ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20 вересня 2017 р. Справа № 902/682/17
Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом : Приватного підприємства "ОАЗИС - КА", м.Козятин, Вінницька область
до : Козятинської районної міжколгоспної будівельної ПМК-9, м. Козятин, Вінницька область
про стягнення 206 860,80 грн
За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.
За участю представників:
позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1829 від 05.09.2017 р., паспорт серії АВ № 848027 виданий Калинівським РВ УМВС України у Вінницькій області 10.03.2009 р.
ОСОБА_2, довіреність № 1829 від 05.09.2017 р., довіреність дійсна до 05.09.2020 р.; НОМЕР_1 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 13.05.1998 р.
відповідача: не з'явився.
В С Т А Н О В И В :
Приватним підприємством "ОАЗИС - КА" подано позов до Козятинської районної міжколгоспної будівельної ПМК-9 про стягнення 206 860,80 грн заборгованості за договором підряду № 10/03 від 10.03.2016 р.
Ухвалою суду від 14.07.2017 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/682/17 та призначено до розгляду на 06.09.2017 р.
06.09.2017 р. на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 05.09.2017 р.) в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку із відсутністю грошових коштів та проводити розгляд справи без участі останнього.
Ухвалою суду від 06.09.2017 р. відкладено розгляд справи до 20.09.2017 р. Одночасно ухвалою суду продовжено строк розгляду справи передбачений ч. 3 ст. 69 ГПК України на 15 днів.
Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, пояснень щодо обставин викладених в позові та визначених судом документів не надав, хоча про дату, час і місце розгляду справи останній повідомлявся належним чином - ухвалою суду від 06.09.2017 р., яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.
Обізнаність відповідача про розгляд даної справи в суді свідчить поштове повідомлення № 2210000993567, яке наявне в матеріалах справи.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Враховуючи те, що норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.
Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
В зв'язку з відсутністю поданого клопотання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
10.03.2016 р. між Козятинською районною. міжколгоспною будівельною ПМК-9 (Замовник) та Приватним підприємством "ОАЗИС-КА" (Підрядник) укладено договір підряду № 10/03 (а.с. 11-13, т. 1).
Відповідно п. 1.1. Договору Підрядник зобов'язується виконати ремонтні роботи, а саме:
- поточний ремонт рамп біля адміністративного приміщення ПМК-9;
- поточний ремонт пандуса адмінприміщення зі встановленням селекційної огорожі та накриття;
- поточний ремонт системи опалення в приміщенні адмінбудівлі ПМК-9;
- поточний ремонт приміщення коридору в адмінбудівлі ПМК-9;
- поточний ремонт приміщення арматурного цеху;
з власних матеріалів або з залученням матеріалів Замовника, за адресою: м. Козятин, вул. Довженка, 107 (об'єкт), а Замовник зобов'язується оплатити роботу Підрядника та використані ним матеріали згідно договору.
Згідно п. 2.1.1. Підрядник зобов'язується виконати ремонтні роботи в об'ємах та строки згідно умов договору.
Замовник зобов'язаний оплатити роботи Підрядника та вартість використаних ним матеріалів згідно умов даного договору та поданих актів виконаних робіт (п. 2.2.2. Договору).
Згідно п. 2.2.3. Договору Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів підписати акт здачі-приймання робіт.
Відповідно п. 3.1. Договору Замовник оплачує роботу Підрядника та використанні ним матеріали згідно умов договору та поданих актів виконаних робіт. загальна вартість робіт та матеріалів за договором складає до 500 000,00 грн.
Строк виконання робіт за договором становить: початок виконання робіт - 10.03.2016 р., завершення виконання робіт - до 25.04.2017 р. (п. 3.2 Договору).
Завершення строку дії договору не звільняє Підрядника від виконання обов'язків, передбачених п.п. 2.1.3, 2.1.6 договору (п. 3.3 Договору).
Виконання - приймання кожного етапу робіт оформляється актом здачі-приймання робіт згідно умов договору (п. 3.4 Договору).
Згідно п. 3.5 Договору розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування Замовником суми вартості робіт на поточний рахунок Виконавця протягом 5 днів після підписання актів виконаних робіт.
Кінцевий термін оплати за виконані роботи становить 30.04.2017 р. (п. 3.7 Договору).
