Постанова

від 19.09.2017 по справі 910/23615/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р. Справа№ 910/23615/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Калатай Н.Ф.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - Чугуєнко Д.В., (дов. №б/н від 18.01.2017 року),

від відповідача - Ляхович С.О. (дов. №23/1-ЮР від 05.01.2017 року),

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"

на рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2017 року

у справі №910/23615/16 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль 77"

до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"

про стягнення 146 185,10 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль 77" подало до господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення 146185,10 грн.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 68 752, 55 грн., 3% річних в сумі 6 419, 42 грн. та інфляційні втрати в розмірі 71 013, 13 грн., яка була прийнята місцевим господарським судом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.06.2017 року у справі №910/23615/16 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль 77" 68752,55 грн. заборгованості, 6419,42 грн. 3% річних, 71013,13 грн. інфляційних витрат та 2192,78 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Телесистеми України" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2017 року у справі №910/23615/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані усі обставини справи, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт зазначає, що початок перебігу строку позовної давності починається з дня часткової оплати відповідачем виставлених рахунків, а саме з 05.03.2012 року, таким чином, строк позовної давності спливає 05.03.2015 року. Крім того, скаржника звертає увагу, що позивачем не було надано акту державної приймальної комісії, передбаченого пунктами 13.1., 14.6. договору. Відтак, на думку відповідача, вимоги позивача було задоволено судом першої інстанції за відсутності належних і допустимих доказів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 року у справі №910/23615/16 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" на рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2017 року у справі №910/23615/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Руденко М.А., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи на 01.08.2017 року.

24.07.2017 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання.

31.07.2017 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, відповідно до пп. 2.3.25, 2.3.49 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Київському апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 03.02.2016 року, автоматизованою системою здійснено заміну судді Руденко М.А. у складі визначеної колегії для розгляду вказаної вище справи, про що сформовано протокол.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" на рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2017 року у справі №910/23615/16 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Чорногуз М.Г., Калатай Н.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 року у справі №910/23615/16 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" на рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2017 року у справі №910/23615/16 прийнято до провадження у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Чорногуз М.Г., Калатай Н.В. та призначено її розгляд на 19.09.2017 року.

В судовому засіданні 19.09.2017 року позивач надав усні пояснення по суті спору, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Відповідач надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29.05.2009 між Закритим акціонерним товариством "Телесистеми України" (наразі - Приватне акціонерне товариство "Телесистеми України") (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-77" (генпідрядник, позивач) укладено Договір №ДГ-18/9 на будівництво об'єктів мобільного зв'язку ЗАТ "Телесистеми України". (надалі -договір). (том 1, а.с.8-20).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а генпідрядник забезпечує згідно умов договору, виконання комплексу робіт з будівництва об'єктів "під ключ" у відповідності до "Технічних вимог на будівництво типового майданчика базової станції CDMA" на території південного територіального управління ЗАО "ТСУ". Комплекс робіт визначається відповідним додатком по об'єкту до даного договору, оформленим належним чином.

Відповідно до п.2.1 Договору, генпідрядник починає роботу негайно після отримання від замовника технічного завдання на проектування та будівництво, достатнього для початку проектування та будівництва.

За умовами п.2.4 Договору, початок та закінчення робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною додатку по об'єкту. Генпідрядник має право на дострокове завершення виконання робіт і здачу їх замовнику. В разі дострокового виконання робіт генпідрядником на 10 календарних днів і передачі об'єкта по Акту виконаних робіт замовнику, генпідрядник заохочується премією в розмірі 1% від суми договору на підрядні роботи.

Згідно з п.13.1 Договору, проведення розрахунків по кожному об'єкту здійснюється замовником шляхом банківського переказу відповідних сум коштів на банківський рахунок генпідрядника наступним чином:

- замовник сплачує генпідряднику аванс у розмірі 30% від кошторисної вартості об'єкту включно з ПДВ (перший етап оплати). Авансовий платіж сплачується протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін відповідного додатку по об'єкту за умови своєчасного (не менше як за 3 робочі дні) отримання відповідного рахунку-фактури, належним чином підписаного і завіреного печаткою генпідрядника;

- 50% від кошторисної вартості об'єкта включно з ПДВ (другий етап оплати), вказаної у відповідному додатку, протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі будівельно-монтажних робіт і Акту попереднього приймання, а також попереднього переліку недоліків та термінів їх усунення, виявлених під час приймання-передачі, відповідного додатку по об'єкту за умови своєчасного (не менш як за 5 робочих днів) отримання відповідного рахунку-фактури, належним чином підписаного і завіреного печаткою генпідрядника;

- 20% від фактичної вартості об'єкта включно з ПДВ (третій етап оплати), сплачується замовником після отримання ним повністю підписаного Акту комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта в сфері телекомунікацій у відповідності до наказу Мінтрансзв'язку від 28.02.2006 №180 (Акту державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництва об'єкта в експлуатацію), договору на постачання електроенергії, санітарного паспорту та протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін Акту виконаних робіт.

Пунктом 14.3 Договору визначено, що приймання-передача виконаних робіт відбувається протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання замовником від генпідрядника повідомлення про завершення їх виконання. За результатами приймальних випробувань уповноважені представники обох сторін підписують Акт про попереднє приймання, й відповідно, Акт приймання-передачі обладнання. Якщо під час проведення приймального випробування виявляються недоліки у роботах, представниками обох сторін створюється та підписується список таких недоліків, в якому вказується кінцевий термін їх усунення.

Після усунення всіх недоліків та в разі наявності у генпідрядника пакету документів, достатнього для підписання Акту комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта в сфері телекомунікацій у відповідності до наказу Мінтрансзв'язку від 27.02.2006 №180 (Акту Державної приймальної комісії), генпідрядник надає письмове повідомлення замовнику про необхідність її створення. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів письмово підтверджує дату проведення заключного приймання (п.14.5 Договору).

Відповідно до п.14.6 Договору, документом, що фіксує завершення генпідрядником своїх зобов'язань по відповідному додатку по об'єкту та є основою для отримання повного розрахунку за замовлення, є підписаний Акт комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта в сфері телекомунікацій у відповідності до наказу Мінтрансзв'язку від 27.02.2006 №180 (Акт Державної приймальної комісії).

В матеріалах справи також наявний Додаток №1 по об`єкту №S ODE СНМ 0050 до Договору ген підряду №ДГ-18/9 на будівництво об`єктів зв`язку. (т.1, а.с. 46-47). Вказаним додатком було узгоджено комплекс робіт по будівництву Об'єкта № S ODE СНМ 0050, розташованого за адресою: Одеська область, село Фонтанка, вулиця Центральна, 54, строки та порядок виконання робіт, вартість об'єкта па підставі твердої договірної ціни, договірну ціну та перелік доповнень до Додатку.

Крім того, 07.04.2010 року сторони уклали додаткову угоду №1 до додатку №1 по договору, в якій сторони змінили п. 3.1. додатку №1 (вартість об`єкта), а також узгодили кошторис на будівництво об`єкта. (т.1, а.с. 54-56).

У зв`язку із збільшенням кошторисної вартості будівництва, 13.10.2011 року було укладено додаткову угоду №2, якою було внесено зміни до п. 3.1. додатку №1, а також додатково узгоджено кошторис на будівництво об`єкта. (т.1, а.с. 57-59).

З матеріалів справи вбачається, що акт здачі-приймання виконаних робіт за додатковою угодою №2 до додатку №1 від 12.03.2010 року по об`єкту №S ODE СНМ 0050 до договору №ДГ-18/9 від 29.05.2009 року (т.1, а.с. 65-66), який підписаний уповноваженими представниками сторін (замовника та підрядника), посвідчені печатками останніх, загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 191 852, 70 грн.

Також, в матеріалах справи наявна банківська виписка з рахунку позивача, відповідно до якої відповідачем частково сплачено за виконані роботи за договором № ДГ-18/9 від 29.05.2009 року. (том 1, а.с. 67-68, 129-130).

Відтак, на переконання колегії суддів та в підтвердження висновків суду першої інстанції, у відповідача настав строк виконання грошового зобов'язання в сумі 68 752, 55 грн. перед позивачем за виконані останнім роботи з урахуванням умов договору підряду та ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202, частини 2 статті 203, статей 205, 207, 237 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837 - ст.864 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як визначено ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Проте, станом на час звернення позивача до суду, відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за виконані останнім роботи, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 68 752, 55 грн. боргу колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.

Щодо доводів апелянта стосовно пропуску позивачем строку позовної давності колегія суддів зазначає, що правовою позицією Верховного суду України від 09.11.2016 р. у справі № 6-1457цс16 передбачено, що відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підписання між сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт від 26.12.2013 року за додатковою угодою №2 до Додатку №1 від 12.03.2010 року по об'єкту №S ODE СНМ 0050 до Договору №ДГ-18/9 від 29.05.2009 року є фактичне визнання відповідачем боргу та переривання строку позовної давності. Одночасно, колегія суддів бере до уваги часткову оплату по договору № ДГ-18/9 від 29.05.2009 року, яка була здійснена відповідачем 05.03.2012 року.

Також, доводи апелянта, що судом першої інстанції не було досліджено акту здачі-приймання виконаних робіт від 20.01.2012 року (т.1, а.с. 161) колегією суддів не беруться до уваги, оскільки останні не впливають на результат підписання відповідачем акту здачі-приймання виконаних робіт від 26.12.2013 року та з урахуванням вказаного визнання боргу перед позивачем.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6 419, 42 грн. 3% річних та 71 013, 13 грн. інфляційних.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши повторний математичний розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума 3 % річних, інфляційних втрат є вірним та відповідають вимогам чинного законодавства.

За умов наведених вище, з огляду на те, що відповідач прострочив виконання зобов'язань, а також здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів встановила, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а саме: 6 419, 42 грн. 3% річних та 71 013, 78 грн. інфляційних.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Твердження скаржника про те, що під час прийняття оскаржуваного рішення суд першої інстанції не дотримався вимог процесуального закону, щодо повного та всебічного дослідження обставин справи, судова колегія вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки суд першої інстанції надав правову оцінку наявними у матеріалах справи доказами.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про часткове задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 99, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" на рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2017 року у справі №910/23615/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2017 року у справі №910/23615/16 залишити без змін.

3. Справу №910/23615/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

Н.Ф. Калатай