Рішення

від 11.09.2017 по справі 910/11478/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2017Справа №910/11478/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-МІСТО"

до відповідача-1: Апарату Ради національної безпеки і оборони України,

відповідача-2: Міністерства юстиції України,

відповідача-3: державного підприємства редакція газети "УРЯДОВИЙ КУР'ЄР"

про визнання інформації недостовірною та зобов'язання її спростувати

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивач: Загорняк Н.Б.- за довіреністю №17 від 07.06.2017.

відповідача-1: Бударін М.П. - за довіреністю №315/23-7-3 від 27.02.2017, Німчук Р.В. - за довіреністю №70/23-7-3 від 16.01.2017.

відповідача-2: Дудник А.О. - за довіреністю №928/9.1/22-17 від 31.01.2017.

відповідача-3: Долженко В.В. - за довіреністю №30 від 04.09.2017.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-МІСТО" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства юстиції України та державного підприємства редакція газети "УРЯДОВИЙ КУР'ЄР" про визнання інформації недостовірною та зобов'язання її спростувати.

Позов мотивовано тим, що інформація, яка міститься у пункті 448 додатку 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" є недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію, а саме:

"товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-МІСТО" (представництво в Україні) ЄДРПОУ 35426077, 02088, м. Київ, вул. Леніна, 42".

А отже, позивач просить:

- визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-МІСТО" інформацію викладену у пункті 448 додатку 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" наступного змісту:

"товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-МІСТО" (представництво в Україні) ЄДРПОУ 35426077, 02088, м. Київ, вул. Леніна, 42";

- зобов'язати Міністерство юстиції України у строк 10 (десять) (далі - відповідача-2) календарних днів з дня набрання рішенням законної сили з метою спростування інформації направити на адресу відповідача-1 Витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань станом на 28.04.2017, в якому міститься інформація про товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-МІСТО" ідентифікаційний код 35426077;

- зобов'язати Апарат Ради національної безпеки і оборони України (далі - відповідача-1) у строк 10 (десять) календарних днів з дня набрання рішенням законної сили з метою спростування поширеної ним 28.04.2017 недостовірної інформації підготувати та подати для розгляду на наступному засіданні Ради національної безпеки і оборони України проект рішення Ради національної безпеки і оборони України про виключення з додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" пункту 448, у зв'язку з тим, що в ньому міститься недостовірна інформація наступного змісту: "товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-МІСТО" (представництво в Україні) ЄДРПОУ 35426077, 02088, м. Київ, вул. Леніна, 42";

- зобов'язати державне підприємство редакцію газети "УРЯДОВИЙ КУР'ЄР" (далі - відповідача-3) у строк 10 (десять) календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати поширену ним 17.05.2017 недостовірну інформацію шляхом розміщення на офіційному інтернет-сайті газети УРЯДОВИЙ КУР'ЄР" http://www.ukurier.gov.ua, наступного повідомлення:

"Спростування

Спростовуємо недостовірну інформацію, поширену 17.05.2017 на інтернет-сайті газети "УРЯДОВИЙ КУР'ЄР" ( http://www.ukurier.gov.ua), щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРУС- МІСТО", ЄДРПОУ 35426077, 02088, м. Київ, вул. Леніна, 42.

Повідомляємо, що товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-МІСТО", ЄДРПОУ 35426077, 02088, м. Київ, вул. Леніна, 42, не є представництвом в Україні. "

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/11478/17. Розгляд даної справи призначено судом на 04.09.2017.

В судовому засіданні 04.09.2017 оголошено перерву у судовому засіданні до 11.09.2017.

01.09.2017 до господарського суду відповідачем -2 подано клопотання про припинення провадження у справі.

В судовому засіданні 11.09.2017 заслухавши представників сторін, щодо клопотання відповідача-2, суд відхилив його з підстав, які викладені в мотивувальній частині рішення.

Відповідач-1 скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив на позовну заяву на позовну заяву, в якому зазначив, що рішення Ради національної безпеки і оборони України не може бути предметом судового розгляду окремо від Указу Президента України, яким воно введено в дію, тому просив припинити провадження у справі в частині визнання недостовірною інформації, яка викладена у пункті 448 додатку 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах, а також відмовити в задоволенні позовних вимог до відповідача-1, щодо зобов'язання здійснити підготовку та подання для розгляду на засіданні Ради національної безпеки і оборони України проекту рішення про виключення пункту 448 з додатку 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", у зв'язку з тим, що ці вимоги є безпідставними і такими, що прямо суперечать Закону України.

Відповідач-2 та відповідач-3 правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на позов від відповідача-2, відповідача-3 до суду не надійшло.

В судовому засіданні 11.09.2017 представник відповідача-2 заперечував проти задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Міністерства юстиції України направити на адресу відповідача-1 Витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань з метою спростування інформації, оскільки направлення відповідних витягів не належить до компетенції Міністерства юстиції України.

