Рішення

від 18.09.2017 по справі 914/1610/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2017р. Справа № 914/1610/17

За позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Твердиня» , м. Львів

про стягнення заборгованості.

Cуддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Марінченко Р.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: не з'явився.

Розглядається справа за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до товариства з обмеженою відповідальністю Твердиня про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.08.2017. Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

В судове засідання 18.09.2017 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом. Ухвала про порушення провадження у справі від 03.08.2017 була отримана відповідачем 05.08.2017 про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 79014 1131053 4. Вимоги ухвал суду відповідач не виконав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників відповідача, за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова (надалі - позивач, орендодавець) звернувся в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Твердиня» (надалі - відповідач, орендар) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що 16.06.2014 між сторонами у справі було укладено договір оренди № 54/2014/КЕВ (надалі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 263,5 кв.м, а саме: площею 168,8 кв.м в будівлі № 19, площею 94,7 кв.м в будівлі № 20 військового містечка № 21, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Лисенка, 23-А, вартість якого визначена на 31.10.2013 за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки - 255 500, 00 грн (без ПДВ), в тому числі: будівля № 19 - 159 000, 00 грн (без ПДВ), будівля № 20 - 96 500, 00 грн (без ПДВ) та відповідає актуалізованому висновку станом на 31.12.2013.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач неодноразово звертався до господарського суду про стягнення заборгованості в судовому порядку. Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 у справі № 914/63/17 стягнуто з ПП "Твердиня" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова 27 328, 44 грн заборгованості з орендної плати, 877, 10 грн пені, 43 348, 06 грн компенсації земельного податку. Крім того, додатковим рішенням суду від 06.03.2017 у справі № 914/63/17 розірвано договір та зобов'язано звільнити шляхом виселення ПП "Твердиня" з будівель № 19 та № 20, військового містечка 321, загальною площею 263,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Львів, Львів, вулиця Лисенка, будинок 23-А, згідно з актом здачі-приймання.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.05.2017 у справі № 914/669/17 стягнуто з ПП «Твердиня» на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова 36 638, 32 грн суми боргу зі сплати орендної плати, 25 513, 44 грн компенсації земельного податку, 914, 65 грн пені.

Майно, яке було предметом договору було повернуте позивачу за актом приймання-передачі лише 05.05.2017 в процесі виконавчого провадження.

Як зазначає позивач, станом на момент подачі позовної заяви у відповідача наявна заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 6 201, 26 грн, із компенсації земельного податку в розмірі 6 564, 14 грн, а також неустойку нараховану за період з 21.03.2017 по 05.05.2017 у розмірі 24 094, 53 грн.

Відповідач відзиву чи письмових пояснення на позовну заяву не подав, доказів сплати заборгованості в добровільному порядку до суду не представив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволенню виходячи із таких мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18, ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються договором.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , об'єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Як встановлено судом, 16.06.2014 між сторонами у справі було укладено договір оренди № 54/2014/КЕВ, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 263,5 кв.м, а саме: площею 168,8 кв.м в будівлі № 19, площею 94,7 кв.м в будівлі № 20 військового містечка № 21, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Лисенка, 23-А, вартість якого визначена на 31.10.2013 за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки - 255 500, 00 грн (без ПДВ), в тому числі: будівля № 19 - 159 000, 00 грн (без ПДВ), будівля № 20 - 96 500, 00 грн (без ПДВ) та відповідає актуалізованому висновку станом на 31.12.2013.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк 3 роки і більше - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна (пункт 2.1 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України, визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (грудень 2013 року) на рівні 4 200, 00 грн за результатами конкурсу (домовленості) з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (надалі - методика), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (грудень 2013 року) - 3 216, 14 грн та відповідно до актуалізованого висновку станом на 31.12.2013 за базовий місяць (грудень 2013) - 3 193, 75 грн.

Згідно з п. 3.6 договору орендна плата у розмірі 100 % перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6 Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7 договору).

Пунктом 5.15 договору передбачено, що орендар зобов'язується щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмір частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею - 0,14 га, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв в орендне користування майно, про що складено відповідний акт від 19.06.2014, який підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач неодноразово звертався до господарського суду про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 у справі № 914/63/17, яке набрало законної сили, стягнуто з ПП "Твердиня" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова 27 328, 44 грн заборгованості з орендної плати (за період з серпня 2016 року по жовтень 2016 року), 877, 10 грн пені (за період з 16.12.2016 по 28.02.2017), 43 348, 06 грн компенсації земельного податку.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.05.2017 у справі № 914/669/17, яке набрало законної сили, стягнуто з ПП «Твердиня» на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова 36 638, 32 грн суми боргу зі сплати орендної плати (за період з листопада 2016 по лютий 2017), 25 513, 44 грн компенсації земельного податку, 914, 65 грн пені.

Станом на момент подачі позовної заяви у відповідача наявна заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 6 201, 26 грн (за період з лютого 2017 року по березень 2017 року), із компенсації земельного податку в розмірі 6 564, 14 грн (за березень), а також неустойка нарахована за період з 21.03.2017 по 05.05.2017 у розмірі 24 094, 53 грн. Доказів сплати заборгованості в добровільному порядку відповідач до суду не представив.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 6 201, 26 грн (за період з лютого 2017 року по березень 2017 року) та компенсації земельного податку в розмірі 6 564, 14 грн (за березень) є обгрунтованою і підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки суд зазначає таке.

Нормою ч. 5 ст. 188 ГК України встановлено, що у випадку, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як встановлено судом, Господарський суд Львівської області додатковим рішенням від 06.03.2017 у справі № 914/63/17 розірвав договір та зобов'язав звільнити шляхом виселення ПП "Твердиня" з будівель № 19 та № 20, військового містечка 321, загальною площею 263,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Львів, Львів, вулиця Лисенка, будинок 23-А, згідно з актом здачі-приймання.

Пунктом 10.9 договору сторони погодили, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю.

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.10. договору).

Пункт 10.11. договору передбачає право орендодавця на вимогу від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення повернення майна.

Згідно ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Майно, яке було предметом договору було повернуте позивачу за актом приймання-передачі лише 05.05.2017 в процесі виконавчого провадження.

У зв'язку з тим, що орендар несвоєчасно повернув майно позивач керуючись, ст. 785 ЦК України, п. 10.10 договору, нарахував відповідачу неустойку у розмірі 24 092, 53 грн.

Суд перевіривши розрахунок неустойки позивача вважає підставними позовні вимоги про стягнення неустойки за період з 21.03.2017 до 05.05.2017 у розмірі 24 092, 53 грн.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на нього повністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Твердиня» (81118, Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани, вул. Біла Гора, буд. 21; ідентифікаційний код 35653696) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79007, Львівська область, м. Львів, вул. Батуринська, буд. 2; ідентифікаційний код 07638027) суму в розмірі 38 457, 93 грн, з них:

- 6 201, 26 грн - боргу зі сплати орендної плати;

- 6 564, 14 грн компенсації земельного податку;

- 24 092, 53 грн неустойки;

- 1 600, 00 грн судового збору.

3. Наказ видати в порядку передбаченому ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 22.09.2017.

Суддя Манюк П.Т.