Рішення

від 05.09.2017 по справі 910/9713/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2017Справа №910/9713/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОВЕНТ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "АК "Перлина"

про стягнення комісії 218 669,45 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Тузова В.О. - за довіреністю №8223-К-Н-О від 23.08.2017 року;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОВЕНТ" про стягнення 218 669,45 грн. комісії

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати комісії згідно умов Договору №G0616/4394 про надання банківської гарантії від 03.06.2016 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь: 33 472,88 грн. - заборгованості за поточною комісією, 173 831,36 грн. - заборгованості за простроченою комісією, 11 365,21 грн. - штрафу, 3 280,04 грн. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2017 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19.07.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 року розгляд справи відкладено на 02.08.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2017 року залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство "АК "Перлина" (02140, м. Київ, вул. Б.Гмирі, буд. 1; код ЄДРПОУ 01553988) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 29.08.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2017 року розгляд справи відкладено на 05.09.2017 року.

В судове засідання 05.09.2017 року представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 16.06.2017 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.09.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 05.09.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2017 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі по тексту - Позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЕРОВЕНТ (далі - відповідач, клієнт) укладено Договір №G0616/4394 про надання банківської гарантії (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п.1.1. Договору) предметом цього Договору є надання Банком Гарантії, за якою Банк гарантує перед Бенефіціаром виконання Клієнтом своїх зобов'язань відповідно до документа, що зазначено в п. А4, на умовах, що зазначено у Гарантії. Банк надає Гарантію в обмін на зобов'язання Клієнта:

- відшкодувати Банку витрати, пов'язані зі сплатою Банком за Гарантією та сплатити проценти й пеню у разі прострочення відшкодування;

- сплачувати комісії в зазначені цим Договором терміни.

Текст Гарантії викладено в Додатку 1 до Договору, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з умовами Договору:

- сума гарантії складає 254 976,51 Євро за умови оплати в UAH за офіційним курсом НБУ на дату платежу (пункт А.5. Договору);

- вид гарантії - повернення авансового платежу (пункт А.З. Договору);

- термін дії (кінцева дата, включно) та/або строк дії (період) Гарантії згідно пункту А.9. Договору - до 10.05.2017 року;

- зобов'язання за гарантією встановлена комісія в розмірі 4,0 % річних, але не менше 300,00 грн. на місяць, сплачується щомісячно, в останній робочий день місяця - за поточний місяць (п. А10 Договору);

- клієнт доручає Банку списувати грошові кошти (здійснювати договірне списання) з усіх своїх поточних рахунків, зокрема з таких: № 26009052604942 у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", № 26009052603619 у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", № 26004000620412 у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", № 26009052604038 (EUR) у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (п. А15 Договору).

Крім цього, згідно п. 2.1.9 Договору Клієнт зобов'язується сплачувати Банку в останній робочий день кожного місяця комісію за зобов'язання за поточний місяць, у розмірі, що зазначений в п. А1О, за реквізитами, що зазначено в п.11, з призначенням платежу: "Комісія за Гарантією (посилання на № цього Договору), без ПДВ". У разі якщо Клієнт не сплатив комісію самостійно у зазначений термін, то з наступного робочого дня Клієнт доручає Банку здійснювати договірне списання згідно пп. 2.1.14, щоденно, до повного погашення комісії, термін якої вже настав.

Відповідно до п.А19 Договору, даний договір укладено за допомогою електронних цифрових підписів. Угода про використання електронного цифрового підпису від 02.06.2016

Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 6.1. Договору).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ст.207 ЦК України).

Статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За приписами ст.8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Суду не надано жодних доказів розірвання, визнання недійсним чи припинення дії Договору, а тому суд дійшов висновку, що Договір є чинним на момент розгляду справи.

Відповідно до п. 4.1 Договору нарахування та сплата комісій за надання Гарантії, що зазначено в п.А10, здійснюється не пізніше дня надання послуги.

За приписами п.4.3 Договору розрахунок комісії за зобов'язання здійснюється щоденно, виходячи із суми зобов'язань Банку по Гарантії станом на початок дня, розміру процентів, що зазначено в п.А1О, та 360 днів у році. Нарахування комісії за зобов'язання здійснюється протягом строку дії Гарантії щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, за період з дати попереднього нарахування або з дня надання Гарантії по поточну дату або по дату припинення Гарантії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено зобов'язання щодо сплати комісії, відповідно до умов Договору, а тому станом на 10.05.2017 року, з урахуванням здійсненого договірного списання відповідно до п.А10 Договору у розмірі 44 875, 56 грн. 06.09.2016 року та 22 149, 35 грн. 30.09.2016 року, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором по сплаті комісії становить 207 304,24 грн. (з яких: 33 472,88 грн. - заборгованості за поточною комісією, 173 831,36 грн. - заборгованості за простроченою комісією).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За приписами ч. 1 ст. 567 ЦК України гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу суму гарантії в розмірі 254 976,51 Євро, а відповідач в порушення умов Договору не сплачував позивачу комісію за користування гарантією, яка станом на 10.05.2017 року становить 207 304,24 грн. (з яких: 33 472,88 грн. - заборгованості за поточною комісією, 173 831,36 грн. - заборгованості за простроченою комісією), в зв'язку з чим відповідач має перед позивачем заборгованість зі сплати вказаної комісії.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також оскільки на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 33 472,88 грн. (заборгованості за поточною комісією) та 173 831,36 грн. (заборгованості за простроченою комісією), нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився порушення порушення термінів платежів за зобов'язанням, а тому позивач, керуючись п. 5.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача штраф, який за розрахунками позивача становить 11 365,21 грн.

Згідно з п. 5.2. Договору у випадку порушення Клієнтом термінів платежів за зобов'язаннями, що передбачені пп.2.1.6, 2.1.9 цього Договору, більш ніж на 30 календарних днів, що стало причиною звернення Банку до судових органів, Клієнт сплачує Банку штраф. Розмір штрафу розраховується за такою формулою: 1 000,00 грн. + 5 відсотків від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань пеня , за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Згідно з п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до положень ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Враховуючи вищевикладене, та здійснивши власний арифметичний розрахунок суми штрафу суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 11 365,21 грн. (штрафу), нараховані вірно, відповідно до законодавства та умов Договору, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОВЕНТ" (03680, м. Київ, ВУЛИЦЯ ПШЕНИЧНА, будинок 4; код ЄДРПОУ 32110708) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 33 472 (тридцять три тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 88 коп. - заборгованості за поточною комісією, 173 831 (сто сімдесят три тисячі вісімсот тридцять одну) грн. 36 коп. - заборгованості за простроченою комісією, 11 365 (одинадцять тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 21 коп. - штрафу, 3 280 (три тисячі двісті вісімдесят) грн. 04 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 22.09.2017 року.