Постанова

від 29.06.2011 по справі 2579/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 червня 2011 р. № 2-а- 2579/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

при секретарі судового засідання - Островській М.О.,

за участю представників: позивача -ОСОБА_1, відповідачів -ОСОБА_2, ОСОБА_3, прокурора -Титової О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "Атос" до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства у Харківській області, за участю прокуратури про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Мале приватне підприємство Атос , звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці, Головного Управління Державного казначейства в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати неправомірними дії фахівців Харківської обласної митниці стосовно вимог щодо справляння з Малого приватного підприємства "Атос" спеціального мита в сумі 88 256,42 грн. та податку на додану вартість в сумі 17 651,29 грн., повернути Малому приватному підприємству "Атос" з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого спеціального мита в сумі 88 256,42 грн. за вантажними митними деклараціями від 06.12.2010 р. № 330882, від 06.12.2010 р. № 330883, від 06.12.2010 р. № 330881, від 06.12.2010 р. № 330885 на товар виробництва Росії, що імпортувався в Україну Малому приватному підприємству "Атос" на підставі зовнішньоекономічного контракту від 09.11.2010 р. № 643/00401294/01857 за 06.12.2010 р., зобов'язати Харківську обласну митницю надати Головному управлінню Державного казначейства у Харківській області підтвердження суми надмірно сплаченого Малим приватним підприємством "Атос"спеціального мита в сумі 88256,42 грн.

Представник позивача, вимоги, викладені в позові, підтримав в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що фахівцями Харківської обласної митниці всупереч наведеним нормам чинного законодавства вимагалось митне оформлення товару відповідно до вимог не існуючого Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.09 № СП-215/2009/4402-25.

Перший відповідач, Харківська обласна митниця, та її представник проти задоволення адміністративного позову заперечував, пославшись на письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи. В судовому засіданні виклали власну позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнали, вважають, що митне оформлення позивача проведено відповідно до вимог законодавства, просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представник другого відповідача, Головного управління Державного казначейства в Харківській області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У відповідності до ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Другий відповідач заперечення на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, які підтримали доводи, викладені відповідно у позові та запереченнях проти нього, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, Мале приватне підприємство Атос зареєстровано 24.04.1992 р. виконавчим комітетом Харківської міської ради за № 10004737713, код ЄДРПОУ 22622601, та перебуває на обліку як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності у Харківській обласній митниці з 08.07.10 (облікова картка - від 08.07.10 № 80700/03/2010/340.

Матеріалами справи підтверджено, що Мале приватне підприємство АТОС здійснює зовнішньоекономічну діяльність - імпортує сірники Балабанівські, ТУ 5551-005-00401294-2005.

МПП АТОС та ЗАТ Плитспичпром укладено зовнішньоекономічний контракт від 09.11.2010 р. № 643/00401294/01657, за яким МПП БекарІмпЕкс імпортовано на митну територію України сірники Балабанівські, ТУ 5551-005-00401294-2005 на загальну суму 96 440 000 (дев'яносто шість мільйонів чотириста сорок тисяч) російських рублів.

За висновками Мінекономіки відповідно до статті 19 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну , Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення від 25.10.2010 р. № СП-244/2010/4403, яке набрало чинності 06.11.2010 р., згідно з яким спеціальні заходи, що застосовувались шляхом запровадження справляння спеціального мита, розмір якого становив 11,3% були скасовані і встановлені інші заходи, а саме, квотування імпорту шляхом видачі спеціальних ліцензій.

Позивачем, на виконання вимог рішення від 25.10.2010 р. № СП-244/2010/4403 Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, в установленому законом порядку було отримано вищезазначену ліцензію від 10.11.2010 р. № 0061330СП000027.

МПП АТОС відповідно до вимог Харківської обласної митниці здійснило митне оформлення вантажних митних декларацій від 06.12.2010 р. № 330882, від 06.12.2010 р. № 330883, від 06.12.2011р. № 330881, від 06.12.2010р. № 330885 відповідно до вимог Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № СП-215/2009/4402-25.

