Постанова

від 21.09.2017 по справі 814/1456/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

21 вересня 2017 року Справа № 814/1456/17

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

доТовариства з обмеженою відповідальністю ТК "Вантажавтосервіс", вул. Енгельса, 47, м. Миколаїв, 54028 простягнення податкового боргу в сумі 25 546,92 грн., ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТК "Вантажавтосервіс" про стягнення податкового боргу в сумі 25 546,92 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, який є узгодженим, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, заперечення не подав.

З врахуванням положень частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.

Відповідно до пп. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України на відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг відповідача з податку на додану вартість складає 25 546,92 грн. (з урахуванням часткової сплати у сумі 2486,00 грн. та пені у розмірі 362,92 грн.), що підтверджується:

- податковою декларацією № НОМЕР_1 від 21.03.2016р., якою відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання за лютий 2016 року у розмірі 912 грн.;

- податковою декларацією № НОМЕР_2 від 20.05.2016р., якою відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання за квітень 2016 року у розмірі 787 грн.;

- податковою декларацією № НОМЕР_3 від 21.06.2016р., якою відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання за травень 2016 року у розмірі 1060 грн.;

- податковою декларацією № НОМЕР_4 від 20.07.2016р., якою відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання за червень 2016 року у розмірі 1195 грн.;

- податковою декларацією № НОМЕР_5 від 22.08.2016р., якою відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання за липень 2016 року у розмірі 1538 грн.;

- податковою декларацією № НОМЕР_6 від 20.09.2016р., якою відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання за серпень 2016 року у розмірі 1617 грн.;

- податковою декларацією № НОМЕР_7 від 20.10.2016р., якою відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання за вересень 2016 року у розмірі 786 грн.;

- податковою декларацією № НОМЕР_8 від 08.12.2016р., якою відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання за жовтень 2016 року у розмірі 1408 грн.;

- податковою декларацією № НОМЕР_9 від 18.01.2017р., якою відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання за листопад 2016 року у розмірі 4455 грн.;

- податковою декларацією № НОМЕР_10 від 20.01.2017р., якою відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання за грудень 2016 року у розмірі 2076 грн.;

- податковою декларацією № НОМЕР_11 від 20.02.2017р., якою відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання за січень 2017 року у розмірі 3299 грн.;

- податковою декларацією № НОМЕР_12 від 20.03.2017р., якою відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання за лютий 2017 року у розмірі 1685 грн.;

- податковою декларацією № НОМЕР_13 від 20.04.2017р., якою відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання за березень 2017 року у розмірі 1786 грн.;

- податковою декларацією № НОМЕР_14 від 22.05.2017р., якою відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання за квітень 2017 року у розмірі 2011 грн.;

- податковою декларацією № НОМЕР_15 від 20.06.2017р., якою відповідач самостійно визначив суму грошового зобов'язання за травень 2017 року у розмірі 3055 грн.

За змістом пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Згідно пп. 14.1.175 пункту 14.1. ст. 14 ПКУ сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, являється податковим боргом.

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На адресу відповідача надісланий корінець податкової вимоги форми "Ю" від 09.06.2016 № 3251-17 на суму 837 грн (арк. справи 37).

Відповідно до п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідач своїм правом не скористався, доказів погашення боргу, доказів оскарження податкової вимоги суду не подав.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТК "Вантажавтосервіс" (вул. Енгельса, 47, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 39883817) в дохід держави податковий борг в сумі 25546,92 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сорок шість гривень 92 коп.) з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю ТК "Вантажавтосервіс".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко