Ухвала

від 19.09.2017 по справі 820/1810/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 р.Справа № 820/1810/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - Трофімової П.В.

представника відповідача - Косовської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2016р. по справі № 820/1810/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.03.2016 р.:

- №0000311403 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4 230 177 грн.,

- №0000331403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 889 958 грн. (за податковим зобов'язанням - 711 966 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 177 992 грн.),

- №0000321403 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 68 334 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області з 25.01.2016р. по 04.03.2016р. було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ (код ЄДРПОУ 35074228) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., за результатами якої було складено Акт №118/20-40-14-03-08/35074228 від 14.03.2016р. та 30.03.2016р. було прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000311403 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4 230 177грн., №0000331403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 889 958грн. (за податковим зобов'язанням - 711 966грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 177 992грн.), №0000321403 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 68 334грн. Позивач вважає висновки, викладені в Акті перевірки, безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, а отже прийняті податкові повідомлення-рішення є незаконними та мають бути скасованими.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 30.03.2016 року:

- №0000311403 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4 230 177 грн.,

- №0000331403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 889 958 грн. (за податковим зобов'язанням - 711 966 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 177 992 грн.),

- №0000321403 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 68 334 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3, ст.ст. 4, 8, 9 Закону україни "Про бкухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4, п. 2.6, п. 2.13, п. 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав та обставин викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що 14.03.2016 року на підставі Наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 13.01.2016 №31 виданого Головним управлінням ДФС у Харківської області, направлення від25.01.2016 р №163, Головним управління ДФС у Харкшській області, згідно із п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена виїзна планова документальна перевірка Товаристваз обмеженою відповідальністю ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ , податковий номер 35074228, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 - 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 -31.12.2014, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 2 до акту перевірки.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ , код ЄДРПОУ 35074228 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 -31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013-31.12.2014 № 118/20-40-14-03-08/35074228 від 14.03.2016р., яким встановлені наступні порушення вимог податкового законодаства:

- п.п.14.1.267 п.14.1 ст.14, п.135.1, п.п.135.5.11 п.135.5 ст.135, п.153.1 ст.153, п.п.138.1.1, п.п.138.12.1, ст.44, п.138.2, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 1 838 632грн. у 2014 році та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 47 508 986грн. за 2014 рік;

- ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит (занижено податок на додану вартість) на загальну суму 777 701 грн. та завищено у грудні 2014 року від'ємне значення ПДВ, що підлягає віднесенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у сумі 68 334грн.

Позивач не погодившись з висновками Акта перевірки подав відповідачу заперечення № 152 від 18.03.2016р. до Акта перевірки.

Про результати розгляду заперечень відповідач письмово повідомив позивача листом вих.№1834/10/20-40-14-03-17 від 25.03.2016р. (вх.№111 від 28.03.2016р.), копія якого є Додатком №3 до позову, в якому зазначено, що висновки Акта перевірки частково скасовані, залишено без змін висновки Акта перевірки щодо наступних порушень:

- порушення ст.44, п.138.2, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 4 230 177грн. за 2014 рік;

- порушення ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит (занижено податок на додану вартість) на загальну суму 777 701 грн. та завищено у грудні 2014 року від'ємне значення ПДВ, що підлягає віднесенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у сумі 68 334грн.

На підставі висновків акту № 118/20-40-14-03-08/35074228 від 14.03.2016р. року (з урахуванням результатів розгляду відповідачем заперечень позивача до Акта перевірки, а також з урахуванням приписів ст.102 Податкового кодексу України щодо встановлення строків давності визначення суми грошових зобов'язань), Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Харківській області були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000311403 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4 230 177грн.,

- № 0000331403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 889 958грн. (за податковим зобов'язанням - 711966грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 177 992грн.);

- № 0000321403 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 68 334грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не було доведено належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 30.03.2016 року № 0000311403, № 0000331403 та №0 000321403 винесено Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області з порушенням норм чинного законодавства України, що стало підставою для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) спірних рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних рішень слугувало відображене в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення платником податків - ТОВ ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ ст. 44, п. 138.2, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 4 230 177 грн. за 2014 рік; ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит (занижено податок на додану вартість) на загальну суму 777 701грн. та завищено у грудні 2014 року від'ємне значення ПДВ, що підлягає віднесенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у сумі 68 334грн.

За висновками Акта перевірки позивачем безпідставно сформовано витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ АЛЬТАІР І К (код ЄДРПОУ 37658125), ТОВ СХІДНІ ОПТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ (код ЄДРПОУ 38280463), ТОВ МЕГАТОРГ 2013 (код ЄДРПОУ 38509344). На думку відповідача, позивач не мав права включати до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток відповідні суми, сплачені за договорами , укладеними з контрагентами -постачальниками рекламних послуг, у зв'язку з відсутністю факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами. Так, під час перевірки встановлено, що між позивачем та ТОВ АЛЬТАІР І К , ТОВ СХІДНІ ОПТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ , ТОВ МЕГАТОРГ 2013 були укладені договори по виробництву і розповсюдженню рекламних листівок, згідно яких контрагенти позивача мали здійснити послуги по виробництву та розповсюдженню рекламних листівок серед потенціальних абонентів Замовника у зазначеному в договорах тиражу шляхом розклеювання на під'їздах будинків. Тобто, виконавці рекламних послуг мали здійснити роздруківку листівок згідно макету, що додається до договорів, достатньо великого тиражу, що потребує наявності у виконавців рекламних послуг спеціального обладнання, або замовлення на типографіях. Вказано, що основним видом діяльності ТОВ АЛЬТАІР І К є оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням, а основним видом діяльності ТОВ СХІДНІ ОПТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ , ТОВ МЕГАТОРГ 2013 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. Тобто, Виконавці рекламних послуг не мали технічних можливостей, звітів щодо залучення третіх осіб для здійснення рекламних послуг, або копій рекламних листівок із визначенням тиражу та підприємств, що здійснювали роздруківку замовленого тиражу виконавцями на адресу ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" надано не було. Єдиний документ для підтвердження виконання робіт з виробництва та розповсюдження листівок був акт здачі-приймання наданих послуг, який повністю дублює зміст та вартість послг, наведених в договорах. При дослідженні змісту та суті фактичних послуг, що зазначені в актах виконаних робіт, а саме: послуг по виробництву та розповсюдженню рекламних листівок серед потенціальних абонентів Замовника - не є можливим визначити конкретні дії, вчинені на замовлення. Відсутність таких документів позбавляє можливості встановити зв'язоу замовлених послуг з господарською діяльністю платника податків, який може бути встановлений шляхом аналізу призначення цих послуг з урахуванням їх сутності. За таких обставин, податковим органом зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення ТОВ АЛЬТАІР І К , ТОВ СХІДНІ ОПТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ , ТОВ МЕГАТОРГ 2013 господарських операцій та, як наслідок, безпідставного формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по вказаним операціям.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Таким чином, показник валових витрат безпосередньо впливає на об'єкт оподаткування.

Згідно з положеннями п. 14.1.27 ПК України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до вимог пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 зазначеного Кодексу до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема: витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також відвід того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський обліку. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закони України "Про бухгалтерський обліку і фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична і інші види звітності.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Згідно з п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п. 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Колегія суддів зауважує, що первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено судом, основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" є діяльність у сфері проводового електрозв'язку.

Крім того, позивач є оператором телекомунікацій, внесеним до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій під №850, який на підставі ліцензій НКРЗІ серії АД №032621 від 26.04.2012р. (продовжено строк дії ліцензії серії АВ №364537 від 17.08.2007р.), серії АД №032873 від 25.07.2012р. (продовжено строк дії ліцензії серії АВ №364706 від 19.10.2007р.), та ліцензій Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення серії НР №0548-п від 14.07.2008р. (до 01.05.2015р.), серії НР №0554-п від 21.07.2008р. (до 01.05.2015р.), серії НР №0589-п від 28.10.2008р. (до 01.05.2015р.), серії НР №0743-п від 16.07.2009р. (до 01.05.2015р.), копії яких є Додатками №7-12 до позову, надає телекомунікаційні послуги у тому числі на території м. Харкова, м. Полтава, м. Дніпропетровська, м. Донецька, м. Одеси.

Беручи до уваги, що для просування телекомунікаційних послуг, позивач має потребу постійно (майже щомісяця) проводити рекламні заходи з метою залучення нових абонентів та інформування потенційних абонентів (споживачів, щодо яких у позивача є технічна можливість підключення, виходячи з розташування власної побудованої телекомунікаційної мережі) про телекомунікаційні послуги, що він надає, то, з метою виявлення ринкових цін на відповідні роботи, послуги, підвищення ефективності закупівель, раціонального використання власних коштів та забезпечення оптимального рівня закупівельних цін (вибору оптимальних умов закупівель), Позивачем на підставі Наказу № 92 від 21.11.2011р., копія якого є Додатком №13 до позову, було проведено тендер Обслуговування абонентів. Реклама (Поліграфічні послуги: друк рекламної продукції, рахунків, претензій, повідомлень, їх доставка, розклеювання листівок, послуги ліфлетингу), результати якого оформлені Протоколом проведення тендера від 16.12.2011р., копія якого є Додатком №15 до позову, та дійсні протягом 2012 року. Наказами №79/1 від 19.12.2012р. та №77 від 27.12.2013р., копії яких є Додатком №16 до позову, було продовжено строк дії результатів вищезазначеного тендеру спочатку до 31.12.2013р., потім до 31.12.2014р., окрім однієї позиції - друк листівки А5 (односторонній друк, барвистість 4+0, самокліювання). У зв'язку з підвищенням цін на цю послугу було окремо встановлено максимальну ціну на її закупівлю Позивачем у 2013-2014 роках, а саме у розмірі 0,80грн., з ПДВ за одиницю. На виконання вищезазначених наказів, виключно за встановленими цінами на закупівлю рекламних послуг, в межах затверджених сум комерційних витрат, Позивач протягом 2013-2014 років, з метою здійснення своєї господарської діяльності, укладав відповідні договори на проведення рекламних заходів.

Під час судового розгляду справи встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини з ТОВ АЛЬТАІР ІК (код ЄДРПОУ 37658125), ТОВ СХІДНІ ОПТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ (код ЄДРПОУ 38280463), ТОВ МЕГАТОРГ 2013 (код ЄДРПОУ 38509344).

Так, протягом 2013-2014 років ТОВ ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ , з метою здійснення своєї господарської діяльності, укладено договори на проведення рекламних заходів з ТОВ АЛЬТАІР ІК (код ЄДРПОУ 37658125), а саме: Договір №ЗП-12-12 від 12.12.2012р. про надання послуг з виробництва та розповсюдження 69 192 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 08.01.2013р. по 31.01.2013р. на суму 96 868,80грн., у т.ч. ПДВ - 16 144,80грн.,; Договір №ЗП-01-13 від 16.01.2013р. на надання послуг з виробництва та розповсюдження 91 098 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 04.02.2013р. по 24.02.2013р. на суму 127 537,20грн., у т.ч. ПДВ - 21 256,20 грн.; Договір № 2П-02-13 від 11.02.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 77 841 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 02.03.2013р. по 30.03.2013р. на суму 108 977,40грн., у т.ч. ПДВ - 18 162,90грн.; Договір №4П-03-13 від 12.03.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 71 874 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 02.04.2013р. по 25.04.2013р. на суму 100 623,60грн., у т.ч. ПДВ - 16 770,60грн.; Договір № 1П-04-13 від 15.04.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 71 874 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 13.05.2013р. по 31.05.2013р. на суму 100 623,60грн., у т.ч. ПДВ - 16 770,60грн.; Договір №5П-05-13 від 14.05.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 71 874 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 04.06.2013р. по 27.06.2013р. на суму 100 623,60грн., у т.ч. ПДВ - 16 770,60грн.; Договір № 4П-07-13 від 15.07.2013 р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 78 408 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 03.08.2013р. по 31.08.2013р. на суму 109 771,20грн., у т.ч. ПДВ - 18 295,20грн.; Договір №7П-08-13 від 12.08.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 75 915 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 03.09.2013р. по 17.09.2013р. на суму 106 281,00грн., у т.ч. ПДВ - 17 713,50грн.; Договір №ЗП-09-13 від 09.09.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 75 915 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 08.10.2013р. по 22.10.2013р. на суму 106 281,00грн., у т.ч. ПДВ - 17 713,50грн.; Договір №2П-10-13 від 08.10.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 04.11.2013р. по 25.11.2013р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір № ЗП-11-13 від 11.11.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 03.12.2013р. по 24.12.2013р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №4П-12-13 від 11.12.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 08.01.2014р. по 29.01.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №ЗП-01-14 від 15.01.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 04.02.2014р. по 25.02.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №4П-01-14 від 17.01.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 85 716 шт. рекламних листівок у містах Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса з 03.02.2014р. по 23.02.2014р. на суму 120 002,40грн., у т.ч. ПДВ -20 000,40грн.; Договір №2П-02-14 від 10.02.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 92 859 шт. рекламних листівок у містах Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса з 03.03.2014р. по 31.03.2014р. на суму 130 002,60грн., у т.ч. ПДВ - 21 667,10грн.; Договір №ЗП-02-14 від 12.02.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 04.03.2014р. по 25.03.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №5П-03-14 від 10.03.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 08.04.2014р. по 29.04.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №2П-04-14 від 09.04.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 06.05.2014р. по 27.05.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №9П-05-14 від 12.05.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 07.06.2014р. по 28.06.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №1П-06-14 від 10.06.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 07.07.2014р. по 28.07.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №1П-07-14 від 07.07.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 05.08.2014р. по 26.08.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №4П-08-14 від 04.08.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 06.09.2014р. по 27.09.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №3П-09-14 від 08.09.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 07.10.2014р. по 28.10.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №1П-10-14 від 07.10.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 07.11.2014р. по 28.11.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №3П-11-14 від 10.11.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 08.12.2014р. по 29.12.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.

На виконання ст.ст.187, 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час здійснення господарських операцій), ТОВ АЛЬТАІР ІК виписано позивачу відповідні податкові накладні: №275 від 16.01.2013р., №336 від 17.01.2013р., №187 від 07.02.2013р., №228 від 08.02.2013р., №270 від 11.02.2013р., №46 від 04.03.2013р., №153 від 07.03.2013р., №181 від 11.03.2013р. №167 від 04.04.2013р., №200 від 05.04.2013р., №357 від 20.05.2013р., №366 від 21.05.2013р., №248 від 10.06.2013р., №279 від 11.06.2013р., №153 від 07.08.2013р., №196 від 08.08.2013р., №253 від 09.08.2013р., №206 від 09.09.2013р., №279 від 10.09.2013р., №218 від 09.10.2013р., №256 від 10.10.2013р., №132 від 06.11.2013р., №139 від 07.11.2013р., №181 від 08.11.2013р., №214 від 11.11.2013р., №134 від 05.12.2013р., №180 від 06.12.2013р., №219 від 09.12.2013р., №250 від 10.12.2013р., №205 від 15.01.2014р. зареєстрована 17.01.2014 р., №346 від 14.02.2014р., №378 від 17.02.2014р., №386 від 18.02.2014р., №457 від 19.02.2014 р., №651 від 28.02.2014р. зареєстрована 04.03.2014 р., №650 від 28.02.2014р. зареєстрована 04.03.2014р., №211 від 13.03.2014р., №242 від 14.03.2014р. зареєстровані 19.03.2014р., №301 від 14.04.2014р., зареєстрована 17.04.2014р., №337 від 15.04.2014р. зареєстрована 22.04.2014р., №65 від 07.05.2014р., зареєстрована 14.05.2014р., №111 від 12.05.2014р., №304 від 17.06.2014р. зареєстрована 19.06.2014р., №239 від 15.07.2014р., №317 від 18.07.2014р. зареєстрована 23.07.2014р, №163 від 11.08.2014р., №189 від 12.08.2014р. зареєстровані 14.08.2014р., №164 від 08.09.2014р. зареєстрована 09.09.2014р., №255 від 13.10.2014р., зареєстрована 17.10.2014р., №354 від 16.10.2014р. зареєстрована 21.10.2014р., №350 від 15.12.2014р. зареєстрована 19.12.2014 р., №401 від 16.12.2014р., № 428 від 17.12.2014р. зареєстрована 19.12.2014 р.

Виконання зобов'язань контрагентом позивача за вищевказаними договорами підтверджується відповідними Актами здачі-приймання наданих послуг: від 31.01.2013р., 28.02.2013р., 31.03.2013р., 30.04.2013р., 30.04.2013р. ,31.05.2013р., 28.06.2013р., 31.08.2013р., 30.09.2013р., 31.10.2013р. ,30.11.2013р., 31.12.2013р., 31.01.2014р., 28.02.2014р., 28.02.2014р., 31.03.2014р., 31.03.2014р., 30.04.2014р., 31.05.2014р., 30.06.2014р., 31.07.2014р., 31.08.2014р., 30.09.2014р., 31.10.2014р., 15.12.2014р., 31.12.2014р.

Виконання зобов'язань позивачем із здійснення оплати підтверджується відповідними платіжними документами та банківськими виписками, платіжними дорученнями: №580 від 16.01.2013р., №590 від 17.01.2013р.,№1447 від 07.02.2013р., №1481 від 08.02.2013р., №1532 від 11.02.2013р.,№2605 від 04.03.2013р., №2735 від 07.03.2013р., №2734 від 11.03.2013р.,№3933 від 04.04.2013р., №3965 від 05.04.2013р., №5260 від 20.05.2013р., №5742 від 21.05.2013р., №6639 від 10.06.2013р., №6693 від 10.06.2013р., №9208 від 07.08.2013р., №9250 від 08.08.2013р., №9301 від 09.08.2013р., №10550 від 09.09.2013р., №10588 від 10.09.2013р., №11815 від 09.10.2013р., №11850 від 10.10.2013р., №12942 від 06.11.2013р., №12963 від 07.11.2013р., №12982 від 08.11.2013р., №13018 від 11.11.2013р., №14092 від 04.12.2013р., №14187 від 06.12.2013р., №14243 від 09.12.2013р., №14298 від 10.12.2013р., №360 від 15.01.2014р., №1599 від 14.02.2014р., №1706 від 17.02.2014р., №1761 від 18.02.2014р., №1879 від 19.02.2014р., №2253 від 28.02.2014р., №2254 від 28.02.2014р.,№2591 від 13.03.2014р., №2648 від 14.03.2014р., №3741 від 14.04.2014р., №3755 від 15.04.2014р., №4512 від 07.05.2014р., №4610 від 12.05.2014р., №5957 від 17.06.2014р., №6961 від 15.07.2014р., №7143 від 18.07.2014р., №7878 від 11.08.2014р., №7901 від 12.08.2014р., №8833 від 08.09.2014р., №9974 від 13.10.2014р., №10163 від 16.10.2014р., №12251 від 17.12.2014р., №12217 від 16.12.2014р., №12250 від 17.12.2014р.

Крім того, ТОВ ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ протягом 2013-2014 років, з метою здійснення своєї господарської діяльності, укладено відповідні договори на проведення рекламних заходів з ТОВ СХІДНІ ОПТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ (код ЄДРПОУ 38280463), а саме: Договір №4П-01-13 від 17.01.2013р. на надання Позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 121431 шт. рекламних листівок у містах Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса з 04.02.2013р. по 27.02.2013р. на суму 170 003,40грн., у т.ч. ПДВ - 28 333,90грн., копія якого є Додатком №43 до позову; Договір №4П-02-13 від 14.02.2013р. на надання Позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 71 874 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 05.03.2013р. по 28.03.2013р. на суму 100 623,60грн., у т.ч. ПДВ - 16 770,60грн., копія якого є Додатком №44 до позову; Договір №5П-02-13 від 14.02.2013р. на надання Позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 64 287 шт. рекламних листівок у містах Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса з 05.03.2013р. по 23.03.2013р. на суму 90 001,80грн., у т.ч. ПДВ -15 000,30грн., копія якого є Додатком №45 до позову.

На виконання ст.ст.187, 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час здійснення господарських операцій), виписано відповідні податкові накладні, оформлені згідно з нормами чинного законодавства України: №61 від 07.02.2013р., №62 від 08.02.2013р., №63 від 11.02.2013р., №16 від 12.03.2013р., №17 від 13.03.2013р., №18 від 14.03.2013р., №19 від 15.03.2013р.

Виконання зобов'язань контрагентом позивача за вищевказаними договорами підтверджується відповідними Актами здачі-приймання наданих послуг: від 28.02.2013р., 31.03.2013р., 31.03.2013р.

Виконання зобов'язань позивачем із здійснення оплати підтверджується відповідними платіжними документами та банківськими виписками, платіжними дорученнями: №1448 від 07.02.2013р., №1482 від 08.02.2013р., №1533 від 11.02.2013р., №2849 від 12.03.2013р., №2953 від 13.03.2013р., №3001 від 14.03.2013р., №3061 від 15.03.2013р.

Також, ТОВ ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ протягом 2013-2014 років, з метою здійснення своєї господарської діяльності, укладено відповідні договори на проведення рекламних заходів з ТОВ МЕГАТОРГ 2013 (код ЄДРПОУ 38509344), а саме: Договір №6П-03-13 від 22.03.2013р. на надання Позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 300 006 шт. рекламних листівок у містах Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса з 01.04.2013р. по 31.05.2013р. на суму 420 008,40грн., у т.ч. ПДВ -70 001,40грн., копія якого є Додатком №47 до позову; Договір №5П-03-13 від 25.03.2013р. на надання Позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 77 841 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 03.04.2013р. по 21.04.2013р. на суму 108 977,40 грн., у т.ч. ПДВ - 18 162,90 грн., копія якого є Додатком №48 до позову; Договір № 2П-04-13 від 15.04.2013р. на надання Позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 77 841 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 13.05.2013р. по 31.05.2013р. на суму 108 977,40грн., у т.ч. ПДВ - 18 162,90грн., копія якого є Додатком №49 до позову.

На виконання ст.ст. 187, 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час здійснення господарських операцій), ТОВ МЕГАТОРГ 2013 виписано позивачу відповідні податкові накладні, оформлені згідно з нормами чинного законодавства України: №220 від 31.05.2013р. зареєстрована 13.06.2013р., №135 від 19.04.2013р., №136 від 23.04.2013р., №55 від 13.05.2013р., №56 від 14.05.2013р.

Виконання зобов'язань контрагентом позивача за вищевказаними договорами підтверджується відповідними Актами здачі-приймання наданих послуг: 31.05.2013р., 30.04.2013р., 31.05.2013р.

Виконання зобов'язань позивачем із здійснення оплати підтверджується відповідними платіжними документами та банківськими виписками, платіжними дорученнями: №6694 від 11.06.2013р., №6746 від 12.06.2013р., № 7833 від 08.07.2013р., № 7898 від 09.07.2013р., № 8937 від 30.07.2013р., №4792 від 19.04.2013р., № 4843 від 23.04.2013р., № 5261 від 13.05.2013р., №5296 від 14.05.2013р.

Колегія суддів зазначає, що досліджені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак обґрунтовано прийняті судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Зі змісту вищезазначених договорів вбачається, що їх предметом є надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження рекламних листівок серед потенційних абонентів позивача шляхом їх розклеювання на під'їздах будинків (п.1.1). При цьому: узгоджено вимоги щодо друку (виробництва) листівок, а саме: формат А5, односторонній друк, барвистість 4+0, самокліювання, визначений тираж (у штуках). Форму макета (листівки) затверджено відповідним додатком до договору, а сам макет, що підготовлений для друку, надається в електронному вигляді, у тому числі по електронній пошті (п.1.2). Рекламна листівка містить інформацію про діяльність позивача, а саме: логотип позивача, інформацію про послуги, що надаються позивачем, та тарифи на них. Додатково слід зазначити, що макет рекламної листівки було розроблено на замовлення позивача компанією ТОВ Ай-Ейч-Ес-Бі-Ем на підставі Договору підряду № 100911 від 10.09.2011р. та передано Позивачу в електронному вигляді, що підтверджується Актом № 123 від 09.10.2012р. Копії зазначених договору та акту є Додатком № 51 до позову, узгоджено умови щодо розповсюдження рекламних листівок, а саме: встановлено період розповсюдження, визначено дні тижня, у які здійснюється розповсюдження (п.1.3), а також відповідним додатком до договору визначено перелік адрес у місті (містах), за якими повинно здійснюватись розповсюдження листівок, виходячи з того, що листівки клеяться на кожний під'їзд будинку (розділ 2).

Вартість послуг визначено у розділі 3 договорів, виходячи із вартості послуг з виробництва та розповсюдження однієї рекламної листівки, яка (вартість), в свою чергу, була розрахована з урахуванням максимальних цін на закупівлю цих послуг, встановлених за результатами тендеру та відповідними наказами, та загальної кількості листівок, що були надруковані згідно з узгодженим у договорах тиражем та розповсюджені.

Також умовами договорів визначено, що єдиним документом, який підтверджує факт надання послуг контрагентами та прийняття їх позивачем, є Акт здачі-приймання наданих послуг. При цьому, позивачу надано право здійснювати контроль за виконанням контрагентами своїх зобов'язань (розділ 2), а контрагентам надано право залучати третіх осіб, залишаючись відповідальними перед позивачем за якість наданих послуг (тобто відповідати за дії третіх осіб як за свої власні) та здійснювати розрахунки з цими третіми особами самостійно (п.1.4/п.1.5).

Отже, за всіма вищезазначеними договорами контрагенти позивача виконали свої зобов'язання, що підтверджується відповідними Актами здачі-приймання наданих послуг, оформленими згідно вимог чинного законодавства, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками, позивач, в свою чергу, виконав свої зобов'язання із здійснення оплати, що підтверджується відповідними платіжними документами та банківськими виписками.

В ході проведення перевірки у податкового органу не було зауважень щодо податкових накладних, їх оформлення (належності складання), тобто отримані позивачем від контрагентів податкові накладні, які підлягали обов'язковій реєстрації в ЄРПН, були зареєстровані в ЄРПН, порядок заповнення всіх отриманих податкових накладних не було порушено (податкові накладні містили усі обов'язкові реквізити).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців/Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, розміщених на офіційному веб-сайті відповідно до п. 183.13 ст.183 Податкового кодексу України, на дату укладання вищезазначених договорів та на дату їх виконання (у тому числі на момент складання податкових накладних) усі контрагенти позивача були зареєстровані за адресою, вказаною у виданих податкових накладних, не перебували в процесі припинення, не були припинені, мали свідоцтва платника ПДВ (не анульованії тобто, згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, мали право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних, мали належним чином уповноважених представників, відомості про яких також занесені до Єдиного державного реєстру.

Відповідачем не заперечується та підтверджується актом перевірки, що на виконання вищезазначених норм права за договорами, укладеними з усіма контрагентами, позивач, на підставі первинних документів - договорів, актів, платіжних доручень, належним чином оформлених податкових накладних, відображених позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних, які згідно п.201.10 ст.201 (у редакції, що діяла на час здійснення господарських операцій) Податкового кодексу України є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, відобразив ці операції у бухгалтерському обліку відповідними бухгалтерськими проводками та у податковій звітності, а саме: вартість оплачених та отриманих послуг віднесено на підставі ст.138 Податкового кодексу України до складу витрат, податок на додану вартість у складі вартості оплачених та отриманих послуг віднесено Позивачем на підставі п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту в реєстрі отриманих податкових накладних та відображено у податковій декларації з ПДВ за відповідний період з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Крім того, на підтвердження економічного ефекту від надання маркетингових послуг, представником позивача в судовому засіданні були надані письмові докази, а саме: копії Договорів на підключення до універсальної телекомунікаційної мережі та надання послуг № StUР865394 від 10.01.2013р., № StUР865792 від 18.01.2013р., № StUР868197 від 07.03.2013р., № 8ШР869392 від 04.04.2013р., № StUР 875296 від 15.10.2013р., № StUР877096 від 13.12.2013р., № StUР877999 від 21.01.2014р., № StUР879500 від 18.03.2014р., № StUР880092 від 10.04.2014р., № StUР882199 від 10.07.2014р., № StUР883011 від 14.08.2014р., № StUР884295 від 07.10.2014р., № StUР884900 від 30.10.2014р., № StUР885728 від 26.11.2014р., № StUР887049 від 23.01.2015р., № StUР867043 від 14.02.2013р., № StUР868283 від 12.03.2013р., № StUР878390 від 04.02.2014р., № StUР879110 від 28.02.2014р., № StUР880462 від 24.04.2014р., № StUР865284 від 15.02.2013р., № StUР865293 від 13.05.2013р., №StUР871430 від 04.06.2013р., № StUР871467 від 11.03.2014р., № StUР871471 від 20.03.2014р., № StUР12 від 18.03.2013р., № StUР870483 від 15.05.2013р., № StUР871195 від 27.05.2013р., № StUР871308 від 29.05.2013р., № StUР871407 від 01.06.2013р. ; копію Звіту про доходи від послуг зв'язку за січень-грудень 2013р. ; копію Звіту про доходи від послуг зв'язку за січень-грудень 2014р.; копію Звіту про діяльність операторів, провайдерів телекомунікацій та поштового зв'язку за І квартал 2015р. та Квитанції №2 ; копію Звіту про діяльність операторів, провайдерів телекомунікацій та поштового зв'язку за II квартал 2015р. та Квитанції №2 .

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реальність виконання вищевказаних договорів повністю підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Порушень в діях позивача при формуванні валових витрат та податкового кредиту за перевіряємий період з вищезазначеними контрагентами під час судового розгляду не встановлено.

Доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включено до складу податкового кредиту та витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, відповідачем по справі не надано. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

З приводу доводів податкового органу про те, що акти здачі-приймання наданих послуг повністю дублюють зміст та вартість послуг, наведених в договорах, суд першої інстанції вірно зазначив, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена, тому відсутність максимальної деталізації виду наданих послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій, а акт здачі-приймання наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції. При цьому, надані позивачем акт здачі-приймання наданих послуг містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені чинним законодавством, у тому числі інформацію про зміст та обсяг господарської операції. З Актів здачі-приймання наданих послуг вбачається, що за кожним договором (згідно договору) позивачу були надані послуги з виробництва та розповсюдження рекламних листівок зазначеної кількості серед потенційних абонентів позивача у зазначеному місті у повному обсязі та у встановлені строки, тобто згідно з умовами конкретного договору, які визначають вимоги до друку рекламних листівок, перелік адрес їх розповсюдження у місті та період розповсюдження, зазначено вартість наданих послуг.

Щодо доводів відповідача про те, що основними видами діяльності контрагентів позивача є оптова торгівля, а тому вони не мали технічних можливостей для самостійного виробництва листівок достатньо великого тиражу та відсутність відомостей щодо залучення до виконання послуг третіх осіб, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контрагенти позивача мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку діяльність, не заборонену законом, самостійно та вільно обирати види діяльності із зазначенням основного, на власний розсуд залучати матеріально-технічні ресурси, наймати працівників, встановлювати їх чисельність і т.і. Тому той факт, що надання рекламних послуг не відповідає основному виду діяльності контрагентів позивача (оптова торгівля), не означає, що контрагенти не мали технічних можливостей (спеціального обладнання) для самостійного виробництва листівок. При цьому, податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит та на формування валових витрат в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка послуг постачальником (такого висновку дійшов ВАСУ, ухвалюючи Постанову від 30.10.2013р. у справі №К/800/37821/13).

Крім того, жоден нормативно-правовий акт не встановлює обов'язок позивача та не наділяє його правом щодо контролю та перевірки видів діяльності, наявності умов для ведення ними господарської діяльності, наявності у них основних фондів (технічних можливостей), певної кількості працюючих як під час укладання договору, так і під час його виконання. Крім того, позивач не має права витребувати у контрагентів документи з метою доведення, ким саме виконувались прийняті ним послуги, або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента.

Умовами договорів (п.1.4/п.1.5) визначено, що контрагентам позивача надано право залучати третіх осіб, залишаючись відповідальними перед позивачем за якість наданих послуг (тобто відповідати за дії третіх осіб як за свої власні) та здійснювати розрахунки з цими третіми особами самостійно. При цьому, ані чинним законодавством, ані умовами укладених договорів не передбачено право позивача вимагати та обов'язок контрагентів надавати позивачу звіти щодо залучення до надання послуг третіх осіб. Також не передбачено обов'язковість зазначення на рекламних листівках інформації щодо тиражу та підприємств, що здійснювали роздруківку замовленого тиражу. Відсутність такої інформації не свідчить про ненадання послуг позивачу.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що спростовані наявними у матеріалах справи доказами, висновки податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій за договорами укладеними з ТОВ АЛЬТАІР І К , ТОВ СХІДНІ ОПТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ , ТОВ МЕГАТОРГ 2013 та, як наслідок, порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 30.03.2016 року №0000311403 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4 230 177 грн., № 0000331403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 889 958 грн. (за податковим зобов'язанням - 711 966 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 177 992 грн.), №0000321403 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 68 334 грн., прийнято відповідачем без дотримання вимог визначених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів звертає увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для їх скасування.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2016р. по справі № 820/1810/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 25.09.2017 р.