Ухвала

від 20.09.2017 по справі 817/1481/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" вересня 2017 р. м. Київ К/800/46977/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівЄрьоміна А.В. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Киселюк Оксани Василівни, треті особи: Приватне підприємство - фірма "БОНДЕКС", ОСОБА_6 про визнання дій незаконними та скасування рішення за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_4 у Рівненському окружному адміністративному суді пред'явив позов до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О.В., треті особи: Приватне підприємство - фірма "БОНДЕКС", ОСОБА_6 про визнання дій незаконними та скасування рішення.

Просив:

- визнати незаконними дії приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О.В. в частині проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення підвалу та першого поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, всупереч наявного обтяження у вигляді арешту нерухомого майна;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21260866 від 13 травня 2015 року про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення підвалу та першого поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О.В. в частині проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення підвалу та першого поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21260866 від 13 травня 2015 року про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення підвалу та першого поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 подав касаційну скаргу.

Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 квітня 2015 року головним державним виконавцем Синіцькою Н.П. було складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 16 квітня 2015 року. Зі змісту вказаного акта слідує, що відбулася реалізація через електронні торги майна, а саме: нежитлових приміщень підвалу та першого поверху, загальною площею 465,2 кв.м., у будинку по вул. О. Дундича, будинок № 30 в м. Рівному, який належить на праві власності Приватному підприємству - фірмі "Бондекс" (код ЄДРПОУ 22575008).

За вказаним актом переможцем торгів визнано ОСОБА_6

На підставі акту головного державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки 13 травня 2015 року приватним нотаріусом Киселюк О.В. видано

ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на майно, що складається з нежитлових приміщень підвалу та першого поверху, загальною площею 465,2 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1. В той же день, відомості про нового власника були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим, 27 квітня 2015 року Рівненським міським судом у справі № 569/6203/15-ц було задоволено заяву про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_4 та накладено арешт на майно Приватного підприємства - фірма "Бондекс", а саме: нежитлові приміщення підвалу та першого поверху, загальною площею 465,2 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

27 квітня 2015 року згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень на підставі ухвали Рівненського міського суду від 27 квітня 2015 року у справі № 569/6203/15-ц внесено запис про арешт нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень підвалу та першого поверху, загальною площею 465,2 кв. м., що розташовані по АДРЕСА_1

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що Законом України "Про нотаріат" на нотаріуса покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, а отже, при вчинені дій останній зобов'язаний дотримуватися порядку та вимог встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Оскільки на стадії перевірки документів та встановлення фактів відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав нотаріусом було встановлено наявність арешту спірного нерухомого майна на підставі ухвали Рівненського міського суду від 27 квітня 2015 року у справі № 569/6203/15-ц, то нотаріус в силу приписів пункту 5 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" повинен був відмовити у проведені державної реєстрації прав на зазначені нежитлові приміщення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що чинне законодавство не містить підстав для відмови в державній реєстрації права власності нотаріусом через наявність зареєстрованих на таке майно обтяжень, якщо вона проводиться нотаріусом як державним реєстратором у разі вчинення ним нотаріальної дії з цим майном, тобто, відповідачем у межах наданих повноважень, як нотаріусом, що виконував функції державного реєстратора, одночасно з вчиненням нотаріальної дії з видачі третій особі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), правомірно було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно за

ОСОБА_6

Колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду, оскільки він є помилковим й таким, що не відповідає чинному законодавству.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що

- державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із статтею 46-1 Закону України "Про нотаріат" нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та який має печатку такого реєстратора, здійснює повноваження відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Абзацом третім частини першої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

Абзацом другим пункту 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Зі змісту наведених норм слідує, що в спірних правовідносинах нотаріус виконує функції державного реєстратора, а отже, при вчинені дій зобов'язаний дотримуватися порядку та вимог встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5 1 ) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5 2 ) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5 3 ) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5 4 ) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5 5 ) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5 6 ) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Частиною дев'ятою статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Відповідно до пункту 1 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, електронні торги - прилюдні торги (аукціон), що здійснюються в електронній формі в Системі; прилюдні торги - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 868 нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при підготовці до посвідчення правочинів про відчуження або заставу нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 57 Закону України від 21квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" арешт майна полягає в обмеженні розпорядження, володіння і користування майном.

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком (пункти 8, 13 Порядку № 868).

Пунктом 15 Порядку № 868 передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для такої відмови, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (пункт 28 Порядку № 868).

Згідно із пунктом 94 Порядку № 868 під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння адміністративного збору та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав.

Відповідно до пункту 95 Порядку № 868 державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про:

- державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі прав;

- обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно або іпотеки у Державному реєстрі прав;

- обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

- обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст, - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Оскільки запис про обтяження нерухомого майна, в даному випадку - арешту, нежитлових приміщень підвалу та першого поверху, загальною площею 465,2 кв. м., що розташовані по проспекту Олеко Дундича, будинок № 30 в м. Рівному, був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до дня звернення ОСОБА_6 до відповідача про державну реєстрацію прав, пов'язаних із відчуженням нерухомого майна, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач повинен був відмовити у проведені державної реєстрації прав на зазначені нежитлові приміщення.

Суд апеляційної інстанції це не урахував, не правильно застосував норми матеріального права та помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке було ухвалено з дотриманням норм матеріального права.

У відповідності до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Киселюк Оксани Василівни, треті особи: Приватне підприємство - фірма "БОНДЕКС", ОСОБА_6 про визнання дій незаконними та скасування рішення скасувати, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року залишити в силі.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Єрьомін А.В.

Швед Е.Ю.