ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.09.2017 Справа № 904/7248/17
За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97", м. Дніпро
про стягнення 16 519 грн. 14 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. №906 від 22.03.2017р.;
від відповідач: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" заборгованість в розмірі 16 519 грн. 14 коп., з яких: 15 719 грн. 99 коп. - сума основного боргу, 170 грн. 44 коп. - 3% річних, 571 грн. 89 коп. - інфляційні збитки, 56 грн. 82 коп. - пеня, відповідно до умов договору про постачання теплової енергії від 15.10.2006р. № 040531.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.
Відповідач явку повноваженого представника у призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.
На адресу суду повернулися конверти ухвалами про порушення провадження у справі від 13.07.2017р. та відкладення розгляду справи від 03.08.2017р., що направлялися за місцем державної реєстрації відповідача, зазначеному у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.07.2017р. № НОМЕР_1 (а.с. 85), з відмітками відділення поштового зв'язку: «Повернуто за закінченням терміну зберігання» .
Відповідно до п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки за вказаних вище підстав, він вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи належним чином.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
15.10.2006р. між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" (споживач) укладено договір про постачання теплової енергії № 040531 (далі - договір).
За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. договору).
Обидві сторони зобов'язуються керуватися цим договором та діючим законодавством України (п. 1.2. договору).
Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб); гаряче водопостачання - протягом 350 діб; технологічні потреби - відповідно з виробничої програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності (п. 2.1. договору).
Споживач теплової енергії зобов'язується: додержуватися кількості споживання-теплової енергії за кожним параметром в обсягам які визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону проводити звіряння розрахунків з енергопостачальною організацією, у разі заборгованості і відсутності акта звіряння розрахунків на початок опалювального сезону споживач до мереж тепло постачання підключений не буде (п. 3.2.1. та п. 3.2.2. договору).
Обов'язки енергопостачальної організації: забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором (п. 4.2.1. договору).
Згідно правил користування тепловою енергією, споживачі зобов'язується встановити прилади обліку теплової енергії (п. 5.1. договору).
Облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах по пр. Кірова, 1/9 (на ГВП) розрахунковим способом (п. 5.2. договору).
Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку 2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 5.4. договору).
Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, до 20 числа поточного місяця (п. 5.5. договору).
Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором установлюються Дніпропетровською міською радою народних депутатів (п. 6.1. договору).
Тариф для розрахунків по цьому договору складає: Теплова енергія - 1Гкал 85,00 грн. (п. 6.2. договору).
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, або за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України (п. 7.1. договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4 (п. 7.2. договору).
Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду за який він сплачує (п. 7.3. договору).
Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 7.4. договору).
Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до "15" жовтня 2019 року (п. 11.1. договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (11.4. договору).
Сторони підписали та скріпили печатками додаток № 1 до договору Обсяги постачання теплової енергії споживачу (а.с. 25-26), додаток № 2 Схема тепломережі, що перебуває на балансі споживача (а.с. 27), додаток № 3 Умови припинення подачі теплової енергії (а.с. 27).
Рішенням Дніпропетровської міської ради № 28/12 від 27.07.2016р. "Про надання дозволу на передачу з балансу КП Дніпропетровські міські теплові мережі на баланс КП Теплоенерго об'єктів і мереж теплопостачання" (а.с. 92) надано дозвіл на передачу з балансу Комунального підприємства Дніпропетровські міські теплові мережі Дніпропетровської міської ради на баланс Комунального підприємства Теплоенерго Дніпропетровської міської ради об'єктів і мереж теплопостачання згідно з переліком.
Відповідно до Переліку об'єктів і мереж теплопостачання (а.с.93-97) з балансу КП Дніпропетровські міські теплові мережі на баланс КП Теплоенерго підлягають передачі об'єкти і мережі теплопостачання (котельні, теплові пункти, будівлі та теплові мережі) згідно із переліком.
ОСОБА_2 приймання-передачі об'єктів і мереж теплопостачання (а.с. 98-100) КП Дніпропетровські міські теплові мережі передало з балансу, а КП Теплоенерго прийняло на баланс об'єкти і мережі теплопостачання (котельні, теплові пункти, будівлі та теплові мережі) відповідно до переліку.
10.10.2016р. між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (нова енергопостачальна організація), Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпровської міської ради (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" (споживач) укладено додаткову угоду до договору (а.с. 16) (далі - угода), відповідно до п. 1.1. якої, у зв'язку із зміною у структурі Енергопостачальної організації, що пов'язана із передачею основних засобів, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 р. № 28/12 Про надання дозволу на передачу з балансу КП Дніпропетровські міські теплові мережі на баланс КП Теплоенерго об'єктів і мереж теплопостачання , наказу КП Дніпропетровські міські теплові мережі від 05.09.2016р. № 320 Про передачу об'єктів і мереж теплопостачання на баланс КП Теплоенерго , актів приймання-передачі об'єктів, статей 512-514, 520-521, 631 Цивільного кодексу України, домовилися внести такі зміни до основного договору:
У порядку та на умовах визначених цією угодою, енергопостачальна організація передає новій енергопостачальній організації, а нова енергопостачальна організація набуває прав і обов'язків, належних енергопостачальній організації за основним договором, укладеним із споживачем і стає стороною за основним договором (п. 1.1.1. угоди).
У зв'язку із передачею об'єктів і мереж теплопостачання на баланс новій енергопостачальній організації та надання ним послуг теплопостачання споживачу, останній приймає на себе зобов'язання по виконанню основного договору (п. 1.1.2. угоди).
Споживач не заперечує щодо зміни енергопостачальної організації на нову енергопостачальну організацію в основному договорі і укладаючи угоду, надає згоду на виконання своїх зобов'язань та відповідальності за основним договором перед новою енергопостачальною організацією, а нова енергопостачальна організація надає згоду на виконання своїх зобов'язань та відповідальності за основним договором перед споживачем (п. 1.1.3. угоди).
Права, зобов'язання та відповідальність за основним договором переходять до нової енергопостачальної організації в тому обсязі, в якому вони належали енергопостачальній організації до набрання чинності цієї угоди (п. 1.1.4. угоди).
Права, зобов'язання та відповідальність за основним договором переходять до споживача перед новою енергопостачальною організацією в тому обсязі, в якому вони належали споживачу до набрання чинності цієї угоди (п. 1.1.5. угоди).
З моменту укладення цієї угоди, енергопостачальна організація втрачає всі права та вимоги, що передбачені основним договором, якщо споживач не має заборгованості, або має кредиторську. При наявності дебіторської заборгованості, енергопостачальна організація має право скористатись правами за основним договором (п. 1.1.6. угоди).
Згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.06.2016р. № 1210 Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП (а саме до постанови № 1372 від 30.04.2015 року Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КП Теплоенерго ) затверджено тариф на теплову енергію, що виробляється, транспортується та постачається КП Теплоенерго . - теплова енергія 1 Гкал - 1121,74 грн. (без ПДВ), 1346,09 грн. з ПДВ.(п. 2.1. угоди).
Позивач стверджує, що на виконання умов договору відпустив відповідачу теплову енергію за період з грудня 2016 року по квітень 2017 року включно, з урахуванням коригування вартості опалення за березень 2017р. на загальну суму 17 719 грн. 99 коп., на підтвердження чого надав ОСОБА_1 прийому-передачі теплової енергії:
- від 31.12.2016р. за грудень 2016р.про постачання теплової енергії на суму 4 079 грн. 79 коп. (а.с. 37), вказаний акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками із приміткою зі сторони споживача: отримано 17.02.2017р. ;
- від 31.01.2017р. за січень 2017р.про постачання теплової енергії на суму 5 916 грн. 66 коп. (а.с. 38), вказаний акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками без жодних зауважень чи заперечень;
- № 040531 від 28.02.2017р. за лютий 2017р.про постачання теплової енергії на суму 5 489 грн. 78 коп. (а.с. 39), вказаний акт підписаний лише зі сторони енергопостачальної організації;
- № 040531 від 31.03.2017р. за березень 2017р.про постачання теплової енергії на суму 8 434 грн. 04 коп. (а.с. 40), вказаний акт підписаний лише зі сторони енергопостачальної організації;
- № 040531 від 30.04.2017р. за квітень 2017р.про постачання теплової енергії на суму 1 858 грн. 92 коп. (а.с. 41), вказаний акт підписаний лише зі сторони енергопостачальної організації;
- № 040531 про коригування теплової енергії поставленої в березні 2017 року на суму -8 058 грн. 48 коп. (а.с. 42), вказаний акт підписаний лише зі сторони енергопостачальної організації.
Позивач виставив до сплати відповідачу рахунки:
- № 040531 від 31.12.2016р. на суму 4 079 грн. 07 коп. (а.с. 31);
- № 040531 від 31.01.2017р. на суму 5 916 грн. 66 коп. (а.с. 32);
- № 040531 від 28.02.2017р. на суму 5 489 грн. 78 коп. (а.с. 33);
- № 040531 від 31.03.2017р. на суму 8 434 грн. 04 коп. (а.с. 34);
- № 040531 від 30.04.2017р. на суму 1 858 грн. 92 коп. (а.с. 35);
- № 040531 від 30.04.2017р. на суму -8 058 грн. 48 коп. (а.с. 36).
Згідно з Реєстрами отримання платіжних документів та актів виконаних робіт споживачам (а.с. 43-47):
- відповідач отримав рахунок за грудень 2016 року та ОСОБА_1 прийому-передачі теплової енергії за грудень 2016р., про що свідчить підпис представника відповідача у відповідній колонці реєстру, однак у вказаному реєстрі не вказано дату отримання відповідачем вказаного рахунку та ОСОБА_1 прийому-передачі теплової енергії;
- відповідач отримав рахунок за січень 2017 року у та ОСОБА_1 прийому-передачі теплової енергії за січень 2017 року, про що свідчить підпис представника відповідача у відповідній колонці реєстру, однак у вказаному реєстрі не вказано дату отримання відповідачем вказаного рахунку та ОСОБА_1 прийому-передачі теплової енергії;
- рахунок за лютий 2017 року та ОСОБА_1 прийому-передачі теплової енергії за лютий 2017 року відповідач отримав 09.03.2017р.;
- відповідач отримав рахунок за березень 2017 року у та ОСОБА_1 прийому-передачі теплової енергії за березень 2017 року, про що свідчить підпис представника відповідача у відповідній колонці реєстру, однак у вказаному реєстрі не вказано дату отримання відповідачем вказаного рахунку та ОСОБА_1 прийому-передачі теплової енергії;
- відповідач отримав рахунок за квітень 2017 року у та ОСОБА_1 прийому-передачі теплової енергії за квітень 2017 року, про що свідчить підпис представника відповідача у відповідній колонці реєстру, однак у вказаному реєстрі не вказано дату отримання відповідачем вказаного рахунку та ОСОБА_1 прийому-передачі теплової енергії;
- відповідач отримав рахунок коригування вартості теплової енергії за березень 2017 року та ОСОБА_1 про коригування теплової енергії поставленої в березні 2017 року, про що свідчить підпис представника відповідача у відповідній колонці реєстру, однак у вказаному реєстрі не вказано дату отримання відповідачем вказаного рахунку та ОСОБА_1;
Стосовно не підписання відповідачем ОСОБА_2 прийому-передачі теплової енергії за лютий 2017р., за березень 2017р., за квітень 2017р. та ОСОБА_1 про коригування теплової енергії поставленої в березні 2017 року господарський суд зазначає наступне.
Як вказано вище, відповідно до п. 7.3. договору, споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду за який він сплачує.
На виконання умов договору, сторони підписали та скріпили печатками додаток № 1 до договору Обсяги постачання теплової енергії споживачу (а.с. 25-26), в якому зазначено плановий обсяг опалення по місяцях.
Тобто відповідач ознайомлений із плановим обсягом опалення по місяцях, а оскільки договором та додатками до нього визначено вартість теплової енергії за 1 Гкал, то відповідач має можливість визначити вартість теплової енергії що поставляється у кожному місяці.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач відповідно до Реєстрів отримання платіжних документів та актів виконаних робіт споживачам (а.с. 43-47) отримав рахунки за спожиту теплову енергію у спірному періоді у та вищевказані ОСОБА_1 прийому-передачі теплової енергії, в тому числі рахунок коригування вартості теплової енергії за березень 2017 року та ОСОБА_1 про коригування теплової енергії поставленої в березні 2017 року, про що свідчить підпис представника відповідача у відповідній колонці вказаних реєстрів .
Господарський суд зазначає, що жодних доказів письмового звернення відповідача до позивача із запереченнями щодо кількості спожитої теплової енергії за спірний період чи щодо її вартості, сторонами до суду не надано. Докази розірвання договору чи внесення до нього змін, які могли б вплинути на вартість чи кількість спожитої теплової енергії за спірний період також в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладене, кількість та вартість спожитої відповідачем теплової енергії за період з грудня 2016 року по квітень 2017 року включно, з урахуванням коригування вартості опалення за березень 2017р., вважаються прийнятими відповідачем без зауважень у повному обсязі
Господарський суд зазначає що в матеріалах справи містяться Реєстри отримання платіжних документів, однак у вказаних реєстрах не вказано дату отримання відповідачем рахунків за січень 2017 року, за березень 2017 року, за квітень 2017 року, а також рахунку коригування вартості теплової енергії за березень 2017 року, що унеможливлює визначення строку оплати за поставлену теплову енергію, та визначення початку прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленої у вказаний період теплової енергії.
Суд зазначає, що в п. 7.4. договору сторони погодили, що енергопостачальна організація зобов'язана направити рахунок споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим.
Оскільки Реєстри отримання платіжних документів за січень 2017 року, за березень 2017 року, за квітень 2017 року, в тому числі рахунку коригування вартості теплової енергії за березень 2017 року не містять дати їх отримання відповідачем, проте підписані представником відповідача без жодних зауважень чи заперечень, господарський суд вважає, що вказані рахунки отримані відповідачем 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим.
Щодо дати отримання відповідачем рахунку за грудень 2016 року господарський суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 прийому-передачі теплової енергії за грудень 2016р. про постачання теплової енергії на суму 4 079 грн. 79 коп. (а.с. 37), підписаний сторонами та скріплений їх печатками із приміткою зі сторони споживача: отримано 17.02.2017р. .
Оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи Реєстрів (а.с. 43-47), рахунки та ОСОБА_1 прийому-передачі теплової енергії вручаються споживачам одночасно, господарський суд прийшов до висновку, що рахунок за грудень 2016р. відповідачем отримано разом із ОСОБА_1 прийому-передачі теплової енергії за грудень 2016р., а саме відповідно до примітки відповідача на вказаному ОСОБА_1 - 17.02.2017р.
Враховуючи вищевикладене, рахунок за грудень 2016 року відповідач отримав 17.02.2017р.; рахунок за січень 2017 року відповідач отримав 10.02.2017р.; рахунок за лютий 2017 року відповідач отримав 09.03.2017р.; рахунок за березень 2017 року відповідач отримав 10.04.2017р.; рахунок за квітень 2017 року відповідач отримав 10.05.2017р.
Позивач стверджує, що в порушення взятих на себе договірних зобов'язань, відповідач вартість отриманої теплової енергії, поставленої у період з грудня 2016 року по квітень 2017 року включно, з урахуванням коригування вартості опалення за березень 2017р., сплатив частково, а саме 31.05.2017р. сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 2 000 грн. 00 коп., на підтвердження чого надав копію платіжного доручення № КП-68/2 від 31.05.2017р. (а.с. 30).
Відповідно до розрахунку, позивач частково зарахував вищевказану оплату в рахунок погашення заборгованості за квітень 2017 року (1 858 грн. 92 коп.), та частково (залишок 141 грн. 08 коп.) в рахунок погашення заборгованості за березень 2017 року
У зв'язку із викладеним у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 15 719 грн. 99 коп.
Відповідно до п. 8.2.3. договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки.
За розрахунком позивача до сплати відповідачем підлягає пеня у розмірі 56 грн. 82 коп., нарахована за загальний період з 16.01.2017р. по 30.06.2017р.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 170 грн. 44 коп. за загальний період з 16.01.2017р. по 30.06.2017р. та інфляційні втрати у розмірі 571 грн. 89 коп. за загальний період з 16.01.2017р. по 30.06.2017р.
Заборгованість відповідача підтверджується: договором з додатками, копіями рахунків за послуги опалення та доказами їх вручення відповідачу, актами прийому-передачі теплової енергії у спірному періоді, обґрунтованим розрахунком позовної суми за спожиту теплову енергію тощо.
На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором енергопостачання.
Відповідно до приписів ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 7.4. договору та з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був сплатити за поставлену теплову енергію:
- за грудень 2016 року у строк до 22.02.2017р. включно (17.02.2017р. + 5 календарних днів);
- за січень 2017 року у строк до 15.02.2017р. включно (10.02.2017р+ 5 календарних днів).;
- за лютий 2017 року у строк до 14.03.2017р. включно (09.03.2017р. + 5 календарних днів);
- за березень 2017 року у строк до 17.04.2017р. включно (10.04.2017р. + 5 календарних днів).
- за квітень 2017 року у строк до 15.05.2017р. включно (10.05.2017р. + 5 календарних днів).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р., з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Судом здійснено перевірку розрахунку пені та 3% річних позивача, та встановлено, що він виконаний неправильно, оскільки позивачем у розрахунку використано невірні початкові дати періодів нарахування.
Так, з урахуванням встановлених вище обставин, початковими датами періодів нарахування повинні бути:
- за ОСОБА_1 прийому передачі теплової енергії за грудень 2016 року - 23.02.2017р.;
- за ОСОБА_1 прийому передачі теплової енергії за січень 2017 року - 16.02.2017р.;
- за ОСОБА_1 прийому передачі теплової енергії за лютий 2017 року - 15.03.2017р., господарський суд зазначає, що позивач у розрахунку за початкову дату періоду нарахування за вказаним актом використовує 16.03.2017р., оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, застосуванню підлягає початкова дата зазначена позивачем у розрахунку;
- за ОСОБА_1 прийому передачі теплової енергії за березень 2017 року - 18.04.2017р.
Крім того, позивачем при виконанні розрахунків не враховано приписи п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р., згідно якого день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
За вказаних обставин, згідно розрахунку суду, до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у загальному розмірі 157 грн. 66 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно абз. 3 п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р., розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Зазначені вимоги не враховані позивачем при розрахунку інфляційних втрат.
Проте, згідно перерахунку, виконаного господарським судом, розмір пені та інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення пені та інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед позивачем, допустивши прострочення платежів, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 15 719 грн. 99 коп. основного боргу, 157 грн. 66 коп. 3% річних, 571 грн. 89 коп. інфляційних втрат, 56 грн. 82 коп. пені - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-97" (49090, м. Дніпро, пр. О. Поля (Кірова), буд. 1/9, код ЄДРПОУ 24608344) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 37, код ЄДРПОУ 32688148) 15 719 грн. 99 коп. (п'ятнадцять тисяч сімсот дев'ятнадцять грн.. 99 коп.) основного боргу, 157 грн. 66 коп. (сто п'ятдесят сім 66 коп.) 3% річних, 571 грн. 89 коп. (п'ятсот сімдесят одну грн.. 89 коп.) інфляційних втрат, 56 грн. 82 коп. (п'ятдесят шість грн.. 82 коп.) пені, 1 598 грн. 76 коп. (одну тисячу п'ятсот дев'яносто вісім грн. 76 коп.) витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя ОСОБА_3
Повне рішення складено 25.09.2017
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2017 |
Оприлюднено | 28.09.2017 |
Номер документу | 69093213 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні