Рішення

від 19.09.2017 по справі 922/2624/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р.

Справа № 922/2624/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши справу

за позовом

Регіональне Відділення Фонду державного майна по Харківській області м. Харків

до

СТ "Надія-7", м. Харків

про

стягнення коштів та розірвання договору

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю №04 від 04.01.2017

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд розірвати договір оренди №6224-Н від 08.11.2016, укладений між сторонами, стягнути з відповідача 8502,06 грн. заборгованості з орендної плати та 1101,36 грн. штрафних санкцій, та зобов'язати відповідача звільнити та повернути орендоване майно балансоутримувачу за актом приймання - передачі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Розгляд справи було відкладено на 19 вересня 2017 року.

У призначене судове засідання відповідач не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 18.09.2017 року, місцезнаходження відповідача - АДРЕСА_1, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

08.11.2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (надалі - Позивач, Орендодавець) та споживчим товариством «Надія-7» (далі - Відповідач, Орендар) було укладено Договір оренди № 6224-Н за умовами якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення - частина коридору, площею 13,96 кв.м., та кім. №№15, 16, 17 у цокольному поверсі 9-поверхового житлового будинку, інв. №00081, літ. «А-9», реєстровий номер МПВА.Д0.321 (далі - Майно), загальною площею 70,56 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 4, що перебуває на балансі Державного науково-виробничого підприємства «Об’єднання Комунар» (ідентифікаційний номер 14308730) (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість оцінки на «22» червня 2016 р. і становить за незалежною оцінкою 170750,00 (сто сімдесят тисяч сімсот п’ятдесят) грн.

Відповідно до п.1.2. Договору, майно було передано в оренду з метою розміщення складу.

Відповідно до п. 10.1. Договору, Договір оренди був укладений строком на 1 рік, що діє з 08.11.2016р. до 08.11.2017р.

Орендна плата згідно п.3.1 Договору визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2016р. - 2134,38грн. (згідно Додатку №2).

Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2016р. визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень-листопад 2016р.

При цьому, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.6. орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%

- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Відповідачем взято на себе зобов’язання своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату ( п. 5.3. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, зазначене зобов’язання не виконувалося у зв’язку з чим за період з грудня 2016р. по травень 2017р. за Орендарем обліковується заборгованість з орендної плати в сумі 8502,06грн.

Крім того, відповідно до п. 3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на день сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці. Орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості (п.3.8. Договору).

За період з 15.12.2016 по 15.06.2017р. Відповідачу була нарахована пеня в сумі 506,22 грн. та штрафу сумі 595,14грн.

Приписами ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо - технічного, призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України визначено, що Орендодавцями щодо державного та комунального майна є зокрема Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» регламентовано, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктом 1 статті 526 Цивільного кодексу України закріплено, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормами п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк "(термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та розірвання договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Не можна також не відзначити, що з метою забезпечення правильного і однакового застосування господарськими судами норм законодавства у розгляді справ у спорах, пов'язаних з орендою (наймом) майна, Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 надані наступні роз'яснення.

Пунктом 5.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 наголошено на наступному: «Застосовуючи у вирішенні спорів, пов’язаних з невиконанням або неналежнім виконанням договорів оренди (найму) положення статті 549 ЦК України, господарським судам слід виходити з того, що:

- одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із зазначеною статтею ЦК України пеня та штраф с формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто вони не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, і у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій;

- можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань передбачено абзацом другим частини другої статті 231 ГК України;

- для учасників господарських відносин законодавством не встановлено обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із принципом свободи укладення договору, встановленим статтею 627 ЦК України, за змістом якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.»

Таким чином, Позивач має усі правові підстави одночасно нараховувати як штраф так і пеню за не виконання Відповідачем умов Договору оренди та заявляти останні до стягнення.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав передбачених ст. 783, та п. 1 ст. 784 Цивільного кодексу України у порядку встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов‘язаний повернути Балансоутримувачу, вказаному орендодавцем, орендоване майно (п. 10.9 Договору оренди).

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Ч. 5 п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 визначено, що суд вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ТІК України! передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю ПРОТЯГОМ ТРЬОХ місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

З урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Позовні вимоги, пов'язані з прийняттям майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди), узгоджуються з приписом пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі.

Отже, орендар на підтвердження виконання зобов'язання за договором оренди (найму) вправі в судовому порядку вимагати прийняття від нього орендодавцем майна, яке було предметом договору, та документального оформлення такого прийняття згідно з частиною першою статті 545, частиною другою статті 795 ЦК України.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця. яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

Тому, з огляду на те, що Відповідачем не виконуються умови Договору оренди в частині сплати орендної плати протягом трьох місяців підряд (з грудня 2016 по червень 2017), Позивач має усі правові підстави, у судовому порядку, розірвати Договір оренди та вимагати повернення майна.

До того ж, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 06.06.2016р. у справі № 923/2005/15 у подібних правовідносинах дійшов висновку, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як не внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Крім того, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 08.05.2011 р. у справі № 3-26гс12, та з огляду на приписи ст. 111-28 ГПК України згідно якої висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загаченої юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 4800 грн., покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з споживчого товариства «Надія-7» (61112, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер 33292563) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1; отримувач: УК Московськ/мХар Московськи/22080300; код ЄДРПОУ УДКСУ: 37999607; номер рахунку: 31116094700007; установа банку ГУДКСУ у Харківській області; МФО банку: 851011) заборгованість з орендної плати в розмірі 8502,06 грн., 506,22 грн. пені та 595,14 грн. штрафу.

Розірвати договір оренди № 6224-Н від 08.11.2016р. укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1, код ЄДРПОУ 23148337) та споживчим товариством «Надія-7» (61112, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер 33292563).

Зобов’язати споживче товариство «Надія-7» (61112, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер 33292563) звільнити та повернути орендоване майно - нежитлове приміщення - частина коридору, площею 13,96 кв.м., та кім. №№15, 16, 17 у цокольному поверсі 9-поверхового житлового будинку, інв. №00081, літ. «А-9», реєстровий номер МПВА.Д0.321, загальною площею 70,56 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 4 Балансоутримувачу - Державному науково-виробничому підприємству «Об’єднання Комунар» (ідентифікаційний номер - 14308730) за Актом приймання-передачі.

Стягнути з споживчого товариства «Надія-7» (61112, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер 33292563) на користь державного бюджету України 4800 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.09.2017 р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя

ОСОБА_2