Рішення

від 19.09.2017 по справі 910/11952/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2017Справа №910/11952/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Віста-Молоко" простягнення 181250,50 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаЛисенко Я.О. - адвокат від відповідачане з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста-Молоко" 181250,50 грн, з яких 140319,90 грн - заборгованість за договором поставки №2710/15 від 27.10.2015, 15496,44 грн інфляційних втрат, 6709,51 грн - 3% річних, 18724,66 грн пені.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині своєчасного здійснення розрахунків за поставлений позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/11952/17, розгляд справи якої призначено на 06.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2017, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ненаданням ним витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 19.09.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2017 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Оскільки відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті, справа відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віста-Молоко" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки №2710/15 (договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити в порядку та на умовах передбачених цим договором - інгредієнти для виробництва харчових продуктів, а саме крохмалі, модифіковані крохмалі, стабілізаційні системи (надалі іменується "товар") згідно додатків (специфікацій) та/або рахунків до даного договору, які є невід'ємною частиною цього договору. Додатки - заявки покупця на доставку або виробництво товару, специфікації є невід'ємними частинами цього договору. Вказані документи, підписані сторонами, підтверджують факт замовлення покупцем товару, згоду (зобов'язання) продавця на виробництво та/або доставку в узгоджений термін, та згоду (зобов'язання) покупця оплатити замовлений товар у встановлений термін. Рахунки також є невід'ємними частинами цього договору (п.1.1), загальна вартість цього договору складається з сум вказаних в окремих накладних (п.2.1), ціни на товар визначаються у додатках (специфікаціях) та/або в рахунках і видаткових накладних і приймаються на умовах склад продавця (п.2.2), кількість, марка, ціна, строки та інші умови продажу конкретної партії товарів визначаються сторонами в додатках (специфікаціях) та/або рахунках і видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього договору (п.2.3), товар супроводжується накладною з зазначенням назви, ціни за одиницю товару, суми ПДВ та загальної вартості, а також податковою накладною (п.2.6), оплата товару здійснюється покупцем на умовах попередньої оплати товару (п.2.7), платежі за товари здійснюються на рахунок продавця в національній валюті України (п.2.8), зобов'язання продавця вважаються виконаними з моменту переходу до покупця власності на товар, відповідно до п.3.6. цього договору (п.4.1), зобов'язання покупця вважаються виконаними після повної оплати товару і прийняття його на складі покупця (п.4.2).

В період з жовтня місяця 2015 року по січень місяць 2016 року продавцем було поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 194319,90 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, а оригінали оглянуті судом в судовому засіданні.

При цьому, відповідачем за період з 03.11.2015 по 16.08.2016 сплачено позивачу загальну суму у розмірі 54000,00 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний сторонами станом на 01.01.2017 заборгованість відповідача перед позивачем склала 140319,90 грн.

17.03.2017 позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості, однак відповідач заборгованість не оплатив.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 2.7 договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару на момент розгляду справи настав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 194319,90 грн, однак відповідач в порушення умов договору оплатив товар частково.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Після порушення провадження у справі відповідачем на користь позивача було сплачено в рахунок погашення заборгованості лише 20000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №179 від 04.08.2017. Решта заборгованості залишилася несплаченою.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 120319,90 грн основної заборгованості підлягають задоволенню. Провадження у справі № 910/11952/17 в частині вимог позивача про стягнення з відповідача 20000,00 грн основного боргу з огляду на його сплату відповідачем в ході розгляду справи підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 15496,44 грн. інфляційних втрат, 6709,51 грн. - 3% річних, 18724,66 грн. пені.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів за отриманий товар не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України). Відповідно, є підстави для застосування по відношенню до відповідача встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як свідчать матеріали справи, умовами укладеного між сторонами договору відповідальність відповідача сплатити неустойку за несвоєчасну оплату товару не передбачена. Відтак, у позивача відсутні правові підстави для нарахування відповідачу пені, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, поставленого позивачем, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунками позивача, які перевірені судом.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а провадження у справі № 910/11952/17 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 20000,00 грн основного боргу підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста-Молоко" (01054, м.Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 25, ідентифікаційний код 38727304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" (30400, Хмельницька обл., місто Шепетівка, вулиця Островського, будинок 52, ідентифікаційний код 39777618) 120319 (сто двадцять тисяч триста дев'ятнадцять) грн 90 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 6709 (шість тисяч сімсот дев'ять) грн 51 коп., 15496 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'ятсот шість) грн 44 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції та судовий збір у розмірі 2437 (дві тисячі чотириста тридцять сім) грн 89 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі № 910/11952/17 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 20000,00 грн основного боргу припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.2016

Суддя Ю.М.Смирнова