Ухвала

від 08.09.2017 по справі 761/31338/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/31338/17

Провадження № 1-кс/761/19933/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю слідчого ОСОБА_2 , при секретарі ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42016111200000878 від 24.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 263 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, що на підставі приватної власності належить ОСОБА_5 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 .

Клопотання мотивовано тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016111200000878 від 24.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 263 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , будучи обраним на посаду Ірпінського міського голови, згідно з постановою Ірпінської міської виборчої комісії територіального виборчого округу № 104 від 27.10.2014, та повноваження якого як Ірпінського міського голови Київської області визнано рішенням 59 сесії Ірпінської міської ради Київської області 6 скликання № 4130 від 29.10.2014, володіючи досвідом керівника у сфері управління, прийняв рішення про особисте збагачення шляхом заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету міста Ірпеня, отриманими за договорами підряду на виконання робіт, укладеними від імені Ірпінської міської ради з підконтрольними йому суб`єктами підприємницької діяльності, шляхом зловживання службовим становищем, при цьому розуміючи шкоду, яка буде завдана інтересам громади міста Ірпінь.

Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами отриманими за договорами підряду на виконання робіт, укладеними від імені Ірпінської міської ради з підконтрольними йому суб`єктами підприємницької діяльності, він не в змозі, наприкінці 2015 року, за активною участю першого заступника Ірпінського міського голови ОСОБА_7 та заступника Ірпінського міського голови ОСОБА_8 створив злочинну організацію з метою вчинення особливо тяжкого злочину заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі, до складу якої у різний період часу увійшли директор КП «Ірпіньжитлоінвестбуд» ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , а також інші невстановлені досудовим слідством особи, у тому числі із числа службових осіб Ірпінської міської ради.

Реалізуючи спільний умисел злочинної організації щодо розкрадання коштів місцевого бюджету міста Ірпеня, діючи з власних корисних інтересів з метою отримання незаконного прибутку для самого себе та інших учасників злочинної організації, використовуючи створенні з метою прикриття незаконної діяльності із заволодіння бюджетними коштами суб`єкти підприємницької діяльності ТОВ Буденергосоюз (ЄДРПОУ 38365934), фізичні особи-підприємці ОСОБА_10 (код НОМЕР_1 ), ОСОБА_11 (код НОМЕР_2 ), на розрахункові рахунки яких перераховувались кошти місцевого бюджету, залученими до участі у злочинній організації ОСОБА_5 здійснювалось перерахування цих коштів на розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_11 та ФОП « ОСОБА_5 » та в подальшому ОСОБА_5 та іншими на даний час невстановленими особами знімались у банкоматах ПАТ КБ «Приватбанк» та розподілялись між членами злочинної організації, на загальну суму 18911339 грн.

31.08.2017 ОСОБА_5 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_5 має у приватній власності квартиру АДРЕСА_1 , та спільній частковій приватній власності квартиру АДРЕСА_2 .

Як підставу для накладення арешту слідчий вказує на те, що вищезазначене нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 , може бути конфіскована у нього в силу санкції ч.5 ст.191 КК України, що, згідно п.3 ч.2 ст.170 КПК України, є підставою для накладання арешту на дане майно.

В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, наклавши арешт на вказане в клопотанні майно, оскільки вказане майно, в силу п.3 ч.2 ст.170 КПК України, може бути конфісковане у ОСОБА_5 на підставі санкції ч.5 ст.191 КК України

Володілець майна, на яке слідчий просить накласти арешт, у судове засідання не викликався на підставі ч.2 ст. 172 КПК України.

Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, заслухавши пояснення слідчого, приходжу до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи із наступного.

Встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016111200000878 від 24.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 263 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження 31.08.2017 ОСОБА_5 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_5 має у приватній власності квартиру АДРЕСА_1 , та спільній частковій приватній власності квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

При цьому арешт майна, враховуючи, що санкція ч.5 ст.191 КК України, за якою ОСОБА_5 повідомлено про підозру, передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, а тому, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині можливої конфіскації майна та зважаючи на наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно може бути перетворено або відчужене, у зв`язку із чим клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, що на підставі приватної власності належить ОСОБА_5 , а саме:

-квартира АДРЕСА_1 ;

-1/3 частка квартири АДРЕСА_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя :