Рішення

від 24.04.2017 по справі 450/3116/16-ц

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/3116/16-ц Провадження № 2/450/558/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р.Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді -Кукси Д. А. при секретарі -Рибак Н. В.

з участю: представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про встановлення факту проживання однією сім"єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом , позовні вимоги якого пізніше уточнила, в якому просить суд встановити факт спільного проживання однією сім'єю із ОСОБА_7, впродовж більше п"яти років в період з 2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_4; визнати за нею, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0, 0658 га,; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0, 1964 га.; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0, 1964 га,; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0, 5186 га,; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4, площею 1, 0352 га, що розташовані на території Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

В обгрунтування своїх вимог позивачка покликається на те, що з однорічного віку (дівоче прізвище - ОСОБА_4) проживала однією сім'єю з рідним братом свого батька - ОСОБА_8 та його дружиною - ОСОБА_7. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_8 та ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7, Після смерті останньої відкрилася спадщина до складу якої увійшли наступні земельні : кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0, 0658 га, ; кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0, 1964 га,; кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0, 5186 га,; кадастровий номер НОМЕР_4, площею 1, 0352 га, що розташовані на території Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області,

Позивачка вказує, що з метою прийняття спадщини після смерті - ОСОБА_7, як спадкоємець четвертої черги за законом, оскільки більше як п'ять років до часу відкриття спадщини проживала із останньою однією сім'єю, звернулася до Пустомитівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом. Однак у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено, у зв'язку із відсутністю документів, які б підтверджували родинні зв'язки із спадкодавцем. А також повідомлено про право на звернення до суду, за місцем відкриття спадщини, за захистом своїх спадкових прав та визнання права власності в порядку спадкування

Таким чином, оскільки прийняти спадщину в загальному порядку шляхом звернення до нотаріальної контори та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом не видається можливим, у зв'язку із відсутністю документів (відомостей) на підтвердження родинних зв'язків із спадкодавцем, а саме проживання з останньою однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, тому Позивачка змушена звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 за дорученням ОСОБА_3 позовні виомги підтримала та просить задоволити повністю.

В судове засідання ОСОБА_5 не з'явився, однак від нього надійшла заява в якій вказує, що позовні вимоги визнає та просить суд справу слухати у його відсутності.

Представник відповідача Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, однак від сільського голови надійшла заява в якій вказує, що сільська рада позовні вимоги ОСОБА_4 визнає та просить суд справу слухати у її відсутності.

Проаналізувавши доводи позивача та матеріали справи, дослідивши докази у справі у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що обставини на які покликається позивач у позовній заяві, як на підстави для задоволення заявлених позовних вимог, знайшли своє часткове підтвердження у представлених суду доказах та підлягають до задоволення частково.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від ЗО травня 2008 року Про . судову практику у справах про спадкування передбачено, що: Справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Судом встановлено, що з однорічного віку ОСОБА_4 (дівоче прізвище - ОСОБА_4) проживала однією сім'єю з рідним братом свого батька - ОСОБА_8 та його дружиною - ОСОБА_7.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_8, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00017330567 від 16 листопада 2016 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7, що підтверджується Свідоцтвом про серія НОМЕР_5 від 05 квітня 2016 року,

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина до складу якої увійшли наступні земельні ділянки : кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0, 0658 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області; кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0, 1964 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області; кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0, 5186 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області; що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЛВ № 098319 від 21.08.2004р.; кадастровий номер НОМЕР_4, площею 1, 0352 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_6 від 10.08.2004р.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 на випадок смерті своїм майном не розпорядилась. а тому спадкування здійснюється спадкоємцями за законом, почергово відповідно до вимог ст. 1258 ЦК України.

Судом встановлено, що з метою прийняття спадщини після смерті - ОСОБА_7, позивачка, як спадкоємець четвертої черги за законом, оскільки більше як п'ять років до часу відкриття спадщини проживала із останньою однією сім'єю, звернулася до Пустомитівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом.

За результатами такого звернення нотаріусом було заведено спадкову справу за № 59553733 у Спадковому реєстрі, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 45205227 . Листом Пустомитівської державної нотаріальної контори № 1437/02-14 від 22.11.2016 року позивачці відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із відсутністю документів, які б підтверджували родинні зв'язки із спадкодавцем.

Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

В силу вимог ст.10,60, 57 ЦПК України, на підтвердження факту проживання позивачки із спадкодавцем - ОСОБА_7, однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, позивачка ОСОБА_4 посилається на наступні докази, а саме :

Довідкою Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 590 від 07.10.2016р., згідно якої: ОСОБА_7 до дня смерті (ІНФОРМАЦІЯ_4.) дійсно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1. На момент її смерті разом із нею, з 2001 року, постійно та безперервно, до 02.04.2016року, спільно проживала ОСОБА_4. ОСОБА_7 виховала її як свою рідну дитину - дочку рідного брата свого чоловіка - ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_4), яка опікувалася ОСОБА_7 до дня її смерті, вела спільне господарство, займалася її похованням.

