Постанова від 19.09.2017 по справі 911/262/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р. Справа№ 911/262/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від третьої особи 1 - Дороніна О.М. (довіреність №6-5д від 10.01.2017 р.)

від третьої особи 2 - Бернацька О.В. (довіреність №14-70 від 14.04.2017 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Національної акціонерної компанії Нафтогаз України

на рішення господарського суду Київської області від 15.05.2017 р.

у справі №911/262/17 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГК Ресурс-Партнер

до Приватного підприємства ПРОФ-БУД

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1. Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз

2. Національної акціонерної компанії Нафтогаз України

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГК Ресурс-Партнер звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства ПРОФ-БУД про зобов'язання відповідача підписати акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.02.2017 р. залучено ПАТ Укртрансгаз до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.03.2017 р. залучено НАК Нафтогаз України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.05.2017 р. позов задоволено повністю. Зобов'язано відповідача підписати акт приймання-передачі природного газу за серпень 2015 р. згідно договору купівлі-продажу природного газу №0014 від 03.08.2015 р. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1600,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції НАК Нафтогаз України було подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження матеріалів справи та з'ясування усіх фактичних обставин справи, без аналізу законодавства, яке регулює даний вид правовідносин, що має важливе значення для винесення даного рішення.

Представник НАК Нафтогаз України в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Представник ПАТ Укртрансгаз в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі НАК Нафтогаз України , просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників позивача та відповідача.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами Київського апеляційного господарського суду по даній справі явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників третіх осіб 1 та 2, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.08.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ГК Ресурс-Партнер та Приватним підприємством ПРОФ-БУД було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 0014.

Згідно п. 1.1 вказаного договору, продавець - Приватне підприємство ПРОФ-БУД в серпні 2015 року, включно, зобов'язався поставити покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю ГК Ресурс-Партнер для подальшої реалізації природний газ в обсязі згідно п. 3.6 цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Пункт 2.1.2 договору передбачає обов'язок відповідача передати позивачу акти приймання-передачі газу та рахунки на його оплату.

Відповідно до п. 4.2 договору, покупець в останній день місяця, в якому здійснюється приймання-передача природного газу, передає продавцю підписаний акт приймання-передачі природного газу. Продавець повинен підписати даний акт приймання-передачі природного газу та повернути покупцю в останній день місяця, в якому здійснюється приймання-передача природного газу.

Згідно п. 3.6. договору, кількість газу, що підлягає передачі продавцем покупцю за цим договором в ПАТ Укртрансгаз в період з серпня 2015 року, складає обсяг 145,123 тис. куб.м.

Як стверджує позивач у позовній заяві, на виконання вказаного договору, 31.08.2015 р. відповідачу було направлено супроводжувальний лист за вих. № 51/08/15 та акт приймання-передачі природного газу, згідно якого ТОВ ГК Ресурс-Партнер просило підписати та повернути акт приймання-передачі природного газу. Що станом на день подання позовної заяви, акт прийому-передачі природного газу не підписаний, що перешкоджає ТОВ ГК Ресурс-Партнер володіти та розпоряджатися своїм майном.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу на період спірних правовідносин встановлювались Законами України Про засади функціонування ринку природного газу , Про метрологію та метрологічну діяльність , Про трубопровідний транспорт , Про нафту і газ , Про природні монополії , Про забезпечення комерційного обліку природного газу та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про засади функціонування ринку природного газу , державне регулювання діяльності суб'єктів ринку природного газу, в тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється Кабінетом Міністрів України, НКРЕ, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень.

Постановою КМ України від 27.12.2001 р. (зі змінами внесеними станом на 28.02.2015 р. та чинної на серпень 2015 р.) №1729 Про забезпечення споживачів природним газом було затверджено Порядок забезпечення споживачів природним газом (далі - Порядок 1). Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку, Міненерговугілля, Мінекономіки і НКРЕКП разом з НАК Нафтогаз України щороку розробляють прогнозний річний баланс надходження та розподілу природного газу в Україні (з поквартальною розбивкою) з урахуванням потреби в ньому національної економіки, бюджетних установ та організацій, населення, а також можливостей газотранспортної системи і не пізніше ніж 20 грудня року, що передує планованому, подають на затвердження Кабінету Міністрів України. НАК Нафтогаз України до 25 числа місяця, що настає за звітним, подає до НКРЕКП інформацію про використання природного газу в розрізі регіонів.

Отже, на НАК Нафтогаз України було покладено обов'язок щодо щорічного розробляння прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні (з поквартальною розбивкою) з урахуванням потреби в ньому національної економіки, бюджетних установ та організацій, населення, а також можливостей газотранспортної системи; щомісячне подання до НКРЕКП інформації про використання природного газу в розрізі регіонів; на основі прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні розробляти на кожний наступний місяць розрахунковий (плановий) баланс надходження та розподілу природного газу в Україні.

До повноважень НКРЕ, у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 4 Закону України Про засади функціонування ринку природного газу , належить затвердження Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) від 19.04.2012 р. № 420 Про затвердження Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України (далі - Порядок 2) було затверджено Порядок доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України.

Відповідно до пунктів 1.2 Порядку 2, його дія поширюється на фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність з видобутку, транспортування, розподілу, зберігання та/або постачання природного газу, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, а також використовують природний газ як паливо або сировину (далі - суб'єкти ринку природного газу).

Частиною 8 п. 1.3 Порядку 2 визначено - доступ до Єдиної газотранспортної системи України - сукупність послуг, які необхідні суб'єктам ринку природного газу для здійснення своєї господарської діяльності, пов'язаної з використанням природного газу.

Отже, цей Порядок поширює свою дію на фізичних та юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність з видобутку, транспортування, розподілу, зберігання та/або постачання природного газу, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, а також використовують природний газ як паливо або сировину, в тому числі і на позивача та відповідача.

З огляду на зазначене, необхідно враховувати приписи Порядку 2 щодо наявності у відповідача у власності природного газу, порядку закачування, зберігання, відбору природного газу із підземних сховищ, складання та підписання акта приймання-передачі газу, з огляду на те, що НАК Нафтогаз України у своїх поясненнях у справі зазначала, що інформація про плановий розподіл природного газу, надходження та розподіл природного газу Товариства з обмеженою відповідальністю ГК Ресурс-Партнер та Приватного підприємства ПРОФ-БУД у серпні 2015 року відсутня.

Відповідно до п. 8.6.1. Порядку 2, замовник до 25-го числа місяця, що передує місяцю закачування або відбору газу до/із ПСГ (але не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку місяця закачування або відбору газу до/із ПСГ), надає ГЗП заяву в письмовій формі щодо здійснення закачування або відбору місячних обсягів газу (у тому числі страхового запасу газу) до/із ПСГ та додає до неї три примірники акта приймання-передачі газу, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою замовника, у яких зазначено місячний обсяг газу, що планується закачувати або відбирати (у тому числі страхового запасу газу) до/із ПСГ. При оформленні закачування газу до ПСГ замовник зобов'язаний надати ГЗП документи, що підтверджують його право власності на газ.

Пунктом 8.6.2. Порядку 2 визначено, що обсяг газу, який передається сторонами при його закачуванні або відборі до/із ПСГ, у відповідному місяці оформляється актом приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу складаються сторонами та скріплюються печаткою до 15-го числа наступного за звітним місяця закачування або відбору газу до/із ПСГ. В актах приймання-передачі газу вказується обсяг газу, у тому числі обсяг страхового запасу газу, закачаний або відібраний до/із ПСГ.

ПАТ Укртрансгаз у своїх поясненнях зазначало, що ПП ПРОФ-БУД не укладало договір на зберігання (закачування, відбір) природного газу в ПСГ ПАТ УКРТРАНСГАЗ (такий договір в матеріалах справи відсутній) та відповідно природний газ ПП ПРОФ-БУД в підземному сховищі газу (ПСГ) ПАТ УКРТРАНСГАЗ не обліковувався.

З огляду на наведене, матеріалами справи та належними доказами не підтверджено, що у відповідача був у власності природний газ у неохідному для поставки обсязі у серпні 2015 року.

Порядком 2 також передбачено умови щодо підписання акта приймання- передачі природного газу, який поширює свою дію на всіх суб'єктів ринку природного газу, які здійснюють господарську діяльність, пов'язаною з використанням природного газу.

Відповідно до п. 8.3. Порядку 2, приймання-передача газу від ГТП або ГДП до ГП відбувається в точках комерційного обліку газу на ГРС і оформлюється актами приймання- передачі, що підписуються представниками цих підприємств не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним. Пунктом 8.5. визначено, що до 5-го числа місяця, наступного за звітним, ГП, ГТП та ГДП разом з постачальниками газу та споживачами оформляють, підписують та скріплюють печатками акти приймання-передачі газу. Постачальник, який у своєму плановому розподілі врахував поставку газу іншому постачальнику, зобов'язаний після закінчення місяця підписати з таким постачальником акт приймання-передачі газу на обсяг фактично використаного газу споживачами цього постачальника.

Пунктом 8.5.1. Порядку 2 встановлено, що до 12-го числа місяця, наступного за звітним, газорозподільне підприємство, газотранспортне підприємство та газодобувне підприємство: разом з постачальниками газу на підставі актів приймання-передачі газу складають і підписують реєстри реалізації газу споживачам за звітний місяць окремо по кожному постачальнику в розрізі ГТП та їх структурних підрозділів та надають газотранспортному підприємству по одному примірнику даних реєстрів. Складають зведені реєстри транспортування газу в розрізі постачальників, регіонів та категорій споживачів (промисловість, населення, бюджетні установи та організації, суб'єкти господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, шо використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води) тощо) і надають їх Оператору в паперовому та електронному вигляді в установлених Оператором формах.

Пункт 8.5.2. Порядку 2 - до 12-го числа місяця, наступного за звітним, постачальники надають Оператору та ГТП:

завірені в установленому порядку копії актів приймання-передачі газу; звіт фактичної реалізації природного газу споживачам у розрізі регіонів, ГП, ГТП та ГДП у встановлених Оператором формах;

завірені в установленому порядку копії реєстрів реалізації газу споживачам у встановлених Оператором формах.

Пункт 8.5.3. Порядку 2 визначає, що до 15-го числа місяця, наступного за звітним, Оператор на підставі аналізу звітів про надходження та реалізацію газу, актів приймання-передачі газу, реєстрів реалізації газу, інших матеріалів, наданих постачальниками, ГП, ГТП та ГДП, складає інформацію про надходження та реалізацію газу споживачам у розрізі кожного постачальника та зведені реєстри реалізації газу споживачам України, визначає випадки невідповідності планових (заявлених) і фактично використаних обсягів газу окремими постачальниками.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні звіти про надходження та реалізацію газу, тристоронні акти приймання-передачі газу підписані газотраспортним підприємством, постачальником та споживачем, реєстри реалізації газу, інші матеріали, надані постачальником, газорозподільним, газотранспортним та газодобувним підприємствами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Однак, матеріли справи не містять доказів, що природний газ у зазначеному обсязі був у власності відповідача, відповідно висновок суду першої інстанції про те, що для переходу до позивача права власності на придбаний за Договором газ, відповідно і можливості його використання, необхідне підписання акта приймання передачі, є, щонайменше, передчасним.

Слід зазначити, що станом на серпень 2015 року до повноважень Національної акціонерної компанії Нафтогаз України було віднесено питання щодо щорічного розроблення прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні (з поквартальною розбивкою) з урахуванням потреби в ньому національної економіки, бюджетних установ та організацій, населення, а також можливостей газотранспортної системи. На основі прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні НАК Нафтогаз України розробляє на кожний наступний місяць розрахунковий (плановий) баланс надходження та розподілу природного газу в Україні. Інформація про плановий розподіл природного газу, надходження та розподіл природного газу Товариства з обмеженою відповідальністю ГК Ресурс-Партнер та Приватного підприємства ПРОФ-БУД у серпні 2015 року за даними НАК Нафтогаз України відсутня.

Враховуючи зазначене, а саме те, що матеріалами справи не підтверджується належними доказами наявність у власності відповідача природного газу у необхідному для поставки обсязі у серпні 2015 року, та те, що не була підтверджена інформація про надходження та розподіл природного газу за серпень 2015 року ні позивачем, ні відповідачем, а також те, що враховуючи відсутність у відповідача укладеного договору на зберігання (закачування, відбір) природного газу в ПСГ ПАТ Укртрансгаз , колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що відповідач передав, а позивач прийняв у серпні 2015 природний газ в обсязі 145,123 тис. куб.м на підставі договору купівлі-продажу природного газу №0014 від 03.08.2015 р. є передчасним та безпідставним.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи НАК Нафтогаз України , викладені в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 15.05.2017 р. у справі №911/262/17 підлягає скасуванню.

За змістом ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується стороні на користь якої відбулось рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії Нафтогаз України задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 15.05.2017 р. у справі № 911/262/17 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГК Ресурс-Партнер (03190, м. Київ, вул. Черняховського, 16/30, код ЄДРПОУ 36857606) на користь Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1760 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Київської області.

Справу №911/262/17 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

Л.Г. Смірнова