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № СП-215/2009/4402-25 затверджено ставку спеціального мита щодо імпорту в Україну товару 11,3%. МПП АТОС оформило 4 ВМД на товар Сірники , що класифікується згідно з УКТЗЕД за кодом 3605 00 00 00 із сплатою спеціального мита. Хоча, вищезазначені митні оформлення повинні проводитись із застосуванням преференції по миту 065 , із застосуванням квотування імпорту шляхом видачі спеціальних ліцензій. Тобто, на момент оформлення вантажних митних декларацій було фактично скасовано спеціальний захід у вигляді мита та введено новий - квотування імпорту.

Як з'ясовано судом в ході судового розгляду, фактичною підставою для здійснення митного оформлення Харківською обласною митницею була ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010 р., якою зупинено дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 25.10.2010 р. № СП-244/2010/4403 про перегляд спеціальних заходів щодо імпорту в Україну сірників незалежно від країни походження та експорту, застосованих рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № СП-215/2009/4402-25.

Відповідачем зроблений висновок про те, що зазначеною ухвалою зупинено дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 25.10.2010 р. № СП-244/2010/4403.

Судом встановлено, що Рішенням, в редакції 29.09.2009 р., Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі визначено застосувати незалежно від країни походження та експорту спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: сірники, крім піротехнічних виробів товарної позиції 3604 (далі - Товар), що класифікується згідно з УКЗЕД за кодом 3605 00 00 00. Встановлено, що спеціальні заходи застосовуються шляхом запровадження спеціального мита щодо імпорту в Україну Товару. Спеціальні заходи застосовуються з моменту набрання чинності цим рішенням Комісії. Спеціальні заходи застосовуються строком на 3 роки. Розмір ставки спеціального мита щодо імпорту в Україну Товару становить 11,3%.

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 25.10.2010 р. № СП-244/2010/4403, що набрало чинності 06.11.2010 р., внесено зміни та доповнення до Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № СП-215/2009/4402-25, згідно якого Комісія вирішила застосувати незалежно від країни походження та експорту спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: сірники, крім піротехнічних виробів товарної позиції 3604 (далі-Товар), що класифікуються згідно УКЗЕД за кодом 3605 00 00 00. Установити, що: спеціальні заходи застосовуються шляхом запровадження квотування імпорту в Україну Товару. Спеціальні заходи застосовуються строком на 2 роки - з 06.11.2010 р. по 05.11.2012 р. Перший річний період розпочинається з 06.11.2010 р. та закінчується 05.11.2011 р. Другий річний період розпочинається з 06.11.2011 р. та закінчується 05.11.2012 р.

Таким чином, згідно до вказаного Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 25.10.52010 Р. № СП-244/2010/4403, що набрало чинності 06.11.2010 р., позивачем, в установленому законом порядку було отримано вищезазначену ліцензію від 10.11.2010 р. № 0061330СП000027, яка долучена до матеріалів справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010 р. у по справі № 2а-16456/10/2670 за позовом ТОВ Українська Сірникова Фабрика до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, міністерства економіки України про зупинення дії рішення та заборону вчиняти дії частково задоволено клопотання ТОВ Сірникова Фабрика про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зупинено дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 25.10.2010 р. № СП-244/2010/4403 про перегляд спеціальних заходів щодо імпорту в Україну сірників незалежно від країни походження та експорту, застосованих рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № СП-215/2009/4402-25.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 р. по справі 2а-16456/10/2670 апеляційну скаргу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, міністерства економіки України задоволено, скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010 р., яким було зупинено дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 25.10.2010 р. № СП-244/2010/4403 про перегляд спеціальних заходів щодо імпорту в Україну сірників незалежно від країни походження та експорту, застосованих рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № СП-215/2009/4402-25, в задоволенні клопотання ТОВ Українська Сірникова Фабрика про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовлено.

Відповідно до частини 5 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Суд відзначає, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень тих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у Харківської обласної митниці немає правових підстав вимагати виконання Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № СП-215/2209/4402-25.

