Рішення

від 26.09.2017 по справі 904/7468/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.2017 Справа № 904/7468/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримрудком", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 311 673 грн. 96 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 11.09.2015р. №б/н;

ОСОБА_2 - представник, дов. від 07.08.2017р.№б/н (був присутній у судовому засіданні 14.09.2017р.);

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, дов. від 11.08.2017р. №б/н.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 311 673 грн. 96 коп., що складає 253 873 грн. 00 коп. - заборгованості за товар, поставлений згідно умов Договору купівлі-продажу від 01.02.2016р. №28/Р, 34 878 грн. 95 коп. - пені, 4 632 грн. 31 коп. - 3% річних та 18 289 грн. 70 коп. - інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві (вх.№50598/17 від 14.09.2017р.) на позовну заяву просить у задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу в розмірі 98 351 грн. 08 коп. - закрити провадження, зменшити розмір штрафних санкцій вдвічі, в іншій частині стягнення суми пені у розмірі 2 535 грн. 64 коп. - відмовити, посилаючись на те, що: - відповідач частково виконав свої зобов'язання, сплативши за поставлену позивачем продукцію на загальну суму 98 351 грн. 08 коп.; - пеня за порушення умов щодо неналежного виконання умов договору з боку відповідача становить 32 190 грн. 99 коп.; - розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує збитки та за наявності інших обставин, що мають істотне значення; - позивачем не було надано суду доказу для встановлення факту заподіяння позивачу з боку відповідача збитків, їх розмір та наслідки для підприємства позивача.

Позивач у заяві (вх.№40998/17 від 21.07.2017р.) про забезпечення позову, просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримрудком» (код ЄДРПОУ 38240677, юридична адреса: 50053, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського, буд. 19Б) в розмірі 311 673 грн. 96 коп., які знаходяться на розрахункових рахунках:

- АТ «ОСОБА_4 МКБ» №26055054100011, МФО АТ «ОСОБА_4 МКБ» 300658; - АТ «ОСОБА_4 МКБ» №26056054100009, МФО АТ «ОСОБА_4 МКБ» 300658; - АТ «ОСОБА_4 МКБ» №26056054100010, МФО АТ «ОСОБА_4 МКБ» 300658; - АТ «ОСОБА_4 МКБ» №26001054100203, МФО АТ «ОСОБА_4 МКБ» 300658; - АТ «ОСОБА_4 МКБ» №26057016100024, МФО АТ «ОСОБА_4 МКБ» 300658; - АТ «ОСОБА_4 МКБ» №26051019100016, МФО АТ «ОСОБА_4 МКБ» 300658, - АТ «ОСОБА_4 МКБ» №26055019100023, МФО АТ «ОСОБА_4 МКБ» 300658; - АТ «ОСОБА_4 МКБ» №26000019100487, МФО АТ «ОСОБА_4 МКБ» 300658; - АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» №26006210359877, МФО АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» 320984; - АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» №26051210359877, МФО АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» 320984, а вразі недостатності грошових коштів на цих рахунках накласти арешт на все майно ТОВ «Кримрудком» (код ЄДРПОУ 38240677) в межах суми боргу, а саме 311 673 грн. 96 коп.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що: - слід застосовувати заходи до забезпечення позову у вигляді накладання арешту на грошові кошти; - в разі відсутності в боржника грошових коштів для забезпечення позову можуть бути вжиті заходи у вигляді накладання арешту на майно; - відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків передбачених договором купівлі-продажу від 01.02.2016р. №28/Р; - невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду; - відповідач підчас розгляду позовної заяви про стягнення заборгованості у розмірі у розмірі 311 673 грн. 96 коп. за договором купівлі-продажу від 01.02.2016р. №28/Р зможе відчужити належне йому майно або зняти кошти зі свого розрахункового рахунку, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача (вх.№40998/17 від 21.07.2017р.) забезпечення позову, виходячи з наступного:

- відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов або за своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду;

- відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: - накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; - забороною відповідачеві вчиняти певні дії; - забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; про забезпечення позову виноситься ухвала;

- за своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи;

- відповідно до пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

- до заяви про забезпечення позову позивачем не надано доказів наявності таких обставин;

- отже, у господарського суду відсутні підстави для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2016р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Рудомайн", як продавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримрудком", як покупцем, було укладено договір №28/Р купівлі-продажу (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами зобов'язань, вказаних в даному договорі (пункт 7.1 Договору).

