Ухвала

від 22.09.2017 по справі 910/16341/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"22" вересня 2017 р. Справа №910/16341/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гончарова С.А.

Коротун О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Державного агентства резерву України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017

за заявою Державного агентства резерву України про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2015 у справі №910/16341/14

у справі №910/16341/14 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Державного агентства резерву України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імоті Стар"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Український державний науково-дослідний інститут "Ресурс" (змінено найменування з Українського державного науково-дослідного інституту нанобіотехнологій та ресурсозбереження)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Державна організація "Комбінат "Айстра" Державного агентства резерву України

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Державна організація "Комбінат "Планета" Державного агентства резерву України

про заміну неякісної продукції та стягнення 23413869 грн. 90 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 відмовлено Державному агентству резерву України у задоволенні клопотання про розгляд справи у закритому засіданні, а також відмовлено Державному агентству резерву України у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2015 у справі № 910/16341/14.

Не погоджуюсь з вказаною ухвалою суду, Державне агентство резерву України звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 в частині відмови Державному агентству резерву України у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2015 у справі № 910/16341/14 та прийняте нове, яким задовольнити вимоги позивача про зміну способу виконання рішення у даній справі в повному обсязі.

Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги. Клопотання про поновлення пропущеного строку обґрунтовано тим, що Державне агентство резерву України є центральним органом виконавчої влади, що зумовлює особливості обігу документів, які пов'язані з тривалістю погодження і підписання керівництвом резолюції до документу, відповідно його отримання безпосереднім виконавцем. В зв'язку з наведеним та необхідністю ознайомлення з повним текстом ухвали для належної підготовки апеляційної скарги Держрезерв не мав змоги своєчасно направити апеляційну скаргу. Крім того, зазначає, що оскаржувана ухвала суду була отримана представником апелянта вже після спливу встановленого строку.

Колегія суддів апеляційної інстанції, розглянувши зазначене клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав непереконливості зазначених у ньому обставин.

Відповідно до вимог ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Як вбачається з викладеного в апеляційній скарзі клопотання про поновлення пропущеного строку, скаржник в обґрунтування поважності пропущеного строку на оскарження ухвали вказує, що не мав можливості раніше звернутися до суду із даною скаргою у зв'язку з тривалістю погодження і підписання керівництвом резолюції до документу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2017 представник Державного агентства резерву України Ващенко В.В. був присутнім в судовому засіданні при оголошені оскаржуваної ухвали. Тобто, був обізнаний про результати розгляду зави Державного агентства резерву України про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2015 у справі №910/16341/14 - 29.06.2017. Іншим представником апелянта - Михайлець О.В. було подано клопотання про ознайомлення з повним текстом зазначеної ухвали - 10.07.2017 (вх. № 01-37/46851/17). Більш того, 11.07.2017 представником позивача вже було отримано копію оскаржуваної ухвали на руки.

З огляду на приписи ст. 93 ГПК України строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва у даній справі закінчився - 04.07.2017. Однак, позивачем було направлено апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі № 910/16341/14 лише - 04.09.2017, що підтверджується штемпелем відділу поштового зв'язку. Тобто, через два місяці після винесення оскаржуваної ухвали суду, навіть якщо вираховувати від часу отримання копії ухвали безпосередньо представником апелянта - 11.07.2017.

На переконання колегії суддів, скаржник не довів, що був позбавлений реальної можливості подати належно оформлену апеляційну скаргу в межах встановленого процесуального строку та не надав належних доказів того, що у нього не було можливості звернутися з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у визначений строк. В свою чергу, посилання апелянта на те, що керівництвом тривалий час погоджується і підписується резолюція до документу, не є поважними причинами пропуску строку для подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, норми чинного процесуального законодавства не містять переліку обставин, які слід вважати поважними під час вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відтак, суд апеляційної інстанції, у кожному конкретному випадку, зобов'язаний оцінити доводи заявника про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги та перевірити наявні у матеріалах справи документи, які б підтверджували та/або спростовували такі доводи заявника, оскільки зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

Пунктом 5-1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що клопотання скаржника не містить обґрунтувань та посилань, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин для подання апеляційної скарги в 5 - ти денний строк, оскільки, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, оскільки представник позивача був присутнім в судовому засіданні при винесенні оскаржуваної ухвали, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку в даному випадку колегія суддів не вбачає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 07.12.2015 у справі № 902/862/15.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що неправильне обрахування строку на апеляційне оскарження та недодержання вимог діючого процесуального законодавства не може вважатися поважною причиною для поновлення строку для подання апеляційної скарги.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Проте, право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010) (вказана правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду від 20.12.2016 у справі № 910/10915/14).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі №910/16341/14, а тому, згідно з приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України, в поновленні пропущеного процесуального строку слід відмовити.

Таким чином, апеляційна скарга Державного агентства резерву України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі №910/16341/14 підлягає поверненню скаржнику без розгляду.

Керуючись ст. ст. 53, 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Державного агентства резерву України про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі №910/16341/14.

2. Апеляційну скаргу Державного агентства резерву України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі №910/16341/14 повернути без розгляду.

3. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.

4. Матеріали справи №910/16341/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді С.А. Гончаров

О.М. Коротун