Рішення

від 21.09.2017 по справі 125/1569/17

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/1569/17

2/125/1120/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2017 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

при секретарі Гоменюк Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

У заяві до суду позивач свої вимоги мотивував тим, що 16.12.2014 року померла його баба ОСОБА_2. На день її смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 2,1944 га, кадастровий номер 0520283200:01:002:0045, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Мигалівецької сільської ради Барського району Вінницької області. Позивач є спадкоємцем майна покійної заповітним розпорядженням, прийняв спадщину, але через втрату правовстановлюючого документа на спадкове майно не може оформити спадкові права нотаріально. А тому, звернувся до суду з даним позовом та просив ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив, що свої позовні вимоги підтримує повністю та наполягає на їх задоволенні, просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача по справі Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області позов визнав повністю, не заперечував проти його задоволення, просив справу розглядати без його участі, про що зазначив в письмовій заяві до суду.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст.197 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, прийнявши визнання позову відповідачем, оскільки це не буде суперечити закону і не порушуватиме прав сторін та свобод чи інтересів інших осіб, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Так, 16.12.2014 року померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Останнім місцем проживання, місцем смерті спадкодавця та місцем відкриття спадщини відповідно до вимог ст. 1221 ЦК України є с. Маньківці Барського району Вінницької області.

На день її смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 2,1944 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області (Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ВН № 062601).

За життя спадкодавець заповіла все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого воно б не складалося позивачу, що підтверджується заповітом від 13.06.2011 року, посвідченим секретарем виконкому Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області та зареєстрованим в реєстрі за № 188. Заповіт на день звернення до суду не скасовано та не змінено.

Відповідно до ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Спадщину за заповітом позивач прийняв, шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявив про відмову від неї.

Інших спадкоємців майна померлої за законом та заповітним розпорядженням, а також осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадковому майні, немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження прав, їх виникнення, перехід та припинення підлягають державній реєстрації. Частиною 4 статті 334 Цивільного Кодексу України встановлено, що права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Пунктом 4.15 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Глава 13 Розділу І цього Порядку встановлено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України та не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Видати свідоцтво про право на спадщину за законом нотаріус не вправі, так як правовстановлюючий документ на житловий будинок втрачено.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 130, 174 ЦПК України, ст. 1235 ЦК України, суд,

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно, яке залишилося після смерті 16.12.2014 ОСОБА_2, а саме: земельну ділянку площею 2,1944 га, кадастровий номер 0520283200:01:002:0045, яка розташована на території Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ВН № 062601.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення, а неприсутніми особами в той же строк з дня отримання копії рішення, шляхом подачі апеляційної скарги в Апеляційний суд Вінницької області через Барський районний суд Вінницької області.

Суддя: