Постанова

від 03.05.2007 по справі 3/116-30/85а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/116-30/85А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

03.05.07                                                                                           Справа№ 3/116-30/85А

За позовом   Львівського обласного відділення  Фонду України соціального захисту інвалідів, м.Львів

до  відповідача  ПП «Авто-Транс-Сервіс», м.Червоноград

про  стягнення     3749, 97 грн.

                                                                                                         суддя   Н. Мороз

                                                                                             при секретарі  Н.Ходачкевич

Представники:

від позивача  -       Горбань М.І. –гол. спеціаліст

від відповідача –  Малицька Л.Д. - представник

   Сторонам права та обов”язки  роз”яснено у відповідності до ст.ст.49,51 КАС України.

  Суть спору:

                    У відповідності до ч.1 п.7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963р.), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв”язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

                Позовні вимоги заявлено Львівським обласним відділенням  Фонду України соціального захисту інвалідів  до ПП «Авто-Транс-Сервіс», м.Червоноград  про стягнення  3749, 97 грн.

                Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задоволити з підстав,  викладених  у позовні й заяві.

                 Відповідач  в судове  засідання   подав відзив на позов  № 21 від  26.03.2007р. та пояснення,  в яких проти позову заперечив та пояснив, що  ПП „Авто-транс-сервіс” було у 2005р. неприбутковим підприємством, відтак не мало змоги сплатити штрафні санкції. Крім того зазначив що є платником єдиного податку і, згідно п. 6 Указу президента України від 03.07.1998р. № 727/98 „ Про спрощену  систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” не є платником внесків до Фонду  соціального захисту інвалідів.  В позові просить відмовити.

                 Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

           У відповідності до ст.19 ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”  для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік- у кількості одного робочого місця.  

                     У відповідності до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (в матеріалах справи), який було подано до Львівського обласного відділення  Фонду соціального захисту інвалідів та прийнятий Фондом, середньооблікова чисельність працівників на підприємстві в 2005 році складала 24 чоловік,  отже норматив для працевлаштування інвалідів становить 1 чоловік. Проте, відповідачем не виконано норматив по створенню  робочих місць, оскільки не було працевлаштовано у спірному періоді жодного інваліда.  

         Відповідно до ч.1 ст.18 Закону (875-12) у спірному періоді працевлаштування інвалідів здійснюється центральними органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Отже, обов»язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов»язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, такий обов»язок покладається на органи працевлаштування.

                    Водночас, відповідачем не подано доказів про те, що ним  інформувалися відповідні служби про потребу в робочих місцях для  працевлаштування  інвалідів, відповідач з метою  працевлаштування інвалідів у  2005 році  не звертався, що  підтверджується листом №594/05 від 02.04.2007р. Червоноградського міського центру зайнятості (в матеріалах справи).

               У відповідності до вимог ч.1 ст.238 ГК, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, до суб”єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб”єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

За вимогами чинного законодавства,  для підприємств, установ, організацій, на  яких працює інвалідів менше, ніж встановлено нормативом,  розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі  середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, відповідно до ст.20 ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Як зазначається у розрахунку, поданому позивачем, розмір  санкцій складає   3749, 97  грн.

Посилання відповідача у відзиві на ту обставину, що ПП «Авто-транс-сервіс»є платником єдиного податку і, згідно Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб»єктів малого підприємництва»не є платником внесків до Фонду соціального захисту інвалідів не може братись судом до уваги, оскільки підставою виникнення спору була не оплата відповідачем внесків, а несплата штрафних  санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році.  Обов”язок  сплачувати  адміністративно-господарські санкції за нестворені  робочі місця для інвалідів Львівському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів не зумовлюється його статусом як платника єдиного податку.

Не заслуговує на увагу суду також покликання відповідача на відсутність облікованого прибутку за звітний період, що унеможливлює стягнення з нього  штрафних санкцій на підставі ст.20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки аналіз змісту норм зазначеного Закону дозволяє зробити висновок про те, що сплачені чи стягнуті за рішенням суду штрафні санкції не можуть бути віднесені підприємством на собівартість продукції чи наданих послуг та не ставить у залежність обов»язок щодо сплати санкцій від наявності чи відсутності прибутку, а вказує лише джерело сплати. (постанова Верховного Суду України від 18.10.2005р. зі справи №21/221).

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

    Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем  і підлягають до задоволення.

  Керуючись ст.ст.19,20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.238 ГК України, ст.ст.17,86,158-163,167,254 КАС України, господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

      1.  Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з  приватного підприємства „ Авто-Транс-Сервіс”, м. Червоноград, вул. Сокальська, 36/29 ( р/р 260097605 в ЛОД ВАТ „ Райффайзен Банк Аваль”, МФО 325570, код ЄДРПОУ 32188287):

- на користь Львівського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Львів, вул.Маланюка,6 (р/р 31216230600002 в УДК у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 23949066) – 3749, 97  грн. адміністративно-господарських санкцій;

-  в  доход  держбюджету –37, 49  грн.  судового збору.

   3 . Виконавчі листи видати.

          Постанова набирає законної сили  у відповідності до вимог ст.254 КАС України і може бути оскаржена в порядку  і строки, передбачені ст.186 КАС  України.

Суддя