Рішення

від 19.09.2017 по справі 183/1454/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1454/17

Провадження № 2/183/1602/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2017 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.

з участю секретаря Данильченко Т. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новомосковськ Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області про визнання недійсним державного акта на землю та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_3) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області про визнання недійсним державного акту та визнання права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що вона, згідно з державним актом, серія ЯБ №877114, є власником земельної ділянки, розміром 4,510 га, яка надана їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У вересні 2016 року вона замовила витяг з Державного Земельного Кадастру через мережу Інтернет, але у витязі їй було відмовлено у зв'язку з тим, що власником земельної ділянки, яка розташована на території Спаської сільської ради, кадастровий номер 1223286500:01:010:0194, є не вона, а інша особа - відповідач ОСОБА_2.

Звернувшись з запитом до Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області, її адвокату було повідомлено, що згідно рішення Новомосковського міськрайонного суду № 2-1471/07 від 11.01.2007 року, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1223286500:01:010:0194, дійсно визнано за ОСОБА_2.

Нотаріуси при перевірці права власності на цю ділянку сповістили її, що в базі юстиції відомостей про власника на земельну ділянку не має взагалі.

У зв'язку з цим, її адвокат звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із запитом.

Відповіддю на запит адвоката, 05.10.2016р. №5/75/2016/ЗГ-Ч-79/16 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровській області повідомив, що 11.01.2007 року рішення суду №2-1471/07 судом не приймалось, даний номер справи в суді зареєстрований стосовно інших осіб та іншої власності. Рішень про визнання права власності на земельну ділянку, розташовану на території Спаської сільської ради, кадастровий номер 1223286500:01:010:0194, судом не приймалось.

Рішення суду по справі №2-1471, яким ніби то визнано право власності за ОСОБА_2, Новомосковським міськрайонним судом не виносилось, тобто фактично, його не існує.

Вона звернулася до Новомосковського відділу поліції з заявою, після чого 28.10.2016 року по цьому факту було відкрито кримінальне провадження №12016040350004409 за ч.2 ст.358 КК України.

В рамках розслідування провадження, слідчим суддею Новомосковського міськрайонного суду було надано дозвіл та слідчим проведена виїмка документів стосовно перереєстрації права власності з Держгеокадастру Новомосковського району Дніпропетровської області.

Ознайомившись з даними документами та отримавши копії оскаржуваного державного акту, рішення суду та копію паспорту відповідачки, вона вирішила звернутися до суду.

З копій цих документів їй стало відомо, що підставою для видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку, Серії ЯД 905952 від 25.08.2008 року, розташовану на території Спаської сільської ради, кадастровий номер 1223286500:01:010:0194, стало рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.01.2007 року у справі №2-1471/07 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

Про існування даного рішення суду їй раніше відомо не було, ОСОБА_2 вона раніше не знала.

Згідно із частиною третьою статті 152 3K України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодуванні заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влад або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження, такий акт визнається недійсним.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, та самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Таким чином, посилаючись на ч.1 ст.317, ч.1 ст. 321 та ч.1. ст.16 ЦК України, позивач просила визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 905952, виданий 25 січня 2008 року на ім'я ОСОБА_2, площею 4.510 га, яка розташована: на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223286500:01:010:0194, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01-08-126-00341; визнати за ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 4,510 га розташовану на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223286500:01:010:0194 призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; стягнути з ОСОБА_2 податковий номер НОМЕР_2 на користь позивача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, мотивуючи їх обставинами, викладеними в позовній заяві, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав, проте зазначив, що не буде заперечувати проти їх задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, будучи належним повідомленим про час і місце судового засідання, просив розглянути справу у його відсутність.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, приходить до наступного висновку.

Суду надано державний акт, серії ЯБ №877114, виданий 15.05.2006 року, відповідно до якого власником земельної ділянки, розміром 4,510 га, розташованої на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, є ОСОБА_3, яка надана їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.4).

Відповідно до свідоцтва про шлюб, серії 1-КИ № 097667, ОСОБА_3, одружившись, отримала прізвище Пека (а.с.6).

Згідно відповіді Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області від 26.09.2016 року, власником земельної ділянки кадастровий номер 1223286500:01:010:0194, є дійсно ОСОБА_2 на підставі Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.01.2007 року по справі №2-1471.

Крім того, відповідачкою суду надано Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯД № 905952, відповідно до якого власником земельної ділянки, розміром 4,510 га розташованої на території Спаської сільської ради є ОСОБА_2 (а.с.12) і підставою набуття права власності на вищезазначену земельну ділянку у вказаному Державному акті зазначено Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 2-1471/07 від 11.01.2007 року.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, зі слів його довірительниці, договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки вона не укладала, земельну ділянку не відчужувала, про Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 2-1471 від 11.01.2007 року, їй стало відомо тільки після відмови у надання Витягу з Держгеокадастру.

Відповіддю на запит адвоката Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровській області повідомив, що відповідно до обліково-статистичних даних в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за № 2-1471/07 зареєстрована інша цивільна справа.

А також у відповіді суду зазначено, що в ході перевірки встановлено, що в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровській області протягом 2007 року цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку не зареєстрована (а.с.8).

По даному факту ОСОБА_1 звернулася до Новомосковського відділу поліції з заявою, після чого 28.10.2016 року було відкрито кримінальне провадження №12016040350004409 за ч.2 ст.358 КК України (а.с.10).

Як видно з Державного акту, виданого на ім'я ОСОБА_2, підставою його видачі слугувало Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 2-1471/07 від 11.01.2007 року.

Аналогічна підстава набуття права власності на спірну земельну ділянку зазначена і у відповіді Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області.

Однак, згідно відповіді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровській області, таке рішення судом не ухвалювалось.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому виходячи, із положень ст. 57 ЦПК України фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких доказів зі сторони відповідача, які б підтвердили існування Рішення суду, яке стало підставою для реєстрації права власності, суду в порушення вимог ст.10, 60 ЦПК України, надано не було.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Однак, в даному випадку, оспорюється не право власності, а фактично ОСОБА_1 не визнається підстава для реєстрації права власності за ОСОБА_2

Таки чином, суд приходить до переконання, що позивачкою було обрано неналежний спосіб захисту цивільного права, і в задоволенні позову вважає за необхідне відмовити.

Однак, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачці її право звернутися з відповідним позовом про скасування державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2

Оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку про те, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215 ЦК України, 392 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 212-215, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області про визнання недійсним державного акта на землю та визнання права власності - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а особами відсутніми в судовому засіданні - з наступного за днем вручення його копії.

Суддя Г.Є. Майна