Рішення

від 19.09.2017 по справі 910/10490/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2017Справа №910/10490/17

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Золочан

третя особа Адвокатське об'єднання Адвокатська фірма Александров та партнери

про стягнення 13500 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - Шевченко Ю.Л. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Фізична особа-підприємцець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Золочан , третя особа - Адвокатське об'єднання Адвокатська фірма Александров та партнери про повернення безпідставних набутих грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю Золочан було виставлено рахунок Адвокатському об'єднанню Адвокатська фірма Александров та партнери на оплату замовлених паливних брикетів №144 від 08.02.2017 на суму 13500 грн. Позивач зазначає, що внаслідок технічної помилки вказаний рахунок було оплачено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, що підтверджується платіжне доручення №4 від 08.02.2017.

Проте у зв'язку з тим, що рахунок №144 від 08.02.2017 було виставлено третій особі, а сплачено позивачем, останній зазначає, що договірних відносин між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Золочан не виникло. Крім того, позивач стверджує, що вказаний у рахунку товар відповідачем поставлено не було.

Разом з тим, позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогою про повернення безпідставно набутих коштів, проте вказні вимоги повертались позивачеві у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

На підставі викладено позивач просив повернути безпідставно набуті відповідачем грошові кошти в розмірі 13500 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте до початку розляду справи через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання в якому підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд розглянути справу за відсутності уповноваженого представника.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 08.02.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю Золочан було виставлено Адвокатському об'єднаннню Адвокатська фірма Александров та партнери рахунок №144 на оплату паливних брикетів у кількості 5,000 т. на загальну суму 13500 грн. разом з ПДВ.

08.02.2017 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 13500 грн., відповідно до платіжного доручення №4 від 08.02.2017 із призначенням платежу: Оплата за паливні брикети RUF, згідно рахунку №144 від 08.02.2017 .

Даний платіж проведено банком 08.02.2017, що підтверджується відтиском штемпелю публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк на платіжному дорученні.

Оскільки між сторонами будь-які договірні відносини відсутні вказані грошові кошти були перераховані позивачем на підтваві рахунку виставленого Адвокатському об'єднанню Адвокатська фірма Александров та партнери , позивач звертавсі до відповідача із вимогою №02-02/56 від 15.02.2017 про первернення безпідставно набутих коштів, проте вказні вимоги були повернуті позивачеві поштовим відділенням у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься копія рахунку №144 від 08.02.2017, виставленого Адвокатському об'єднанню Адвокатська фірма Александров та партнери Товариством з обмеженою відповідальністю Золочан , на оплату Паливних брикетів RUF у кількості 5,000 т., вартістю 13500 грн., у тому числі ПДВ 2250 грн.

Відповідно до приписів ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частинами 1 та 2 ст.642 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Разом із цим, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження укладення між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу (поставки), як у спрощений спосіб із погодженням таким чином всіх істотних умов, притаманних даному виду договору, так і в письмовій формі.

Одночасно, наявний у матеріалах справи рахунок №144 від 08.02.2017, який зазначений позивачем у призначенні платежу в платіжному дорученні №4 від 08.02.2017, виставлений іншій компанії, а не позивачеві, що також свідчить про відсутність вчинення позивачем конклюдентних дій по встановленню договірних відносин із відповідачем шляхом оплати рахунку.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано документів, які свідчили би про наявність достатніх правових підстав для утримання останнім вказаної суми в розмірі 13500 грн.

Відповідно до приписів ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Указаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що сплачена позивачем сума в розмірі 13500 грн. підлягає поверненню відповідачем, як безпідставно набуті кошти, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Витрати зі сплати судового збору, на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Золочан (04655, м. Київ, просп. Московський, буд. 28-А; ідентифікаційний код 40244141) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 13500 (тринадцять тисяч п'ятсот) грн. заборгованості, та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 25.09.2017

Суддя Я.В. Маринченко