Рішення

від 27.09.2017 по справі 171/1290/17

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1290/17

2/171/1151/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2017 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді - Кодрян Л.І.

за участю секретаря - Титаренко Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Апостолівської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою посилаючись на те, що 06 жовтня 2010 року померла ОСОБА_2.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4900 гектарів у межах згідно з планом, розташовану на території Володимирівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5800 га в межах згідно з планом, розташованої на території Володимирівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.

Звернувшись до державного нотаріуса ОСОБА_3 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину у видачі такого нотаріусом було відмовлено.

В постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07 липня 2017 року зазначено, що в зв'язку з втратою державного акту на право власності на відповідні земельні ділянки, спадкоємець не може підтвердити факт належності спадкового майна спадкодавцю.

В зв'язку з викладеним позивач в позасудовому порядку позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно.

ОСОБА_1 просить: визнати за ним право власності в порядку спадкування на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4900 гектарів у межах згідно з планом, розташовану на території Володимирівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, кадастровий № 1220382200:01:005:0026 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5800 га. в межах згідно з планом, розташованої на території Володимирівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, кадастровий № 1220382200:01:002:0061, яка належала померлій ОСОБА_2, 06 жовтня 2010 року, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 038390, виданого 12 лютого 2004 року.

Представник позивача ОСОБА_4 надав заяву відповідно до якої справу просить слухати без його участі, позовні вимоги просить задовольнити.

Від виконавчого комітету Апостолівської міської ради надійшла заява згідно якої проти задоволення позовних вимог міська рада не заперечує, справу просить слухати без участі свого представника.

Відповідно до положень ч.2 ст.197 ЦПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2010 року померла ОСОБА_2, свідоцтво про смерть 1-КИ № 367386 (а.с. 13).

Згідно заяви позивача, останній в строк передбачений положеннями статті 1270 ЦК України звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с.с. 2)

Відповідно до статті 1296, 1297 ЦК України , спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до заповіту складеного 24 лютого 2005 року, ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 7,0701 гектарів яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 038390 (а.с.с. 11).

За приписами п.п. 4.14, 4.15, 4.18 п. 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012, № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє, зокрема склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Згідно п. 1 Глави 13 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, № 296/5 нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо, зокрема не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Виходячи з викладеного дійсно у випадку не надання спадкоємцем документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно, це є підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Водночас вирішуючи заявлену позивачем позовну вимогу слід враховувати також наведене нижче.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Зокрема однією із підстав набуття права власності, є спадкування.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із способів набуття права власності є спадкування.

Так статті 1216, 1217 ЦК України, визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 038390, виданого 12 лютого 2004 року, ОСОБА_2 за життя належало право власності на земельну ділянку площею 7.0701 га. (ділянка 1 та ділянка 2) у межах згідно з планом, розташовану на території Володимирівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.10).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1203436982016 власником земельної ділянки площею 3,5800 га., кадастровий № 1220382200:01:002:0061, була ОСОБА_2 (а.с.с. 15-19).

Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 1203400652016 підтверджується, що власником земельної ділянки площею 3,4900 га., кадастровий № 1220382200:01:005:0026, була ОСОБА_2 (а.с.с. 20-24).

Таким чином судом достовірно встановлено, що спадкодавець дійсно був власником зазначеної вище земельної ділянки, а тому вона входить до складу спадщини, в той же час у зв'язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на спадкування.

Враховуючи, що позивач реалізував своє право прийняти спадщину звернувшись з відповідною заявою до нотаріуса, що підтверджується матеріалами спадкової справи, позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими.

Зі змісту ст.ст. 15-16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування зазначив , що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обраний позивачем такий спосіб захисту свого порушеного права як визнання права власності в порядку спадкування за законом є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самого порушеного права позивача, а тому може бути застосований судом.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючисьст.ст. 3-5, 57-60, 64, 88, 208-209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4900 гектарів у межах згідно з планом, розташовану на території Володимирівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, кадастровий № 1220382200:01:005:0026, після смерті ОСОБА_2, 06 жовтня 2010 року, яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 038390, виданого 12 лютого 2004 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5800 гектарів в межах згідно з планом, розташованої на території Володимирівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, кадастровий № 1220382200:01:002:0061 після смерті ОСОБА_2, 06 жовтня 2010 року, яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 038390, виданого 12 лютого 2004 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяОСОБА_5