Рішення

від 20.03.2007 по справі 4/309-22/68    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/309-22/68    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

20.03.07                                                                                           Справа № 4/309-22/68

за позовною заявою ВАТ „АТП-15339”, м.Зіньків  

до відповідача Спільного українсько-словацького ТзОВ „Мадлен-Плюс”, м.Львів

про стягнення 2769,67 грн.

                                                                                Суддя  М.Желік

Представники

Від позивача: Нікулін О.В. –представник, Косик Т.О. –представник, Скаб Н.М. - представник.

Від відповідача: не з”явився.

Суть спору:  Позов заявлено ВАТ „АТП-15339”, м.Зіньків до Спільного українсько-словацького ТзОВ „Мадлен-Плюс”, м.Львів про стягнення 2769,67 грн.   

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені документи достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 15.02.2007р. ухвалив призначити розгляд справи на 01.03.2007р. Цією ж  ухвалою суд зобов”язав сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору.  В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено до 20.03.2007р. та до 29.03.2007р.

В судових засіданнях представники позивача позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві, наполягали на задоволенні позовних вимог. Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, документів на вимогу суду не долучив, проти позову не заперечив.

Представникам позивача роз”яснено їх права та обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Відповідно до ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позов, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин  і вирішення спору по суті.

Заслухавши представників позивача та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.07.2005р. між ВАТ „АТП-15339” (надалі позивач) та Спільним українсько-словацьким ТзОВ „Мадлен-Плюс” (надалі відповідач) укладено договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні. На виконання п.2.3. договору між позивачем та відповідачем узгоджено заявку № 02/01.07.2005 від 01.07.2005р. на перевезення вантажу маршрутом м.Жидачів –м.Харків. Вартість послуг з перевезення згідно заявки становила 3000,00 грн.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, доставивши вантаж до місця призначення, що підтверджено товаро-транспортною накладною № 019963 від 01.07.2005р та актом виконаних робіт. 28.07.2006р. відповідач частково оплатив надані позивачем послуги в сумі 1000,00 грн., отже, непогашеною залишається заборгованість в розмірі 2000,00 грн.

Згідно умов договору розрахунки за перевезення вантажів здійснюються за рахунок коштів отриманих від замовника (ТД Жидачівський паперовий комбінат”). Відповідно до п.3.3 договору оплата здійснюється на момент виставлення рахунку, в терміни вказані в заявці. Термін здійснення оплати в заявці не вказаний, а отже строк виконання зобовов”язання визначається згідно ст.530 ЦК України.

Згідно до п.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги. Вимогу позивача (претензія № 175 від 25.08.2005р.) відповідач залишив без розгляду.

           Крім того, відповідно до умов п.3.4. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 380,00 грн.

           У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити  суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за час прострочення. Інфляційні нарахування становлять 306,00 грн., 3% річних складають 83,67 грн.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно  до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи наведенне, суд, вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають до задоволення.         

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.  

Керуючись та ст.ст. 22,43,49,75,82,84 85,115-117 ГПК України, суд, -

          ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Спільного українсько-словацького ТзОВ „Мадлен-Плюс” (м.Львів, вул.Б.Хмельницького,141, код ЄДРПОУ 20831128) на користь ВАТ „АТП-15339” (Полтавська область, вул.Котовського,11, код ЄДРПОУ 03118268) 2769,67 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                   Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

     Суддя