Постанова

від 20.09.2017 по справі 418/639/17

МІЛОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 418/639/17

2-а/418/8/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20.09.2017 Міловський районний суд Луганської області

у складі: головуючого-судді: Гуцола М.П.

секретаря: Ворожейкіна О.С.

представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_3 про визнання незаконною постанови від 28.07.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2Ф.) звернувся до Міловського районного суду Луганської області із позовом до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_3 (далі - відповідач, ОСОБА_3В.) про визнання незаконною постанови.

В обґрунтування зазначеного позову позивач послався на те, що 25.07.2017 року відповідачем було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки № 23-ДК/6/АП/09/01/-17 у результаті чого встановлено факт самовільного зайняття та використання земельних ділянок, що є порушенням вимог ст.. 79-1, 125 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність за ст.. 53 КУпАП.

Того ж дня відповідачем було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки № 23-ДК/7/АП/09/01/-17 у результаті чого встановлено факт використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог ст.. 96 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність за ст.. 53 -1 КУпАП.

28.07.2017 року відповідачем було винесено постанову № 23-ДК/0006/По/08/01/17, якою справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив громадянин ОСОБА_2 закрито, а матеріали справи направлені до ГУ Національної поліції в Луганській області.

У позовній заяві позивач стверджує, що приймаючи постанову про закриття провадження у справі на направлення матеріалів до ГУ Національної поліції в Луганській області відповідач в порушення вимог ст.. 278, 280 КУпАП зробив хибні та передчасні висновки щодо наявності у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.ст. 53, 53-1 КУпАП, та наявності обставин, що підпадають під дію ст.. 253 КУпАП, що лягло в основу прийняття незаконної, на думку позивача, постанови.

Крім того, позивач послався на те, що оскаржувана постанова складена посадовою особою, яка не має повноважень на її складання.

19.09.2017 року на адресу суду від відповідача надійшли письмові заперечення проти заявленого позову, у яких останній зазначив про те, що постанова про закриття провадження у справі ним складена у межах його компетенції та на основі зібраних та досліджених матеріалів, що на думку відповідача, свідчить про необґрунтованість заявленого позову та правомірність оскаржуваної постанови.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити пославшись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Відповідач до судового засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому ст. 38 КАС України.

За таких обставин, з урахуванням ч. 4 ст. 128 КАС України суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи позовної заяви та заперечення на позовну заяву, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку приходить до висновку про необхідність задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови зважаючи на наступне.

Під час судового розгляду встановлено, що 25.07.2017 року відповідачем було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки № 23-ДК/6/АП/09/01/-17 у результаті чого встановлено факт самовільного зайняття та використання земельних ділянок, що є порушенням вимог ст.. 79-1,125 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність за ст.. 53 КУпАП.

Того ж дня відповідачем було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки № 23-ДК/7/АП/09/01/-17 у результаті чого встановлено факт використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог ст.. 96 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність за ст.. 53 -1КУпАП.

28.07.2017 року відповідачем було винесено постанову № 23-ДК/0006/По/08/01/17, якою справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив громадянин ОСОБА_2 закрито, а матеріали справи направлені до ГУ Національної поліції в Луганській області у зв'язку із наявністю в його діях ознак кримінального правопорушення.

Даючи оцінку спірним правовідносинам, які склались між сторонами суд виходить із наступного.

Згідно ч. 2 ст. 188 Земельного кодексу України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Відповідно до ст. 2. Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель одним з основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Положеннями ст. 9 зазначеного Закону визначено, що Державний контроль за використанням та охороною земель, дотримання вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Статтею 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель належить право в тому числі, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законом порядку до відповідних органів матеріали перевірок, що притягнення винних осіб до відповідальності, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України.

З огляду на викладене, твердження позивача про те, що відповідач, складаючи акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення і в подальшому виносячи постанову про закриття провадження у справі діяв усупереч ст. 255 КУпАП не знаходять свого підтвердження.

Разом з тим, даючи оцінку оскаржуваній постанові суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до вимог ст.211 п.1 б Земельного кодексу України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що громадянин ОСОБА_2 будучи головою ФГ Сулімов в порушення вимог ст. 79-1, 96, 125 Земельного кодексу України використовував земельні ділянки площею 46,43 га кадастровий номер 4422881100:10:009:0120 та 29,46 га. Кадастровий номер 4422881100:10:008:0048 розташованих на особливо цінних землях сільськогосподарського призначення Великоцької сільської ради Міловського району самовільно та не за цільовим призначенням.

При цьому, приймаючи оскаржувану постанову відповідач дійшов до висновку про наявність у діях позивача ознак кримінального правопорушення та закрив провадження у справі.

Суд критично оцінює даний висновок відповідача, вважає його хибним та таким, що зроблений не на основі дослідження усіх обставин у справі зважаючи на наступне.

За змістом ст.. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Так, за змістом ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Тобто, наявність вини є невід'ємною ознакою складу адміністративного проступку.

У відповідності до статтей 53 та 53-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку використання земель не за цільовим призначенням та самовільного зайняття земельної ділянки.

Згідно ст.. 253 КУпАП якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується дослідженими матеріалами справи, що земельні ділянки площею 46,43 га кадастровий номер 4422881100:10:009:0120 та 29,46 га. кадастровий номер 4422881100:10:008:0048 розташовані на території Великоцької сільської ради Міловського району передані у постійне користування Луганському професійному аграрному ліцею, що підтверджується наявними у матеріалах справи витягами та копіями державних актів на право постійного користування земельними ділянками.

Із дослідженого договору Про спільну діяльність № 4 від 07.05.2014 року укладеним між (мовою оригіналу ГУЗ Луганский центр профессионально-технического образования и ЧП ОСОБА_4Г. ) слідує наступне.

Згідно пункту 1.1 Участники по настоящему договору принимают на себя обязательства объединить свои вклады и совместно действовать для достижения общей цели. Цель настоящего Договора является совместная деятельность по выращиванию с/х культур, проведение учебно-опытных работ на полях учебного хозяйства Великоцкого филиала.

Пунктом 2.1.1 передбачено право на совместное возделывание 3-х участков площадью 78 га.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору учасник - 1 зобов'язаний согласно учебному плану направлять на поле учебного хозяйства учащихся филиала для прохождения производственного обучения и практики .

Тобто судом достименно встановлено, що земельні ділянки площею 46,43 га кадастровий номер 4422881100:10:009:0120 та 29,46 га. кадастровий номер 4422881100:10:008:0048, які розташовані на території Великоцької сільської ради Міловського району перебувають у постійному користуванні Луганського професійного аграрного ліцею, який є правонаступником ДНЗ Луганського центру професійно-технічної освіти та обробляються самим ліцеєм, потужностями, які надаються ПП ОСОБА_4 у порядку та на умовах договору про спільну діяльність.

Доказів того, що громадянин ОСОБА_2 самовільно зайняв та використовує зазначені вище земельні ділянки матеріали справи не містять і судом не встановлено, а відтак, висновок відповідача про наявність у діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення є хибним, передчасним та таким, що зроблений за відсутності будь-яких доказів.

Відповідно до вимог ст.7 Кодексу України про адміністративне правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Якщо такі підстави відсутні або якщо вина особи у вчиненні проступку з цих підстав не доказана, особа не може бути піддана адміністративному стягненню.

Застосування уповноваженими на це органами і посадовими особами заходів адміністративного стягнення проводиться у межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

За змістом ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.3 ч.1ст.288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП. Відповідно суд розглядає дану категорію справ у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та повноважний згідно з вимогами п.3 ч.1 ст. 293 КУпАП скасувати постанову і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, на підставі наведеного вище, оскільки в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. ст. 53, 53-1 КУпАП оскаржувана постанова підлягає скасуванню із подальшим закриттям провадження у справі на підставі ст.. 247 КУпАП.

З огляду на те, що позивач відповідно до ЗУ Про судовий збір звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду із позовами, а відповідач є суб'єктом владних повноважень, то такі витрати слід віднести на рахунок Держави.

Керуючись ст.288, 293 КУпАП, ст. 9, 11, 71, 94, 158-163, 171-2 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 23-ДК/0006По/08/01/17 від 28.07.2017 року "Про закриття справи" винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_3.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 53, 53-1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду у повному обсязі складена 25.09.2017 р.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду який знаходиться у м. Краматорськ Донецької області протягом 10 днів шляхом подачі апеляції через Міловський районний суд.

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Суддя: Гуцол М.П.