ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
25 вересня 2017 рокусправа № 804/3566/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.
секретар судового засідання: Лащенко Р.В.
за участі представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2017 р. в справі № 804/3566/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковська швейна фабрика Пан-та-Пані до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування припису та постанов,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Новомосковська швейна фабрика Пан-та-Пані (далі - ТОВ НШФ Пан-та-Пані ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці) про скасування припису № 126/4.1-12-92 від 12.04.2017 р., постанови про накладення штрафу від 04.05.2017 р. № 126/4.1-12/432 в розмірі 96000 грн., скасування постанови від 04.05.2017 р. № 126/4.1-12/430 про накладення штрафу в розмірі 3200 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2017 р. позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує, що судом першої інстанції здійснено вихід за межі позовних вимог без відповідного обґрунтування. Судом першої інстанції не обґрунтовано незастосування Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 18 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , у зв'язку з чим здійснено неправильний висновок, що позапланова перевірка мала проходити лише з питань нарахування заробітної плати найманим працівникам на рівні або менше мінімальної (за умови відпрацювання повного місяця роботи та наявності трудової книжки у страхувальника, тобто за основним місцем роботи).
Також є помилковим висновок суду першої інстанції про неможливість реалізації позивачем права на не допуск службових осіб до перевірки через не ознайомлення з листами Новомосковського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, які стали підставою для проведення позапланової перевірки, оскільки норми Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суперечать Конвенції № 81.
Апелянтом зазначено, що в ході проведення перевірки встановлення порушення позивачем трудового законодавства в частині невиплати заробітної плати за грудень 2016 р. та січень 2017 р. двічі на місяць; порушення строків виплати заробітної плати; встановлення посадових окладів працівникам без врахування кваліфікації та складності виконуваної роботи; несвоєчасне проведення кінцевого розрахунку; відсутність колективного договору; порушення ст. 142 КЗпП в частині затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку керівником підприємства, а не трудовим колективом; не ознайомлення працівників з цими правилами; не укладання з працівниками трудових договорів.
Крім того, апелянт вказує на відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору. За приписами п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір ГУ Держпраці як територіальний орган Державної служби України з питань праці звільнений від сплати судового збору, тому у разі задоволення позову на користь позивача стягується сплачений судовий збір з Державного бюджету або відповідного місцевого бюджету.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 09.02.2017 р. ГУ Держпраці отримано лист Новомосковського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №1298/07/14 від 07.02.2017 р., в якому міститься інформація щодо страхувальників-роботодавців міста Новомосковська, Новомосковського та Магдалинівського районів, у яких наймані працівники (застраховані особи) у грудні 2016 року мали нараховану заробітну плату на рівні або менше мінімальної (за умови відпрацювання повного місяця роботи та наявності трудової книжки у страхувальника, тобто за основним місцем роботи).
17.03.2017 р. ГУ Держпраці отримано лист Новомосковського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №2597/07/14 від 17.03.2017 р., в якому міститься інформація щодо страхувальників-роботодавців міста Новомосковська, Новомосковського та Магдалинівського районів, у яких наймані працівники (застраховані особи) у січні 2017 року мали нараховану заробітну плату на рівні або менше мінімальної (за умови відпрацювання повного місяця роботи та наявності трудової книжки у страхувальника, тобто за основним місцем роботи).
У зазначених листах одним зі страхувальників-роботодавців зазначено ТОВ НШФ Пан-та-Пані .
Відповідно до наказу від 04.04.2017 р. № 627-П ГУ Держпраці видано направлення на проведення позапланової перевірки ТОВ НШФ Пан-та-Пані , в якому зазначено, що під час перевірки буде проведено перевірку додержання законодавства про працю у позивача з питань, викладених у листах Новомосковського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 07.02.2017 р. № 1298/07/14 та від 17.03.2017 р. № 2597/07/14, за згодою Держпраці на проведення перевірки від 22.03.2017 р. № 3265/4.3/4.1-ДП-17 в період з 06.04.2017 р. по 12.04.2017 р.
12.04.2017 р. відповідачем складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 126/4.1-12, в якому зафіксовані порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки.
Так, встановлено, що заробітна плата за грудень 2016 р. не виплачувалася двічі на місяць та виплачена з порушеннями строків її виплати, а саме по видатковим касовим ордерам з каси підприємства: ВКО від 13.01.2017 р. на суму 75453,46 грн., ВКО № 4 від 25.01.2017 р. на суму 762,87 грн., ВКО № 6 від 25.01.2017 р. на суму 4218,20 грн., ВКО № 7 від 25.01.2017 р. на суму 1851,50 грн., ВКО № 8 від 25.01.2017 р. на суму 3622,50 грн.
Також встановлено, що заробітна плата за січень 2017 р. не виплачувалася двічі на місяць та виплачена з порушеннями строків її виплати, а саме: 1) зарахування заробітної плати на зарплатні картки працівників за 1 половину січня 2017 року здійснено 03.03.2017 р. по п/д 52 від 03.02.2017 р. у сумі 27048,00 грн.; 2) зарахування заробітної плати на зарплатні картки працівників за 1 половину січня 2017 року здійснено 06.02.2017 р. по п/д 57 від 06.02.2017 р. у сумі 1218,54 грн.; 3) зарахування заробітної плати на зарплатні картки працівників за 1 половину січня 2017 року здійснено 08.02.2017 р. по п/д 65 від 08.02.2017 р. у сумі 1932,00 грн.; 4) зарахування заробітної плати на зарплатні картки працівників за січень 2017 року здійснено 20.02.2017 р. по п/д 79 від 20.02.2017 р. у сумі 51294,44 грн.; 5) виплата заробітної плати за січень 2017 року здійснена 21.02.2017 р. з каси підприємства у сумі 17738,61 грн., що є порушенням ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 115 КЗпП та ч. 1, ч. 3 ст. 24 Закону України Про оплату праці .
Вибірковою перевіркою виявлено, що посадові оклади працівникам ТОВ НШФ Пан-та-Пані встановлені без врахування кваліфікації та складності виконуваної роботи, що порушує вимоги ст. 96 КЗпП України. Фактично оплата праці працівників ТОВ НШФ Пан-та-Пані у грудні 2016 року здійснювалась на основі штатного розкладу, який затверджено наказом генерального директора підприємства ОСОБА_3 від 01.12.2016 р. № 12/1-п., яким встановлено посадові оклади без врахування кваліфікаційних характеристик професій, а також оплата праці працівників у січні 2017 року здійснювалась на основі штатного розкладу, який затверджено наказом генерального директора підприємства від 30.12.2016 р. № 12/12, яким встановлено посадові оклади без врахування кваліфікаційних характеристик професій., що є порушенням ст. 96 КЗпП України та ч. 3 ст. 6 Закону України Про оплату праці та призводить до мінімізації заробітної плати.
Перевіркою встановлено порушення ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117, ч. 1 ст. 47 КЗпП в частині порушення строку розрахунку з працівниками при звільненні.
В порушення ч. 1 ст. 11 КЗпП, ст. 2 Закону України Про колективні договори і угоди на підприємстві відсутній колективний договір.
В порушення ч. 2 ст. 97 КЗпП, ч. 1 ст. 15 Закону України Про оплату праці колективний договір на підприємстві не укладений, отже, форми, системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших гарантій працівників, передбачених законодавством, повинні бути узгоджені між власником та трудовим колективом, що на підприємстві відсутнє.
Перевіркою встановлено, що правила внутрішнього трудового розпорядку затверджені керівником підприємства, що порушує вимоги ст. 142 КЗпП України.
Також встановлені порушення ч. 1 ст. 38 КЗпП України в частині розірвання трудового договору в день подання заяви про звільнення.
Перевіркою встановлено відсутність ознайомлення працівників з правилами внутрішнього трудового розпорядку, що є порушенням п. 2 ст. 29 КЗпП України.
Перевіркою встановлено, що відповідно до табелю обліку робочого часу за січень 2017 р. тривалість роботи 06.01.2017 р. напередодні святкового дня 07.01.2017 р. (Різдво Христове) склала 8 годин, що перевищує на одну годину законодавчо встановлену норму тривалості робочого часу напередодні святкових днів та є порушенням ч. 1 ст. 53 КЗпП України та ч. 1 ст. 106 КЗпП України в частині не нарахування та не виплати заробітної плати за надурочну годину.
В ході перевірки питання наявності чи відсутності трудових відносин між ТОВ НШФ Пан-та-Пані ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_4 (виконавець) працювала в ТОВ НШФ Пан-та-Пані (замовник) за цивільно-правовим договором № 1/12 від 01.12.2016 р. про надання послуг по веденню бухгалтерського обліку та за цивільно-правовим договором № 1/1 від 03.01.2017 р. про надання послуг по веденню бухгалтерського обліку. Вважаючи, що робота на посаді бухгалтера мала постійний характер з щомісячною оплатою, а не такою, в результаті якої є надання певного результату праці (виконання для підприємства індивідуально визначеної роботи, наприклад надання консультаційних послуг з ведення бухгалтерського обліку у зазначений термін), відповідач дійшов висновку про порушення вимог ст. ст. 21, 23, 24 КЗпП України
Перевіркою встановлено порушення ст. 83 КЗпП в частині виплати не в повному обсязі компенсації за всі дні невикористаної щорічної відпустки при звільненні.
Акт позапланової перевірки № 126/4.1-12 від 12.04.2017 р. отримано під підпис головним бухгалтером ТОВ НШФ Пан-та-Пані 12.04.2017 р.
За наслідками перевірки ГУ Держпраці прийнято припис № 126/4.1-12-92 від 12.04.2017 р., яким вимагається від ТОВ НШФ Пан-та-Пані усунути порушення та забезпечити виконання вимог ч. 1 ст. 11 КЗпП, ст. 2 Закону України Про колективні договори і угоди , ч. 2 ст. 97 КЗпП, ч. 1 ст. 15 Закону України Про оплату праці , ст. 142 КЗпП, ч. 1 ст. 117 КЗпП, п. 2 ст. 29 КЗпП, ч. 1 ст. 53, ч. 1 ст. 106 КЗпП, ст. 83 КЗпП, ст. 96 КЗпП та ч. 3 ст. 6 Закону України Про оплату праці , ст. 21, ст. 23, ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП, та в подальшому не порушувати вимоги ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 115 КЗпП та ч. 1, ч. 3 ст. 24 Закону України Про оплату праці , ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 47 КЗпП, ч. 1 ст. 38 КЗпП.
20.04.2017 р. головним державним інспектором відділу з додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні складено протокол № 112/4.1-12 про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що ОСОБА_3 (генеральний директор ТОВ НШФ Пан-та-Пані ) вчинено адміністративне правопорушення.
04.05.2017 р. відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу № 126/4.1-12/430 у розмірі 3200,00 грн.
04.05.2017 р. відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу № 126/4.1-12/432 у розмірі 96000,00 грн.
Встановивши, що підставою для позапланової перевірки стали листи Новомосковського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в яких містить інформація щодо страхувальників-роботодавців міста Новомосковська, Новомосковського та Магдалинівського районів, у яких наймані працівники (застраховані особи) у грудні 2016 року (січень 2017 року) мали нараховану заробітну плату на рівні або менше мінімальної (за умови відпрацювання "повного" місяця роботи та наявності трудової книжки у страхувальника, тобто за основним місце роботи), суд першої інстанції вважав, що позапланова перевірка мала проходити лише з питань нарахування заробітної плати найманим працівникам (застраховані особи) на рівні або менше мінімальної (за умови відпрацювання "повного" місяця роботи та наявності трудової книжки у страхувальника, тобто за основним місце роботи). Разом з тим, відповідачем проведено позапланову перевірку не лише з цього питання, а й з інших питань, в результаті яких встановлені інші порушення вимог законодавства про працю, тому суд першої інстанції вважав, що позапланову перевірку проведено з порушенням статті 6 Закону України Про основні заходи державного накладу (контролю) у сфері господарської діяльності , результатом чого є відсутність правових наслідків такої перевірки.
Крім того, судом першої інстанції зазначено, що позивач не мав можливості реалізувати своє право щодо не допуску до перевірки, оскільки доказів ознайомлення під час проведення перевірки з листами Новомосковського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області як підставою для проведення позапланового заходу відповідачем не надано.
Також суд першої інстанції дійшов висновку, що у правовідносинах між позивачем та громадянкою ОСОБА_4 (сторонами договору про надання послуг) містяться ознаки, характерні саме для цивільно-правових відносин між роботодавцем та найманим працівником, оскільки підставою для підписання документа, який підтверджує виконання робіт виконавцем за цивільно-правовою угодою, є підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт на об'єкті та визначено термін дії укладених між сторонами угод, у зв'язку з чим вважав протиправною постанову від 04.05.2017 р. № 126/4.1-12/432
Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, зміст спірних правовідносин та законодавство, що їх регулює.
Вирішуючи спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відповідно до статті 2 якого дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Підстави для здійснення позапланових заходів визначені частиною 1 статті 6 цього Закону, відповідно до якої такими підставами є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Отже, в переліку підстав для здійснення позапланових заходів відсутня така підстава як звернення юридичних осіб, державних органів щодо порушення трудового законодавства, а відповідно до частини 2 статті 6 вказаного Закону проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Тобто, позапланова перевірка зі здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення повинна проводитися у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відтак, контролюючий орган при здійсненні позапланового заходу повинен дотримуватися приписів Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в частині дотримання процедури проведення такого заходу.
Як встановлено частиною 1 статті 6 цього Закону, під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
В розглядуваному випадку в наказі про призначення позапланової перевірки № 627-П від 04.04.2017 р. (а.с. 119) зазначено про призначення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) - позапланової перевірки додержання законодавства про працю в ТОВ НШФ Пан-та-Пані , а в направленні на проведення перевірки від 06.04.2017 р. № 99/4.112 (а.с. 120) вказано, що предметом перевірки є додержання законодавства про працю з питань, викладених у листі Новомосковського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 17.03.2017 р. № 2597/07/14 за згодою Держпраці на проведення перевірки від 22.03.2017 р. № 3265/4.3/4.1-ДП-17.
Тобто, в порушення приписів ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо того, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, відповідачем досліджено не тільки питання, викладені в листі Новомосковського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, а здійснена повна перевірка діяльності відповідача у галузі державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Крім того, судова колегія вказує на недотримання відповідачем приписів ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в тій частині, що у разі проведення позапланового заходу на підставі звернення особи про порушення трудового законодавства позаплановий захід здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
В розглядуваному випадку відповідач посилається на наявність листа Держпраці від 22.03.2017 р. № 3265/н.3/н.-7ДП-17 (а.с. 43) на адресу головних управлінь Держпраці, яким у зв'язку з численними надходженнями листів від головних управлінь Держпраці щодо надання згод на проведення перевірок за листами Пенсійного фонду та ДФС і їх територіальних органів надано згоду на позапланові перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців за інформацією вищевказаних установ.
Тобто, відповідачем не отримувалась згода Держпраці на проведення позапланової перевірки за зверненням Новомосковського об'єднаного управління Пенсійного фонду України.
Відтак, оскільки докази порушення позивачем вимог законодавства про працю отримані у спосіб, що не відповідає діючому законодавству, такі докази (акт перевірки) не можуть вважатися належними доказами у розумінні ст. 70 КАС України на підтвердження вчинення позивачем порушень законодавства.
Також є правильним зазначення судом першої інстанції, що приймаючи рішення про проведення позапланової перевірки позивача на підставі листа Новомосковського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо встановлення нарахування заробітної плати на рівні або менше мінімальної заробітної плати та здійснюючи перевірку з питань, що не охоплені таким зверненням, відповідач діяв поза межами наданих повноважень та в порушення вимог діючого законодавства.
Сукупність вказаних обставин дає суду апеляційної інстанції підстави вважати обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідачем протиправно зроблено висновок про порушення позивачем норм чинного законодавства, а, отже, протиправно прийнято оскаржувані припис та постанову.
Доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції, що на відповідача відповідно до Положення, затвердженого наказом Держпраці від 04.02.2016 р. № 8, а також Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , покладено повноваження зі здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю, відповідно, встановивши в ході перевірки порушення законодавства про працю, відповідач зобов'язаний прийняти припис та застосувати фінансову відповідальність до винної особи, є необґрунтованими.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки відповідачем не дотримано процедуру призначення та проведення позапланової перевірки, колегія суддів зазначає, що відповідач як орган державної влади при призначенні та проведення позапланової перевірки діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Якщо б перевірка була проведена відповідачем із дотримання законодавства, акт перевірки був належним доказом вчинення позивачем відповідних порушень.
Також є безпідставними доводи апелянта про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору. За приписами п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір ГУ Держпраці як територіальний орган Державної служби України з питань праці звільнений від сплати судового збору, тому у разі задоволення позову на користь позивача стягується сплачений судовий збір з Державного бюджету або відповідного місцевого бюджету.
Питання розподілу судових витрат регулюється статтею 94 КАС України, за змістом частини 1 якої якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, повністю задовольнивши позовні вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, про визнання протиправною та скасування постанови, прийнятої ГУ Держпраці як суб'єктом владних повноважень, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, з бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Посилання апелянта на той факт, що він як територіальний орган Державної служби України з питань праці звільнений від сплати судового збору в силу п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , колегія суддів вважає необґрунтованими.
Дійсно, відповідно п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Тобто, відповідач як територіальний орган Держпраці в силу закону звільняється від сплати судового збору за подання адміністративного позову, подання апеляційної чи касаційної скарги.
Частиною 7 статті 6 Закону України Про судовий збір визначено, що розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Приведені вище приписи процесуального законодавства, а саме ч. 1 ст. 94 КАС України, однозначно визначають, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Жодна норма процесуального законодавства не передбачає відшкодування судових витрат на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, у разі задоволення позову такої особи, за рахунок коштів саме державного бюджету, якщо відповідач - суб'єкт владних повноважень звільнений в силу закону від сплати судового збору.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2017 р. в справі № 804/3566/17 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2017 р. в справі № 804/3566/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковська швейна фабрика Пан-та-Пані до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування припису та постанов залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 26.09.2017 р.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак
Суддя: Н.А. Олефіренко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2017 |
Оприлюднено | 28.09.2017 |
Номер документу | 69097294 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Шальєва В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні