Постанова

від 19.09.2017 по справі 805/3773/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2017 р. Справа №805/3773/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.,

при секретарі Сердюк Д.В.,

за участю:

прокурора Буяновського В.В.;

представника позивача ОСОБА_1;

представника відповідача не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до Комунального підприємства «Архітектура і кадастр» Краматорської міської ради, за участю Прокуратури у Донецькій області про стягнення податкового боргу з рахунків у банку в розмірі 324 861,17грн.,-

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до Комунального підприємства «Архітектура і кадастр» Краматорської міської ради про стягнення податкового боргу з рахунків у банку в розмірі 324 861,17грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за відповідачем існує податковий борг з земельному податку, податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб у розмірі 324 861, 17 грн., який на даний час не погашений.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надавав.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідач - Комунальне підприємство «Архітектура і кадастр» Краматорської міської ради, зареєстроване як юридична особа за номером ЄДРПОУ 34215605, що підтверджується ідентифікаційними даними, роздрукованими з офіційної комп'ютерної програми позивача, перебуває на податкову обліку у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість, земельного податку, податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 324 861, 17 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника податків.

Вказаний податковий борг виник на підставі поданих відповідачем податкових декларацій за період 2015 року та 2016 року, договору про розстрочення податкового боргу від 18.03.2015року та податкових повідомлень-рішень.

Податковий борг з податку на додану вартість у сумі 132 148, 91 грн. утворився в результаті несплати наступних нарахувань: 30.08.2016 року - 7906, 00 грн. нараховано згідно податкової декларації від 16.08.2016 року № НОМЕР_1; 30.07.2016 року - 19150, 00 грн. нараховано згідно податкової декларації від 18.07.2016 року № НОМЕР_2; 30.06.2016 року - 22843, 00 грн. нараховано згідно податкової декларації від 16.06.2016 року № НОМЕР_3; 30.05.2016 року - 32380, 00 грн. нараховано згідно податкової декларації від 17.05.2016 року № НОМЕР_4; 21.06.2016 року - 1020, 00грн. - нарахована штрафна санкція згідно податкового повідомлення-рішення від 11.05.2016 року № 0001971201/4313/10/05-15-12-01; 30.04.2016 року - 7841, 00 грн. нараховано згідно податкової декларації від 18.04.2016 року № НОМЕР_5; 30.03.2016 року - 3754, 00 грн. нараховано згідно податкової декларації від 14.03.2016 року № НОМЕР_6; 30.01.2016 року - 41, 00 грн. нараховано згідно податкової декларації від 18.01.2016 року № НОМЕР_7; 30.12.2015 року - 6585, 00 грн. нараховано згідно податкової декларації від 21.12.2015 року № НОМЕР_8; 29.12.2015 року нарахована штрафна санкція згідно рішення про розстрочення податкового боргу від 18.03.2015 року № 4/05-15-25-012-3; 29.11.2015 року - 4852, 65 грн. - нараховано платежу згідно рішення про розстрочення податкового боргу від 18.03.2015 року № 4/05-15-25-012-3; 29.11.2015 року - 56, 67 грн. - нарахована штрафна санкція згідно рішення про розстрочення податкового боргу від 18.03.2015 року № 4/05-15-25-012-3; 29.11.2015 року - 4868, 60 грн. - нараховано платежу згідно рішення про розстрочення податкового боргу від 18.03.2015 року № 4/05-15-25-012-3; 30.11.2015 року - 7414, 00 грн. нараховано згідно податкової декларації від 19.11.2015 року № НОМЕР_9; 30.10.2015 року - 56, 67 грн. нараховано платежу згідно рішення про розстрочення податкового боргу від 18.03.2015 року № 4/05-15-25-012-3; 30.10.2015 року - 4868, 60 грн. нараховано згідно податкової декларації від 19.11.2015 року № НОМЕР_9.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір про розстрочення податкового боргу від 18.03.2015року за №4/05-15-25-012-3, згідно умов якого щомісячно у період з 30.04.2015року по 29.12.2015року відповідач повинен сплачувати суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 5020,54грн., а в останній місяць сплати в розмірі 5020,58грн.

Згідно вказаного договору позивачем було прийнято рішення про розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 45184,90грн., з яких основний платіж складає 43 817,45грн., штрафні санкції - 510грн.

З урахуванням часткової сплати в сумі 4674, 13 грн. сума податкового боргу з податку на додану вартість становить 119 019, 71 грн., також за даним кодом платежа рахується пеня в розмірі 13129,20 грн. Відповідно загальна сума боргу складає 132 148, 91 грн.

Згідно з п.п.14.1.72. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу);

Податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в сумі 34 979, 19 грн. утворився в результаті несплати наступних нарахувань: 30.08.16 - 1663.37 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 17.02.2016 року №9018565041; 30.07.16 - 1663,37 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 17.02.2016 року №9018565041; 30.06.2016 - 1663,37 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 17.02.2016 року №9018565041; 30.05.16 - 1663,37 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 17.02.2016 року №9018565041; 30.04.16 - 1663,37 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 17.02.2016 року №9018565041; 30.03.16 - 1663,37 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 17.02.2016року № НОМЕР_10; 01.03.16 - 1663.37 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 17.02.2016 року №9018565041; 30.01.16 - 1136,97 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №909968292; 30.12.15 - 1136,95 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №909968292; 30.11.2015 - 1136, 95 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №909968292; 30.10.15 - 1136,95 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №909968292; 30.09.15 - 1136, 95 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №909968292; 30.08.15 - 1136,95 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №909968292; 30.07.15 - 1136, 95 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №909961292; 30.06.2015 року - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року № 909968292; 30.05.15 - 1136,95 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №909968292; 29.05.15 - 24,04 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 29.05.2015 року №9081955482; 29.05.15 - 24,09 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 29.05.2015 року №9081955482; 29.05.15 -24,09 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 29.05.2015 року №9081955482; 29.05.15 - 24,09 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 29.05.2015 року №9081955482; 29.05.15 - 24,09 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 29.05.2015 року №9081955482; 29.05.15 - 24,09 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 29.05.2015 року №9081955482; 29.05.15 - 24,09 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 29.05.2015 року №9081955482; 29.05.15 - 24,09 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 29.05.2015 року №9081955482; 29.05.15 - 24,09 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 29.05.2015 року №9081955482; 29.05.15 - 24,09 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 29.05.2015 року №9081955482; 29.05.15 - 24,09 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 29.05.2015 року №9081955482; 29.05.15 - 24,09 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 29.05.2015 року №9081955482; 19.05.15 - 1136,95 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №909968292; 19.05.15 - 1136,95 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №909968292; 19.05.15 - 1136,95 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №909968292; 19.05.15 - 860,02 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №9081925338; 19.05.15 - 859,97 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №9081925338; 19.05.15 - 859,97 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №9081925338; 19.05.15 - 859,97 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №9081925338; 19.05.15 - 859,97 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №9081925338; 19.05.2015 року - 859, 97 грн. - нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №9081925338; 19.05.2015 - 859, 97 грн. нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №9081925338; 19.05.2015 - 859, 97 грн. нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №9081925338; 19.05.2015 - 859, 97 грн. нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №9081925338; 19.05.2015 - 859, 97 грн. нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №9081925338; 19.05.2015 - 803, 40 грн. нараховано згідно податкової декларації від 19.05.2015 року №9081925338. Таким чином, сума податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб становить 34 979, 19 грн.

Податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 157 733, 07 грн. утворився в резулютаті несплати наступних нарахувань: 23.04.2016 року - 510, 00грн. - нарахована штрафна санкція згідно податкового повідомлення-рішення від 13.04.2016 року №0001771301/1758/10/05-15-13-01; 16.04.2016 року - 1020, 00грн. - нарахована штрафна санкція згідно податкового повідомлення - рішення від 06.04.2015 року №0000181701/7612/10/05-15-17-01-34215605; 22.09.2016 року - 74421, 69грн. - нараховано основного платежу згідно податкового повідомлення-рішення від 08.09.2015 року №0001051304/12891/10/05-15-13-04; 22.09.2016 року - 1020, 00грн. - нарахована штрафна санкція згідно податкового повідомлення-рішення від 08.09.2016 року №0001061304/12892/10/05-15-13-04; 22.09.2016 року - 67072, 36грн. - нарахована штрафна санкція згідно податкового повідомлення-рішення від 08.09.2016 року №0001051304/12891/10/05-15-13-04. Відповідно, з урахуванням пені по особовому рахунку боржника в сумі 13689,02грн. загальна сума складає 157 733,07 грн.

24.04.2014року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області виставлено відповідачу податкову вимогу №507-25, яка була отримана ним 12.05.2014року.

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов'язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань, не призвели до їх погашення.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів сплати заборгованості відповідачем до суду не надано.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до статті 8. Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Тобто, на відповідача у справі покладений обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в визначеному порядку і встановлені строки.

Відповідно до Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 14.1.137 орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно зі п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПКУ, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Суд, звертає увагу на те, що Податковий кодекс України передбачає можливість встановлення податкової пільги.

Згідно з п. 30.1. ст.30 Кодексу , податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Відповідно до п.30.2. ст.30 Кодексу, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Пунктом 30.9. ст.30 Кодексу передбачено, що податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.

Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства про захист економічної конкуренції виключно Податковим кодексом України, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до Податкового кодексу України, тобто є чітка норма Податкового кодексу України, якою передбачені права та обов'язки контролюючого органу.

Суд зазначає, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ.

Абзацом 1 статті 2 зазначеного Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України » від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до ст.ст. 6-7 Закону № 1669-VІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин за 2015рік та до 08.06.016року), під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Суд зазначає, що 30.10.2014року на виконання Закону №1669 Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження за №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція» , яке було чинним до 02.12.2015 року. Відповідно до Додатку до Розпорядження місто Краматорськ внесено до переліку населених пунктів, на які поширюється дія Закону №1669.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014року за №1079-р «Про зупинення дії Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014року за №1053-р» було зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014року за №1053-р.

Проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015року по справі №826/18330/14, яка була залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015року, визнано нечинним Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014року за №1079-р «Про зупинення дії Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014року за №1053-р» .

За результатами касаційного оскарження ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі № К/800/19984/15 від 30.09.2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року в частині задоволеного позову в цій справі скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Водночас, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Пунктом 3 даного Розпорядження визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053» .

Також, суд зауважує, що основним завданням Закону України №1669, є, зокрема, забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

З наведеного можна зробити висновок, що саме по собі включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання, не в повному обсязі платниками земельного податку, обов'язків, передбачених Податковим Кодексом України. Аналогічної думки дотримується і Вищій адміністративний суд України по адміністративній справі К/800/19383/15.

Згідно з додатком до зазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м. Краматорськ.

Разом з цим декларації зі сплати земельного податку з самостійним визначенням грошового зобов'язання за 2015,2016роки, згідно яких земельні ділянки розташовані на території м. Краматорськ, були надані до установи відповідача.

Відповідно ст. 54.1 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Тобто внаслідок надання відповідних декларацій позивач узгодив суму грошового зобов'язання чим підтвердив власний податковий обов'язок щодо їх сплати.

Разом з тим, згідно ст. 6, 7 Закону України №1669 в редакції від 08.06.2016 року, звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону. Скасовано суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України №1669 в редакції від 08.06.2016 року, перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

07.11.2014 Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" згідно з котрим м. Краматорськ не відноситься до відповідних населених пунктів.

Таким чином, на спірні правовідносини, що виникли з 08.06.2016року не розповсюджується дія Закону України №1669, тобто у відповідача наявний обов'язок щодо сплати земельного податку.

Відповідно до ст.10 Закону №1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Так, відповідачем на виконання приписів Закону не було надано суду сертифікат торгово-промислової палати або доказів звернення до торгово-промислової палати України чи її структурних підрозділів.

У тому числі суд зазначає, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2017 року по справі № 805/3401/16-а, яка набула законної сили 06.09.2017 року, позов Комунального підприємства Архітектура і кадастр Краматорської міської ради до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області про скасування рішення №000089130/12893/10/05-15-13-04 від 08.09.2016 року та податкового повідомлення-рішення №0001051304/12891/10/05-15-13-04 від 08.09.2016 року задоволено частково, скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області №000089130/12893/10/05-15-13-04 від 08.09.2016 року про застосування до Комунального підприємства Архітектура і кадастр Краматорської міської ради штрафу у розмірі 56289,58 грн. за період з 22.05.2014 року по 23.03.2016 року та пені у розмірі 14432,05 грн., а всього 70721,63 грн. Відповідно суд зазначає, що правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0001051304/12891/10/05-15-13-04 від 08.09.2016 року підтверджена в судовому порядку.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 47-51, 69-71, 79, 86, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до Комунального підприємства «Архітектура і кадастр» Краматорської міської ради, за участю Прокуратури у Донецькій області про стягнення податкового боргу з рахунків у банку в розмірі 324 861,17грн.- задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Архітектура і кадастр» Краматорської міської ради (ЄДРПОУ 38176916, б. Машинобудівників, 37, м. Краматорськ, Донецька область, 84313) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення наявного податкового боргу:

- по податку на додану вартість у сумі 132 148, 91 грн. (сто тридцять дві тисячі сто сорок вісім гривень 91 коп.) у рахунок Державного бюджету м. Краматорська на розрахунковий рахунок №31112029700059, код платежу 30 14010100, банк одержувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016;

- по земельному податку у сумі 34 979, 19 грн. (тридцять чотири тисячі дев*ятсот сімдесят дев*ять гривень 19 коп.) у рахунок Місцевого бюджету м. Краматорська на розрахунковий рахунок №33210811700059, код платежу 50 18010500, банк одержувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016;

- по податку на доходи фізичних осіб у сумі 157 733, 07 грн. (сто п'ятдесят сім тисяч сімсот тридцять три гривні 07 коп.) на розрахунковий рахунок №33112340700059, код платежу 85 11010100, банк одержувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016;

Вступна та резолютивна частина постанови складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 19.09.2017 року.

Повний текст постанови виготовлено 25.09.2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.