Рішення

від 19.09.2017 по справі 904/7114/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.2017 Справа № 904/7114/17

За позовом Керівника Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м. Синельникове, Дніпропетровська область

до Відповідача - 1: Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, с. Новопавлівка, Межівського району Дніпропетровської області

Відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуєво", с. Новопавлівка, Межівського району Дніпропетровської області

про визнання незаконним рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від прокуратури: Пономаренко А.Є. - прокурор відділу Прокуратури Дніпропетрвоської області посв. № 023761 від 20.12.2013

Від відповідача - 1: не з'явився

Від відповідача - 2: Рябенко В.В. - представник за довіреністю б/н від 24.07.2017

Киричок С.С. - представник за довіреністю б/н б/д

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом до Відповідача - 1: Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, Відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуєво", в якому просить:

- визнати незаконним рішення Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області № 492-53/VІ від 09.10.2015 „Про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування житлового будинку";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 1222685500:06:003:0111 від 16.11.2015, укладений Новопавлівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області з ТОВ „Чугуєво", зареєстрований у Межівському районному управлінні юстиції Дніпропетровської області та внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 12399291;

- зобов'язати ТОВ "Чугуєво" повернути до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 1222685500:06:003:0111.

Судові витрати прокурор просить покласти на відповідачів солідарно.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що на підставі рішення Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області №492-53/VІ від 09.10.2015 "Про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування житлового будинку", між Новопавлівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області та ТОВ "Чугуєво", укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,25 га, кадастровий номер 1222685500:06:003:0111 про що в реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.12.2015 зроблено запис 12399291.

Також, прокурор зазначає, що рішення Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області №492-53/VІ від 09.10.2015 та договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,25 га, кадастровий номер 1222685500:06:003:0111 не відповідають вимогам чинного законодавства, відтак є незаконними та підлягають визнанню недійсними.

В ході розгляду справи прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач - 1 у судове засідання 19.09.2017 свого представника не направив, направив до суду клопотання, в якому просить розглянути справу за його відсутності та у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на позов відповідач-1 зазначив, що керівник Синельниківської місцевої прокуратури, звертаючись до господарського суду, не інформує суд, відповідачів у справі коли і яким чином виявлено, як вважає прокурор, порушення закону, не повідомляє суб'єкта владних повноважень про виявлені порушення закону для можливості самостійного їх усунення та не повідомляє про факт звернення до судових інстанцій за захистом інтересів держави. Посилаючись на потребу захисту інтересів держави, в розумінні захисту інтересів територіальної громади, прокурор не визначає як саме сумісні інтереси держави з інтересами територіальної громади та як саме порушено інтереси держави під час розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, в чому полягає порушення інтересів територіальної громади внаслідок передачі земельної ділянки в оренду.

Відповідач -1 зазначає, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Зокрема, згідно ч. 2 наведеної статті у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної державної власності. Земельна ділянка, що фігурує у спірному рішенні відноситься до категорії тих, що знаходяться у межах населених пунктів.

У відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 № 553) для державної реєстрації права власності та права користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у користування.

Враховуючи вищевикладене, відповідач -1 вважає, що позивач, оспорюючи в цій частині рішення Новопавлівської сільської ради "Про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва для обслуговування житлового будинку" за № 492-53/VІ від 09.10.2015, не надав належних доказів того, що сільська рада вийшла за межі своїх повноважень, визначених вимогами ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, та порушення вимог Закону України "Про місцеве самоврядування".

Щодо дотримання відповідачем-1 норм закону при прийнятті рішення "Про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва для обслуговування житлового будинку" за № 492-53/VІ від 09.10.2015, то він вважає, що останнє прийнято Новопавлівською сільською радою відповідно до вимог чинного на момент ухвалення Земельного кодексу України. Прийняття рішення не суперечило вимогам законодавства на той час, так як зміни внесено до Земельного кодексу України пізніше, відповідно до прийнятого Верховною радою Закону № 2279 "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", яким саме визначено порядок і умови проведення земельних торгів. Вказаний Закон, який безпосередньо регулює дії учасників земельних торгів, прийнято 08.02.2016. Відповідно до частини 2 розділу ІІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2279 передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Фізичні та юридичні особи, які до дня набрання чинності цим законом одержали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання таких земельних ділянок без проведення земельних торгів у випадках, визначених положеннями частини другої статті 134 Земельного кодексу України, що виключаються цим Законом. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин з приводу реалізації вище вказаного рішенням сільської ради датованого 09.10.2015, за відсутності законодавства, яке регулювало б передачу в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, за результатами проведення земельних торгів, відповідачі діяли в межах наявного правового поля. У свою чергу, відповідно до ст. 4 ГПК України, господарські спори вирішуються на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідач- 2 13.09.2017 надав пояснення в яких зазначено, що Новопавлівська сільська рада Межівського району Дніпропетровської області діяла від імені територіальної громади в межах ч. 2 ст. 19 Конституції України та у спосіб встановлений виключно Законами України.

Також відповідач -2 зазначає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Чугуєво", для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: с. Новопавлівка, вул.. Комсомольська 18/1 в межах населеного пункту на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області був розроблений ТОВ "ГЕОСТОЙ" та погоджений відповідно до ст.. 186-1 Земельного Кодексу України та висновком відділу Держземагентства Межівського району Дніпропетровської області відповідно до ст. ст. 118, 121 п. 1,2 ст. 186-1 Земельного Кодексу України в якому зазначено: "Погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Чугуєво" для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: с. Новопавлівка, вул.. Комсомольська, 14 Новопавліської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області". Сформований та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Чугуєво" для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: с. Новопавлівка, вул.. Комсомольська, 14 Новопавліської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, згідно ч. 2,3 ст. 79-1 Земельного кодексу України - 21 серпня 2015 року був наданий державному кадастровому реєстратору для визначення кадастрового номеру земельної ділянки. 15.09.2015 ТОВ "Чугуєво" подало заву до Новопавлівської ради Межівського району Дніпропетровської області із проханням затвердити проект із землеустрою, щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель розміром 0,25 га, яка розташована за адресою: с. Новопавлівка, Межівський район, Дніпропетровська область, вул. Комсомольська 14. 09.10.2015 п'ятдесят третя сесія шостого скликання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області прийняла рішення № 495-53/VІ щодо затвердження проекту із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель розміром 0,25 га, яка розташована за адресою: с. Новопавлівка, Межівський район, Дніпропетровська область, вул.. Комсомольська 14. Зазначений проект профінансований ТОВ "Чугуєво" відповідно до п. 3 рішення сесії Новопавлівської сільської ради. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Чугуєво", для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: с. Новопавлівка, Межівський район, Дніпропетровська область, вул. Комсомольська 14 в межах населеного пункту на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, розроблений ТОВ "Геострой", погоджений відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України.

Крім того, відповідач -2 зазначає, що відповідно рішення Новопавлівської сільської ради земельна ділянка була передана в оренду ТОВ "Чугуєво" площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель за адресою: с. Новопавлівка, Межівський район, Дніпропетровська область, вул. Комсомольська 14 та зобов'язано ТОВ "Чугуєво" укласти в місячний строк договір оренди та використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. 16.11.2015 укладено договір оренди земельної ділянки між Новопавлівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чугуєво". Зазначений договір оренди пройшов державну реєстрацію - 01.12.2015 об 11:38:20 год., де орендарем зазначено - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чугуєво", а орендодавцем - Новопавлівську сільську раду Межівського району Дніпропетровської області.

Також відповідач-2 зазначає, що порядок проведення земельних аукціонів, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 № 394, яким було визначено процедуру підготовки, організації та проведення у 2008 році земельних аукціонів для продажу земельних ділянок або надання права на їх оренду, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Указом Президента України від 21.07.2008 № 639/2008 зупинено дію постанови Кабінету міністрів України від 17.04.2008. Крім того, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів (справа про земельні аукціони) від 11.11.2008 визнано неконституційним положення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів 17.04.2008". Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону" від 05.07.2012 року № 5077-VІ (набрав чинності 19.08.2012 року) передбачено правові механізми продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них. З метою реалізації цього Закону прийнято ряд підзаконних актів. Відповідач -2 зазначає, що на даний час відсутня постанова Кабінету Міністрів України щодо проведення аукціону з передачі прав земельних ділянок". Про що було зазначено у постанові КМ України № 413 від 07.06.2017 року щодо "запровадження електронних земельних торгів". Зміни прийняті ВР України (Закон № 2279) щодо проведення земельних торгів, якими внесено зміни до Земельного кодексу України вступили в дію 08.02.2016.

В прикінцевих положеннях цього закону зазначено, що "Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Фізичні та юридичні особи, які до дня набрання чинності цим Законом одержали в установленому законом порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі земельних ділянок у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання таких ділянок без проведення земельних торгів". Таким чином, цей закон має зворотну дію в часі в частині розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі земельних ділянок у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності на отримання таких земельних ділянок державної та комунальної власності на отримання таких земельних ділянок без проведення земельних торгів".

Також відповідач-2 зазначає, що прокурором порушено ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", а саме процесуальний порядок звернення до суду, оскільки прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Якщо такого звернення не відбулося, а прокурор не довів що він направив повідомлення Новопавлівській сільській раді та ТОВ "Чугуєво", то право органу місцевого самоврядування, як суб'єкта владних повноважень на оскарження в суді наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді не може бути реалізовано, а тому повністю нівелюється. Тобто Новопавлівська сільська рада Межівського району Дніпропетровської області фактично позбавлена можливості дати будь-які пояснення чи заперечення проти звинувачень щодо нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів територіальної громади, а відтак не може спростовувати їх у суді. Із зазначеного вбачається, що відбувається неконтрольоване, безпідставне втручання прокуратури у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень. А отже, державний контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування з боку прокуратури не здійснюється на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України та Законами України. Порушення Прокурором нормативного порядку представництва інтересів держави в суді створює конфлікт повноважень органів прокуратури з повноваженнями органів місцевого самоврядування.

ТОВ "Чугуєво" вважає, що Новопавлівська сільська рада Межівського району Дніпропетровської області діяла в межах та у спосіб визначений діючим земельним законодавством при прийнятті спірного рішення ради від 09.10.2015 за № 495-53/VІ щодо затвердження проекту із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,25 га.

При цьому, відповідач-2 зазначає, що заборгованість по орендній палаті відсутня. Цей факт підтверджується Актом звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами за період з 01.01.2017 по 12.07.2017 між ТОВ "Чугуєво" та Новопавлівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області.

На підставі викладеного, відповідач-2 вважає, що він є добросовісним користувачем земельної ділянки відповідно до вимог земельного законодавства.

В свою чергу,18.09.2017 прокурор надав пояснення в яких зазначив, що відповідач безпідставно зазначав про відсутність підстав у прокурора для здійснення представництва інтересів держави у спірних правовідносинах. Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає в порушенні органом місцевого самоврядування Закону, зокрема, встановленого Земельним кодексом України порядку розпорядження землею комунальної власності, у позбавленні можливості кожної особи скористатися своїм правом на землю шляхом прийняття участі у відповідних земельних торгах, якби такі проводилися.

У своїх поясненнях прокурор обґрунтував наявність інтересів держави необхідністю відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства і орендаря, відновлення порушеного Новопавлівською сільською радою порядку розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, дотримання процедури передачі земельної ділянки в оренду. В даному випадку йдеться саме про порушення вимог земельного законодавства органом, який є розпорядником земель територіальної громади с. Новопавлівка Межівського району Дніпропетровської області, та відповідачем по справі, тому на вимоги ч. 2 ст. 29 ГПК України прокурор набуває статусу позивача.

Звертаючись до суду з відповідним позовом прокурор зазначив, що оскаржуване рішення та укладений на його підставі спірний договір оренди землі суперечить вимогам Земельного кодексу України, оскільки внаслідок прийняття першим відповідачем відповідного рішення та укладення на його підставі договору оренди, другому відповідачу було передано в оренду земельну ділянку без дотримання встановленої законом процедури проведення земельних торгів.

19.09.2017 відповідач-2 надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що виходячи з вимог цивільного процесуального кодексу України і Господарського процесуального кодексу України та їх офіційного тлумачення Конституційним судом України, органи прокуратури можуть представляти лише ті органи місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями органів виконавчої влади. Також відповідач-2 зазначає, що тільки місцева рада, як орган місцевого самоврядування, може прийняти рішення щодо передачі іншим органам, у тому числі прокуратурі, повноважень, щодо управління майном, включаючи подання позовів до суду. Без відповідного делегування повноважень з боку місцевої ради органи прокуратури не мають повноважень на пред'явлення від імені територіальної громади в особі відповідної місцевої ради позовів. Відповідач -2 зазначив, що прокурор не є належним позивачем, оскільки є спеціальним органом на який покладаються певні обов'язки щодо контролю за додержанням законності в тому числі при передачі земельної ділянки в оренду, на підставі чого просить залишити позов без розгляду.

У судовому засіданні 08.08.2017 оголошувалась перерва до 05.09.2017

Ухвалами від 05.09.2017 продовжено строк розгляду справи до 20.09.2017 та відкладено розгляд справи на 19.09.2017.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи не заявлялись.

В судовому засіданні 19.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з абзацом 4 частини 1, частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною 3 статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому, прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Згідно з частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

У розумінні приписів наведених вище норм, господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа, представник, на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи, довірителя, і виконує процесуальні дії у суді в її інтересах, набуваючи, змінюючи, припиняючи, для неї права та обов'язки.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 80 Земельного кодексу України закріплює суб'єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб'єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб'єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб'єктом права власності на землі державної власності.

З огляду на положення частини першої статті 83, частини першої статті 84 Земельного кодексу України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст; у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відповідно із земель державної та комунальної власності.

Крім того, з урахуванням статей 1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Незаконне надання в користування спірної земельної ділянки із земель комунальної власності безпосереднім чином зачіпає економічні, соціальні права територіальної громади, оскільки порушує законний порядок надання в користування землі, підриває авторитет органів місцевого самоврядування, що свідчить про наявність підстав представництва прокуратурою інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом пред'явлення відповідного позову з огляду на відсутність у органу, яким здійснюється державний контроль за додержанням органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства відповідних повноважень на звернення до суду.

Отже, в даній справі прокурор фактично захищає в якості державних інтересів право територіальної громади.

Компетентним суб'єктом, який відповідно до статті 189 Земельного кодексу України має здійснювати захист вказаних інтересів держави є Новопавлівська сільська ради Межівського району Дніпропетровської області.

Крім того, Новопавлівська сільська ради Межівського району Дніпропетровської області як орган місцевого самоврядування територіальної громади виступає суб'єктом права власності на спірну земельну ділянку та зобов'язана здійснювати захист комунальних майнових прав.

Отже, особою, уповноваженою державою для здійснення відповідних функцій щодо розпорядження земельними ділянками від імені територіальної громади в силу наведеної вище статті є Новопавлівська сільська ради Межівського району Дніпропетровської області, яка не може бути позивачем, оскільки в даному випадку є відповідачем-1.

Так, відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно з частиною 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, Україна взяла на себе зобов'язання з забезпечення права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 зазначеної Конвенції.

Таким чином, прокурор звернувся із даним позовом до суду, здійснюючи надані законом функції, реалізуючи покладені на нього повноваження, визначені статтею 29 Господарського процесуального кодексу України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". Підставою для представництва в суді інтересів держави стали факти порушень чинного законодавства під час розпорядження землями комунальної власності.

Дана позовна заява, як захід прокурорського реагування, вжита на захист порушених економічних інтересів держави в особі Новопавлівська сільська ради Межівського району Дніпропетровської області, яка виступає уповноваженим органом щодо даного спору, однак заходів щодо усунення порушень при розпорядженні землями комунальної власності належним чином не здійснює.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 та ст. 21 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як зазначалось в Рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009р. у справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України "Про місцеве самоврядування і Україні"). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №1-зп від 13.05.1997р. у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України від 16.12.2015р. у справі №6-2510цс15, рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за п. 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та повинна пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Як вказано в постанові Судових палат в адміністративних справах і господарських справах Верховного Суду України від 11.11.2014р. у справі №21-493а14 у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне. В даних спірних правовідносинах сільська рада виступає як власник землі вільний у виборі контрагента.

Таким чином, вказаний спір підвідомчий господарському суду.

Як зазначено в позовній заяві прокурора, 15.09.2015 до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області з письмовою заявою звернувся голова ТОВ "Чугуєво" Гаврилов В.В. про затвердження проекту із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,25 га, кадастровий номер 1222685500:06:003:0111.