Витягом з погосподарської книги, виданим Миколаївською сільською радою Пустомитівського району Львівської області № 633 від 09.11.2016р., відповідно до якого на день смерті ОСОБА_7 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4.) в житловому будинку АДРЕСА_1 була зареєстрована ОСОБА_7) 1928р. Разом із нею без реєстрації проживала і на даний час проживає ОСОБА_4, яка доглядала тітку, поховала її та на даний час опікується спадковим майном.

Довідкою Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 634 від 09.11.2016р., згідно якої на підставі опитування свідків та інформації, яка є в сільській раді, відносно гр. ОСОБА_4 1951р.н. виховувалася з однорічного віку тіткою ОСОБА_7, оскільки остання була одинокою і сприймалася нею, як дочка. На день смерті ОСОБА_4 проживала разом із ОСОБА_7, без реєстрації, вели спільне господарство, жили однією сім'єю. На даний час ОСОБА_4 проживає в будинку, де померла ОСОБА_7 Викладене є вірним, про що засвідчують односельчани: ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Надаючи правову оцінку представленим у справі доказам та встановленим обставинам справи, суд частково погоджується з наведеними в представлених доказах обставинами, входячи з наступного :

З роз'яснень, викладених у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 вбачається, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_7 видане 05.07.1978 року позивачка ОСОБА_4. 06.08.1970 року укладала шлюб з ОСОБА_14. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_15, 1971 р.н.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що встановлені ч. 2 ст. 3 СК України виключення, згідно з якими подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно, стосуються офіційно зареєстрованих шлюбів.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 виданого 13.02.2008 року, позивачки чоловік - ОСОБА_14. помер ІНФОРМАЦІЯ_6, тобто з часу реєстрації шлюбу до припинення шлюбу у зв'язку зі смертю чоловіка, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі, тобто проживала однією сім'єю зі своїм чоловіком ОСОБА_14 та сином, що в свою чергу виключає проживання позивачки ОСОБА_4 в розумінні ст. 3 СК України однією сім'єю з спадкодавицею ОСОБА_7 Доказів проживання членів сім'ї позивачки разом з спадкодавцем чи спростування встановлених судом обставин, позивачкою не представлено.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги та доводи позивачки в частині проживання однією сім'єю з спадкодавицею у період з 2001 року по 2008 року суд вважає необгрунтовними та безпідставними.

Окрім того, в силу вимог 10, 60 ЦПК України, факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7, впродовж більше п"яти років в період з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_4, що дає їй право на спадкування за законом як спадкоємцем четвертої черги, суд вважає доведеним та обгрунтовним.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Судом встановлено, що спадкоємці першої, другої та третьої черги спадкування за законом майна ОСОБА_7 відсутні. Позивачка є єдиною спадкоємицею четвертої черги спадкування за законом.

У відповідності до положень ст.ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вище встановлено, судом позивачка ОСОБА_4 з 2008 року по час смерті спадкодавця ОСОБА_7 проживалаз нею однією сім'є у житловому будинку під АДРЕСА_1, а тому у відповідності до вимог ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину.

Як встановлено судом оригінали правостановлюючих документів на спадкове майно - державні акти на право приватної власності на земельні ділянки були втрачені, ще за життя спадкодавця. .

У відповідності до п. 5 Порядку видачі дубліката державного акту при втраті або псуванні оригіналу , Інструкції про порядок, складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою до договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року за № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04 червня 1999 року № 354/3647 із змінами, втрачений державний акт можливо відновити, тобто видати дублікат лише власнику земельної ділянки. Про те, що спадкодавець набув право власності на спадкове майно з підстав, що незаборонені законом стверджується наявною в матеріалах справи копією державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_9 від та серії НОМЕР_10.

Оскільки документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, що зокрема підтверджено їх збереженою копією, проте були втрачені, та не можуть бути відновлені у встановленому законодавством порядку, позивач змушений звертатися із цим позовом в порядку с. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлено зокрема у разі втрати правовстановлюючого документу на нерухоме майно. Аналогічна позиція викладена також у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування .

Окрім цього, з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами окремих положень цивільного процесуального законодавства Пленум Верховного Суду України у п. 24 Постанови № 2 від 12.06. 2009 року роз'яснив, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Приписами ст.. 328 ч.2 ЦК України встановлено, що право власності вважається набути правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, з врахуванням наведеного вище, враховуючи безумовне визнання позову відповідачами та те, що позивач постійно проживав разом із спадкодавцем на момент її смерті, а тому вважається такою, що прийняла спадщину, позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 57, 60, 88, 209, 213-218, 222 ЦПК України, ст. 10, 15, 16, 1216,1218, ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7, впродовж більше п"яти років в період з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_4.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0, 0658 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області;

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0, 1964 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області;

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0, 5186 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області;

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4, площею 1, 0352 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

СуддяД. А. Кукса