Постанова

від 01.06.2007 по справі 9/268ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/268ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01.06.07                                                                                 Справа № 9/268ад

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Ратібор», м. Сєвєродонецьк

про звернення стягнення на активи на суму 88780 грн. 53 коп.

в присутності представників:

від позивача – Чехута М.М. - гол. держ. под. рев.-інсп., дов. № 8908/7/24-015 від 31.05.07

від відповідача – не прибув.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про примусове стягнення з відповідача, ТОВ «Ратібор», суми податкового боргу у розмірі 88780,53 грн., звернувши стягнення на його активи.

Заявою від 01.06.07р. позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути суму податку з доходів фізичних осіб на користь місцевого бюджету в сумі 9563,0 грн. та у сумі 19126 грн., решту позовних вимог залишити без змін.

З урахуванням заяви позивача суд виходить саме з уточнених позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В обгрунтування позову позивач зазначив наступне.

Відповідач, ТОВ «Ратібор», зареєстрований в якості суб'єкта господарювання виконкомом Сєвєродонецької місьради 27.06.2000р. та знаходиться на податковому обліку в Сєвєродонецькій  ДПІ.

За відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 88780,53 грн., який утворився наступним чином.

ПДВ.

12.09.06р. відповідачу було донараховано за актом перевірки основного платежу з ПДВ в сумі 4608,0 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2304,0 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0001192301 від 12.09.06р.

Відповідачем були самостійно нараховані штрафні санкції в сумі 44,0 грн. за декларацією № 32659 від 20.09.06р. з ПДВ

Податковим повідомленням-рішенням № 0002661600 від 22.09.06р. відповідачу були застосовані штрафні санкції з ПДВ у розмірі 36,14 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 0002671600 від 22.09.06р. відповідачу були застосовані штрафні санкції з ПДВ у розмірі 143,35 грн.

Податок з доходів фізичних осіб.

За актом перевірки відповідачу нараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 9563,0 грн. та в сумі 19126,0 грн.

Податок на прибуток.

Податковим повідомленням-рішенням № 0001182301 від 12.09.06р. відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 52961,04 грн.

З метою погашення податкового боргу позивач направив відповідачу першу податкову вимогу № 1/289 від 19.10.06р. та другу податкову вимогу № 2/29 від 27.01.07р.

Всі активи відповідача перебувають у податковій заставі згідно витягу з Державного реєстру № 9532588 від 13.10.06р.

Незважаючи на вжиті заходи податковий борг залишається несплаченим, тому позивач звернувся з цим позовом до суду.

          Оцінивши доводи позивача і надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі –Закон 2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509 –ХІІ органи державної податкової служби  наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.

Факт наявності несплаченого податкового боргу з ПДВ та податку на прибуток у розмірі 60091,53 грн. у відповідача підтверджується матеріалами справи, у т.ч. витягом з особового рахунку відповідача, тому заявлена сума підлягає стягненню.

Щодо боргу з податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.91р. № 1251-ХІІ (далі –Закон 1251) податок на доходи фізичних осіб  є загальнодержавним податком.

Відповідно до пп. 8.1.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03р. № 889-ІV (далі –Закон 889) податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону 889 податковий агент –юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента –юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до пп. 8.1.2 ст. 8 Закону 889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність боргу відповідача з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 28689 грн., позовна вимога в цій частині визнається обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню в цій сумі.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ «Ратібор», код ЄДРПОУ 31015169, 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Космонавтів, б. 9а, суму податкового боргу з ПДВ та податку на прибуток у розмірі 60091,53 грн. в доход державного бюджету шляхом звернення стягнення на активи відповідача.

3. Стягнути з відповідача, ТОВ «Ратібор», код ЄДРПОУ 31015169, 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Космонавтів, б. 9а, суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 28689 грн. на користь місцевого бюджету.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 04.06.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                               А.Г.Ворожцов