Рішення

від 21.09.2017 по справі 917/1264/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2017р. Справа № 917/1264/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський ОСОБА_1" в особі Київської дирекції, юридична адреса: 01004, АДРЕСА_1; адреса для листування : 01021, м.Київ, вул. Шовковична, 12б

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леляківське", 37033, Полтавська область, Пирятинський район, с.Кейбалівка, вул.Леніна, 17

про стягнення 58 752,18 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 5 від 20.09.17р.

Розглядається позов про стягнення 58 752,18 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну представництва ОСОБА_3Сі.Пі.Корпорейшен , яке є страхувальником позивача, завдано матеріальної шкоди з вини ОСОБА_4, який перебував в трудових відносинах з відповідачем (є працівником відповідача), матеріальна шкода відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 58 752,18 грн. - суми заподіяної шкоди.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, надіслав до суду клопотання (вх.№ 11603 від 20.09.17р.) про розгляд справи за його відсутності. В даному клопотанні позивач повідомив про підтримання позову в повному обсязі.

Позивачем відзив на позов не надано, через канцелярію суду надана заява про залучення до матеріалів справи додаткових доказів (вх. № 11689 від 21.09.2017р.)

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

06 грудня 2010 року між КД ПрАТ Європейський ОСОБА_1 (надалі - Позивач) та Представництвом ОСОБА_3Сі.Пі.Корпорейшен (надалі -Страхувальник 1) був укладений договір страхування № 3-004384 (надалі -договір), згідно умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортними засобами згідно з Додатковим Договором №9 від 30.11.2015 р. Додатку№1 та Таблиці №3 до Договору, був застрахований і Volkswagen Passat, д/н НОМЕР_1.

Згідно додатку № 1 до договору визначено, що страховим випадком є "ДТП" - пошкодження або знищення ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася в процесі руху та з його участю, а також пошкодження нерухомого ТЗ іншими рухомими ТЗ.

Умовами договору ( розділ 7) визначено, що після того, як ОСОБА_1 був повідомлений про настання випадку, що має ознаки страхового та отримав всі необхідні документи, ОСОБА_1 у випадку прийняття рішення про визнання події страховим випадком, проводить розрахунок страхового відшкодування (складається страховий акт); здійснює виплату страхового відшкодування в строк, що передбачений цим Договором.

Після одержання Заяви про настання страхового випадку та Договору, ОСОБА_1 (його уповноважена особа) здійснює огляд пошкодженого ТЗ. Дата огляду узгоджується Сторонами, а результати огляду зазначаються в протоколі огляду (дефектній відомості) ТЗ.

Огляд пошкодженого ТЗ проводиться в присутності Страхувальника (його представника) та особи (її представника), винної у заподіянні збитків, яка попередньо письмово повідомляється про дату, місце й час проведення огляду. У разі відмови особи, винної у заподіянні збитків, бути присутньою при проведенні огляду або її відсутності, такий огляд здійснюється без її участі.

Для визначення розміру страхового відшкодування ОСОБА_1 може залучати незалежного експерта. Оплата експертизи проводиться за рахунок ОСОБА_1. ОСОБА_1 не відшкодовує витрати на експертизу, якщо вона була замовлена Страхувальником без узгодження із Страховиком.

Визначення розміру страхового відшкодування, враховуючи умову (база ремонту) визначену умовами дії цього Договору, здійснюється виходячи з цін, що діють на день проведення огляду ТЗ на підставі:

калькуляції витрат на відновлення пошкодженого ТЗ (надалі - „калькуляція"), яка складається Страховиком, або калькуляції за актом автотоварознавчої експертизи (дослідження). Калькуляція складається на підставі середньо-регіональних цін на складові частини ТЗ та витратні матеріали, які визначені довідковою літературою та/або програмним забезпеченням та середньо-регіональної вартості однієї нормо-години на роботи для даної моделі ТЗ;

документів СТО, що погоджена Страховиком, які підтверджують необхідні витрати на ремонт ТЗ. Документи приймаються Страховиком за умови, що з ним було попередньо узгоджено у письмовій формі калькуляцію (при не виконанні цієї умови розрахунок проводиться згідно п. 7.5.1.цього Договору);

документів СТО, що визначена Страхувальником, але в межах розцінок авторизованої/спеціалізованої щодо ТЗ СТО, які підтверджують необхідні витрати на ремонт ТЗ. Документи приймаються Страховиком за умови, що з ним було попередньо узгоджено у письмовій формі калькуляцію (при не виконанні цієї умови розрахунок проводиться згідно п. 7.5.1.цього Договору);

відповідних документів, що підтверджують наявність витрат, визначених у п.2.3. цього Договору.

Розмір страхового відшкодування розраховується в межах ліміту відшкодування, наступним чином: при пошкодженні ТЗ - в сумі, що не перевищує вартості відновлювального ремонту. Розрахунок суми відшкодування проводиться без врахуванням фізичного зносу деталей що підлягають заміні.

04 вересня 2016 року о 18 год. 25 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, за участі транспортного засобу, що належав Страхувальнику 1. ОСОБА_4, керуючи трактором Беларусь-1025, д.н.з. НОМЕР_2 на 190 км. автодороги Чернігів-Ніжин-Прилуки-Пирятин під час повороту ліворуч не переконався в безпеці маневру, в супереч вимогам п.10.1 ПДР України, здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, що призвело до механічних пошкоджень автомобілів та було спричинено матеріальний збиток.

ОСОБА_4 на дату скоєння ДТП працював трактористом у ТОВ ЛЕЛЯКІВСЬКЕ та відповідно керував трактором Беларусь-1025, д.н.з. НОМЕР_2.

13.03.2017 року позивачем було складено страховий акт №172/16/KV/TP25/01 від 13.03.2017 p., згідно з яким пошкодження транспортного засобу Volkswagen Passat, д/н НОМЕР_1. внаслідок ДТП, яка сталася 04.09.2016 року, визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 58 752 грн. 18 коп. Сума виплати була визначена на підставі Акту виконаних робіт (наряд-замовлення) №2310220045, закритого 11.11.2016 р. та Рахунку №2310220045-1 від 11.11.2016 р.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання по договору страхування автотранспортних засобів, позивач 16.03.2017 року сплатив частину страхового відшкодування в розмірі 28 752,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням №42 від 16.03.2017 р. Решта суми була сплачена 20.03.2017 р. у розмірі 30 000 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №1870.

Таким чином, позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно умов договору страхування автотранспортних засобів.

Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 03.10.2016 р. ОСОБА_4, який визнав свою вину повністю, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. ОСОБА_4 на дату скоєння ДТП працював трактористом у ТОВ ЛЕЛЯКІВСЬКЕ та відповідно керував трактором Беларусь-1025, д.н.з. НОМЕР_2. Цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП застрахована не була.

Враховуючи наявність вини водія у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на норми ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач зазначає про наявність в нього права регресної вимоги до відповідача.

Позивач вказує, що з метою врегулювання спору мирним шляхом звертався до відповідача з заявою №01-1705/17 ск від 16.05.2017 року, яка залишилась без задоволення.

Оскільки відповідач не відшкодував позивачу в порядку регресу матеріальні збитки, такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Аналогічна правова норма закріплена в ст. 16 Закону України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР "Про страхування".

За приписами ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Судом встановлено, що позивач, як страховик, свої зобов'язання за договором страхування № 3-004384 виконав у повному обсязі, шляхом відшкодування витрат на ремонт пошкодженого автомобіля в сумі 58 752 грн. 18 коп., , що підтверджується платіжними дорученнями №42 від 16.03.2017 р. та №1870 від 20.03.2017р.

Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу (ч.1 ст. 228 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Підставами виникнення регресного зобов'язання є виконання боржником свого обов'язку перед кредитором та виконання обов'язку за третю особу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах з відповідачем.

За приписами ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У процесі розгляду справи відповідачем не спростовані доводи позивача.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем належним чином обґрунтовано розмір шкоди та надано належні докази протиправної поведінки ОСОБА_4, який працював на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди на підприємстві відповідача, докази наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою ОСОБА_4 та спричиненням позивачу матеріальної шкоди, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виплати відповідачем відшкодування в добровільному порядку, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 58 752 грн. 18 коп., обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Леляківське (Товариства з обмеженою відповідальністю "Леляківське", 37033, Полтавська область, Пирятинський район, с.Кейбалівка, вул.Леніна, 17, Код ЄДРПОУ 32021372 ) на користь Приватного Акціонерного Товариства Європейський ОСОБА_1 в особі Київської дирекції (01004, м. Київ, вул. Горького, б. 9, офіс 2; ідентифікаційний код 26052299) 58 752,18 грн. страхового відшкодування, 1600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.09.2017р.

Суддя Киричук О.А.