за законом право, заповіла ОСОБА_7.

Як вбачається із рішення Острозького районного суду Рівненської області від 26.10.2016р., яке набрало законної сили 22.11.2016р. (а.с.15-17), довідки Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області №426/02.23 від 12.07.2017р. (а.с.12), довідки виконавчого комітету Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області №1323/02.23 від 20.11.2015р. (а.с.13), виданої на підставі акту від 20.11.2015р. (а.с.14), встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7, будучи рідними сестрою та братом, на момент смерті ОСОБА_6 проживали спільно однією сім'єю у с.Плоске по провулку Молодіжному, 4 Острозького району Рівненської області та вели спільне господарство.

З витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №41918993 від 27.10.2015р. (а.с.11), встановлено, що інформація за параметрами - ОСОБА_6, дата смерті 11.03.2006р. у Спадковому реєстрі відсутня.

ОСОБА_9 п.г) ч.1 ст.81 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. №2768-III, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, прийняття спадщини.

Як вбачається із ч.1 ст.1225 ЦК Україн, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України від 16.01.2003р. №435-IV (в редакції, станом на час виникнення правовідносин), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як вбачається із ч.1 ст.1223, ч.1 ст.1233 ЦК України (в редакції, станом на час виникнення правовідносин), право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, який є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України (в редакції, станом на час виникнення правовідносин), спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

ОСОБА_9 ч.1 ст.1270 ЦК України (в редакції, станом на час виникнення правовідносин), для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1,2 ст.1220 ЦК України (в редакції, станом на час виникнення правовідносин), спадщина відкривається внаслідок, зокрема, смерті особи та часом її відкриття є день смерті такої особи.

ОСОБА_9 ст. 328 ЦК України (в редакції, станом на час виникнення правовідносин), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на вищевказані норми цивільного законодавства, враховуючи, що на момент смерті ОСОБА_6, у останньої у приватній власності перебувала спірна земельна ділянка, яку вона заповіла ОСОБА_7 та у матеріалах справи відсутні відомості про неправомірність володіння останньою такою земельною ділянкою, суд встановив, що ОСОБА_7 фактично прийняв спадщину за заповітом після смерті своєї рідної сестри ОСОБА_6, як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не відмовився від прийняття спадщини у шестимісячний строк з дня відкриття спадщин, що підтверджується відсутністю інформації про заведення спадкової справи та виданих на її підставі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_6

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ГЮ №089477, виданого 14.01.2010р. Плосківською сільською радою Острозького району Рівненської області (а.с.23), 14.01.2010р. помер ОСОБА_7 та згідно довідки Плосківською сільською радою Острозького району Рівненської області №03.16/1061 від 2010р., ОСОБА_7С, на день смерті проживав та був зареєстрований у с.Плоске по пров.Молодіжний, 4 Острозького району Рівненської області (а.с.85).

ОСОБА_9 зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №23184257 від 18.03.2010р., інформація за параметрами Поліщук Костянтин Степанович у Спадковому реєстрі відсутні (а.с.72).

Відповідно до паспорта СР 767081, виданого 21.08.2000р. Острозьким РВ УМ ВС України (а.с.8), свідоцтва про народження серія IV-УР №2073708, виданого 29.05.1962р. (а.с.9), ОСОБА_4 народився 29.08.1962 року та його батьком є ОСОБА_7 (а.с.9).

Як вбачається із довідки вих.№539/01-16 виданої 10.08.2016р. Острозькою районною державною нотаріальною конторою (а.с.24), нотаріально завіреної копії спадкової справи №120/10, до майна померлого 14.01.2010р. ОСОБА_7, розпочатою 17.03.2010р. та закінченої 16.12.2010р. (а.с.66-117), після смерті ОСОБА_7 заведено спадкову справу та спадкоємцями за законом у рівних частках є ОСОБА_4 - син спадкодавця та ОСОБА_5 - дочка спадкодавця.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 16.12.2010р., зареєстрованих у реєстрі за №№2548, 2550 (а.с.94, 95), витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі №№25662757, 25662875 від 16.12.2010р. (а.с.96, 97), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оформили спадкові права та отримали свідоцтва про право на частину спадщини за законом після смерті ОСОБА_7, а саме, на земельну ділянку площею 2,21 га, яка розташована в с.Бродів Острозького району Рівненської області в рівних частках по 1/2 частини за кожним.

Як вбачається із заяви ОСОБА_4, яку підписано та подано від його імені ОСОБА_1, та заяви ОСОБА_5 та №№233, 232 від 04.08.2017р. відповідно, поданих у спадковій справі №120/2010 (а.с.115, 116), між останніми укладено договір про поділ спадкового майна, яке належало померлому ОСОБА_7 та складається із житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки під будинком, розташованих у с.Плоске по вул.Грушевського, 48 Острозького району Рівненської області та земельної ділянки площею 2,2222 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_9 Договору про поділ спадкового майна від 04.08.2017р., укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №790 (а.с.26), останні досягли домовленості про те, що спірну земельну ділянку успадковує ОСОБА_4, та відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №467/02-14 від 04.08.2017р. (а.с.44), довідки приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_11 №468/02-14 від 04.08.2017р. (а.с.25), ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку площею 2,2222 га, з підстав не надання нотаріусу правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно.

У відкритому судовому засіданні з пояснень представників позивача встановлено та підтверджується копією тижневика громадсько-політичної газети Життя і Слово №59-60 (9131-9132) від 29.07.2017р. (стор.11), що позивачем розміщено оголошення щодо втрати державного акту на право приватної власності на землю серії РВ №1477, виданого 03.12.1999р. Плосківською сільською радою Острозького району Рівненської області та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1363 на ім'я ОСОБА_6, площею 2,22 га, розташованою на території Плосківською сільською радою Острозького району Рівненської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв'язку з чим висловив прохання - вважати такий акт недійсним (а.с.45-47).

З пояснень представників позивача, технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_6 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області, інв.210-3 від 05.05.2016р. у ДП Рівненський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою (а.с.31-42), витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5602282852016, сформованого 19.07.2016р. (а.с.28-30), вбачається, що за зверненням позивача ОСОБА_4 було виготовлено технічну документацію на спірну земельну ділянку, у зв'язку з чим, уточнено площу останньої з 2,22 га до 2,2222 га та присвоєно кадастровий номер 5624286700:06:001:0109, а відтак останній фактично прийняв спадщину та здійснбє за нею догляд.

Як вбачається із ст.ст.1216, 1217 ЦК України (в редакції, станом на виникнення правовідносин), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_7 за життя заповітів не складав, а відтак, спадкування здійснюється на підставі закону.

ОСОБА_9 ст.1261 ЦК України (в редакції, станом на виникнення правовідносин), у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_4 є рідним сином ОСОБА_7, а відтак входить у першу чергу спадкоємців за законом.

З дослідженої у судовому засіданні спадкової справи №120/2010 встановлено, що ОСОБА_4 скористався своїм правом на спадкування після смерті батька ОСОБА_7

Відповідно до ч.3 ст.1267, ч.1 ч.2 ст.1278 ЦК України (в редакції, станом на виникнення правовідносин), спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується, зокрема, нерухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. При цьому, кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

ОСОБА_9 ст.131 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. №2768-III, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

З матеріалі в справи, зокрема, з дослідженого у судовому засідання договору про поділ спадкового майна, встановлено, що спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скористалися своїм правом щодо розподілу частки у спадковому майні ОСОБА_7, відповідно до якого ОСОБА_4 відходить у приватну власність земельна ділянка, кадастровий номер 5624286700:06:001:0109, разом тим, оригінал правовстановлюючого документу на яку втрачений.

Як вбачається із п.23 постанови Пленуму ВС України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008р., у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Разом з тим, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст.392 ЦК , відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на вищевказане, судом встановлено, що покійному ОСОБА_7 належала спірна земельна ділянка, кадастровий номер 5624286700:06:001:0109, як така, що успадкована на підставі заповіту після смерті ОСОБА_6 З матеріалів справи не встановлено неправомірності володіння спірною земельною ділянкою ОСОБА_7 Право ОСОБА_4 отримати у власність дану земельну ділянку підтверджується перебуванням останнього у першій черзі на спадкування, поданням заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7 та наявністю договору про поділ спадкового майна від 04.08.2017р., укладеного між ОСОБА_4, який підписано від його імені ОСОБА_1, та ОСОБА_5

Інших осіб, які вправі претендувати повністю або частково на дану земельну ділянку кадастровий номер 5624286700:06:001:0109, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст.14, 41 Конституції України, ст.ст.328, 1216-1217, 1223, 1225, 1233, 1261, 1267-1268, 1278 ЦК України, ст.ст.10, 15, 60, 212-215 ЦПК України,

вирішив:

позов ОСОБА_4 до Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7, що був спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, право приватної власності на земельну ділянку площею 2,2222 га, яка розташована на території Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5624286700:06:001:0109, право власності ОСОБА_6 на яку посвідчувалось Державним актом на право приватної власності на землю серії РВ №1477, виданим 03.12.1999 року Плосківською сільською радою Острозького району Рівненської області, та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1363, оригінал якого був втрачений.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_12