Відповідно до Локальних кошторисів на будівельні роботи № 2-1-1 від 10.03.2016 р. сторонами визначено перелік робіт, необхідних матеріалів (асортимент, якість) та їх вартість (а.с.14-32, т. 1).
Виконання позивачем будівельних робіт за умовами договору № 10/03 від 10.03.2016 р., підтверджується обопільно підписаними сторонами актами виконаних робіт за квітень 2017 р. від 20.04.2017 р. на загальну суму 206 860,80 грн, а саме:
- акт № 20/041 від 20.04.2017 р. на суму 10 996,80 грн;
- акт № 20/042 від 20.04.2017 р. на суму 48 187,20 грн;
- акт № 20/043 від 20.04.2017 р. на суму 71 061,60 грн;
- акт № 20/044 від 20.04.2017 р. на суму 64 329,60 грн;
- акт № 20/045 від 20.04.2017 р. на суму 12 285,60 грн.
Вказані акти додані позивачем до матеріалів справи (а.с. 33- 56, т. 1).
Заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 05.09.2017 р. підписаним обопільно без зауважень (а.с. 75, т. 1).
Несплата відповідачем виконаних робіт, спонукала звернутись позивача з даним позовом до господарського суду.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Беручи до уваги зміст договору підряду № 10/03 від 10.03.2016 р. укладений між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про підряд регулювання якого здійснюється § 1 (Загальні положення про підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.837-864 ЦК України).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З врахуванням викладеного позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 206 860, 80 грн є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають умовам договору та чинному законодавству, а тому підлягають повному задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Крім того, зі змісту інформації ГУ ДФС України у Вінницькій області (б/н від 19.09.2017 р.) надісланої на виконання вимог ухвали суду встановлено, що планові та позапланові документальні перевірки стосовно суб'єкта підприємницької діяльності Козятинський районний міжколгоспний будівельній ПМК-9 за період з 10.03.2016 р. по 31.12.2016 р. не проводились.
Також зазначено, що сума доходу Козятинського районного міжколгоспного будівельного ПМК-9 за 2016 р. згідно декларації по податку на прибуток за 2016 р. становить 411,7 тис.грн. Звітність по податку на прибуток на протязі 2017 р. не подавалась в зв'язку з відсутністю доходу за 2016 р. більше 20 млн. грн.
Сума доходу ПП "ОАЗІС-КА" за 2016 р. згідно декларації з податку на прибуток за 2016 р. становить 4 027 000,00 грн.
Виходячи з періоду наданої ГУ ДФС України у Вінницькій області інформації (10.03.2016 р.-31.12.2016 р.) та дати документального оформлення актів здачі-прийняття виконаних робіт (20.04.2017 р.) у суду відсутні можливості достовірно встановити відображення в податковому обліку господарських операцій між контрагентами, однак задекларований дохід позивача перевищує суму господарської операції за договором підряду № 10/03 від 10.03.2016 р.
Разом з тим дослідивши наявні у справі докази судом встановлено відповідність наявних у справі первинних бухгалтерських документів вимогам чинного законодавства, зокрема приписам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням процесуальної позиції відповідача у відзиві (б/н від 05.09.2017 р.) яка зводиться до визнання останнім наявності укладеного договору від 10.03.2016 р., виконання робіт позивачем на загальну суму 206 860,80 грн .
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
20.09.2017 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Козятинської районної міжколгоспної будівельної ПМК-9, вул.Довженка, 107, м.Козятин, Вінницька область, 22100 (ідентифікаційний код - 03582868) на користь Приватного підприємства "ОАЗИС - КА", вул.Довженка, 107, м.Козятин, Вінницька область, 22100 (ідентифікаційний код - 34939079) - 206 860 грн 80 коп. - боргу, 3 102 грн 91 коп. - відшкодування витрат на сплату судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення поштової кореспонденції.
Повне рішення складено 25 вересня 2017 р.
Суддя О.О. Банасько
віддрук. 2 прим.:
1 - до справи.
2 - відповідачу - вул. Довженка, буд. 107, м. Козятин, Вінницька область, 22100.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2017 |
Оприлюднено | 28.09.2017 |
Номер документу | 69093079 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Банасько О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні