Ухвала

від 26.09.2017 по справі 825/308/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/308/17 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Мір" до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Мір" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2016 року № 0008741203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у сумі 227 429,64 грн. та штрафні санкції в розмірі 56 857,44 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Чернігівською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ПП "Мір" за періоди березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2016 року, на підставі перевірки складено акт від 12.10.2016 року №294/12-03-24.

За результатами вказаної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 288.1 ст. 288 ПК України.

В акті перевірки вказано, що "…за даними Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради ПП "Мір" укладено договори оренди на земельні ділянки:

-договір оренди від 23.01.2013 року № 2419 на земельну ділянку площею 3,4847 га за адресою: вул. Щорса, 59. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становила 11798497,26 грн. (з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік-1,249 та коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015 -1,433 станом на 01.01.2016 року становить 21117150,97 грн), розмір орендної плати за договором на 2016 рік становить 633514,53 грн.;

-договір оренди від 29.10.2015 року № 2419 на земельну ділянку площею 0,3255 га за адресою: вул. Ціолковського,39. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становила 1376506,96 грн. (з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015рік -1,433 станом на 01.01.2016 року становить 1972534,47 грн.), розмір згідно договору 4 % від нормативної грошової оцінки землі. Таким чином розмір орендної плати за договором на 2016 рік становить 78901,38 грн.;

-договір оренди від 29.10.2015 року № 2419 на земельну ділянку площею 0,2700 га за адресою: вул. Ціолковського, 39. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становить 1141803,00 грн. (з урахування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015 рік - 1,433 станом на 01.01.2016 року становить 1636203,70 грн.), розмір орендної плати згідно договору 4% від нормативної грошової оцінки землі. Таким чином річний розмір орендної плати за договором на 2016 рік становить 65448,15 грн.

Крім того, зазначено, що до Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області платником подано звіти податкових декларацій з плати за землю за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2016 року з визначенням щомісячного податкового зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 26917,07 грн., однак, відповідно до договорів оренди сума зобов'язання за місяць має становити 64822,01 грн. = (65448,15грн. + 78901,38грн. + 633514,53грн.)/12. Таким чином, щомісячна сума заниження податкового зобов'язання становить: 37904,94 грн. (в цілому заниження зобов'язання за березень-серпень 2016 року становить: 227429,64 грн.), чим порушено вимоги п.288.1 ст.288 ПК України, а саме: підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки" (а.с.9-10).

12.10.2016 року Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС в Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0008741203, яким збільшено ПП "Мір" суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 227429,64 грн. та накладено штраф в розмірі 56857,44 грн. (а.с. 8,11).

Позивач вважаючи, що зменшення задекларованих показників орендної плати за землю пов'язано з тим, що об'єкти нерухомості, які розташовані на орендованих земельних ділянках згідно договору від 23.01.2013 року № 2419 та по яких зменшено розмір орендної плати, були відчужені третім особам за договорами купівлі-продажу та відповідно ці земельні ділянки в користуванні ПП "Мір" не перебувають, тому вищевказене податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI Земельним кодексом України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ (далі-ЗК України), Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-XIV та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Починаючи з 01 січня 2011 року, законодавець систематизував правила адміністрування земельного податку та орендної плати за землю, як обов'язкового платежу, в розділі ХІІІ Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 даного Кодексу).

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України .

Як вбачається із матеріалів справи, предметом даної перевірки були податкові декларації з плати за землю від 20.04.2016 року № 9060971770, від 20.05.2016 року № 9081856841, від 17.06.2016 року № 9101517306, від 19.07.2016 року № 9124596182, від 19.08.2016 року № 9150156786 та від 19.09.2016 року № 9171959285 за березень, квітень, травень, червень, липень серпень 2016 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Із акту перевірки від 12.10.2016 року № 294/12-03-24 слідує, що при проведенні перевірки використано такі документи: 1) договір оренди від 23.01.2013 року № 2419 на земельну ділянку площею 3,4847 га, що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 59; 2) договір оренди від 29.10.2015 року № 2419 на земельну ділянку площею 0,3255 га, що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського,39; 3) договір оренди від 29.10.2015 року № 2419 на земельну ділянку площею 0,2700 га, що розташована за адресою: вул. Ціолковського, 39.

Разом з тим, контролюючий орган посилався на дані Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, викладені в листі від 11.11.2016 року № 6706, в якому зазначено, що за період з 01.03.2016 року по 31.08.2016 року до договорів оренди, укладених між ПП "Мір" та Чернігівською міською радою № 2419 від 23.01.2013 року на земельну ділянку, площею 34847 га, по вул. Івана Мазепи (Щорса),59 та договорів оренди № 2419 від 29.10.2015 року на земельні ділянки, площею 0,3255 га та площею 0,2700 га по вул. Ціолковського, 39 зміни не вносились (а.с. 52).

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Призначенням державного земельного кадастру, відповідно до статті 194 Земельного кодексу України, є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України Про Державний земельний кадастр від 7 липня 2011 року № 3613, яким у статті 20 визначено статус відомостей Державного земельного кадастру, та встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру, регламентований статтею 38 Закону України Про Державний земельний кадастр , згідно якої відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:

- витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;

- довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

- викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

Для здійснення повноважень, визначених законом, органи державної влади та органи місцевого самоврядування користуються відомостями і документами Державного земельного кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, на безоплатній основі.

Таким чином, посилається на дані Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, викладені в листі від 11.11.2016 року № 6706 (а.с. 52) є безпідставними, оскільки Закон України "Про Державний земельний кадастр" не передбачає отримання відомостей Державного земельного кадастру у формі листа.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2017 року К/800/20178/16 (справа №804/5787/15 )

Також як вірно встановлено судом першої інстанції, вказана інформація отримана відповідачем 11.11.2016 року, тобто вже після проведення перевірки контролюючим органом та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що між ПП "Мір" та Чернігівською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 23.01.2013 ролку № 2419, згідно якого ПП "Мір" (Орендар) приймає в короткострокове платне користування (до 30.11.2019 року) 17 (сімнадцять) земельних ділянок, загальною площею 3,4847 га в м. Чернігові по вул. Мазепи (Щорса) 59, для експлуатації об'єктів промислового призначення. Розмір орендної плати згідно договору - 3% від нормативної грошової оцінки землі (а.с. 70-73).

Також, позивачем укладено договір оренди земельної ділянки від 29.10.2015 року, умовами якого визначено, що ПП "Мір" (Орендар) приймає в короткострокове платне користування (31.07.2020 року) земельну ділянку, площею 0,2700 га (кадастровий номер 7410100000:01:036:0358) в м. Чернігові по вул. Ціолковського, 39, для експлуатації будівлі складу та ремонтних майстерень. Нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки на момент укладення договору становить 1141803,00 грн. та земельну ділянку, площею 0,3255 га (кадастровий номер 7410100000:01:036:0357) в м. Чернігові по вул. Ціолковського, 39, для експлуатації будівлі складу та ремонтних майстерень до 31.07.2020 року. Нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки на момент укладення договору становить 1376506,95 грн.

ПП "Мір" подано до Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС в Чернігівській області податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітні періоди січень, лютий 2016 року, згідно яких задекларовано суми орендної плати за користування земельними ділянками загальною площею 4,0802 га у відповідності вищенаведених договорів оренди земельних ділянок площею 0,2700 га, 0,3255 га та 3,4847 га.

Згідно декларацій за січень та лютий 2016 року позивачем визначено загальний річний розмір орендної плати в сумі 777869,42 грн. (65448,15 грн.+78901,38 грн.+ 633514,53 грн.) та задекларовано суми податкових зобов'язань, що підлягають сплаті за місяць в розмірі 64822,46 грн. (777869,42 грн./12).

За звітні періоди березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2016 року задекларовано суми орендної плати за користування земельними ділянками загальною площею 1,5782 га (замість 4,0802 га згідно вищенаведених договорів оренди земельних ділянок), в т.ч. за користування земельними ділянками:

- площею 0,9827 га (замість 3,4847 га) - з розміром річної орендної плати на 2016 рік в сумі 178655,26 грн. (замість 633514,53 грн.):

- площею 0,2700 га - з розміром річної орендної плати за договором на 2016 рік в сумі 65448,15 грн.;

- площею 0,3255 га - з розміром річної орендної плати за договором на 2016 рік в сумі 78901,38 грн.

Згідно декларацій за періоди з березня по серпень 2016 року ПП "Мір" визначено загальний річний розмір орендної плати в сумі 323004,79 грн. (65448,15 грн.+ 78901,38 грн.+ 178655,26 грн.) та задекларовано суми зобов'язань з орендної плати, що підлягають сплаті за місяць в розмірі 26917,07 грн. (323004,79 грн./ 12).

Згідно з пп. 288.1 п. 281 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

За ч.2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Верховний Суд України у постанові від 08.06.2016 року по справі №21-804а16 зазначив, що якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.11.2015 у справі № 806/6040/13-а та від 25.11.2015 у справі № 826/20470/14, в яких суд вказує, що обов'язок здійснювати оплату земельного податку виникає у осіб, які набули право власності на будівлю, споруду або їх частину саме з моменту реєстрації права власності на таке нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження факту відчуження третім особам частини нерухомого майна, що розташовані на орендованій земельній ділянці, позивачем надано наступні документи:

- договір купівлі-продажу частини цілісного майнового комплексу загальною площею 325,6 кв.м., що розташований за адресою: вулиця Щорса, 59, м. Чернігів,14000, укладений між ПП "МІР" та ПП "МИР-2" від 19.12.2005 року, який посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногор О.В., за реєстровим № 6268 (а.с. 60-62);

- договір купівлі-продажу частини цілісного майнового комплексу загальною площею 466,8 кв.м., що розташований за адресою: вулиця Щорса, 59, м. Чернігів,14000, укладений між ПП "МІР" та ПП "МИР-2" від 06.09.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногор О.В. за реєстровим № 4095 (а.с. 63);

- договір купівлі-продажу частини адміністративно господарчої будівлі загальною площею 215,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ПП "МІР" та ОСОБА_3 від 14.02.2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Пантелієнко О.С. за реєстровим № 203 (а.с. 64);

- договір купівлі-продажу 5849 (п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять) часток об'єктів нерухомості загальною площею 1942,1 кв.м., що розташовані за адресою: вулиця Щорса, 59, м. Чернігів,14000, укладений між ПП "МІР" та ПП "МИР-ТРЕЙД" від 24.02.2016 року, якій посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногор О.В. за реєстровим № 437 (а.с. 65-66);

- договір купівлі-продажу 4/625 (чотири шістсот двадцять п'ять) часток об'єктів нерухомості загальною площею 216,4 кв.м., що розташовані за адресою: вулиця Щорса, 59, м. Чернігів,14000, укладений між ПП "Мір" та ПП "БУДІНВЕСТ" від 23.02.2016 року, який посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногор О.В. за реєстровим № 425 (а.с.67-68).

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право користування частини земельної ділянки за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи (Щорса), 59 перейшло до третіх осіб у зв'язку з набуттям ними права власності на нежитлову будівлю, що є предметами вищевказаних договорів купівлі-продажу, відповідно до ст. 120 ЗК України, а також ст. 7 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що про дані договори позивач повідомляв контролюючий орган, що підтверджується листом ПП "МІР" від 21.04.2016 року № 15, в якому вказано, що в користуванні підприємства згідно договору оренди земельної ділянки № 2419 за адресою м. Чернігів, Щорса (Івана Мазепи), 59 залишились ділянки: №2 площею 0,0664 га; №7 площею 0,2058 га; №9 площею 0,2396 га; №15 площею 0,1446 га; № 16 площею 0,0198 га; №17 площею 0,3065 га, що становить загальною площею 0,9827 га та за адресою м. Чернігів, вул. Ціолковського,39 дві земельні ділянки загальною площею 0,5955 га (а.с.74), проте відповідачем не враховано факт відчуження третім особам частини нерухомого майна, розташованого на орендованих земельних ділянках.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.

Зі змісту зазначених норм убачається, що право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Таким чином, набуття права власності відповідно до ЦК України пов'язано з нотаріальним посвідченням договору та державною реєстрацією права на нерухоме майно.

Отже, з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно за іншою особою у попереднього власника не виникає обов'язку зі сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований відповідний об'єкт нерухомості, який відчужено.

Згідно із п. 286.6 ст. 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції що відповідачем не правомірно винесено податкове повідомлення рішення № 0008741203 від 12.10.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у сумі 227 429,64 грн. та штрафні санкції в розмірі 56 857,44 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Відповідно до ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 27 вересня 2017 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.