В судовому засіданні 11.09.2017 представник відповідача-3 заперечував проти задоволення позовних вимог в частині зобов'язання державного підприємства редакція газети "УРЯДОВИЙ КУР'ЄР" спростувати інформацію, у зв'язку з тим, що ним здійснено публікацію Указу Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яким відповідне рішення введено в дію на підставі Указу Президента України від 10.06.1997 №503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності".

В судовому засіданні 11.09.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Указом Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

В газеті "УРЯДОВИЙ КУР'ЄР" 17.05.2017 відбулось офіційне опублікування Указу Президента України від 15.05.2017 №133/2017 " Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" з посиланням на сайт "УРЯДОВИЙ КУР'ЄР" де можна ознайомитись з переліком фізичних та юридичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи(санкції).

На сторінці офіційного інтернет-сайту газети "УРЯДОВИЙ КУР'ЄР" (http://www.ukurier.gov.ua) опубліковано Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" з додатками і вказівкою на введення в дію цього рішення Указом Президента України від 15.05.2017 року №133/207.

У пункті 448 додатку 2 містяться відомості про позивача, а саме: "товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-МІСТО" (представництво в Україні) ЄДРПОУ 35426077, 02088, м. Київ, вул. Леніна, 42".

Причина виникнення спору полягає в тому, що на думку позивача зазначена в дужках фраза "(представництво в Україні)" створює негативне враження про позивача та негативно впливає на його ділову репутацію, оскільки позивач є самостійною юридичною особою добре відомою в Україні, а не представництвом в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

У ст. 1 Закону України "Про інформацію", під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, при цьому за змістом ст. 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 Цивільного кодексу України, належіть не лише фізичним, а й юридичним особам, у тому числі як спосіб захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта.

В той же час, оспорювана позивачем інформація не є інформацією в класичному її розумінні та не може розглядатися виключно в площині захисту цивільних прав позивача, оскільки міститься в підзаконному нормативно-правовому акті індивідуальної дії.

Щодо статусу рішення Ради національної безпеки і оборони України.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 10 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України", прийняті рішення вводяться в дію указами Президента України. Рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади.

Саме по собі рішення Ради національної безпеки і оборони України, без введення його в дію відповідним Указом Президента України, не є обов'язковим до виконання та не спричиняє виникнення будь-яких прав чи обов'язків, відтак не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України не може буди оскаржено окремо від Указу Президента України, яким його введено в дію.

Зазначена правова позиція підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.02.2016 у справі К/800/9858/15 та Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 6 "Про правовий висновок щодо дискреції Президента України при виданні указів, якими вводяться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України".

Положеннями зазначеного вище правового висновку Вищого адміністративного суду України передбачено наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 106 Конституції України Президент України забезпечує державну незалежність і національну безпеку держави. Відповідне положення було предметом розгляду Конституційного Суду України, який у своєму Рішенні від 25 лютого 2009 року № 5-рп/2009 вказав, що лише Президент України наділений конституційними повноваженнями здійснювати керівництво у сферах національної безпеки і оборони (абзац шостий пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення 1).

Згідно зі статтею 107 Конституції України РНБО є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

На думку ОСОБА_1 "РНБО є допоміжним органом при Президентові України зі спеціальною компетенцією, діяльність якого дозволяє главі держави повно та ефективно забезпечувати правовий режим національної безпеки і оборони" -2. Як зазначають автори коментаря Конституції України, конституційна вказівка на те, що РНБО є органом при Президентові України, "дає підстави для висновку про належність РНБО до допоміжних органів при главі держави, а також про те, що цей орган не є самостійним органом державної влади" -3. Не будучи самостійним органом влади, РНБО не може приймати загальнообов'язкові рішення чи рішення, які зобов'язують будь-якого суб'єкта (у тому числі Президента України).

3. Дорадчий характер РНБО засвідчується:

1) складом РНБО, який очолює Президент України (пункт 18 частини першої статті 106 Конституції України) та до якого входять за посадою Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України;

2) характером повноважень РНБО, встановлених частиною другою статті 107 Конституції України і конкретизованих законами України "Про Раду національної безпеки і оборони України", "Про основи національної безпеки України" та іншими законами.

Повноваження РНБО мають координаційний і контрольний характер; вони обмежуються стратегічним плануванням та розробкою програм, внесенням відповідних пропозицій Президентові України, що стосуються сфери повноважень Президента України з питань безпеки і оборони, координацією органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері захисту національних інтересів України тощо.

4. Рішення РНБО не виконуються безпосередньо жодним суб'єктом; такі рішення вводяться в дію указами Президента України, який надає їм загальної обов'язковості своїми власними конституційними повноваженнями у відповідній сфері. Видання указів Президента України, які є обов'язковими до виконання на території України, - власна компетенція Президента України (частина третя статті 106 Конституції України). Указом Президента України реалізується власний розсуд Президента України в межах Конституції та законів України. Таким чином, видаючи указ, Президент користується власною дискрецією, яка не є необмеженою: укази Президента України є підзаконними актами.