Визнання акта суб'єкта владних повноважень протиправним як способу захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Скасування ж акта суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час прийняття рішення про скасування незаконного рішення суб'єкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що митне оформлення ВМД від 06.12.2010 р. № 330882, від 06.12.2010 р. № 330883, від 06.12.2011 р. № 330881, від 06.12.2010 р. № 330885 відповідачем було здійснено відповідно до вимог Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № СП-215/2009/4402-25, всупереч наведеним нормам чинного законодавства відповідачем було проігноровано факт існування Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 25.10.2010 р. N СП-244/2010/4403-25.

Вказане дозволяє суду зробити також висновок про те, що у відповідача відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин вимог Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № СП-215/2009/4402-25.

Таким чином у підприємства виникла переплата по податку на додану вартість та ввізному миту в сумі 105907,71 грн., з яких по податку на додану вартість в сумі 17651,29 грн., по спеціальному миту в сумі 88256,42 грн.

Відповідно до статті 188 Митного кодексу України, імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Приписами п. 4.3 ст. 4 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українській гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Згідно до пункту 2 статті 189 Митного кодексу України, ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України.

Ввізне (імпортне) мито сплачується відповідно до Закону України "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.1992 р. N 2097-XII, за ставками Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 р. N 2371-III, чинними на день подання вантажної митної декларації (далі - ВМД), з урахуванням розкладу трансформації ставок ввізного мита, визначених у додатку I Протоколу про вступ.

Згідно із статтями 11, 12 Закону України Про Єдиний митний тариф від 05.02.1992р. N 2097-XII, з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита, в тому числі і спеціальне мито.

Відповідно до статті 25 Закону України від 05.02.1992 р. N 2097-XII "Про Єдиний митний тариф", сума надміру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

Крім того, у відповідності до статті 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п. 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року N 609, безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, здійснюється на користь відповідної юридичної чи фізичної особи на підставі судового рішення за рахунок сум надмірно або помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією юридичною чи фізичною особою.

Суд приходить до висновку, що у товариства виникла переплата по податку на додану вартість та ввізному миту в сумі 105 907,71 грн., з яких по податку на додану вартість в сумі 17 651,29 грн., по спеціальному миту в сумі 88 256,42 грн., оскільки на момент оформлення вантажних митних декларацій, діяло рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 25.10.2010 р. № СП-244/2010/4403, яким було фактично скасовано спеціальний захід у вигляді мита та введено новий - квотування імпорту.

За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Таким чином, виконання декларантом своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від неправомірних дій відповідача.

Суд критично оцінює доводи відповідача.

Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого, своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач - Харківська обласна митниця не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову та стягнення з державного бюджету надмірно сплаченого спеціального мита загальною сумою 88 256,42 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Малого приватного підприємства "Атос" до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства у Харківській області, за участю прокуратури про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії фахівців Харківської обласної митниці стосовно вимог щодо справляння з Малого приватного підприємства "Атос" спеціального мита в сумі 88 256,42 грн. та податку на додану вартість в сумі 17 651,29 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства "Атос" суму надмірно сплаченого спеціального мита в сумі 88256.42грн. за вантажними митними деклараціями від 06.12.2010 р. № 330882, від 06.12.2010 р. № 330883, від 06.12.2010 р. № 330881, від 06.12.2010 р. № 330885 на товар виробництва Росії, що імпортувався в Україну на підставі зовнішньоекономічного контракту від 09.11.2010 р. № 643/00401294/01857 за 06.12.2010 р.

Зобов'язати Харківську обласну митницю надати Головному управлінню Державного казначейства у Харківській області підтвердження суми надмірно сплаченого Малим приватним підприємством "Атос"спеціального мита в сумі 88256,42 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Малого приватного підприємства "Атос" витрати по сплаті судового збору в сумі 03,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову у повному обсязі виготовлено 04 липня 2011 року.

Суддя Бартош Н.С.