Рішення

від 21.09.2017 по справі 905/1924/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.2017 Справа № 905/1924/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» , м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Славнефтехим» , м. Лиман

про стягнення 445598,01 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» , м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства «Славнефтехим» , м. Лиман про стягнення 445598,01грн, з яких: 339099,01 грн. - заборгованість за фактичний час користування, 106499,00 грн. - збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 29.08.2013 №00007510.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.08.2017 порушено провадження по справі № 905/1924/17.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

04.09.2017 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення разом з додатковими документами по справі.

21.09.2017 позивач надав клопотання б/н від 19.09.2017 з документами для долучення до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів.

За висновками суду відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За змістом наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 84400, Донецька обл., м. Лиман, вул. Свободи, буд. 11. Аналогічна адреса зазначена в позовній заяві.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за юридичною адресою відповідача, яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

29.08.2013 між позивачем, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» , м. Київ (далі Порше Лізинг Україна або лізингодавець) та відповідачем, Приватним підприємством «Славнефтехим» , м. Лиман (лізингоодержувач) укладено договір про фінансовий лізинг № 00007510 (контракт).

Умови лізингу: вартість об'єкту лізингу - еквівалент 62900,00 доларів США; авансовий платіж - еквівалент 12580,00 доларів США; обсяг фінансування - еквівалент 50320,00 доларів США; процентна ставка - змінна відповідно до п. 6.4.2. загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу; кількість лізингових платежів - 60; строк лізингу - 60 місяців; лізинговий платіж - еквівалент 1439,91 доларів США; адміністративний платіж - еквівалент 943,50 доларів США.

Об'єктом лізингу є транспортний засіб типу VW Touareg NF 3.0 I V6 TDI, 2013 року виробництва, шасі № WVGZZZ7PZED003347, двигун CRC 140100.

Відповідно до п. 3.2 та п. 3.3 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, що становлять невід'ємну частину договору (надалі - Загальні комерційні умови) Порше Лізинг Україна придбаває об'єкт лізингу (отримує право власності на об'єкт лізингу) та передає лізингоодержувачу об'єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосовного українського законодавства та цього контракту, а лізингоодержувач користується об'єктом лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями чинного українського законодавства та забезпечує експлуатацію об'єкта лізингу у відповідності до цього контракту.

У відповідності до положень п. 6.1 Загальних комерційних умов для експлуатації об'єкта лізингу Лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь Порше Лізинг Україна лізингові платежі відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього контракту, та інших положень Контракту. Кожний лізинговий платіж включає:

- відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування;

- частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу);

- комісії;

- покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з контрактом.

Сторони погоджуються, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за цим контрактом на користь Порше Лізинг Україна, відображають справедливу вартість Об'єкту лізингу та забезпечують отримання Порше Лізинг Україна суми, очікуваної станом на дату виконання контракту відповідно до чинного курсу обміну Євро/долара США (як обумовлено сторонами в контракті) за безготівковими операціями, встановленого українським комерційним банком (ПАТ «КІБ Креді Агріколь» або іншим банком) або Національним банком України, як буде обрано за рішенням Порше Лізинг Україна, станом на дату, коли кожен платіж підлягає здійсненню. З цією метою лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим контрактом, розраховуються в Євро/доларах США (як обумовлено сторонами в контракті) на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом за безготівковими операціями вказаного вище банку, чинним на робочий день, що передує дню виставлення рахунку (п. 6.3 Загальних комерційних умов).

Згідно з п. 6.5 Загальних комерційних умов лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Лізингові платежі у будь-якому разі не підлягають поверненню лізингоодержувачу, за випадком випадків визначених контрактом.

Згідно п. 8.1 Загальних комерційних умов лізингоодержувач зобов'язаний негайно повідомляти Порше Лізинг Україна про будь-яку передбачувану затримку сплати платежів або прострочення, що вже відбулося. Вищезгадане повідомлення як таке не вважається підставою для подовження строку здійснення платежу.

Відповідно до п. 8.3.2. Загальних комерційних умов якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України «Про фінансовий лізинг» ), Порше Лізинг Україна має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Строк лізингу за цим контрактом визначається у договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) (п. 12.1. Загальних комерційних умов).

Лізингоодержувач зобов'язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна, повернути об'єкт лізингу Порше Лізинг Україна у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, розірвання контракту, крім випадків, коли лізингоодержувач набуває право власності на об'єкт лізингу відповідно до умов контракту. Якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об'єкту лізингу, Порше Лізинг Україна має право вилучити (повернути) об'єкт без попередньої згоди лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку (п.13.1 загальних умов договору).

Лізингоодержувач відшкодовує всі та будь-які витрати, понесені Порше Лізинг Україна у зв'язку з вилученням (поверненням) об'єкта лізингу, у тому числі витрати, пов'язані із залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги, пов'язані з вилученням об'єкта лізингу (п.13.5 загальних умов договору).

29.08.2013 сторони підписали Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування), яким встановлено черговість та розмір лізингових виплат протягом 60 місяців.

Згідно акту прийому-передачі 02.09.2013 лізингодавець поставив лізингоодержувачу наступний предмет лізингу: легковий автомобіль марки VW модель Touareg NF, 2013 року виробництва, шасі № WVGZZZ7PZED003347, реєстраційний знак АА 9985 OB, колір коричневий, вартістю 511502,80 грн.

14.11.2014 сторони уклали додаткову угоду до контракту в п. 1 якою змінено строк лізингу, визначений в розділі «умови лізингу» , виклавши відповідні слова в наступній в редакції: «строк лізингу (місяців): 63» . В п. п. 2, 3 зазначеної угоди визначено, що сторони домовились встановити на період з 01.11.2014 по 31.01.2015 лізинговий платіж у розмірі 317,67 (еквівалент у доларах США). Після закінчення цього періоду застосовуються умови, що діяли до укладання додаткової угоди. Протягом періоду, зазначеного в п. 2 додаткової угоди, штрафні санкції (штраф, пеня, неустойка) за невиконання умов договору не застосовуються. У зв'язку зі змінами, визначеними вище, сторони домовились викласти Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування), що є невід'ємною частиною договору, в новій редакції шляхом підписання нового Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) одночасно з укладанням додаткової угоди (п. 4 зазначеної додаткової угоди).

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, який підпадає під правове регулювання норм Закону України «Про фінансовий лізинг» , а також статей 806-809 Цивільного кодексу України та статті 292 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату.

Статтею 292 Господарського кодексу України передбачено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Лізингодавцем належним чином були виконані умови договору, що підтверджується матеріалами справи.

На виконання умов Договору позивачем було виставлені рахунки-фактури, копії яких наявні в матеріалах справи.

На підставі п.3 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів визначається в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 174 Господарського Кодексу України, передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

Виходячи з аналізу положень ст.ст. 11 та 509 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов'язання у сторін відповідного договору.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.526 Цивільного кодексу України.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті лізингових платежів (наявністю заборгованості по лізингових платежах) позивач, звернувся 18.03.2016 (згідно відбитка штемпеля пошти на описі вкладення у цінний лист) до відповідача за його місцезнаходженням з Вимогою про сплату заборгованості за договором в тому числі несплачені лізингові платежі в розмірі 74894,15 грн., повернення Об'єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору (лист №00007510 від 15.03.2016), у якій повідомив, що відмовляється від дії договору, та вимагав сплатити прострочені орендні платежі та нараховані штрафні санкції, а також вимагав повернути предмет лізингу впродовж десяти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову від контракту. Відповідач поштове відправлення не отримав, оскільки таке повернуто відділенням поштового зв'язку відправнику із зазначенням причини невручення немає такої організації , що згідно п. 12.7 комерційних умов свідчить про належне повідомлення відповідача про відмову від контракту та дотримання позивачем порядку припинення дії контракту у зв'язку з відмовою від нього в односторонньому порядку.

Водночас відповідач не сплатив заборговану суму, не повернув предмет лізингу в установлений позивачем строк.

Згідно з ч.3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним.