Частиною четвертою статті 18, статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України.

Виходячи з викладеного вимога про спростування інформації, яка міститься в підзаконному нормативно-правовому акті індивідуальної дії не підвідомча господарському суду, що є підставо для припинення провадження у справі в частині визнання недостовірною інформації, яка викладена у пункті 448 додатку 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (п.1.ч.1.ст.80 Господарського процесуального кодексу України).

Решта вимог заявлена як спосіб, у який позивач вважає за доцільне спростувати недостовірну інформацію, тобто ці вимоги є так званими похідними вимогами, і хоча вони можуть бути предметом розгляду в порядку господарського судочинства, однією з умов їх задоволення є задоволення основної вимоги.

В той же час, суд вважає за необхідне вказати й на наявність інших самостійних підстав для відмови в задоволенні зазначених вимог.

Щодо відповідача -1:

Відповідно до пункту 1 положення про Апарат Ради національної безпеки і оборони України, затвердженого Указом Президента України від 14 жовтня 2005 року № 1446/2005 Апарат Ради національної безпеки і оборони України є державним органом, який здійснює поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності Ради національної безпеки і оборони України.

Апарат готує матеріали для розгляду на засіданнях Ради, проекти рішень Ради, указів Президента України про введення в дію відповідних рішень Ради, інших актів Президента України з питань національної безпеки і оборони, доручень Голови Ради національної безпеки і оборони України членам Ради, пов'язані з виконанням покладених на неї функцій (підпункт 1 пункту 3 положення).

Статтею 12 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України" визначено повноваження членів Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до якої члени Ради національної безпеки і оборони України: вносять до Ради національної безпеки і оборони України пропозиції щодо розгляду будь-яких питань, що входять до її компетенції; здійснюють попередню підготовку питань та беруть участь у їх розгляді Радою національної безпеки і оборони України; вносять зауваження та пропозиції, голосують з питань, що розглядаються Радою національної безпеки і оборони України; висловлюють у разі потреби свою окрему думку щодо проектів рішень Ради національної безпеки і оборони України; беруть участь у плануванні роботи Ради національної безпеки і оборони України; координують та контролюють у межах своїх посадових повноважень виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України.

Апарат Ради національної безпеки і оборони України здійснює організаційні функції, а внесення відповідних проектів на розгляд Ради національної безпеки і оборони України є виключною компетенцією членів цього органу.

Окрім того, статтею 5 Закону України "Про санкції" встановлено вичерпний перелік суб'єктів, наділених повноваженнями щодо внесення на розгляд Ради національної безпеки і оборони України пропозицій щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій.

Таким чином, відповідач 1 не може бути примушений вчиняти дії в порушення вимог Закону.

Щодо відповідача - 2.

Відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідач-2 не має жодного відношення до спірних правовідносин і тому покладення на нього обов'язків не ґрунтується на вимогах законодавства.

Щодо відповідача-3.

Відповідно ст. 1 Указу Президента України від 10.06.1997 №503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" державне підприємство редакція газети "УРЯДОВИЙ КУР'ЄР" є офіційним друкованим виданням, яке здійснює оприлюднення Законів України, Указів Президента, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів, нормативних документів міністерств і відомств.

Як встановлено судом, відповідач-3 здійснив офіційну публікацію нормативно-правового акту на виконання зазначеного Указу Президента України тому, така публікація не може розглядатися як публікація редакції чи журналіста й відповідно, відповідач-3 не може нести відповідальність за зміст такої публікації.

Щодо клопотання відповідача-2 про припинення провадження у справі.

Зазначене клопотання мотивовано тим, що позовні вимоги стосуються цивільно-правових відносин, а тому повинні розглядатися загальними місцевими судами в порядку цивільного судочинства.

Провадження у справі з цих підстав не може бути припинено, оскільки право на спростування недостовірної інформації належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, а тому спори зазначеної категорії підвідомчі господарським судам на загальних підставах з урахуванням суб'єктного складу сторін спору.

Обов'язок доказування відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З урахуванням п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу, за його клопотанням, може бути повернено судовий збір сплачений за позовну вимогу в частині якій суд припиняє провадження у справі на підставі п.1.ч.1.ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи приписи статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору, за вимогами в задоволенні яких відмовлено, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 п.1.ч.1.ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРУС-МІСТО" інформацію викладену у пункті 448 додатку 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

2. В задоволенні решти позовних вимог до Міністерства юстиції України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України та державного підприємства редакція газети "УРЯДОВИЙ КУР'ЄР" відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25 вересня 2017.

Суддя С.В. Балац