У пунктах Договору узгоджено найменування: руда залізна сира СР-1 містить Fe2O3 - 57-59%, Fe-40+/-2% (пункт 2.1); загальна кількість товару: 50 000 тонн ± 5% (пункт 2.2); одиниця вимірювання кількості товару: тонна (пункт 2.2.1).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору ціна за одну тонну товару становить 75 грн. 00 коп., без ПДВ; загальна ціна товару за цим договором становить 3 750 000 грн. 00 коп., без ПДВ.

Право власності на товар переходить з моменту отримання товару, про що складається видаткова накладна (пункт 3.5 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 263 178 грн. 00 коп., про що свідчить видаткова накладна від 23.11.2016р. №297 (а.с. 13).

Згідно пункту 4.3 Договору умови оплати - 100% передплата протягом 3-х банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку фактури.

Відповідно до пункту 4.4 Договору рахунок-фактуру продавець надає покупцю протягом 2-х банківських днів з моменту отримання офіційної заявки покупця.

Покупець здійснює оплату шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (пункт 4.5 Договору).

Матеріали справи містять рахунок від 23.11.2016р. №174 на суму 263 178 грн. 00 коп. (а.с. 12). Проте, докази його виставлення відповідачу позивачем не надані, як і не надано доказів в підтвердження отримання від позивача офіційної заявки відповідача.

Згідно пункту 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною від 23.11.2016р. №297 на суму 263 178 грн. 00 коп., що не спростовується сторонами.

Отже, враховуючи положення статті 692 Цивільного кодексу України, строк оплати поставленого за Договором товару є таким, що настав і відповідач повинен був оплатити товар 24.11.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем заборгованість за отриманий товар було сплачено частково у сумі 98 351 грн. 08 коп. після звернення позивача з позовом до суду (платіжне доручення від 02.08.2017р. №154 на суму 70 000 грн. 00 коп. та від 09.08.207р. №1927 на суму 28 351 грн. 08 коп. (а.с. 49, 50).

Згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі у частині 98 351 грн. 08 коп. - заборгованості підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 155 521 грн. 92 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у сумі 155 521 грн. 92 коп. перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що за порушення строків розрахунку за товар покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасного оплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, після перерахунку пеня становить 33 494 грн. 74 коп. (з 01.12.2016р. по 24.05.2017р.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, інфляційні нарахування згідно розрахунку становлять 18 289 грн. 70 коп. (грудень 2016р. - червень 2017р.), а річні - 4 630 грн. 55 коп. (з 01.12.2016р. по 10.07.2017р.).

З урахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню 155 521 грн. 92 коп. - заборгованості, 33 494 грн. 74 коп. - пені, 18 289 грн. 70 коп. - інфляційних нарахувань та 4 630 грн. 55 коп. - річних.

Що стосується заявленого відповідачем зменшення розміру пені, то суд не вбачає підстав для такого зменшення, оскільки:

- відповідно до пункту 3 частини 1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;

- згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення;

- як зазначено в пункті 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

- враховуючи, що даний випадок не є винятковим, заборгованість відповідача не погашена у значному розмірі, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у розмірі 1 496 грн. 06 коп. з суми припинення 98 351 грн. 08 коп. підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України (за його клопотанням), в решті - розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі у сумі 98 351 грн. 08 коп. - заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримрудком" (50053, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Мусоргського, 19б; ідентифікаційний код 38240677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" (50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр. Поштовий, буд. 1, каб. 430; ідентифікаційний код 37064892) 155 521 (сто п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять одна) грн. 92 коп. - заборгованості, 33 494 (тридцять три тисячі чотириста дев'яносто чотири) грн. 74 коп. - пені, 18 289 (вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 70 коп. - інфляційних нарахувань, 4 630 (чотири тисячі шістсот тридцять) грн. 55 коп. - річних та 3 179 (три тисячі сто сімдесят дев'ять) грн. 05 коп. - витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

26.09.2017р.