Рішення

від 19.09.2017 по справі 925/1098/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р. Справа № 925/1098/17

За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Спеко Імпекс"

про стягнення 48888 грн. 71 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Биченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 12.09.2017;

від відповідача: не з'явився.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Спеко Імпекс" про стягнення 48888 грн. 71 коп., у тому числі: 40143 грн. 41 коп. боргу за поставлений товар, 7521 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань та 1224 грн. 27 коп. 3% річних.

Позивач у позові також просить господарський суд судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором поставки товарів від 09.06.2016 №09/06-2016 щодо оплати поставленого позивачем відповідачу товару.

Ухвалою від 04.09.2017 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її розгляд у судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 19.09.2017 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання суду, призначеного ухвалою від 04.09.2017 на 10 год. 00 хв. 19.09.2017, проте представник відповідача у це судове засідання не з'явився.

У поданому до господарського суду відзиві на позов відповідач заперечив проти позову та заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника за наявними у справі доказами.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що договором поставки товарів від 09.06.2016 №09/06-2016 строк оплати поставленого товару не був встановлений. З вимогою про оплату поставленого товару на суму 40143 грн. 41 коп. позивач до відповідача не звертався, тому з огляду на положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України строк оплати поставленого позивачем товару не настав, а це означає, що стягувана сума боргу не є простроченою, а інтереси позивача не є порушеними.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.09.2017 за участю представника позивача, останній підтримав позов з викладених у ньому підстав.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1, як постачальник, та товариство з обмеженою відповідальністю "Спеко Імпекс", як покупець, уклали між собою договір поставки товарів №09-06-2016 (а. с. 16-18, далі - договір №09/06-2016), згідно з якими постачальник зобов'язався в строки, обумовлені договором №09/06-2016, передавати покупцю у власність тирсу (далі - товар), а покупець зобов'язався у порядку та на умовах договору №09/06-2016 приймати та оплачувати товар.

У п. 2.1 договору №09/06-2016 його сторони передбачили, що цей договір є укладеним з моменту його підписання і діє протягом одного року з правом подальшого продовження строку дії.

Відповідно до п. 3.2 договору №09/06-2016 ціна договору складається із суми вартості одиниць товару. Ціна товару становить 48,42 грн. 42 коп. за 1 м. куб., у тому числі 8 грн. 07 коп. ПДВ. Ціна автомобіля об'ємом 6,2 м. куб. становить 300 грн. 20 коп., у тому числі 50 грн. 03 коп. ПДВ. Вартість доставки до місця знаходження бази покупця входить у ціну товару.

Пунктом 3.5 договору №09/06-2016 встановлено, що покупець здійснює оплату товару на умовах 100% попередньої оплати за тижневий об'єм - десять автомобілів у сумі 3002грн. 00 коп., у тому числі ПДВ.

Згідно з п. 4.1 договору №09/06-2016 товар повинен бути поставлений (тижневий об'єм) покупцю протягом 5 днів з моменту надходження постачальнику повної оплати за товар.

Відповідно до п. 4.2 договору №09/06-2016 місцем поставки є село Косарі Кам'янського району Черкаської області.

Пунктом 4.4 договору №09/06-2016 передбачено, що товар приймається за кількістю (об'ємом) у відповідному місці поставки на підставі товаросупровідних документів, що підтверджують кількість (об'єм) товару

Згідно з п. 4.5 договору №09/06-2016 постачальник передає товар разом з усією відповідною документацією, яка вимагається відповідно до законодавства України (накладними).

У п. 6.1 договору №09/06-2016 його сторони передбачили, що товар, поставка якого за цим договором, поставляється покупцю окремими партіями виключно щотижневими партіями.

На виконання договору №09/06-2016 позивач за вказаними у позові і доданими до нього видатковими накладними (а. с. 19-59) упродовж червня-листопада 2016 року передав відповідачу, а останній прийняв у власність товар на загальну суму 70143 грн. 41 коп.

Зобов'язання щодо оплати прийнятого від позивача за договором №09/06-2016 товару відповідач виконав частково, сплативши позивачу за товар лише 30000 грн., у тому числі 19.08.2016 - 5000 грн., 09.09.2016 - 10000 грн., 27.09.2016 - 10000 грн. і 31.01.2017 - 5000 грн., що підтверджується банківською випискою із особового рахунку позивача за період з 01.01.2016 по 09.08.2017 (а. с. 67).

Решту вартості поставленого товару у сумі 40143 грн. 41 коп. (70143 грн. 41 коп. - 30000 грн.) відповідач позивачу не оплатив, що й спричинило даний спір, у якому позивач, крім боргу за поставлений товар у сумі 40143 грн. 41 коп., вимагає стягнути з відповідача на свою користь передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування у сумі 7521 грн. 03 коп. і 3% річних у сумі 1224 грн. 27 коп., нараховані за період прострочення оплати товару з11.06.2016 по 01.09.2017.

Початок перебігу періоду прострочення оплати товару по кожній видатковій накладній позивач визначив другим днем за днем передачі товару позивачу, тобто позивач при цьому виходив з того, що відповідач мав оплатити поставлений товар протягом дня, наступного за днем передачі товару.

На день прийняття господарським судом цього рішення відповідач борг у сумі 40 143 грн. 41 коп. та вказані вище суми інфляційних нарахувань та трьох процентів річних позивачу не сплатив.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі:

1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 1.7 своєї постанови від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", роз'яснив, що у разі якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа (суб'єкт господарювання) має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом примусового виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до наступних висновків.

За змістом зобов'язань сторін договору №09/06-2016 останній є договором поставки, із якого у відповідача виникло грошове зобов'язання щодо попередньої оплати товару, який мав поставлятися за цим договором. Це грошове зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України по відношенню до зобов'язання позивача щодо поставки товару є зустрічним.

Поставка позивачем товару за договором №09/06-2016 без одержання попередньої оплати і часткова оплата відповідачем поставленого позивачем товару не припинили і не змінили зобов'язання відповідача щодо оплати товару, тому відповідач в силу ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України повинен виконати це зобов'язання.

Відсутність у договорі №09/06-2016 умови про строк здійснення відповідачем попередньої оплати товару означає, що відповідач в силу ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України повинен був оплатити товар одразу після його прийняття.

Невиконання відповідачем грошового зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати товару порушило право позивача на своєчасне (до поставки товару) одержання ним сум попередньої оплати, тому позивач в порядку захисту цього порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем вказаного грошового зобов'язання в натурі шляхом стягнення з відповідача на свою користь заявленого у позові боргу у сумі 40143 грн. 41 коп., а також передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Розрахунок позивача стягуваних сум інфляційних нарахувань і 3% річних (а. с. 9-11) зроблений у відповідності з фактичними обставинами виконання сторонами своїх зобов'язань за договором №09/06-2016, умовами цього договору та вимогами чинного законодавства, тобто зроблений правильно.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За подання позову позивач за платіжним дорученням від 29.08.2017 №1071 сплатив 1600 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 1600 грн. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спеко Імпекс" (вул. Хрещатик, 130, кв. 173, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 38715608) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1) - 40 143 грн. 41 коп. боргу, 7521 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань, 1224 грн. 27 коп. три проценти річних, та 1600 грн. витрат на сплату судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 25.09.2017.

СУДДЯ М.В. Дорошенко