На підставі вказаної заяви Новопавлівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області прийнято рішення №492-53/VІ від 0910.2015 "Про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування житлового будинку".

На підставі вказаного рішення, 16.11.2015 між Новопавлівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області (далі - власник земельної ділянки) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чугуєво" (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,25 га, кадастровий номер 1222685500:06:003:0111, про що в реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.12.2015 зроблено запис № 12399291. (далі за текстом - договір).

Відповідно до пункту 1 договору орендодавець - Новопавлівська сільська рада на підставі рішення сесії № 492-53/VІ від 09.10.2015 року передає, а орендар ТОВ "Чугуєво", приймає в строкове платне користування, терміном на 5 років, земельну ділянку із земель населеного пункту для будівництва та обслуговування житлового будинку (будівництво житлового будинку для працівників ТОВ "Чугуєво") розміщену на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області у межах населеного пункту за адресою село Новопавлівка вулиця Комсомольська, 14.

Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,25 га. Кадастровий номер: 1222685500:06:003:0111. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 98 546,10 грн.

Пунктом 3 договору передбачено, що договір укладено терміном на 5 років. Після закінчення терміну договору орендар має переважне право поновлення його новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за два місяці до закінчення терміну дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За приписами пункту 4 договору орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі: 1% від грошової оцінки земельної ділянки і становить 958,46 грн/рік.

Відповідно до п. 5 договору земельна ділянка передається в оренду для потреб сільськогосподарського виробництва, зайняті виробничими та господарськими будівлями. Цільове призначення земельної ділянки - земля для потреб сільськогосподарського виробництва, зайняті виробничими та господарчими будівлями.

Умови збереження стану об'єкта оренди:

- збереження верхнього шару та поліпшення інших корисних властивостей земельної ділянки;

- захист земельної ділянки від забруднення хімічними та радіоактивними речовинами та від інших процесів руйнування;

- запобігання заростанню земельної ділянки дрібними чагарниками та дрібнолісом;

- перешкоджати виникненню стихійних смітників, накопиченню відходів підприємницької діяльності на орендованій та прилеглій території;

- вжиття заходів, передбачених цим договором або інших, необхідних для забезпечення земельної ділянки.

Відповідно до ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на дату прийняття рішення та укладення договору), земельні ділянки комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітерзиз), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах) крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У відповідності до ст. 8 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно та в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Підстави та порядок передачі в оренду земельних ділянок комунальної власності встановлений статтями 124, 134 Земельного кодексу України та нормами Закону України "Про оренду землі".

У відповідності з вимогами ч.2 та ч.3 ст. 134 Земельного кодексу України, до випадків, за якими земельні ділянки або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) - передача в оренду земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Згідно до ч. 2. ст.. 135 Земельного кодексу України, продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу. На земельних торгах не може бути використане переважне право купівлі.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

В цій статті також наведений перелік підстав, коли земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 та статті 21 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на вищевикладене, передача в оренду земельної ділянки загальною площею 0,25га, кадастровий номер 1222685500:06:003:0111 із земель комунальної власності для потреб сільськогосподарського виробництва мала відбуватись виключно на засадах (земельних торгах). Докази проведення таких торгів, участі в них відповідача - 2 та визначення його переможцем в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, рішення Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області №492-53/VI від 09.10.2015 "Про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування житлового будинку" прийнято Новопавлівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області без дотримання вимог чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним.

Фактично наслідком прийняття Новопавлівською сільською радою вищеозначеного рішення стало надання другому відповідачу земельної ділянки.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вказаних норм, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З матеріалів справи вбачається, що за договором оренди земельної ділянки від 16.11.2015, об'єктом оренди є земельна ділянка площею 0,25га, за адресою: вул. Комсомольська, 14, с. Новопавлівка, Межівського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1222685500:06:003:0111).

Приймаючи до уваги, що передача в оренду земельної ділянки відбувалась з порушенням норм чинного законодавства, у суду наявні правові підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 16.11.2015, укладеного між Межівського району Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чугуєво", про що в реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.12.2015 зроблено запис № 12399291.

У вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності правочину, який є оспорюваним (а не нікчемним), господарському суду слід виходити зі змісту позовних вимог. Якщо спір з приводу таких наслідків між сторонами відсутній, у господарського суду немає правових підстав зобов'язувати їх вчиняти дії, прямо передбачені законом, зокрема частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 208 Господарського кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що прокурором заявлено позовну вимогу про застосування наслідків недійсності правочину.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України по недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути другій все одержане за угодою та, враховуючи, що договір сервітуту підлягає припиненню на майбутнє і двостороння реституція за таким договором не проводиться, передана земельна ділянка, яка перебуває у фактичному користуванні другого відповідача на підставі спірного договору оренди, підлягають поверненню територіальній громаді с. Новопавлівка, Межівського району Дніпропетровської області в особі Новопавлівської сільської ради.

Суд вважає, що прокурором обґрунтовано належними та допустимими доказами порушення інтересів держави прийняттям оспорюваного рішення та укладанням спірного договору, оскільки саме державою здійснюється особлива охорона землі як національного багатства в силу статті 14 Конституції України, а недотримання першим та другим відповідачами встановленої статтями 124, 134 Земельного кодексу України та Законом України "Про оренду землі" процедури передачі спірної земельної ділянки другому відповідачу у платне володіння та користування порушує ці інтереси.

За змістом ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Оскільки даний позов спрямований на задоволення суспільного інтересу у сфері землекористування, відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі в оренду земельної ділянки, враховуючи, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України); незаконна передача у користування спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів; дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 17.08.2017 по справі № 920/625/16, від 05.09.2017 по справі № 905/3546/16 (а.с. 97-109).

Доводи відповідачів щодо відповідності оспорюваних рішення та договору нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини не ґрунтуються на вірному розумінні наведених норм права, що регулюють спірні правовідносини, та відхиляються з вищенаведених мотивів.

Вимоги прокурора покласти судовий збір на сторони солідарно задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволення позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами п.4.1 Постанови пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року No 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено .

Суд не вбачає також підстав для покладення судового збору на обох відповідачів з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно вимог ч.1 ст. 13, ч.1 ст. 14 конституції України, земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власносту українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

В даному випадку, компетентним суб'єктом, який відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України має здійснювати захист вказаних інтересів держави є Новопавлівська міська рада.

Крім того, Новопавлівська сільська рада , як орган місцевого самоврядування територіальної громади, виступає суб'єктом права власності на спірну земельну ділянку (ст.ст. 80, 83 Земельного кодексу України) та зобов'язана здійснювати захист комунальних майнових прав .

Однак, такий захист та контроль Новопавлівської сільською радою не здійснено, більш того, матеріалами справи встановлено, що рішення Новопавлівської сільської ради № 492-53/VІ від 09.10.2015 „Про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування житлового будинку" прийнято в порушення вимог чинного законодавства .

Враховуючи викладене, суд вважає, що порушення саме Новопавлівською сільською радою чинного законодавства призвело до виникнення даного спору та до звернення прокуратури з позовом до суду.

Таким чином, судові витрати слід покласти на Новопавлівську сільську раду, як на сторону з вини якої виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись нормами Закону України "Про оренду землі", статей Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним рішення Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області № 492-53/VІ від 09.10.2015 „Про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування житлового будинку".

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 1222685500:06:003:0111 від 16.11.2015, укладений Новопавлівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04340230) з Товариством з обмеженою відповідальністю „Чугуєво" (код ЄДРПОУ 30927211), зареєстрований у Межівському районному управлінні юстиції Дніпропетровської області та внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 12399291.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Чугуєво" (52951, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Новопавлівка, пров. Чугуєвський , 9-Б, код ЄДРПОУ 30927211) протягом 30 днів з моменту набрання чинності судовим рішенням повернути за актом приймання - Новопавлівській сільській раді Межівського району Дніпропетровської області (52950, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Новопавлівка, вул.. Карпінського, 36, код ЄДРПОУ 04340230) земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 1222685500:06:003:0111, про що видати наказ.

Стягнути з Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області (52950, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Новопавлівка, вул.. Карпінського, 36, код ЄДРПОУ 04340230) на користь Прокуратури Дніпропетровської області 49001, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, п/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму судового збору в розмірі 4 800,00грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання чинності рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, -

25.09.2017

Суддя Н.Г. Назаренко