Ухвала

від 08.09.2017 по справі 757/52312/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52312/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2017 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В :

08 вересня 2017 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про накладення арешту на нерухоме майно, що на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а саме: комплекс будівель загальною площею 994,4 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з офісно-побутової будівлі (літ. А) площею 250,4 м2, адміністративно-житлової будівлі (літ. Б) площею 323,4 м2, адміністративно-побутової будівлі (літ. В) площею 420,6 м2, встановивши заборону громадянці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , або особам, які будуть діяти від її імені та/або за її дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, а саме комплексом будівель, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06.03.2014 за фактом вчинення службовими особами із числа колишнього вищого керівництва держави заволодіння державним майном в особливо великому розмірі та його легалізації (відмивання), за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 205 КК України.

У ході досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні досліджуються обставини заволодіння ОСОБА_5 , в періоди перебування його на посадах Прем`єр-Міністра України та Президента України, і підконтрольними йому особами об`єктами нерухомості - державним майном, у тому числі резиденцією «Межигір`я» та будівлями, розташованими по АДРЕСА_2 , а також обставини щодо законності джерела походження коштів, за рахунок яких фінансувалось будівництво об`єктів нерухомості на території резиденції «Межигір`я».

Також у даному кримінальному провадженні перевіряються обставини неправомірного відчуження з власності ПАТ «АК «Київводоканал» майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (санаторій « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») та майнового комплекс, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, у ході досудового розслідування установлено, що упродовж 2011-2012 років голова правління генеральний директор ПАТ «АК «Київводоканал» (код ЄДРПОУ 03327664) ОСОБА_6 та інші невстановлені службові особи з числа членів Наглядової ради товариства, діючи за попередньою змовою групою осіб, у тому числі з особами підконтрольними ОСОБА_7 , зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , протиправно відчужили на підконтрольні останнім юридичні особи ПП «Технохімпостач» (код ЄДРПОУ 36203481), ТОВ «Гєлліос ЛТД» (код ЄДРПОУ 37617424), ТОВ «ЮРІТЕ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38259536) майновий комплекс будівель, розташований за адресою: м. Київ, вул. Курортна, 4 (санаторій «Джерело») та майновий комплекс будівель, розташований за адресою: м. Київ, вул. Генерала Родимцева, 4.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що фактичним власником вказаного нерухомого майна є підконтрольні ОСОБА_5 особи, а схема по протиправному відчуженню майна ПАТ «АК «Київводоканал» використана з метою приховати справжнього власника, а також легалізувати майно, одержане злочинним шляхом, що як наслідок свідчить про те, що вищезазначене нерухоме майно є об`єктом кримінально протиправних дій і набуте кримінально протиправним шляхом.

Слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність представника власника майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

За вимогами ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 ч. 1 ст. 96-2 Кримінального кодексу України, а саме, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Статтею 64-2 КПК України встановлено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи, які виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна, та мають права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно,гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Враховуючи, що вказане майно, а саме: комплекс будівель загальною площею 994,4 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з офісно-побутової будівлі (літ. А) площею 250,4 м2, адміністративно-житлової будівлі (літ. Б) площею 323,4 м2, адміністративно-побутової будівлі (літ. В) площею 420,6 м2 належать на праві власності третій особі - ОСОБА_4 , те, що воно відповідає ознакам зазначеним у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України, зокрема: було предметом злочину та з урахуванням того, що арешт спрямований на забезпечення кримінального провадження в частині виконання додаткового покарання у виді спеціальної конфіскації майна, слідчий суддя вважає наявними передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України підстави для арешту вказаного майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з цим, клопотання прокурора в частині заборони користуватися нерухомим майном задоволенню не підлягає, оскільки прокурором не доведено, що не застосування такого заходу призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування чи передачі майна, оскільки будівництво вказаного об`єкту наразі завершено. Крім цього, застосування обмеження користуватися будь-яким чином вказаним майном, призведе до істотного порушення прав осіб, у користуванні яких воно знаходиться.

На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задовольнити частково.

Накласти арешт намарно, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а саме: комплекс будівель загальною площею 994,4 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з офісно-побутової будівлі (літ. А) площею 250,4 м2, адміністративно-житлової будівлі (літ. Б) площею 323,4 м2, адміністративно-побутової будівлі (літ. В) площею 420,6 м2, встановивши заборону громадянці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , або особам, які будуть діяти від її імені та/або за її дорученням (довіреністю), відчужувати, та/або розпоряджатися нерухомим майном, а саме комплексом будівель, розташованим за адресою: м. Київ, вул. Генерала Родимцева, 4.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали для відому направити ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1