Таким чином, законодавець визначив правові та фактичні підстави, форму, порядок та наслідки відмови сторони від договору лізингу.

Маючи відповідні юридичні та фактичні підстави для реалізації свого права на відмову від договору, позивач зобов'язаний одночасно дотримуватись і встановленого законом порядку реалізації свого права.

У відповідності до п. 12.6 Загальних комерційних умов Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку розірвати цей контракт/відмовитися від контракту, та, також серед іншого, право на повернення об'єкта лізингу, зокрема, у випадку якщо лізингоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.

Згідно п. 12.7 Загальних комерційних умов день, що вважатиметься датою розірвання/відмови від контракту визначається Порше Лізинг Україна у відповідному повідомленні/вимозі. Порше Лізинг Україна надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від контракту та, за можливості, зв'язується з ним доступними телефону засобами зв'язку для повідомлення про розірвання/відмову від контракту. Таке повідомлення/вимога надсилається Порше Лізинг Україна на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців)/ місцем реєстрації (для фізичних). У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь-яких причин, лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим на 10 (десятий) календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою ДП Укрпошта про прийняття повідомлення до відправки.

У випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12, контракт вважається розірваним на 10-й (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони (п. 12.13. Загальних комерційних умов).

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що договір про фінансовий лізинг № 00007510 від 29.08.2013 є припиненим з 01.04.2016.

Виходячи зі змісту лізингових правовідносин, визначених положеннями ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» , внаслідок укладання договору фінансового лізингу лізингоодержувач набуває право тимчасового правомірного володіння та користування предметом лізингу. Згідно положень ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України час реалізації лізингоодержувачем здобутого права відносно предмету лізингу визначається строком дії відповідного договору, припинення якого зумовлює припинення існування правової підстави для реалізації лізингоодержувачем права володіння та користування майном, а відтак і виникнення у останнього обов'язку з повернення майна у відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» .

Пунктом 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Згідно положень п. 12.9. договору у разі дострокового закінчення строку лізінгу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкту лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власних рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту.

Отже, об'єкт лізингу за вимогою позивача мав бути повернутий відповідачем, однак відповідач добровільно об'єкт лізингу позивачу не повернув.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис реєстраційний № 258 про повернення відповідачем на користь позивача об'єкта лізингу.

На підставі вчиненого виконавчого напису державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№53383675 від 16.02.2017.

Актом вилучення та передачі майна стягувачу від 16.05.2017 з примусового виконання виконавчого напису № 258 від 31.01.2017 повернено лізиногоодержувачем ПП «Славнефтехим» на користь лізингодавця ТОВ Порше Лізинг Україна об'єкт лізингу: легковий автомобіль марки VW модель Touareg NF, 2013 року виробництва, шасі № WVGZZZ7PZED003347, реєстраційний номер АА 9985 OB, колір коричневий.

Постановою від 15.06.2017, винесеною в.о. начальника відділу Ворошиловського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 258 від 31.01.2017 закінчено.

Відповідно до п. 6.18. Загальних комерційних умов сторони погодились, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою Порше Лізинг України відповідно до пункту 12, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єктом лізингу.

Позивач наполягає, а відповідач не спростовує, що за період з вересня 2016р. по травень 2017р. відповідач не сплатив платежі за користування об'єктом лізингу у розмірі 339099,01грн.

Враховуючи, що предмет лізингу (автомобіль) повернуто позивачу 16.05.2017, то відповідач зобов'язаний, відповідно до умов договору лізингу сплати позивачу платежі за користування об'єктом лізингу по 15.05.2017 (включно), а не весь травень 2017р., як нараховано позивачем.

Відповідач (наймач) на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про погашення орендних платежів за фактичний час користування об'єктом лізингу суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст. 33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість за несплаченими орендними платежами за період з вересня 2016 року по 15.05.2017 (включно) в сумі 319367,60 грн., яка підлягає стягненню на користь пози вача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів збитки, завдані позивачу у зв'язку із зверненням за правовою допомогою в сумі 106499,00 грн.

