Постанова

від 19.04.2007 по справі 5/195-28/43 а 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/195-28/43 А 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

19.04.07                                                                                           Справа№ 5/195-28/43 А

12 год. 10 хв.     

За позовом: Колективного підприємства „Матадор”, м. Дрогобич  Львівської області

до відповідача: Державної податкової інспекції у Дрогобицькому  районі, м. Дрогобич Львівської області

про визнання нечинним податкового  повідомлення-рішення ДПІ  у Дрогобицькому районі   № 0009651503/0 від 25.12.2006 року

    Суддя   Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

                                 м.Львів, вул. Личаківська,128,

     Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Шимчишин І.С. - представник

Від відповідача: не з”явився   

Позов заявлено Колективним підприємством „Матадор” до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому  районі про визнання нечинним податкового  повідомлення-рішення ДПІ  у Дрогобицькому районі   № 0009651503/0 від 25.12.2006 року.  

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить задоволити позовні вимоги, визнати нечинним податкове повідомлення –рішення №0009651503/0 від 25.12.2006 року ДПІ у Дрогобицькому  районі, яким до позивача  застосовано штраф  у розмірі 50 %  в сумі 9405 грн. 22 коп. за затримку  більше ніж на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов”язання з земельного податку в сумі 18810 грн. 44 коп, вважає неправомірним застосування  до нього  штрафних санкцій. Дане податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки  від 08.12.2006 року №598/15-3/30084289. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що згідно даних  акта перевірки від 29.12.2004 року № 193/23-2/30084289, в частині  перевірки плати  (податку)  за землю, в акті  відображено, що  перевіркою правильності нарахування та  своєчасності сплати з податку за землю порушень  не встановлено. Також черговою перевіркою позивача (акт перевірки  від 12.01.2007 року №23/1/30084289 (стор. 23, п.3.3.2), порушень в частині  сплати земельного податку не  встановлено. Те саме підтверджується і актами звірки взаєморозрахунків з бюджетом, якими зокрема встановлено, що   станом на  31.12.2005 року, на початок року за позивачем рахувалась  переплата на 150,71 грн. в бюджет,  в кінці року  також була  переплата на 286,50 грн. в бюджет. Позивач зазначає, що відповідачем порушено строки давності, передбачені ст. 15 Закону України „Про  порядок  погашення  зобов'язань   платників   податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами”. Відповідно п.п. 15.1.1 п.15.1 ст.15 зазначеного Закону -  податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

            Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 19.04.2007 року не забезпечив. У поданому суду запереченні на позовну заяву відповідач проти позову заперечив, просить у задоволенні позову відмовити.  Свої заперечення відповідач обґрунтовує наступним. Відповідно до п.п 15.1.1. Закону -  за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Однак відповідач зазначає що в даному випадку  до позивача було застосовано штрафні санкції за несвоєчасну  сплату узгодженої суми податкового зобов”язання, передбачені ст. 17 Закону, а не визначено йому податкові зобов”язання. Тому в даному випадку застосування строків давності визначених п.п 15.1.1 Закону  є безпідставним. Відповідальність за несвоєчасну  сплату узгодженої суми податкового зобов”язання протягом  встановлених граничних строків чинним законодавством передбачена у вигляді  застосування штрафів у розмірах встановлених  п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про  порядок  погашення  зобов'язань   платників   податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами”. Такий розмір залежить від терміну затримки  сплати та складає 10, 20, 50  відсотків. Із врахуванням термінів прострочення  сплати  узгодженої суми  податкового зобов”язання до позивача було застосовано штрафні санкції відповідно до оспорюваного податкового повідомлення-рішення та розрахунку штрафних санкцій. Також відповідач зазначає, що відповідно до Порядку оформлення результатів  невиїзних документальних, виїзних  планових та позапланових  перевірок з питань  дотримання  податкового, валютного та іншого законодавства” затвердженого наказом ДПА України від  10.08.2005 року №327 –невиїзною документальною перевіркою  вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні  органу  ДПС на підставі поданих податкових  декларацій, звітів та інших  документів, пов”язаних  з нарахуванням  і сплатою  податків та зборів (обов”язкових платежів), незалежно від способу їх подачі. Тому, враховуючи з вищенаведеного відповідач зазначає, що  невиїзна документальна  перевірка проводиться  у приміщенні органу ДПС та на підставі уже  поданих декларацій, звітів, тощо, а тому  відсутні підстави  для  запрошення на  проведення  такої перевірки  керівництва, та вимагати  від підприємства  документи для перевірки, оскільки  останні  знаходяться в податковому органі.           

          Враховуючи той факт, що відповідач в судові засідання 29.03.2007 року та 19.04.2007 року явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дати, час та місце судових засідань(повідомлення про вручення відповідачу ухвал наявні в матеріалах справи), та приймаючи до уваги те, що відповідач у поданому суду запереченні на позову висловив правову позицію по суті спору, суд на підставі ч.4 ст.128 КАС розглядає справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.     

             В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, витяги з актів, спірне податкове повідомлення-рішення, листи, акти звірки заборгованості, розрахунок фінансових санкцій та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

              Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

          Працівниками ДПІ у Дрогобицькому  районі 08.12.2006 року було проведено  перевірку дотримання вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Колективного підприємства „Матадор” за період з 01.01.2001 року по  31.12.2002 року, за результатами перевірки складено Акт перевірки №598/15-3/30084289 від 08.12.2006 року.

          Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб, чим порушено п.п 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” та ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме, підприємство сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання із затримкою що є більшою 90 календарних днів в сумі 18810,43 грн.

          На підставі акту перевірки ДПІ у Дрогобицькому районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009651503/0 від 25.12.2006 року,  яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до КП „Матадор”  застосовано штраф  у розмірі 50 %  у сумі 9405 грн. 22 коп за затримку  більше ніж на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов”язання з земельного податку в сумі 18810 грн. 44 коп.

          При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 54 Закону України „Про державний бюджет України на 2001 рік” від 7 грудня 2000 року N 2120-III  –земельний податок та орендна плата за земельні ділянки сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) щомісячно до 15 числа наступного місяця за звітним.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 року № 550-ІV), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 17.3 ст. 17 зазначеного Закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

          Відповідно до п.п. 2.2) ст. 2 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої  Наказом ДПА України 17.03.2001 року № 110 (із змінами), податкове зобов”язання є зобов”язання платника сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій...). Відповідно до п.п. 6.1.7 ст. 6 вказаної Інструкції, у разі, коли платник податків не сплачує(не погашає) узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, орган державної податкової служби направляє платнику податків повідомлення про застосування штрафів, яке складається залежно від терміну затримки сплати (погашення) узгодженого податкового зобов”язання на наступний день після закінчення відповідно 30-ти та 90-денного терміну на всю суму сплаченого у цих періодах податкового боргу, незалежно від кількості випадків сплати. У разі затримки сплати більше ніж на 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати(погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, податкове повідомлення складається одне на всю суму сплаченого(погашеного) податкового боргу за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми податкового зобов'язання, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

          При цьому відповідно до пунктів 3.2, 4.4 та 4.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253(із змінами), у разі порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання складається податкове повідомлення-рішення за формою «Ш»(додаток № 3), яке в той самий день передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, який в той самий день надсилає(вручає) таке повідомлення-рішення платнику податків.

У разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін така сума визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах (п.п. 6.1.7 ст. 6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби).

          Підпунктом  15.2.1 пункту 15.2 ст.15 Закону № 2181-ІІІ встановлено граничні строки стягнення податкового боргу платника податків, а саме, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного п.15.1 ст.15 Закону № 2181-ІІІ, податковий борг, що виник у зв'язку із відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

          Як вбачається із матеріалів справи, спірним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Дрогобицькому районі № 0009651503/0 від 25.12.2006 року було застосовано до КП „Матадор” на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штраф у розмірі 50 %  в сумі 9405 грн. 22 коп за затримку  граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов”язання з земельного податку в загальній сумі 18810 грн. 44 коп, яка виникла по Розрахунку земельного податку № 4956 від 31.01.2000 року (граничний строк сплати 14.01.2001 року –сплата відбулася 30.11.2001 року та 31.05.2002 року) та по Розрахунку земельного податку № 5481 від 31.01.2001 року(граничний строк сплати 14.02.2001 року, 14.03.2001 року та 30.04.2001 року - сплата відбулася 31.05.2002 року). До 25.12.2006 року податковий орган не визначав позивачу сум штрафу в сумі 9405 грн. 22 коп.

          Таким чином, період між датою виникнення в даному випадку у податкового органу обов'язку застосування штрафу в розмірі 50 %, передбаченого п.п 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ, та датою реалізацією цього обов'язку (25.12.2006 року, коли було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення  ДПІ у Дрогобицькому районі № 0009651503/0),  перевищує 1095 календарних днів.  

          Слід також зазначити, що до внесення змін згідно із Законом України від 20.02.2003 року № 550-ІV, підпункт 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ не пов'язував застосування штрафу із погашенням суми податкового боргу, тобто штраф підлягав застосуванню лише по факту затримки сплати податкового зобов'язання відповідно до 30, 90 та понад 90 календарних днів. Тому, виходячи із граничних строків сплати у даному випадку, строк затримки понад 90 календарних днів мав місце уже в 2001 році, що робить період прострочення застосування штрафу з боку податкового органу  ще тривалішим.

          Суд також відзначає, що питання своєчасності сплати  податку за землю в період з 01.10.2001 року по 01.10.2004 року вже була перевірене податковим органом згідно Акту перевірки від 29.12.2004 року № 193/23-2/30084289 (див.п.3.2.3 Акту), і порушень не було виявлено. Відповідачем не надано жодного обґрунтування правових підстав для проведення повторної перевірки з того самого питання за період, яких уже був перевірений раніше.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання нечинним податкового  повідомлення-рішення ДПІ  у Дрогобицькому районі   №0009651503/0 від 25.12.2006 року  є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати в сумі 3 грн 40 коп судового збору  присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94, 98, 128,158, 160, 162, 163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0009651503/0 від 25.12.2006 року ДПІ у Дрогобицькому  районі, яким до Колективного підприємства „Матадор”  застосовано штраф у сумі 9405 грн. 22 коп.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Колективного підприємства „Матадор” (місцезнаходження: 82100, м. Дрогобич  Львівської області, вул. Самбірська, 128/1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30084289) 3 грн. 40 коп. - судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя