Постанова

від 20.09.2017 по справі 816/1896/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 р. Справа № 816/1896/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 по справі № 816/1896/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавид"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лавид" (надалі по тексту - ТОВ "Лавид"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.04.2013 року №№ 0001852204/667, 0001862204/668.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 адміністративний позов ТОВ "Лавид" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 01.04.2013 року №№ 0001852204/667, 0001862204/668.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги стверджує про нереальність спірних господарських операцій ТОВ "Лавид" з такими контрагентами, як ТОВ "Арвет", ТОВ "Печерський міст ЛТД", ТОВ "Леда-Ком", внаслідок чого позивачем неправомірно сформовано податковий кредит.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 замінено відповідача - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області його правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно наказу Кременчуцької ОДПІ від 01.03.2013 № 1035 та відповідно до постанови від 08.02.2013 старшого слідчого з ОВС ВРКС СУ ДПС у Полтавській області підполковника податкової міліції Сєрякова О.А. у період з 01.03.2013 по 07.03.2013 податковим ревізором-інспектором Кременчуцької ОДПІ здійснено позапланову виїзну документальну перевірку позивача по питанню взаємовідносин, зокрема, із ТОВ "Арвет", ТОВ "Печерський міст ЛТД", ТОВ "Леда-Ком" за період з 01.01.2009 по 31.12.2012, результати якої оформлені актом від 15.03.2013 № 388/22.4-08/31622617 (а.с. 7-32, т. 1).

За висновками зазначеного акту позивачем встановлено, що угоди укладені з ТОВ "Арвет", ТОВ "Печерський міст ЛТД", ТОВ "Леда-Ком" мали фіктивний характер, чим порушено вимоги пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього на суму 111319 грн., в т.ч. за 2-4 кв. 2011 року на суму 70915 грн., за 2012 рік - 40404 грн.; п. 198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.6 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, внаслідок чого підприємством неправомірно занижено податок на додану вартість всього у сумі 79156 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 01.04.2013 винесено податкові повідомлення-рішення № 0001862204/668, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 118134 грн., та № 0001852204/667, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмір 121420 грн. (а.с. 34-37, т. 1).

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, ТОВ "Лавид" звернулося до суду із адміністративним позовом про визнання таких рішень протиправними та їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірного формування позивачем витрат та податкового кредиту за наслідками господарських операцій із поставки товару від ТОВ "Арвет", ТОВ "Печерський міст ЛТД", ТОВ "Леда-Ком". До такого висновку суд першої інстанції дійшов з огляду на встановлені у судовому процесі обставини реального характеру поставки від цих постачальників будівельних матеріалів та підрядних послуг, що підтверджується документами первинного обліку; не доведення контролюючим органом у судовому процесі нікчемності правочинів, укладених між позивачем і цими постачальниками, які були належним чином зареєстрованими платника ПДВ.

Апеляційний суд у постанові від 28.11.2013, змінюючи постанову суду першої інстанції в частині підстав для задоволення позову, вказав на обставин призначення перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що стало підставою для висновку про порушення ОДПІ норм пункту 86.9 ст. 86 ПК України при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2017 касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задоволено частково, скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому суд касаційної інстанції вказав, що суду апеляційної інстанції необхідно з'ясувати відносно кого порушено кримінальне провадження, у межах якого було винесено постанову слідчого про призначення перевірки; наявність або відсутність рішення суду або слідчого органу за наслідками розслідування цієї кримінальної справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача та враховуючи висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в постанові від 05.04.2017, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії постанови про призначення документальної перевірки від 08.02.2013 старшого слідчого з ОВС ВРКС СУ ДПС у Полтавській області підполковника податкової міліції Сєрякова О.А., кримінальне провадження № 32012180000000001 від 21.11.2012 за попередньою кваліфікацією за частиною 2 ст. 205 КК України порушено стосовно громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо створення та придбання ними ряду підприємств, в тому числі ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Арвет" та ТОВ "Печерський міст ЛТД", з метою прикриття незаконної діяльності з незаконної податкової мінімізації.

Таким чином, кримінальне провадження, в межах якого призначена перевірка ТОВ "Лавид", порушено не стосовно посадових осіб (посадової особи) цього товариства, а тому колегією суддів встановлено відсутність порушення з боку ОДПІ норм пункту 86.9 ст. 86 ПК України при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин реальності господарських операцій ТОВ "Лавид" з такими контрагентами, як ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Арвет" та ТОВ "Печерський міст ЛТД", встановлення наявності або відсутності рішення суду або слідчого органу за наслідками розслідування кримінального провадження № 32012180000000001 від 21.11.2012.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зазначаючи про неправомірність оскаржуваних рішень податкового органу, суд першої інстанції виходив з того, що у судовому процесі встановлено обставини реального характеру поставки будівельних матеріалів та підрядних послуг, що підтверджується документами первинного обліку, а також з того, що на час розгляду справи був відсутній вирок відносно посадових осіб ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Арвет" та ТОВ "Печерський міст ЛТД".

Колегія суддів зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Судовим розглядом встановлено, що згідно вироку Київського районного суду м. Полтави від 27.11.2013 по справі № 552/1498/13-к, частково зміненого ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14.04.2014, ОСОБА_3 було визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України. Суди дійшли висновку про те, що обвинувачена придбала та здійснювала реєстрацію підприємств, в тому числі ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Арвет" та ТОВ "Печерський міст ЛТД", на підставних осіб і при цьому не мала не меті здійснювати підприємницьку діяльність. Також Київським районним судом м. Полтави встановлено, що фіктивні підприємства, які створила ОСОБА_3, здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а саме формували податковий кредит від підприємств, в яких відсутні податкові зобов'язання та від підприємств, які неправомірно відобразили податкові зобов'язання та надали податковий кредит, що привело до ухилення від сплати до бюджету податку на додану вартість

Крім того, вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 квітня 2013 року ОСОБА_2 засуджений за те, що у період з 30.03.2011 по 15.06.2012, будучи службовою особою, працюючи директором ТОВ "Софіт Люм" та наперед знаючи, що ПП "Анві Продукт", "Печерський міст ЛТД", ТОВ "Стар Прайм", ТОВ "Чєнчун", ТОВ "Леда Ком", ТОВ "Сі Гейт", не здійснюють господарської діяльності, ніяких товарно-матеріальних цінностей не поставляли в адресу ТОВ "Софіт Люм" і не виконували роботи по виготовленню деталей, з метою незаконного формування податкового кредиту в подальшому, використовуючи звідомо підробні бухгалтерські документи та накладні вказаних вище товариств, завищив податковий кредит з ПДВ, ухилившись таким чином від сплати податку на додану вартість в сумі 523 427 грн.

Зазначені обставини, на думку колегії суддів, дають підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані контрагентами ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Арвет" та ТОВ "Печерський міст ЛТД", діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені осіб, яка заперечили свою участь у їх діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених пунктом 138.1статті 138 ПК витрат є безпідставними.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 26.01.2016 у справі №2а-15327/12/2670, від 14.06.2016 у справі №826/14268/14.

Отже, висновки суду першої інстанції про дотримання позивачем визначених законом умов для формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, відповідно до ч. 1, 4 ст. 202 КАС України оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1, 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 по справі № 816/1896/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавид" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є. Судді Ральченко І.М. Катунов В.В. Повний текст постанови виготовлений 25.09.2017.