Зазначені збитки понесені позивачем внаслідок укладання позивачем договорів про надання юридичних послуг з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Тріпл Сі" та з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма Вернер".

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За умовами п. 8.2.3. Загальних комерційних вимог у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовується, зокрема, така санкція, як компенсація будь-яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем у відповідності до контракту. Порше Лізинг Україна надає лізингоодержувачу відповідну документацію, що підтверджує понесені витрати, проте ненадання такої документація не звільняє лізингоодержувача від компенсації та не вважається підставою для відстрочення виплати компенсації. Вищезазначені санкції підлягають виплаті лізингоодержувачем упродовж 10 (десяти) робочих днів після надіслання відповідної вимоги Порше Лізинг Україна, не зважаючи на можливе розірвання контракту Порше Лізинг Україна.

Відповідно до п. 8.6 Загальних комерційних вимог будь-які збитки, завдані невиконання або неналежним виконанням стороною своїх обов'язків за контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі додатково до штрафних санкцій, передбачених контрактом.

Згідно п. 12.10 Загальних комерційних умов у будь-якому випадку дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту, Порше Лізинг Україна прямо зберігає за собою право вимагати додаткових компенсацій, особливо щодо таких фактичних витрат, як страхові франшизи, витрати на збут (передпродажна підготовка, оцінка об'єкта лізингу, доставка об'єкта лізингу з метою подальшого продажу, передачі у користування, тощо), штрафи, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Юридичні послуги, надані позивачу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Тріпл Сі" та з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма Вернер", вартість яких заявлена позивачем до стягнення, не є судовими витратами у розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є витратами понесеними на оплату послуг адвоката.

Відповідно до п. 1 листа Вищого господарського суду України № 01-06/20/2014 від 14.01.2014р. витрати на оплату юридичних послуг не є збитками у розумінні ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.

Заявлена до стягнення сума витрат на оплату юридичних послуг не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про фінансовий лізинг № 00007510 від 29.08.2013.

Крім того, позивачем не доведено який саме об'єм послуг був йому наданий за зазначеними вище договорами, та чи були такі послуги необхідними та виправданими для відновлення порушених прав позивача.

Наведене зумовлює висновки про відмову в позові в частині стягнення зазначених збитків, завданих позивачу у зв'язку із зверненням за правовою допомогою.

Щодо вимог про стягнення збитків в сумі 400,00 грн., які полягають у витратах на відповідальне зберігання транспортного засобу та інших послуг наданих ТОВ "Автосоюз", суд вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

На підтвердження понесених витрат на відповідальне зберігання транспортного засобу в сумі 400,00 грн., які були надані ТОВ "Автосоюз", позивач посилається на договір відповідального зберігання від 01.09.2014 та рахунок на оплату №468 від 30.06.2017, акт наданих послуг №205 від 30.06.2017.

Разом з тим, надані позивачем документи суд не приймає в якості належних та допустимих доказів на підтвердження понесених позивачем збитків, оскільки як зазначалося раніше, згідно Акту вилучення та передачі майна стягувачу від 16.05.2017, позивачу повернено об'єкт лізингу 16.05.2017.

Як встановлено судом, надані ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" послуги надавалися ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" після повернення останньому об'єкту лізингу, зокрема, після 16.05.2017.

Отже, оскільки вказані витрати здійснено позивачем після повернення останньому об'єкту лізингу, вони не можуть бути віднесені до витрат, які поніс позивач для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а тому позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягується пропорційно заявлених до стягнення вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» , м. Київ до Приватного підприємства «Славнефтехим» , м. Лиман про стягнення 445598,01 грн задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Славнефтехим» , м. Лиман (84400, Донецька обл., м. Лиман, вул. Свободи, буд. 11, код ЄДРПОУ 31709624) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (02152, м. Київ, провулок Павла Тичини, 1В, офіс «В» , код ЄДРПОУ 35571472) плату за фактичний час користування об'єктом лізингу 319367,60 грн., судовий збір в сумі 4790,51 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення буде підписаний 26.09.2017.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2017.

Суддя Г.Є. Курило